Справа № 500/4124/20
28 жовтня 2021 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Дерех Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського апеляційного суду, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні певні дії,
В провадженні Тернопільського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського апеляційного суду, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні певні дії.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 23.03.2021 даний позов задоволено частково; визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо незарахування ОСОБА_1 до стажу роботи на посаді судді половини строку навчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі, що становить 02 роки 05 місяців 02 дні; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити перерахунок стажу роботи на посаді судді ОСОБА_1 з врахуванням половини строку навчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі, що становить 02 роки 05 місяців 02 дні, нарахувати та виплатити недоплачене щомісячне грошове утримання з 20.06.2018 з врахуванням виплачених сум; у задоволенні решти позовних вимог - відмовлено; стягнено за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп., сплачений у відповідності до квитанції №ПН1874600 від 10.12.2020.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.06.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено; рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 23.03.2021 року у справі №500/4124/20 - скасовано та прийнято нову постанову, якою адміністративний позов задоволено повністю; визнано протиправними дії Тернопільського апеляційного суду щодо не зарахування до стажу роботи ОСОБА_1 на посаді судді періоду проходження строкової військової служби, половини строку навчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі та трьох років стажу роботи в галузі права, вимога щодо якого надавала право на призначення на посаду судді; зобов'язано Тернопільський апеляційний суд провести розрахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 із зарахуванням до стажу роботи на посаді судді періоду проходження строкової військової служби, половини строку навчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі та трьох років стажу роботи в галузі права, вимога щодо якого надавала право на призначення на посаду судді, що в сукупності зі стажем роботи на посаді судді становить 23 роки, 2 місяці і 28 днів; зобов'язано Тернопільський апеляційний суд видати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці виходячи зі стажу роботи на посаді судді з врахуванням до стажу роботи на посаді судді періоду проходження строкової військової служби, половини строку навчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі та трьох років стажу роботи в галузі права, вимога щодо якого надавала право на призначення на посаду судді; визнано неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо не зарахування ОСОБА_1 при визначенні розміру довічного грошового утримання судді у відставці до стажу роботи на посаді судді періоду проходження строкової військової служби, половини строку навчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі та трьох років стажу роботи в галузі права, вимога щодо якого надавала право на призначення на посаду судді; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області провести розрахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з моменту призначення із зарахуванням до стажу роботи на посаді судді періоду проходження строкової військової служби, половини строку навчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі та трьох років стажу роботи в галузі права, вимога щодо якого надавала право на призначення на посаду судді, що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити ОСОБА_1 , починаючи з дня призначення щомісячне довічне грошове утримання у розмірі відповідно до стажу роботи 23 роки, 2 місяці і 28 днів без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання та здійснити перерахунок довічного грошового утримання з моменту призначення щомісячного грошового утримання; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 недоплачене щомісячне грошове утримання, починаючи з дня призначення такого утримання; стягнено з Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (ЄДРПОУ 14035769) за рахунок їх бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) суму сплаченого судового збору у розмірі 1471,40 грн.; стягнено з Тернопільського апеляційного суду (ЄДРПОУ 42261572) за рахунок їх бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) суму сплаченого судового збору у розмірі 1471,40 грн.; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області подати у місячний строк з дня набрання законної сили цією постанови звіт про виконання даної постанови у справі № 500/4124/20.
Ухвалою Верховного Суду від 01.07.2021 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Тернопільського апеляційного суду на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.06.2021 у справі за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського апеляційного суду, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Таким чином, судове рішення в адміністративній справі № 500/4124/20 набрало законної сили.
20.10.2021 позивач подав до суду заяву в порядку ст.383 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, КАС України), в якій просив:
визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо невиконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2021 року у справі №500/4124/20.
визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо перерахунку та виплати щомісячного грошового утримання ОСОБА_1 згідно довідки про суддівську винагороду №01- 17/67/2020 від 04 березня 2020 року та виходячи із розміру суддівської винагороди, яка враховується при призначенні / перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді - 161854, 00 грн, а не на підставі виданої на виконання судового рішення та отриманої на запит самого ж Пенсійного фонду довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці від 15.06.2021 року.
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді ОСОБА_1 на підставі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці від 15.06.2021 року, виходячи з розміру суддівської винагороди, яка враховується при призначенні / перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді - 173415,00 грн.
