Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
05 жовтня 2021 р. № 520/5288/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Волошина Д.А.,
за участю секретаря судового засідання - Суховарової О.А.,
представника позивача - Логунова В.О.,
представника позивача - Шамраєва М.Є.,
представника відповідача - Гундар Г.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЛ-ОІЛ" до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "ВАЛ-ОІЛ" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Харківській області №2336 від 23.07.2020 про проведення фактичної перевірки господарюючого об'єкта ТОВ «ВАЛ-ОІЛ».
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.03.2021 №0030400901 Головного управління ДПС у Харківській області, яким було застосовано до ТОВ «ВАЛ-ОІЛ» штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 1 120 000,00 (один мільйон сто двадцять тисяч) гривень 00 копійок за платежем адміністративні штрафи та інші санкції (код платежу 3021081100).
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що застосування до нього штрафної (фінансової) санкції за відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників рівня пального у резервуарі є необґрунтованим, оскільки на об'єкті перевірки встановлені та зареєстровані в Єдиному державному реєстрі витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники рівня пального у резервуарі.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.04.2021 відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 12.05.2021 об 10:00 год.
19.05.2021 ухвалою Харківського окружного адміністративного суду було залишено без розгляду в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління ДПС у Харківській області №2336 від 23.07.2020 про проведення фактичної перевірки господарюючого об'єкта ТОВ «ВАЛ-ОІЛ».
14.06.2021 року провадження по даній справі було зупинено до перегляду ухвали від 19.05.2021 про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог про оскарження наказу у справі в порядку апеляційного провадження.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 28.07.2021 апеляційна скарга позивача залишена без задоволення, ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 27.04.2021 без змін.
01.09.2021 року провадження по даній справі було поновлено.
Протокольною ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 15.09.2021 закрито підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду по суті на 05.10.2021 о 10:00 год.
В період з 11.10.2021 року по 23.10.2021 року суддя Волошин Д.А. перебував на лікарняному, тому складання повного тексту судового рішення здійснюється з урахуванням періоду непрацездатності в перші робочі дні.
В судовому засіданні представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги, пославшись на обставини, викладені в адміністративному позові, просили суд позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог пославшись на обставини, викладені у відзиві на адміністративний позов, зазначив, що перевіркою встановлено порушення вимоги пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230, а саме: на АЗС, що розташований за адресами: вул Дорожна, буд. 2, с. Сніжків, Валківський район, Харківська обл; вул. Харківська, буд. 1, смт Старий Салтів, Вовчанський район, Харківська обл.; вул. Дружна, буд. 13, м. Харків; вул. Суворова, буд. 8-г, смт Краснопавлівка, Лозівський район, Харківська обл.; 2 окружна дорога Київ-Довжанський, 482 км, Кільцевий шлях, смт Мала Данилівка, Дергачівський район, Харківська обл. в період з 01.04.2020 року по 31.07.2020 року здійснювалась реалізація пального без наявності зареєстрованих в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівномірів-лічильників. Враховуючи вимоги п.п.230.1.2 п. 230.1 ст.230 та п.128-1.1 ст.128-1 ПК України до початку експлуатації резервуари та місця відпуску пального на акцизному складі повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками, які зареєстровані у Реєстрі. Згідно п.128-1.1 ст.128-1 ПК України не обладнання, відсутність реєстрації в Реєстрі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі - тягне за собою накладення штрафу в розмірі 20000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник / витратомір-лічильник спирту етилового. Повторне протягом року вчинення на тому самому акцизному складі будь-якого з порушень, передбачених абзацом першим цього пункту тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник/витратомір-лічильник спирту етилового. Відповідно до пункту 18 підрозділу 5 розділу XX ПК України норми п. 128-1.1 ст. 128-1 цього Кодексу застосовуються з 1 квітня 2020 року - до розпорядників акцизних складів, на яких розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів. Враховуючи, що штрафна санкція в розмірі 20000 гривень застосовується за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник (1 одиниця), а також за кожний незареєстрований витратомір-лічильник (1 одиниця) до позивача застосована штрафна санкція у розмірі 20 000 грн. та у зв'язку з повторністю допущеного позивачем порушення застосовано штраф в розмірі 50000 грн.
