ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
29.10.2021Справа № 910/10862/21
Суддя Господарського суду міста Києва Лиськов М.О., розглянувши без виклику сторін у порядку спрощеного позовного провадження справу
За позовом Фізичної особи-підприємця Строкач Івана Григоровича
(ФОП Строкач І.Г.) АДРЕСА_1
до Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м.Києва"
вул. Білоруська,1, м. Київ, 04050
про стягнення 35 700,00 грн.
Фізична особа - Підприємець Строкач Іван Григорович (ФОП Строкач І.Г.) (далі-позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва" (далі-відповідач) про стягнення 35 700,00 грн. як матеріальних збитків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.07.2021 року було прийнято справу до провадження, ухвалено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
23.07.2021 відповідачем подано відзив на позовну заяву, в котрому проти задоволення позовних вимог заперечує повністю.
02.08.2021 позивачем подано до суду відповідь на відзив.
З моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк, для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, у зв'язку з чим суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.
Будь яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін до суду не надходило.
Оскільки наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.
При цьому судом враховано, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. 2 ст. 252 ГПК України).
Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Водночас, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).
З огляду на зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, проте в розумні строки.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Фізична особа - Підприємець Строкач Іван Григорович (далі за текстом - Позивач та/або ФОП Строкач І.Г.) є власником підвального нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, вул. Білоруська, буд. 30. Даний факт підтверджується Договором купівлі-продажу приміщення б/н від 19 травня 1998 року. У підвалі будинку розташований Магазин «СВІТЛО», який також належить Позивачу.
01 січня 2021 року між Позивачем та КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району міста Києва» (далі за текстом - Відповідач) було укладено Договір №1986/Е про надання послуг з обслуговування будинків та прибудинкової території.
Відповідно до підпункту 1.1. пункту 1 даного Договору Виконавець (Відповідач) забезпечує надання послуг з обслуговування будинків і споруд та прибудинкових територій у житловому/нежитловому будинку/приміщенні (гуртожитку, нежитловій будівлі, окремо розташованому нежитловому приміщенні) за адресою: м. Київ, вул. Білоруська, буд. 30, а Споживач (Позивач) забезпечує своєчасну оплату таких послуг за встановленим розміром їх вартості у строк та на умовах, що передбачені цим Договором.
За твердженням Позивача, 19 лютого 2021 року о 16 годині 30 хвилин працівники КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району міста Києва» на даху житлового будинку за адресою: м. Київ, вул. Білоруська, буд. 30 розпочали проводити роботи по збиванню та прибиранню льодових бурульок.
Обґрунтовуючи позовні вимоги Позивач вказує, що перед початком робіт працівники КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району міста Києва» зобов'язані були виконати застережні заходи щодо захисту прилеглої території будинку, не допускаючи пошкодження покрівель будинку і споруд. Проте, з невідомих для Позивача причин, комунальні працівники розпочали роботу на даху житлового будинку по збиванню та прибиранню льодових бурульок без проведення застережних заходів прилеглої території.
Як зазначає Позивач, у зв'язку з порушенням та недотриманням Правил благоустрою міста Києва, затверджених Рішенням №1051/1051 Київської міської ради від 25 грудня 2008 року, падіння бурульок, які збивали комунальні працівники, призвело до пошкодження покрівлі у Магазині «СВІТЛО» та було частково зігнуто металевий профіль, з якого виконано покрівлю, через що утворилися тріщини в покрівлі, що призвело до затікання в приміщення магазину талої води. Крім того, було розбито інформаційну світлову вивіску з надписом «СВІТЛО» та логотипом магазину.
Таким чином, з пояснень Позивача вбачається, що саме через неналежне виконання своїх обов'язків працівниками КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району міста Києва» майну Позивача було завдано матеріальних збитків.
22 лютого 2021 року Позивач письмово звернувся до КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району міста Києва» з Повідомленням б/н від 22 лютого 2021 року про те, що 25 лютого 2021 року в приміщенні магазину «Світло» буде зібрана комісія для проведення фіксації збитків, нанесених майну ФОП Строкача І.Г.
15 березня 2021 року Відповідач надав письмову відповідь у формі Листа Вих. №545/3 на вищевказане Повідомлення Позивача. У додатку до даного Листа №1 було додано Акт б/н від 26 лютого 2021 року. У даному Акті зазначалася інформація про те, що комісією було встановлено, що 19 лютого 2021 року були проведені роботи з очищення даху, внаслідок чого були пошкодженні: LED світильники - 2 шт., інформаційна вивіска зі світовим підсвічуванням літер «СВІТЛО» - одна літера «В», частково деформовано покриття покрівлі вхідної групи - приблизно 1 кв. м. (профнастил). Відповідно до висновків та рекомендацій комісії, яка його підписала, в Акті було зазначено, що причиною пошкоджень LED світильників, інформаційної вивіски, часткової деформації покриття покрівлі є недотримання правил безпеки виконавцем послуг, а саме: незабезпечення захисту майна під час проведення вищевказаних робіт.
