29 жовтня 2021 року Справа № 280/6426/21 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 )
до Запорізького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (69063, м. Запоріжжя, провул, Тихий, буд.7, код ЄДРПОУ 07835529)
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся із позовною заявою до Запорізького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
визнати протиправними дії Запорізького обласною територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо відмови у виготовленні та направленні до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , з урахуванням п. 1 Примітки Додатку І та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням розміру грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років), обчисленого шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, а саме: встановленого Законом України від 14.11.2019 № 294-ІХ «Про Державний бюджеі України на 2020 рік» станом на 01.01.2020, на відповідний тарифний коефіцієнт, для проведення перерахунку основного розміру пенсії за період з 29.01.2020 по 31.12.2020 включно, та встановленого Законом України від 15.12.2020 1082-ІХ «Пpo Державний бюджет України на 2021 рік»- станом на 01.01.2021, на відповідний тарифний коефіцієнт, для проведення перерахунку основного розміру пенсії, починаючи з 01.01.2021;
зобов'язати Запорізький обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області оновлені довідки про розмір і грошового забезпечення для обчислення пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням п. 1 Примітки Додатку І та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням розміру грошового забезпечення (посадовою окладу, окладу зa військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років), обчисленого шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарною року, а саме: встановленого Законом України від 14.11.2019 № 294-ІХ «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020, на відповідний тарифний коефіцієнт, для проведення перерахунку основною розміру пенсії за період з 29.01.2020 по 31.12.2020 включно, та встановленого Законом України від 15.12.2020 №1082-ІХ »Пpo Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021, на відповідний тарифний коефіцієнт, для проведення перерахунку основною розміру пенсії, починаючи і 01.01.2021.
В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача посилається на те, що звернувся до відповідача із заявою щодо видачі довідки про розмір грошового забезпечення для обчислення пенсії ОСОБА_1 з урахуванням пункту 1 Примітки Додатку 1 та примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням розміру грошового забезпечення, обчисленого шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року. Вказує, що з 29.01.2020 розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями слід визначати шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 та на 01.01.2021, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови №704. Проте, відповідачем протиправно відмовлено у наданні, з посиланням на те, що станом на день його звернення до відповідача розрахунок посадових окладів для військовослужбовців та пенсіонерів МО України не змінився. Просить позовні вимоги задовольнити.
Відповідач позовні вимоги не визнав, 27.08.2021 надав до суду відзив на позовну заяву (вх.№49006), в якому зазначає, що доводи позивача щодо необхідності застосування при обчисленні посадового окладу та окладу за військовим званням, що враховуються для перерахунку його пенсії, такої розрахункової величини як мінімальна заробітна плата, обґрунтовані посиланням на текст приміток до Додатків 1 та 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 є нікчемними, оскільки ці примітки не містять норм права та не узгоджуються з пунктом 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 №1774-VІІ. Правові підстави для зобов'язання відповідача видати нову довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, відсутні, оскільки після 01.03.2018 грошове забезпечення військовослужбовців не підвищувалося, а Кабінетом Міністрів України не приймалися інші рішення щодо перерахунку пенсій військовослужбовців. Таким чином просить відмовити у задоволенні позову на підставі обставин, викладених у відзиві. З огляду на викладене, просить у позові відмовити.
Ухвалою суду від 30.07.2021 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/6426/21 без виклику сторін.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Приписами ч. 4 ст. 243 КАС України визначено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Позивач звернувся до відповідача із заявою від 05.05.2021, в якій просив подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області нову довідку станом на 29.01.2020 та станом на 01.01.2021 для перерахунку пенсії з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 та прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Листом від 07.05.2021 за вих.№1320/с відповідач повідомив позивача про відсутність підстав надання оновленої довідки про розмір грошового забезпечення.
Позивач, не погодившись з діями відповідача та з вимогою вчинити дії, звернувся до суду із вказаним позовом.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини в сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі є Закон України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ).
Відповідно до вимог статті 63 Закону №2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Постановою №704 (в редакції, чинній на дату проведення перерахунку пенсії позивача), зокрема, затверджено: тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб офіцерського складу Служби безпеки згідно з додатком 4; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14; додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу в розмірах згідно з додатком 15; розміри надбавки за вислугу років військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу згідно з додатком 16.
Пунктом 4 Постанови №704 установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Також додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови №704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема, посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Постанова №704 набрала чинності з 01.03.2018.
На момент набрання чинності Постановою №704, пункт 4 цього нормативно-правового акту було викладено у редакції, визначеній пунктом 6 Постанови №103, а саме: «Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».
При цьому, суд звертає увагу, що зміни до додатків 1, 12, 13 і 14 Постанови №704 не вносилися.
Таким чином, на момент призначення/перерахунку позивачу пенсії на підставі Постанови №103, пункт 4 Постанови №704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник, як «розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року».
В подальшому постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 по справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови №103.
Отже, лише з 29.01.2020 відновлена дія пункту 4 Постанови №704 у первісній редакції, яка запроваджувала у якості однієї з величин алгоритму розрахунку показника окладу за посадою - мінімальний розмір заробітної плати.
Таким чином, до набрання законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 по справі №826/6453/18 при розрахунку грошового забезпечення позивача для перерахунку пенсії, пункт 4 Постанови №704 передбачав використання розрахункової величини, яка дорівнює розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, а додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови №704 - розрахункову величину, яка дорівнює розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року).