Суд заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали адміністративної справи, дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ВАЛ-ОІЛ" (далі за текстом ТОВ "ВАЛ-ОІЛ") (код ЄДРПОУ 38381921) є юридичною особою. Основним видом діяльності суб'єкта підприємницької діяльності є оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (код КВЕД 46.71).
Посадовими особами контролюючого органу на виконання наказу ГУ ДПС у Харківській області від 23.07.2020 №2336 “Про проведення фактичної перевірки” та направлення на перевірку № 554 від 23 липня 2020 року, № 555 від 23 липня 2020 року на підставі пп. 80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України проведено фактичну перевірку ТОВ "ВАЛ-ОІЛ", за місцем здійснення діяльності: вул Дорожна, буд. 2, с. Сніжків, Валківський район, Харківська обл; вул. Харківська, буд. 1, смт Старий Салтів, Вовчанський район, Харківська обл.; вул. Дружна, буд. 13, м. Харків; вул. Суворова, буд. 8-г, смт Краснопавлівка, Лозівський район, Харківська обл.; 2 окружна дорога Київ-Довжанський, 482 км, Кільцевий шлях, смт Мала Данилівка, Дергачівський район, Харківська обл.
За наслідками перевірки складено акт фактичної перевірки від 03.08.2020 №1087/20-40-32-01-08/38381921, у якому зафіксовано порушення вимог пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України, а саме: здійснення господарської діяльності без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників.
За наслідками перевірки ГУ ДПС у Харківській області винесено податкове повідомлення-рішення від 25.09.2020 №0003153201 про застосування штрафної санкції у розмірі 1 680 000,00 грн.
Позивачем оскаржено дане податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку до Державної податкової служби України.
За результатами розгляду скарги Державною податковою службою України прийнято рішення від 23.02.2021 № 4190/6/99-00-06-03-01-06, яким скаргу було частково задоволено, оскільки висновки контролюючого органу про порушення ТОВ "ВАЛ-ОІЛ" п. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України в частині реєстрації в Реєстрі 22 витратомірів-лічильників є передчасними, тому ДПС України скасовано податкове повідомлення - рішення ГУДПС у Харківській області від 25.09.2020 №0003153201 в частині застосованих штрафних (фінансових) санкцій на суму 560000,00 грн., в іншій частині оскаржуване податкове повідомлення - рішення залишено без змін. (а.с.128-130 т.1)
За результатами адміністративного оскарження на зменшену суму відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 11.03.2021 року № 0030400901 на суму 1120000 грн. (а.с. 133 т.1)
Згідно наданого до суду розрахунку штрафних фінансових санкцій до податкового повідомлення - рішення, вбачається, що штрафна санкція застосована за відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі 16 витратомірів-лічильників та 20 рівнемірів-лічильників, за які передбачена відповідальність в розмірі 20000 грн за кожний витратомір/рівномір-лічильник (36*20000=720000) та у зв'язку з встановленням повторності зазначеного порушення за 3 витратоміри-лічильники та 5 рівнемірів-лічильників в розмірі 50000 грн. (8*50000=400000). (а.с. 131-132 т.1)
Встановлення повторності допущеного позивачем порушення обґрунтовується тим, що на АЗС за адресою Кільцевий шлях 2 (окружна дорога Київ-Довжанський, 482 км) смт. Мала Данилівка, первинно вказане порушення встановлено актом перевірки № 240/20/30/РРО/38381921 від 10.07.2020 року, на підставі якого до позивача застосовано штраф податковим повідомленням - рішенням № 00002690510 від 31.07.2020 року.
Щодо вирішення справи по суті, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до пп. 75.1.3 п.75.1 ст. 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Згідно із п. 80.1 ст. 80 Податкового кодексу України, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України встановлено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.
