ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"28" жовтня 2021 р. справа № 300/5126/21
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Кафарського В.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - відповідач) про визнання протиправною бездіяльності щодо відмови позивачу у перерахунку та виплаті пенсії за вислугу років, обчисленої із застосуванням 70% грошового забезпечення та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з 01.04.2019 із розрахунком підвищення до пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 №103 (далі - Постанова №103) на підставі довідки про розмір грошового забезпечення за відповідною посадою станом на 01.04.2019, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 88% грошового забезпечення.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області безпідставно знизило відсотковий розмір пенсії з 88% до 70% грошового забезпечення, що призвело до неправильного визначення розміру пенсії та її виплату позивачу з 01.04.2019 в розмірі нижчому, ніж передбачено законодавством. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки внесені зміни до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% грошового забезпечення стосуються порядку призначення пенсії у разі реалізації права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. З огляду на протиправність вищевказаних дій відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду, в якому просить зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з 01.04.2019 в розмірі 88% грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.09.2021 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 04.10.2021, відповідно до якого Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області заперечило щодо заявлених позовних вимог (а.с.47-53). Згідно відзиву представник відповідача зазначив, що питання щодо відсоткового розміру грошового забезпечення було предметом розгляду в адміністративній справі №300/1878/19, за результатами розгляду якої прийнято рішення, яке набрало законної сили. А отже, слід закрити провадження у даній справі в частині вимоги щодо виплати пенсії в розмірі 88% суми грошового забезпечення. Водночас представник відповідача зазначає, що відповідно до статті 2 Закону України «Про заходи щодо забезпечення реформування пенсійної системи» зі змінами, внесеними Законом України від 24.10.2015 №911-VІІІ, максимальний розмір пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 01.01.2016 по 31.12.2017, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), не може перевищувати 10740 гривень. Відповідач просив в задоволенні позову відмовити. Крім того, відповідач вважає, що позивач пропустив строк звернення до суду, встановлений статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши докази, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 є пенсіонером Збройних Сил України, з 01.09.2000 перебуває на обліку Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», визначену в розмірі 88% від грошового забезпечення, що підтверджується копією протоколу за пенсійною справою ХД-16588 (Міноборони) від 01.12.2017 (а.с.25).
Окрім того, рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду в адміністративній справі №300/1878/19 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо зменшення з 01.01.2018 розміру пенсії з 88% до 70% грошового забезпечення та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести позивачу з 01.01.2018 перерахунок та виплату пенсії в розмірі 88% грошового забезпечення, з врахуванням виплачених сум.
Однак під час виконання відповідачем рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду 300/1264/21 щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Івано-Франківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 02.03.2021 року № 9/1/563 про розмір грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 01.04.2019 року, Головне управління Пенсійного фонду України повторно знизило відсотковий розмір пенсії з 88% до 70% грошового забезпечення.
Позивач звернувся до відповідача з заявою від 09.08.2021, в якій просив здійснити з 01.04.2019 перерахунок його пенсії в розмірі 88% грошового забезпечення (а.с.16-17).
12.08.2021 Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області направило позивачу у відповідь на його звернення за №0900-0202-8/29360, в якій зазначає, що виплата пенсій за рішенням суду проводиться в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету, в порядку загальної черговості надходження рішень суду, які набрати законної сили (а.с.18-20).
Позивач вважаючи що відповідач протиправно зменшив відсотковий розмір пенсії звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.
Згідно з ч. 2 статті 19 Конституції Україні органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09 квітня 1992 року (далі - Закон №2262-ХІІ). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (в редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення (пункт "а"); б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба, служба в органах внутрішніх справ або служба в державній пожежній охороні (пункт "б" статті 12): за загальний трудовий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років - один процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43) (пункт "б"); особам, зазначеним у пунктах "а" і "б" цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення (пункт "в").
Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2 - 95 процентів (частина 2).
Таким чином, відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (в редакції, чинній на момент призначення пенсії) позивачу призначено пенсію за вислугу років в розмірі 88% грошового забезпечення.
Згідно з ст. 43 Закону №2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган ПФУ.