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області належним чином виконувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2021 року у справі №500/4124/20 в частині перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді, призначеного йому після виходу у відставку, в разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді
постановити ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 КАС України для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що спричинили порушення закону та встановити строк для її виконання.
ОСОБА_1 зазначає, що за примусовим виконанням рішення суду не звертався, оскільки всі відповідачі приступили до виконання рішення в добровільному порядку.
Вважає, що Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області лише частково виконало вищевказану постанову суду і продовжує порушувати права та не здійснює виплату належну ОСОБА_1 суму грошового утримання у встановленому постановою суду розмірі. Також, просить врахувати, що довідка про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 від 04.03.2020 року визнана судом такою, що суперечить вимогам законодавства, а сума вказана в ній визнана заниженою, а отже не може братися до уваги при обчисленні розміру суддівської винагороди судді у відставці.
Натомість, позивач зазначає, що на виконання Постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.06.2021 Тернопільським апеляційним судом надано Довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці від 15.06.2021 №02-25/54/2021.
Так, за змістом частини п'ятої ст. 383 КАС України, у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.
Аналіз наведеної норми дає підстави вважати, що у спірному випадку розгляд заяви у судовому засіданні є правом, а не обов'язком суду.
За таких обставин, враховуючи достатність долучених до заяви доказів, диспозитивне право суду щодо призначення судового засідання та зміст частини третьої ст.166 КАС України, суд вважає за можливе розглянути подану заяву в порядку письмового провадження.
Розглянувши вказану заяву суд відзначає наступне.
Згідно зі ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
У частині четвертій ст. 372 КАС України встановлено, що примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Відповідно до приписів статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 № 1402-VIII судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Отже, рішення суду, яке набрало законної сили, є обов'язковим для виконання.
У Рішенні від 30.06.2009 року №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).
З метою належного захисту прав щодо виконання судових рішень законодавцем нормативно врегульовано питання судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах, зокрема, одним із способів судового контролю є порядок визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, регламентований статтею 383 КАС України.
Так, відповідно до частини 1 статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Згідно з частиною 6 статті 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Таким чином, контроль за виконанням рішення суду, передбачений статтею 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує законні права та інтереси позивача. Застосування судом до суб'єкта владних повноважень приписів статей 383, 249 КАС України можливе лише у разі встановлення факту протиправного невиконання таким суб'єктом владних повноважень дій зобов'язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи-позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами.
Станом на день розгляду заяви, поданої в порядку статті 383 КАС України, наявні обставини, які свідчать про те, що відповідач порушує законні права та інтереси позивача, ухиляючись від виконання ним дій зобов'язального характеру.
Так, 11.06.2021 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області направлено на адресу Тернопільського апеляційного адміністративного суду лист, в якому просило надіслати розрахунок стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці.
15.06.2021 Тернопільським апеляційним судом направлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Тернопільській області Розрахунок стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 15.06.2021 №02-25/53/2021 та Довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці від 15.06.2021 №02-25/54/2021.
Зі змісту листа Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 14.07.2021 №1900-0304-8/20859 направленого у відповідь на звернення позивача з приводу виконання рішення суду, вбачається, що позивачу з 19.02.2020 з урахуванням рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 25.11.2020 у справі №500/3149/20 проведено перерахунок, виходячи із середньомісячного заробітку 161854,00 грн. (довідка від 04.03.2020 №01-17/67/2020) та з урахуванням стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді 23 роки 02 місяці. Вказано, що починаючи з липня позивачу виплачується щомісячне довічне утримання судді у відставці, обчислене на виконання постанови Восьмого апеляційного суду від 01.06.2021 у справі №500/4124/20.
Згідно листа Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 09.08.2021 №4538-4611/З-02/8-1900/21 направленого у відповідь на звернення позивача щодо виконання рішення суду, зазначено, що на сьогоднішній день здійснюється погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням судів, що надійшли на виконання у листопаді 2019 року. Таким чином, виплата нарахованої згідно рішення суду доплати буде проведена після виділення коштів на ці витрати.