Отже, в даному Акті комісія зробила чіткий висновок про те, що через недотримання правил безпеки виконавцем послуг Позивачу були завдані матеріальні збитки, оскільки його майно було пошкоджено.
У зв'язку з пошкодженням покрівлі даху, розбиттям вивіски, а також пошкоджень LED світильників у Магазині «СВІТЛО» 05 березня 2021 року Позивач звернувся до судового експерта: Стасюк Марії Юріївни щодо проведення будівельно-технічної експертизи.
На проведення будівельно-технічної експертизи Позивачем було поставлено наступне запитання: «Яка вартість ремонтно-будівельних робіт з урахуванням використаних матеріалів, необхідних для усунення пошкоджень на фасаді та покрівлі магазину «СВІТЛО» житлового будинку №30 по вул. Білоруській в м. Києві після розчищення даху житлового будинку від льодових бурульок працівниками КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району міста Києва»?
18 березня 2021 року судовим експертом Стасюк Марією Юріївною було підготовлено та надано Позивачу Висновок №18/03/21 експерта за результатами будівельно-технічної експертизи. Даний Висновок було підготовлено експертом у відповідності до частини 7 статті 98 Господарського процесуального кодексу України та експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку.
Відповідно до змісту вищевказаного Висновку вартість ремонтно-будівельних робіт з урахуванням використаних матеріалів, необхідних для усунення пошкоджень на фасаді та покрівлі Магазину «СВІТЛО» житлового будинку №30 по вул. Білоруській в місті Києві після розчищення даху житлового будинку від льодових бурульок працівниками КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району міста Києва», на час складання Висновку становить: 35 700 гривень 00 копійок з ПДВ.
Отже, своїми діями працівники КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району міста Києва» завдали матеріальних збитків Позивачу пошкодивши покрівлю та розбивши вивіску у Магазині СВІТЛО». Загальна сума завданих Позивачу матеріальних збитків складає 35 700 тридцять п'ять тисяч сімсот) гривень 00 копійок.
19 березня 2021 року Позивач самостійно підготував та письмово звернувся до Відповідача з Претензією. У даній Претензії №1 Позивач просив Відповідача у 10 (десятиденний) термін сплатити вартість ремонтно-будівельних робіт усунення пошкоджень на фасаді та покрівлі Магазину «СВІТЛО» у розмірі 35 700 гривень 00 копійок.
У відповідь надану Претензію №1 Відповідач 24 березня 2021 року надіслав на поштову адресу Позивача Лист Вих. №917/3. Відповідно до інформації, яка була зазначена у даному Листі №2, Претензія №1 не відповідає вимогам чинного законодавства України, її вимоги є необґрунтованими.
14 квітня 2021 року Адвокат Адвокатського об'єднання Дегтярьова О.П. виготувала Позивачу Претензію Вих. №01 про відшкодування матеріальних збитків за проведення ремонтно-будівельних робіт як наслідок неналежного надання послуг з обслуговування будинків і прибудинкових територій працівниками КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району міста Києва».
У відповідь на Претензію №2 Відповідач надіслав на поштову адресу Позивача Лист Вих. №109-ю від 14 травня 2021 року з додатком у вигляді проведеного кошторисного розрахунку вартості об'єкта будівництва б/н від 14 травня 2 21 року У Листі №3 Відповідачем була зазначена інформація про те, що задоволення Претензії №2 Позивача можливе лише в частині сплати зазначеної Відповідачем суми, а також що Відповідач не вважає себе винуватцем завданої шкоди.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги Позивач вказує, що працівниками КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району міста Києва» було порушено умови Договору №1986/Е про надання послуг з обслуговування будинків і прибудинкових територій, укладеного 01 січня 2021 року з Позивачем. Зокрема, було порушено підпункт 3.4.1. пункту 3.4. Договору, відповідно до якого виконавець зобов'язується забезпечити своєчасне надання послуг належної якості.
Підпунктом 3.1.3. пункту 3.1. Договору передбачено, що споживач має право на відшкодування шкоди, завданої його майну внаслідок неналежного надання або ненадання послуг з обслуговування будинків і прибудинкових територій, підтверджених в установленому законом порядку.
Згідно пункту 4.1. Договору за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим Договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.
Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно до ст. 1192 Цивільного кодексу України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Отже, для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 Цивільного кодексу України необхідно довести такі факти: а) неправомірність поведінки особи; б) наявність шкоди; в) причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою; г) вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов'язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.
