Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про відмову у відкритті провадження
29 жовтня 2021 року Справа № 520/21677/21
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Зоркіна Ю.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) , ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2 ) до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (вул. Сумська, буд. 61,м. Харків,61058, код ЄДРПОУ41403995) третя особа: Індустріально-Немишлянськиій відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (вул. Валентинівська, буд. 31,м. Харків,61123, код ЄДРПОУ41403995) про зобов'язання вчинити певні дії,-
установив
Позивачі звернулися до суду з зазначеним позовом, у якому просять суд зобов'язати Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м.Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерств юстиції (м.Харків) внести зміни до актового запису про смерть № 14040 від 24.10.2012 на невідому особу та доповнити відомостями про померлу: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, місце народження Україна, Харківська область, м.Харків, та видати свідоцтво про смерть ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2
Ознайомившись із позовною заявою та доданими до неї матеріалами, встановлено непідсудність заявленого спору адміністративному суду, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Пунктом 1 ч. 1 ст.19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України, публічно-правовий спір - спір, у якому: - хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або - хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або - хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Пунктом 7 ч. 1 ст. 4 КАС України передбачено, що суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Отже, юрисдикція адміністративного суду поширюється на публічно-правові спори, ознаками яких є не лише спеціальний суб'єктний склад (хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції), але й спеціальні підстави виникнення, пов'язані з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Згідно із частиною першою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Тому, вирішуючи питання про юрисдикцію спору, необхідно з'ясувати, зокрема, характер спірних правовідносин, а також суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа.
З матеріалів справи вбачається, що спірні правовідносини пов'язані з відмовою відповідача внести зміни до актового запису про смерть №14040, складеного 24.10.2012 на невідому особу
За правилами ч. 1, 2 та 3 ст. 49 Цивільного кодексу України, актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов'язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб'єктом цивільних прав та обов'язків. Актами цивільного стану є народження фізичної особи, встановлення її походження, набуття громадянства, вихід з громадянства та його втрата, досягнення відповідного віку, надання повної цивільної дієздатності, обмеження цивільної дієздатності, визнання особи недієздатною, шлюб, розірвання шлюбу, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, зміна імені, інвалідність, смерть тощо. Державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть.
Аналогічні за змістом приписи закріплені у ст. 2 Закону України від 01.07.2010 № 2398-VI «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» (далі - Закон від 01.07.2010 № 2398-VI).
Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи й офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті (ч. 1 ст. 9 Закону від 01.07.2010 № 2398-VI), тобто дій/подій, що впливають на набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків.
Внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку (ч. 1ст. 22 Закону № 2398-VI).
Порядок внесення змін до актових записів цивільного стану також регулюють Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 № 96/5(далі - Правила № 96/5).
Відповідно до п. 1.1. розділу І Правил № 96/5 внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться районними, районними у містах, міськими (міст обласного значення), міськрайонними, міжрайонними відділами державної реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством. У разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження його у судовому порядку.
У пункті 2.13 Правил зазначено, що підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є, зокрема, рішення суду про встановлення установлення неправильності в актовому записі цивільного стану.
В даному ж випадку, позивач звернулася до суду для захисту права на забезпечення органом державної влади особистого немайнового права (ч. 1 ст. 273 ЦК України) на відображення у актовому записі про своє народження вірної інформації про дату народження, а не для оскарження відмови органу державної реєстрації актів цивільного стану внести зміни до актового запису цивільного стану.
Як роз'яснено Великою Палатою Верховного Суду у постанові 13.03.2019 (справа № 466/1150/18), у справах про оскарження відмови внести за заявою особи зміни до актового запису цивільного стану суд за правилами адміністративного судочинства вивчає наявність чи відсутність достатніх підстав для прийняття відповідного рішення, зокрема, перевіряє чи відповідні рішення прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також, чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення. Завдання адміністративного суду у таких справах полягає, насамперед, у перевірці додержання процедури розгляду та прийняття органом реєстрації актів цивільного стану відповідного рішення. Адміністративний суд, розглядаючи такі справи, не вправі вийти за межі їх публічно-правових аспектів і встановлювати юридичні факти, що мають значення для внесення змін до актових записів цивільного стану.
Аналогічну правову позицію викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року у справі № 425/2737/17, від 23.01.2019 року у справі № 807/45/17, у постановах Верховного Суду від 13.05.2021 у справі № 640/11556/20, від 15.07.2021 у справі № 260/682/20.
Враховуючи що предметом позову у цій справі є вимога зобов'язального характеру, яка стосується доповнення актового запису № 14040, складеного 24.10.2012 року відносно невідомої особи, інформацією про зазначену особу, суддя дійшов висновку, що спір між сторонами виник із цивільних відносин та за своєю правовою природою не пов'язаний із здійсненням відповідачем владних управлінських функцій, тобто, не є публічно-правовим і не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а тому повинен вирішуватись за правилами цивільного судочинства відповідно до вимог ЦПК України.
Якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, пунктом 1 ч.1 ст.170 КАС України визначений обов'язок судді відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі.
Тому суддя вирішив відмовити у відкритті провадження та на підставі ч.6 ст.170 КАС України роз'яснити позивачу, що спір віднесено до юрисдикції загального місцевого суду за правилами цивільного судочинства.
Керуючись ст. ст. 2, 19, 170-171, 287 КАС України, суддя
ухвалив:
Відмовити у відкритті провадження у справі
Роз'яснити, що спір відноситься до юрисдикції місцевого загального суду за правилами цивільного судочинства. Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду протягом 15 днів з моменту її складення.
Суддя Зоркіна Ю.В.