Відповідно до пп. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Судовим розглядом встановлено, що наказом Головного управління ДПС у Харківській області №2336 від 23.07.2020 призначено проведення фактичної перевірки за місцем фактичного провадження (здійснення) діяльності, розташування господарських об'єктів, через які здійснює діяльність ТОВ «ВАЛ-ОІЛ», терміном 10 діб у період з 24.07.2020, за період діяльності платника податків з 01.07.2019 по день закінчення перевірки.
Суд зазначає, що вищевказаний наказ відповідає вимогам, що передбачені п.п. 81.1ст. 81 Податкового кодексу України, а саме, вказаний наказ містить: дату видачі; найменування контролюючого органу; найменування та реквізити суб'єкта; адреса об'єкта; мета перевірки контроль за дотриманням вимог чинного законодавства під час провадження діяльності, пов'язаної з обігом пального, вид перевірки, підстави для проведення перевірки, визначені Податковим кодексом України, зокрема, пп. 80.2.5 п. 80.2 ст.80 Податкового кодексу України; дата початку перевірки; тривалість перевірки, що відповідає вимогам п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України. Також вказаний наказ містить підпис першого заступника начальника ДПС та скріплений печаткою контролюючого органу.
Таким чином, оскільки вищевказаний наказ на перевірку відповідає вимогам чинного законодавства, то контролюючий орган мав право на проведення фактичної перевірки позивача на підставі здійснення контролюючим органом функцій, визначених законодавством.
Аналогічний висновок щодо застосування вимог матеріального права, викладений у постанові Верховного Суду від 10.04.2020 у справі № 815/1978/18.
Відповідно до частин 4-5 п. 81.1 ст. 81 ПК України при пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.
У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.
Як зазначив відповідач у відзиві та не заперечував представник позивача в судовому засіданні, до початку перевірки представниками контролюючого органу ознайомлено комерційного директора ТОВ "ВАЛ-ОІЛ" Логунова В.О., зі змістом наказу на проведення перевірку та надано направлення на перевірку, пред'явлено службові посвідчення, що підтверджується власноручним підписом особи у направленнях, які містяться в матеріалах справи. (а.с. 120 т.1)
Контролюючий орган був допущений до проведення перевірки на підставі наказу про її проведення, за результатами якого було складено акт фактичної перевірки від 03.08.2020 №1087/20-40-32-01-08/38381921, у якому зафіксовано порушення вимог пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України, а саме: здійснення господарської діяльності без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників.
Згідно з частиною п'ятою статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.09. 2021 року по справі №816/228/17 зазначила, що у разі якщо контролюючий орган був допущений до проведення перевірки на підставі наказу про її проведення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження не є належним та ефективним способом захисту права платника податків, оскільки скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права. Неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об'єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.
Таким чином, суд при розгляді цієї справи звертає увагу на наявність правового висновку щодо застосування вищенаведених норм ПК України, викладеного у вищевказаній постанові Великої Палати Верховного Суду, висновки якої щодо застосування норм права підлягають врахуванню при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Оскільки контролюючий орган був допущений до проведення фактичної перевірки, то наведені позивачем доводи про відсутність підстав для призначення перевірки не є взагалі порушеннями, які вплинули або об'єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.
Щодо виявленого під час перевірки порушення позивачем підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України в частині не обладнання та/або відсутності реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введених в експлуатацію резервуарах, розташованих на акцизних складах, та/або витратомірів-лічильників на місці відпуску пального наливом з акцизних складів, розташованого на акцизних складах, суд зазначає наступне.
Відповідно до пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України, платники податку - розпорядники акцизних складів зобов'язані зареєструвати: усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі; забороняється здійснення реалізації пального без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників та резервуарів, без реєстрації акцизного складу.
Згідно із п. 128-1.1 ст. 128-1 Податкового кодексу України необладнення, та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, а також необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового витратоміра-лічильника спирту етилового на місці отримання та відпуску спирту етилового, розташованого на акцизному складі, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 20000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник/витратомір-лічильник спирту етилового. Повторне протягом року вчинення на тому самому акцизному складі будь-якого з порушень, передбачених абзацом першим цього пункту тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник/витратомір-лічильник спирту етилового.