За твердженням Позивача, пошкодженням покрівлі даху, розбиттям вивіски, а також пошкоджень LED світильників у Магазині «СВІТЛО» сталося внаслідок незабезпечення захисту майна під час проведення робіт із з очищення даху, який він зобов'язаний здійснювати відповідно до Договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій №1986/Е від 01.01.2021.
В свою чергу, заперечуючи проти позову, відповідач стверджує, що пошкодженням покрівлі даху, розбиттям вивіски, а також пошкоджень LED світильників у Магазині «СВІТЛО» сталося внаслідок виконання робіт ФОП Яцюк О.М. по Договору №472 від 01.12.2020. Крім того, відповідачем заперечується визначений позивачем розмір збитків.
У зв'язку з пошкодженням покрівлі даху, розбиттям вивіски, а також пошкоджень LED світильників у Магазині «СВІТЛО» 05 березня 2021 року Позивач звернувся до судового експерта: Стасюк Марії Юріївни щодо проведення будівельно-технічної експертизи.
На проведення будівельно-технічної експертизи Позивачем було поставлено наступне запитання: «Яка вартість ремонтно-будівельних робіт з урахуванням використаних матеріалів, необхідних для усунення пошкоджень на фасаді та покрівлі магазину «СВІТЛО» житлового будинку №30 по вул. Білоруській в м. Києві після розчищення даху житлового будинку від льодових бурульок працівниками КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району міста Києва»?
18 березня 2021 року судовим експертом Стасюк Марією Юріївною було підготовлено та надано Позивачу Висновок №18/03/21 експерта за результатами будівельно-технічної експертизи. Даний Висновок було підготовлено експертом у відповідності до частини 7 статті 98 Господарського процесуального кодексу України та експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку.
Відповідно до змісту вищевказаного Висновку вартість ремонтно-будівельних робіт з урахуванням використаних матеріалів, необхідних для усунення пошкоджень на фасаді та покрівлі Магазину «СВІТЛО» житлового будинку №30 по вул. Білоруській в місті Києві після розчищення даху житлового будинку від льодових бурульок працівниками КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району міста Києва», на час складання Висновку становить: 35 700 гривень 00 копійок з ПДВ.
Суд наголошує, що чинне процесуальне законодавство надає можливість отримати висновок експерта на замовлення учасника справи без ухвали суду про призначення експертизи (ч. 3 ст. 98 ГПК України).
Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.
Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні (ст. 104 ГПК України).
Оцінюючи висновок за результатом проведення будівельно-технічної експертизи №18/03/21 від 18.03.2021 року, суд вважає, що зазначений висновок містить відповіді на порушені питання, які є обґрунтованими та такими, що узгоджуються з іншими матеріалами справи. У висновку зазначено, що відповідно до вимог частини 5 статті 101 ГПК України експерт обізнаний про відповідальність за завідомо неправдивий висновок за статтею 384 Кримінального кодексу України.
У той же час, висновок за результатом проведення будівельно-технічної експертизи №18/03/21 від 18.03.2021 року, складений кваліфікованим атестованим судовим експертом Стасюк Марією Юріївною, свідоцтво №1408 від 29.01.2010.
За таких обставин висновок за результатом проведення будівельно-технічної експертизи №18/03/21 від 18.03.2021 року приймається судом в якості належного та допустимого доказу.
Статтею 104 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
Підстав для відхилення висновку експерта №18/03/21 від 18.03.2021 судом не встановлено.
Таким чином, висновком експерта, складеного за результатами проведення судової експертизи у даній справі, підтверджується, що вартість ремонтно-будівельних робіт з урахуванням використаних матеріалів, необхідних для усунення пошкоджень на фасаді та покрівлі Магазину «СВІТЛО» житлового будинку №30 по вул. Білоруській в місті Києві після розчищення даху житлового будинку від льодових бурульок працівниками КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району міста Києва», на час складання Висновку становить: 35700 гривень 00 копійок з ПДВ.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускаються.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до підпункту 2) пункту 1 статті 1 Закону України «Про житлово- комунальні послуги» виконавцем комунальної послуги є суб'єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору.
Відповідно до підпункту 1) пункту 1 статті 1 Закону України «Про житлово- комунальні послуги» аварія - пошкодження, вихід з ладу, відмова, неможливість експлуатації внутрішньо будинкових систем, а також пошкодження несучих, огороджувальних та несучоогороджувальних конструкцій будівлі, які спричинили або можуть спричинити шкоду життю та здоров'ю людей, пошкодження майна, унеможливлюють надання житлово-комунальних послуг споживачам.
