ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
29.10.2021Справа № 910/13124/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) господарську справу
За позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування" (01024, м.Київ, вул.Велика Васильківська 15/2, код 36086124)
до Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" (03117, м.Київ, проспект ПЕРЕМОГИ 65, код 30115243)
про стягнення 15 706,66 грн.
Товариство з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування"звернулось з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" про стягнення 15 706,66 грн відшкодування, виплаченого страхувальнику позивача у зв'язку із ДТП, яка сталась 19.09.2019 з вини страхувальника відповідача за полісом № АО/005169004.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ввідповідачем в порядку регресу здійснено відшкодування у порядку регресу у сумі 56 841,40 грн, у той час, як розмір понесеного збитку склав 72 548,06 грн, невиплаченими залишились 15 706,66 грн, які він просить стягнути з відповідача.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 13.08.2021 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, витребував у Моторного (транспортного) страхового бюро України письмову інформацію щодо умов та чинності полісу ОСЦПВВНТЗ ПрАТ «СГ «ТАС» № АО/005169004 станом на 19.09.2019, встановив учасникам справи строк для реалізації процесуальних прав.
Заперечуючи проти позову, відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив про здійснення своїх зобов'язань у повному обсязі шляхом відшкодування коштів у сумі 56 841,40 грн, розрахунок яких здійснений з урахуванням 72 548,06 грн виплаченого позивачем відшкодування та 0,2684 коефіцієнту фізичного зносу, визначеного за допомогою програми AudalHistory Details та висновком аварійного комісара.
08.09.2021 позивач на доводи відповідача подав відповідь на відзив, відповідно до якого не погодився із розрахунком відповідача, оскільки відповідно до звіту про оцінку КТЗ від 24.10.2019, вартість відновлювального ремонту пошкодженого в ДТП автомобіля страхувальника позивача склала 78 288,07 грн, при цьому коефіцієнт фізичного зносу складових частин КТЗ визначений 0 (нуль).
Згідно положень ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи, визначений процесуальний строк для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд вбачає за можливе здійснити розгляд справи за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
14.06.2019 ОСОБА_1 (страхувальник) шляхом підписання Заяви на страхування транспортного засобу за Програмою «Преміум» уклало з Товариством з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» (страховик) договір добровільного страхування наземних транспортних засобів ПРОГРАМА «ПРЕМІУМ» Частина Ю Договору - Загальні умови страхування, предметом якого є майнові інтереси, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням та/або розпорядженням застрахованим на умовах цього договору ТЗ: «Toyota RAV 4», державний номер НОМЕР_1 .
19.09.2020 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Toyota RAV 4», державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля «Ford Fiesta», державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок якої автомобілі отримали механічні пошкодження.
Відповідно до постанови Печерського районного суду м.Києва від 04.03.2020 у справі №757/52624/19 ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та застосовано до неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Актом огляду транспортного засобу (дефектною відомістю) від 24.09.2019 та Протоколом огляду транспортного засобу від 07.10.2019 було визначено характер та перелік пошкоджень автомобіля страхувальника позивача.
Відповідно до Звіту про оцінку КТЗ Toyota RAV 4, державний номер НОМЕР_1 , складеного 24.10.2019, вартість відновлювального ремонту в результаті його пошкодження в ДТП складає 78 288,07 грн.
Згідно рахунку-фактури ТОВ «АВТОСАМІТ ЛТД» № 0000014958 від 30.09.2018, Акту виконаних робіт № 2019019276 від 19.10.2019, вартість ремонтних робіт та деталей пошкоджено в ДТП транспортного засобу визначено у розмірі 72 547,99 грн.
Матеріалами справи встановлено, що позивач на підставі страхового акту № 3.19.2627-1 від 13.10.2019 за платіжним дорученням № 233 від 03.10.2019, за заявою страхувальника від 24.01.2020, сплатив на користь СТО страхове відшкодування на загальну суму 72548,06 грн.
Цивільно-правова відповідальність винної в ДТП особи - ОСОБА_2 щодо експлуатації транспортного засобу «Ford Fiesta», державний номер НОМЕР_2 була застрахована Приватним акціонерним товариством "Страхова група "ТАС" відповідно до полісу №АО/5169004 з лімітом відповідальності по майну 100000,00 грн та нульовою франшизою.
Матеріалами справи встановлено, що 26.01.2020 позивач звертався до відповідача із заявою №518/07-3.19.2434 від 24.01.2020 про виплату страхового відшкодування по ДТП 19.09.2020 у розмірі 72 548,06 грн. Вказана вимога залишена без задоволення та відповіді.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 988 Цивільного кодексу України у разі настання страхового випадку страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. При цьому, страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору, і не може перевищувати розміру реальних збитків (втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права). Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.
Відповідно до статей 512, 514 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Такими законами, зокрема, є норми статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування", відповідно до яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Аналіз наведених норм законодавства свідчить, що до страховика за договором майнового страхування (позивача у справі) після виплати страхового відшкодування потерпілій особі у межах фактичних витрат, які не можуть перевищувати розміру реальних збитків, переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки.
За загальним правилом майнова шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина 2 статті 1187 Цивільного кодексу України). Тобто, відповідальність за шкоду несе безпосередньо боржник - особа, яка завдала шкоди. Така особа відповідно до статті 1192 Цивільного кодексу України має відшкодувати завдані збитки у повному обсязі, розмір яких визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Разом з тим правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов'язок.