Пунктом 12 підрозділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України встановлено, що розпорядники акцизних складів відповідно до вимог цього Кодексу зобов'язані обладнати акцизні склади витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі в такі строки: акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 20000 куб. метрів, - не пізніше 1 липня 2019 року; акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 1000 куб. метрів, але не перевищує 20000 куб. метрів, - не пізніше 1 жовтня 2019 року; акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів, - не пізніше 1 січня 2020 року.
Відповідно до пункту 18 підрозділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, норми пункту 128-1.1 статті 128-1 цього Кодексу застосовуються: з 1 липня 2019 року - до розпорядників акцизних складів, на яких розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 20 000 куб. метрів (крім розпорядника акцизного складу, який до 1 липня 2019 року не підпадав під визначення платника податку відповідно до пункту 212.1статті 212 цього Кодексу); з 1 жовтня 2019 року - до розпорядника акцизного складу, на акцизному складі якого розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 1000 куб. метрів, але не перевищує 20 000 куб. метрів (крім розпорядника акцизного складу, який до 1 липня 2019 року не підпадав під визначення платника податку відповідно до пункту 212.1статті 212 цього Кодексу); з 1 квітня 2020 року - до розпорядників акцизних складів, на яких розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів (крім розпорядника акцизного складу, який до 1 липня 2019 року не підпадав під визначення платника податку відповідно до пункту 212.1 статті 212 цього Кодексу); з 1 липня 2020 року - до розпорядника акцизного складу, який до 1 липня 2019 року не підпадав під визначення платника податку відповідно до пункту 212.1статті 212 цього Кодексу (незалежно від загальної місткості резервуарів, розташованих на акцизному складі такого розпорядника), а також до вітчизняних підприємств, на яких здійснюється діяльність з переробки нафти, газового конденсату, природного газу та їх суміші з метою вилучення цільових компонентів (сировини), що передбачає повний технологічний цикл їх переробки в готову продукцію (пальне).
Постановою Кабінету Міністрів України № 891 від 22.11.2017 затверджено Порядок ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв'язку до контролюючих органів ( в подальшому Порядок), пунктом 15 якого встановлено, що реєстрацією у Реєстрі розпорядників акцизних складів, акцизних складів, резервуарів, прийнятих в експлуатацію, витратомірів та рівнемірів у розрізі акцизних складів є прийняття надісланих розпорядником акцизного складу електронних документів для наповнення Реєстру, що містять інформацію, зазначену в підпунктах 1-4 і 6 пункту 5 цього Порядку.
Наказом Міністерства фінансів України № 944 від 27.11.2018, затверджено формати даних, структури та форм електронних документів для наповнення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі, відповідно до якої встановлено, що реєстр складається із записів з посиланням на електронні документи, які подаються у вигляді таких форм: довідка про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри (далі -Довідка 1); довідки подаються окремо щодо кожного акцизного складу пального, основна Довідка 1 надсилається окремо щодо кожного акцизного складу пального одноразово; коригуючі довідки формуються і надсилаються протягом трьох календарних днів з дати виявлення помилки (помилок) у наданій у довідках інформації; коригуюча довідка подається не частіше одного разу на добу.
Згідно даних податкової інформації у Реєстрі ТОВ «ВАЛ-ОІЛ» зареєстровано 27.08.2020 коригуючу Довідку про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри (далі - Довідка) з уніфікованим номером акцизного складу - 1002293, згідно якого вбачається що встановлено та зареєстровано витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники 27.08.2020р. (а.с. 70-71 т.1).
Згідно даних податкової інформації у Реєстрі ТОВ «ВАЛ-ОІЛ» зареєстровано 26.08.2020 коригуючу Довідку про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри (далі - Довідка) з уніфікованим номером акцизного складу - 1002294, згідно якого вбачається що встановлено та зареєстровано витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники 26.08.2020р. (а.с. 72-75 т.1).