У відповідності до листа Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 28.08.2021 №5038-5135/3-02/8-1900/21 на звернення позивача щодо виконання рішення суду, зазначено, що перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці проводиться з дня виникнення права. Таким чином, проводити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно довідки про суддівську винагороду №02-25/54/2021 від 15.06.2021, яка визначена станом на 14.06.2021, підстави немає.
Наведені вище обставини дають підстави вважати, що на виконання Постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.06.2021 Тернопільським апеляційним судом надано Довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці від 15.06.2021 №02-25/54/2021, в той час як виконання судового рішення у справі Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснювалось з врахуванням Довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці від 04.03.2020 №01-17/67/2020.
В той же час, суд зазначає, що з довідки від 04.03.2020 вбачається, що суддівський стаж позивача складає 17 років 09 місяців 26 днів, а розмір суддівської винагороди - 161854,00 грн., та згідно довідки від 15.06.2021 суддівський стаж позивача складає 23 роки 02 місяці і 28 днів, а розмір суддівської винагороди - 173415,00 грн.
Отже, суд вважає, що станом на день розгляду заяви ОСОБА_1 в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України наявні обставини, які свідчать про те, що відповідач не виконав судове рішення у справі №500/4124/20.
Так, за змістом судової практики Європейського суду з прав людини захист законних сподівань (очікувань) є одним з аспектів правової визначеності. Принцип законного очікування спрямований на те, щоб у випадках, коли особа переконана, що досягне певного результату, якщо буде діяти відповідно до норм правової системи, забезпечити захист цих очікувань.
У рішенні "Іммобільяре Саффі" проти Італії" (заява № 22774/93, п. п. 63, 66) ЄСПЛ доходить висновку, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Право на звернення до суду, гарантоване статтею 6 Конвенції, також передбачає практичне виконання остаточних, обов'язкових для виконання судових рішень, які в державах, що поважають принцип верховенства права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду стороні у провадженні. Тобто рішення суду має бути виконано лише за фактом винесення такого рішення, незалежно від звернення до виконавчої служби.
Таким чином, вирішуючи подану заяву, суд приймає до уваги твердження заявника стосовно того, що за примусовим виконанням рішення суду не звертався, оскільки всі відповідачі приступили до виконання рішення в добровільному порядку.
Суд також враховує те, що судовим рішенням у даній справі зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області подати у місячний строк з дня набрання законної сили цією постанови звіт про виконання даної постанови у справі № 500/4124/20.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області належним чином виконувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2021 року у справі №500/4124/20 в частині перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді, призначеного йому після виходу у відставку, в разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, суд зазначає, що така вимога не підлягає до задоволення. Суд виходить з того, що судовому захисту підлягають лише порушені, не визнані або оспорювані права; відповідне порушення має мати місце на момент розгляду справи судом, адже судовими актами не можуть регулюватись відносини на майбутнє. Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні цієї позовної вимоги слід відмовити, як передчасної.
Враховуючи вищенаведені обставини, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає до часткового задоволення.
Згідно з ч.ч.1, 2, 5 ст.249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.
За змістом ст.149 КАС України, невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, зумовлює стягнення з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст.185-6 КУпАП залишення посадовою особою без розгляду окремої ухвали суду або невжиття заходів до усунення зазначених в ній порушень закону, а так само несвоєчасна відповідь на окрему ухвалу суду тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Керуючись статтями 241, 243, 248, 249,383 КАС України, суд
Заяву ОСОБА_1 в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо невиконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2021 року у справі №500/4124/20.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо перерахунку та виплати щомісячного грошового утримання ОСОБА_1 згідно довідки про суддівську винагороду №01-17/67/2020 від 04 березня 2020 року та виходячи із розміру суддівської винагороди, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді - 161854,00 грн.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді ОСОБА_1 на підставі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці від 15.06.2021 №02-25/54/2021 року, виходячи з розміру суддівської винагороди, яка враховується при призначенні / перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді - 173415,00 грн.
У задоволенні решти вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн. 00 коп. сплаченого судового збору у відповідності до квитанції №ПН2746520 від 18.10.2021 на суму 908 (дев'ятсот вісім) грн. 00 коп.
Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Тернопільській області строк для надання відповіді про виконання вказівок цієї ухвали - 30 календарних днів від дня її отримання.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Повний текст ухвали складено та підписано 28.10.2021.
Головуюча суддя Дерех Н.В.