Так, відповідно до статті 999 Цивільного кодексу України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування).
У Законі України "Про страхування" встановлено види обов'язкового страхування, одним із яких є страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (пункт 9 частини 1 статті 7 Закону).
Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" є спеціальним законом, що регулює правовідносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
За змістом цього Закону (статті 9, 22 - 31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми.
Отже, страховик (відповідач) за договором страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів також є відповідальною особою за завдані збитки. Водночас, на відміну від особи, яка завдала шкоди, обсяг відповідальності страховика за договором страхування відповідальності обмежений нормами Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Зокрема, правила відшкодування шкоди заподіяної третій особі встановлені статтею 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", згідно пункту 22.1 якої у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
На підтвердження розміру витрат позивачем було надано суду страховий акт № 3.19.2627-1 від 13.10.2019, розрахунок страхового відшкодування, звіт про оцінку КТЗ від 24.10.2019, рахунок-фактуру ТОВ «АВТОСАМІТ ЛТД» № 0000014958 від 30.09.2018, Акт виконаних робіт № 2019019276 від 19.10.2019 та платіжне доручення № 233 від 03.10.2019 на суму 72548,06 грн.
За розрахунком позивача, заявлений до стягнення з відповідача розмір відшкодування складає 15 706,66 грн., враховуючи 72 524,06 грн фактично понесених витрат та здійснену відповідачем у добровільному порядку до звернення з даним позовом до суду виплату у сумі 56 841,40 грн.
Згідно з п.1.6 Методики відновлювальний ремонт - це комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності колісних транспортних засобів чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів, а відповідно до п.2.3 Методики вартість відновлювального ремонту дорожнього транспортного засобу - це грошові витрати, необхідні для відновлення пошкодженого, розукомплектованого колісного транспортного засобу.
Відповідно до ст.1192 Цивільного кодексу України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суд, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, повинен виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.
Отже, рахунок № 0000014958 від 30.09.2018, Акт виконаних робіт № 2019019276 від 19.10.2019 та платіжне доручення № 233 від 03.10.2019 на суму 72548,06 грн. визнаються судом достатніми доказами фактично здійснених позивачем витрат з виплати страхового відшкодування, які виникли внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Згідно з п.п. 7.38, 7.39 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 за №1074/8395, коефіцієнт фізичного зносу дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД, 7 років - для інших легкових КТЗ тощо.
Винятком стосовно використання зазначених вимог є: а) якщо КТЗ експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний); б) якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації; в) якщо КТЗ експлуатувалося в умовах, визначених у пункті 4 таблиці 4.1 додатка 4.
Як вбачається з матеріалів справи, коефіцієнт фізичного зносу застрахованого транспортного засобу «Toyota RAV 4», державний номер НОМЕР_1 , 2017 року випуску дорівнює нулю, оскільки на момент настання дорожньо-транспортної пригоди (19.09.2019) строк його експлуатації не перевищував 7 років.
Визначення коефіцієнту фізичного зносу автомобіля страхувальника позивача 0 (нуль) також підтверджено Звітом про оцінку КТЗ від 24.10.2019.
Водночас відповідно до наданого відповідачем розрахунку коефіцієнта фізичного зносу досліджуваного КТЗ, складеного аварійним комісаром Лизогубом А.В., коефіцієнт фізичного зносу застрахованого транспортного засобу «Toyota RAV 4», державний номер НОМЕР_1 на дату ДТП становив 0,2684.
На підтвердження доводів щодо необхідності застосування коефіцієнта фізичного зносу для визначення суми страхового відшкодування відповідач надав витяг з програми "AudaHistory" до програмного продукту "Audatex". На переконання відповідача, вказаним витягом підтверджуються обставини, що автомобіль «Toyota RAV 4», державний номер НОМЕР_1 має ознаки зношення, складові частини КТЗ вже відновлювались ремонтом.
Надавши оцінку доводам відповідача та долученим до відзиву доказам, суд дійшов висновку, що з наданих відповідачем документів неможливо встановити факт проведення відновлювального ремонту автомобіля до настання спірної ДТП, який би входив до переліку виключень, визначених п. 7.39 методики, для застосування коефіцієнту фізичного зносу.
Таким чином, вказані обставини спростовують твердження відповідача про наявність підстав для застосування коефіцієнту фізичного зносу при розрахунку суми страхового відшкодування 0,2684 та відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 15 706,66 грн відшкодування.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи встановлені судом обставини, за відсутності доказів оплати заявленої до стягнення суми відшкодування, у т.ч. станом на час розгляду справи по суті спору, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно зі ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 86, 123, 129, 233, 236-240, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" (03117, м.Київ, проспект ПЕРЕМОГИ 65, код 30115243) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування" (01024, м.Київ, вул.Велика Васильківська 15/2, код 36086124) 15 706 (п'ятнадцять тисяч сімсот шість) грн 66 коп відшкодування, 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп витрат по сплаті судового збору.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст.241 ГПК України та може бути оскаржене в апеляційному порядку у строки, передбачені розділом IV ГПК України.
Суддя О.М.Ярмак