Вирішуючи питання про те, яку із вказаних розрахункових величин повинен був застосувати відповідач у спірних правовідносинах, суд виходить із того, що правила визначення розміру посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначає саме пункт 4 Постанови №704.
Натомість у додатках 1, 12, 13, 14 до Постанови №704 посилання на іншу розрахункову величину ніж у пункті 4 цієї ж постанови міститься у примітках, які за своїм змістом та призначенням є такими, що лише роз'яснюють механізм (формулу) обчислення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням.
Суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 06.09.2005 №870 затверджені Правила підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України (далі - Правила №870), які визначають загальні підходи до підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України (постанов і розпоряджень), їх форму, структуру та техніко-юридичні особливості розроблення з урахуванням нормопроектувальної техніки.
За змістом пункту 20 вказаних правил у структурі проекту положення або іншого нормативно-правового акта, який передбачається затвердити постановою, в окремих випадках допускається, як виняток, застосування примітки (зноски) без нормативних положень.
Положеннями пункту 2.16 Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2005 №34/5 (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), також передбачено, що включення до нормативно-правових актів приміток не допускається, за винятком випадків, якщо необхідно дати визначення будь-якого суміжного поняття або помістити короткий коментар, що допоможе точніше зрозуміти положення, викладені в структурній одиниці нормативно-правового акта. Примітки не повинні містити норм права.
Зазначені норми права додатково підтверджують, що примітка до нормативно-правового акту носить інформаційний характер, не може містити норм права і не може визначати яку саме розрахункову величину слід використовувати при обчисленні окладів.
Суд звертає увагу також і на те, що за загальним правилом, примітка застосовується законодавцем для супроводу та зв'язку з нормою права, якої вона стосується. Тобто, примітка повинна бути у безпосередньому зв'язку з нормою, в даному випадку пунктом 4 Постанови №704, і не повинна суперечити змісту основної норми, яку вона супроводжує.
Відтак, не приведення Кабінетом Міністрів України приміток до додатків 1, 12, 13, 14 Постанови №704 у відповідність до змін, що були внесені в пункт 4 цієї ж Постанови, не може бути підставою для обчислення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням з використанням у якості розрахункової величини «розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року)».
Разом з тим, як зазначалось вище, на підставі постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 по справі №826/6453/18 з 29.01.2020 відновлена дія пункту 4 Постанови №704 у первісній редакції, яка запроваджувала у якості однієї з величин алгоритму розрахунку показника окладу за посадою - мінімальний розмір заробітної плати.
Слід зазначити, що 01.01.2017 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 №1774-VIII (далі - Закон №1774-VIII) пунктом 3 розділу ІІ якого встановлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.
За приписами частини третьої статті 7 КАС України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Таким чином суд зазначає, що під час розв'язання правової колізії між нормами пункту 3 розділу ІІ Закону №1774-VІІІ та пункту 4 Постанови №704, у редакції до внесення змін Постановою №103, та приміток до додатків 1, 12, 13, 14 Постанови №704, перевагу належить віддати положенням закону - як акту права вищої юридичної сили.
При цьому, судом враховуються висновки Великої Палати Верховного Суду у подібних правовідносинах, які викладені у постанові від 11.12.2019 у справі №240/4946/18, щодо застосування норм права, а саме пункту 3 розділу ІІ Закону №1774-VІІІ, згідно яких: «за загальним правилом дії норм права у часі, у зв'язку з набранням чинності Законом №1774-VІІІ, яким установлено розрахункову величину для визначення посадових окладів, заробітної плати працівників та інших виплат і заборонено застосовувати мінімальну заробітну плату після набрання чинності цим Законом, положення статті 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-XII щодо обчислення щомісячної грошової допомоги у процентному співвідношенні до мінімальної заробітної плати застосуванню не підлягають».
Оскільки, норма пункту 3 розділу ІІ Закону України від 06.12.2016 №1774-VІІІ не втратила чинності і за юридичною силою є вищою за положення пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України №704, у редакції до внесення змін Постановою Кабінету Міністрів України №103, а також додатків 1, 12, 13, 14 Постанови Кабінету Міністрів України №704, суд вважає, що відсутні правові підстави для обчислення розміру окладу за посадою позивача та окладу за військовим званням із використанням величини мінімальної заробітної плати, а не прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року.
Із врахуванням викладеного, суд вважає, що, згідно із Постановою Кабінету Міністрів України №704, розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу є саме розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується.
Аналогічні висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 18.02.2021 у справі №200/3775/20-а, від 11.02.2021 у справі №240/11952/19, від 11.02.2021 у справі №200/3774/20-а та від 31.03.2021 у справі №520/2781/2020.
Відтак, з огляду на встановлене пунктом 3 розділу ІІ Закону України від 06.12.2016 №1774-VІІІ положення про незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання протиправними дій відповідача щодо відмови позивачу в оформленні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 29.01.2020 та станом на 01.01.2021 та зобов'язання відповідача підготувати на надати до відповідача нову довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 29.01.2020 та станом на 01.01.2021.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Враховуючи те, що в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю, суд не здійснює розподіл судових витрат.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд,
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Запорізького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (69063, м. Запоріжжя, провул, Тихий, буд.7, код ЄДРПОУ 07835529) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,- відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення
Рішення у повному обсязі складено та підписано 29.10.2021.
Суддя Л.Я. Максименко