Згідно даних податкової інформації у Реєстрі ТОВ «ВАЛ-ОІЛ» зареєстровано 27.08.2020 коригуючу Довідку про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри (далі - Довідка) з уніфікованим номером акцизного складу - 1002296, згідно якого вбачається що встановлено та зареєстровано витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники 27.08.2020р. (а.с. 77-78 т.1).
Згідно даних податкової інформації у Реєстрі ТОВ «ВАЛ-ОІЛ» зареєстровано 19.08.2020 коригуючу Довідку про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри (далі - Довідка) з уніфікованим номером акцизного складу - 1002295, згідно якого вбачається що встановлено та зареєстровано витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники 19.08.2020р. (а.с. 80-82 т.1).
Таким чином, оскільки перевіркою встановлено, що позивачем зберігалося та здійснювалась реалізація пального в період з 01.04.2020 по 31.07.2020 року за відсутності реєстрації витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників в Реєстрі, то контролюючим органом правомірно встановлено наявність порушення вимог п.п.230.1.2 п. 230.1 ст.230 та застосовано штрафну (фінансову) санкцію на підставі п.128-1.1 ст.128-1 ПК України.
Позивачем доказів, що витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники було зареєстровано до 01.04.2020 до суду не подано.
Щодо застосування штрафу у зв'язку з встановленням повторності зазначеного порушення за 3 витратоміри-лічильники та 5 рівнемірів-лічильників в розмірі 50000 грн. (8*50000=400000) на АЗС за адресою Кільцевий шлях 2 (окружна дорога Київ-Довжанський, 482 км) смт. Мала Данилівка, суд зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи первинно вказане порушення встановлено актом перевірки № 240/20/30/РРО/38381921 від 10.07.2020 року, на підставі якого до позивача застосовано штраф податковим повідомленням - рішенням № 00002690510 від 31.07.2020 року в розмірі 240000,00 грн.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.02.2021 року по справі № 520/10575/2020 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЛ-ОІЛ" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування наказу та податкового повідомлення-рішення, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №00002690510 від 31.07.2020 року Головного управління ДПС у Харківській області, в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЛ-ОІЛ" штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 60000,00 грн., в іншій частині позову відмовлено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19.04.2021 року по справі № 520/10575/2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЛ-ОІЛ" задоволено. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.01.2021 по справі № 520/10575/2020 скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог. Прийнято в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління ДПС у Харківській області №2138 від 01 липня 2020 року про проведення фактичної перевірки господарюючого об'єкта ТОВ "ВАЛ-ОІЛ", розташованого за адресою: Кільцевий шлях, 2 (окружна дорога Київ-Довжанський, 482-км), смт Мала Данилівка, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №00002690510 від 31.07.2020 року Головного управління ДПС у Харківській області, в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЛ-ОІЛ" штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 180000,00 грн. В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.01.2021 року залишено без змін.
Відповідно до ч.4 ст. 77 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Враховуючи, що податкове повідомлення-рішення №00002690510 від 31.07.2020 року скасовано в судовому порядку, суд приходить до висновку про відсутність встановлення факту вчинення позивачем повторно будь-якого з порушень, передбачених абзацом першим п.128-1.1 ст.128-1 ПК України, яке тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник/витратомір-лічильник спирту етилового.
Згідно наданого до суду розрахунку штрафних фінансових санкцій до податкового повідомлення - рішення, вбачається, що штрафна санкція застосована у зв'язку з встановленням повторності зазначеного порушення за 3 витратоміри-лічильники та 5 рівнемірів-лічильників в розмірі 50000 грн. за кожний лічильник, на загальну суму 400000 грн. (8*50000). (а.с. 131-132 т.1), хоча повинна бути застосована в розмірі 160000 грн., з розрахунку за 8 витратомірів /рівнемірів - лічильників в розмірі 20000 грн. за кожний лічильник.
Із врахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню в частині застосування до ТОВ «ВАЛ-ОІЛ» штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 240000,00 грн (двісті сорок тисяч гривень 00 коп.). (400000-160000=240000).