Закон України №2262-ХІІ визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Верховний Суд в постанові від 04.02.2019 року по зразковій справі виклав правові висновки та зазначив, що системний аналіз ст.ст.13, 63 Закону №2262-ХІІ, Постанов КМУ №45, №103 дає підстави для висновку, що внесені Законом №3668-VI та Законом №1166-VII зміни до ст.13 Закону №2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми ст.63 Закону №2262-ХІІ, яка змін у зв'язку з прийняттям Закону№3668-VI та Закону №1166-VII не зазнала.
При перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Суд встановив, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на підставі рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2021 року у справі №300/1264/21, проведено перерахунок пенсії позивачу з 01.04.2019 у розмірі 70% відповідних сум грошового забезпечення.
Отже, відповідач, здійснюючи перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019, зменшив основний розмір пенсії позивача з 88% на 70% грошового забезпечення, врахованого для обчислення пенсії.
Таким чином, суд робить висновок, що відповідач протиправно зменшив з 01.04.2019 р. основний розмір перерахованої позивачу пенсії з 88% на 70% грошового забезпечення, врахованого для обчислення пенсії.
Позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії без обмеження її максимального розміру підлягають задоволенню з таких підстав.
Статтею 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» встановлено, що призначення і виплата пенсій особам, зазначеним у статті 12 цього Закону, здійснюються органами Пенсійного фонду України.
Частиною сьомою статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» визначено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Разом із тим, суд зазначає, що вказане положення рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 у справі 1-38/2016 визнано неконституційним.
Рішенням Конституційного суду від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 у справі 1-38/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-XII зі змінами, а саме: - частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень».
Відповідно до пункту 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року положення частини сьомої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Відповідно до статті 152 Конституції України, закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Відповідно до статті 1512 Конституції України рішення та висновки Конституційного суду України є обов'язковими, остаточними та не може бути оскаржені.
Таким чином, суд зазначає, що з 20 грудня 2016 року відсутня частина сьома статті 43 в Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Це означає, що, починаючи з 20 грудня 2016 року, стаття 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не передбачала положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №1774-VIII, який прийнятий 06 грудня 2016 року, у частині сьомій статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» слова і цифри «у період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2016 р.» замінено словами і цифрами «по 31 грудня 2017 р.».
Отже, буквальне розуміння змін внесених Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №1774-VIII з урахуванням рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року дає змогу дійти висновку, що у Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» відсутня частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни є нереалізованими.
Таким чином, внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6 грудня 2016 року №1774-VIII до частини сьомої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі №127/4267/17, від 16 жовтня 2018 року у справі №522/16882/17 та від 06 листопада 2018 року у справі №522/3093/17.
Статтею 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», який набрав чинності 01 жовтня 2011 року, в редакції чинній станом на дату проведення перерахунку пенсії позивачу, встановлено, що максимальний розмір пенсії, призначеної (перерахованої), зокрема, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Проте, згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Судом встановлено, що позивачу пенсія призначена з 01.09.2000, тобто до набрання чинності Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи».
Ураховуючи те, що частина сьома статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визнана неконституційною (втратила чинність) 20.12.2016, а тому наявні правові підстави для задоволення позову в частині здійснення перерахунку пенсії позивача з 01.04.2019 без обмеження максимального розміру пенсії.
Для належного захисту прав позивача суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача з 01.04.2019 здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії з урахуванням основного розміру пенсії за вислугу років 88% грошового забезпечення, на підставі довідки виданої Івано-Франківським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки від 02.03.2021 №9/1/563, без її обмеження максимальним розміром.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги докази, наявні в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини 1 статті 132 цього Кодексу судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Однак, позивачем при зверненні до суду з даним позовом судовий збір не сплачувався, оскільки останній звільнений від його сплати згідно приписів частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір».
А тому, враховуючи зазначене, підстави для стягнення судових витрат у вигляді судового збору відсутні.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (вул. С. Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ - 20551088) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (вул. С. Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ - 20551088) щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_1 , здійсненого під час її перерахунку з 01.04.2019, з 88% до 70% сум грошового забезпечення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (вул. С. Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ - 20551088) здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ), виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 88% відповідних сум грошового забезпечення, починаючи з 01.04.2019 без обмеження пенсії максимальним розміром, та здійснити виплату пенсії з урахуванням виплачених сум.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Кафарський В.В.
Рішення складене в повному обсязі 28 жовтня 2021 р.