В якості обґрунтування своїх доводів, позивач вказує, що акцизний склад повинен бути обладнаний рівнемірами-лічильниками з 01.04.2020 року, враховуючи неможливість їх поставки у зв'язку з запровадження в Україні карантинних заходів - висновки відповідача він вважає необґрунтованими.
Суд не погоджується із такими доводами позивача, з огляду на те, що вони спростовуються нормами ПК України.
Так, як вже зазначено раніше, нормами ПК України визначено обов'язок обладнати акцизний склад витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, в даному випадку, у строк не пізніше 01.01.2020 року (п. 22 підрозд. 5 розд. XX ПК України та відповідно до п. 12 підрозд. 5 розд. XX ПК України).
Суд зазначає, що невиконання контрагентом умов договору поставки, не звільняє позивача від обов'язку дотримання вимог п.п. 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України, з урахуванням пункту 18 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення».
Водночас, суд зазначає, що позивач мав можливість після 01.04.2020 р. зупинити реалізацію пального у зв'язку із відсутністю виконання вимог ПКУ щодо обов'язкового встановлення витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників, однак свідомо цього не вчинив. При цьому граничний строк встановлення (реєстрації) відповідного обладнання є 1 січня 2020 року, коли не діяв карантин на який посилається позивач. Законом було відтерміновано до 01.04.2020 року лише застосування штрафних (фінансових) санкції до платників податків за невиконання вищезазначених приписів.
Відповідно до п. 109.3. ст. 109 ПК України у випадках, визначених пунктом 119.3 статті 119, пунктами 123.2-123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 125-1.2-125-1.4 статті 125-1 цього Кодексу, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи.
Позивач притягнутий до фінансової відповідальності у випадку передбаченому п.128-1.1 ст.128-1 ПК України, тобто за пунктом який не передбачає як умову для притягнення особи до фінансової відповідальності наявність вини. Отже посилання позивача на відсутність вини, як передумови для притягнення до відповідальності, суд вважає необґрунтованим. .
Посилання позивача в позовній заяві на постанову Верховного Суду від 22.09.2020 по справі 520/1304/20, в якій суд дійшов висновку що карантин став для контрагента позивача та самого позивача форс-мажором, суд вважає не обґрунтованим, оскільки зазначена постанова таких висновків не містить та стосується обставин оскарження наказу від 28 січня 2020 року, тобто до введення відповідного карантину.
Доводи позивача, що на момент прийняття оскаржуваного податкового повідомлення -рішення витратоміри-лічильники, рівнеміри-лічильники були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі, не свідчать про відсутність факту порушення вимог закону, а свідчать лише, що після проведення перевірки та складання акту позивачем вчинено дії , щодо усунення виявленого порушення в частині реєстрації витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників, про що подано відповідні документи, які на момент проведення перевірки ще не існували.
Щодо доводів позивача про зупинення позивачем з 28.09.2020 року роботи АЗС за адресою Кільцевий шлях 2 (окружна дорого Київ-довжанський, 482-км) смт. Мала Данилівка, суд зазначає, що відповідно до акту приймання - передачі позивач повернув об'єкт оренди 28.09.2020 року, що також не свідчить відсутність порушення вимог податкового законодавства за вказаним об'єктом в період з 01.04.2020 по 31.07.2020 року. (а.с. 172 т. 1)
Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Суд вказує, що відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
А згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЛ-ОІЛ" (вул. 23 Серпня, буд. 55 А, кв. 19, м. Харків, 61103, ЄДРПОУ 38381921) до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, ЄДРПОУ ВП 43983495) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково.
Скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.03.2021 №0030400901 Головного управління ДПС у Харківській області, в частині застосування до ТОВ «ВАЛ-ОІЛ» штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 240000,00 грн (двісті сорок тисяч гривень 00 коп.).
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЛ-ОІЛ" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України суму сплаченого судового збору у розмірі 3600,00 грн. (три тисячі шістсот гривень 00 коп.).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складений 28 жовтня 2021 року.
Суддя Д.А. Волошин