Відповідно до підпункту 5) пункту 1 статті 1 Закону України «Про житлово- комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до підпункту 3) пункту 1 статті 7 Закону України «Про житлово- комунальні послуги» споживач має право на відшкодування збитків, завданих його майну, шкоди, заподіяної його життю або здоров'ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг та незаконного проникнення в належне йому житло (інший об'єкт нерухомого майна).
Відповідно до підпункту 6) пункту 2 статті 8 Закону України «Про житлово- комунальні послуги» виконавець комунальної послуги зобов'язаний вживати заходів до ліквідації аварій, усунення порушень якості послуг у строки, встановлені законодавством.
Згідно Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Держжитлокомунгоспу України №76 від 17 травня 2005 року балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.
Балансоутримувач зобов'язаний регулярно виконувати роботи по скиданню з дахів і покрівель снігу та льоду (пункт 1.5. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Держжитлокомунгоспу України №76 від 17травня 2005 року, пункт 1.1.8.6. Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень будинків, споруд, затвердженого Наказом Держжитлокомунгоспу України №150 від 10 серпня 2004 року).
Правила благоустрою міста Києва, затверджені Рішенням Київської міської ради від 25 грудня 2008 року №1051/1051 (далі за текстом - Правила), дія яких поширюється на всі підприємства, установи та організації незалежно від форми власності та підпорядкування, що знаходяться в межах міста Києва, а також громадян.
Згідно з пунктом 3.1.4 вказаних вище Правил («Особливості прибирання міських територій у зимовий період») утримання та благоустрій територій підприємств, установ, організацій та присадибних ділянок громадян, прибудинкових територій багатоквартирних та малоповерхових житлових будинків, належних до них будівель та споруд проводиться власником або балансоутримувачем цього будинку, або підприємством, установою, організацією, з якими балансоутримувачами укладені відповідні договори на утримання та благоустрій прибудинкових територій.
Згідно з пунктом 7.5.3 цих Правил очищення дахів та козирків від снігу та бурульок проводиться негайно з дотриманням застережних заходів щодо безпеки руху пішоходів, не допускаючи пошкодження покрівель будинків і споруд, зелених насаджень, електромереж, рекламних конструкцій тощо. Необхідно огороджувати небезпечні місця на тротуарах, переходах, виставляти вартових. Сніг та бурульки, по зняті з дахів та козирків, необхідно окупувати і протягом доби вивозити.
Судом враховується, що станом на момент пошкодження покрівлі приміщення Позивача внаслідок очищення даху між Комунальним підприємством "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м.Києва" (Замовник) та Фізичною особою-підприємцем Яцюк О.М. (Виконавець) був укладений договір №472 від 08.12.2020 про надання послуг, за умовами якого Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується надати послуги за найменуванням: «Промислові альпіністські послуги згідно класифікатора ДК 021:2015 98390000-3 інші послуги. Місце надання послуг: Шевченківський район міста Києва".
Також, Відповідач заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначаэ інформацію про те, що послуга «скидання з дахів та покрівель снігу та льоду» не включена до тарифів вартості послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкової території по вул. Білоруській, буд. 30 у м. Києві.
Даний висновок Відповідача протирічить чинному законодавству України, зокрема Правилам утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Держжитлокомунгоспу України №76 від 17 травня 2005 року, пункт 1.1.8.6. Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг ремонту приміщень будинків, споруд, затвердженого Наказом Держжитлокомунгоспу України №150 від 10 серпня 2004 року відповідно до якого Балансоутримувач зобов'язаний регулярно виконувати роботи по скиданню з дахів і покрівель снігу та льоду.
Однак, з системного аналізу наведених вище положень законодавства вбачається, що обов'язок здійснювати роботи по скиданню з дахів і покрівель снігу та льоду покладається саме на балансоутримувача майна і саме балансоутримувач майна несе відповідальність за надання таких послуг згідно з законом.
Рішенням Господарського суду міста Києва у справі №910/3366/18 від 28.10.2020 року було встановлено факт перебування житлового будинку по вул. Білоруська, буд. 30, м. Київ, на балансі відповідача, що також не заперечується відповідачем у відзиві на позовну заяву.
Згідно п.4 ст.75 ГПК України - обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, яке набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що саме на відповідача (Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м.Києва") як балансоутримувача житлового будинку покладається обов'язок з відшкодування шкоди, завданої позивачу внаслідок пошкодження покрівлі приміщення за адресою: м. Київ, вул. Білоруська, буд. 30.
Правовідносини, що склались між відповідачем та Фізичною особою-підприємцем Яцюк О.М. (Виконавець) в результаті укладення договору №472 від 08.12.2020, в тому числі питання щодо належності виконання виконавцем своїх обов'язків за цим договором, не є предметом розгляду даної справи.
Частиною 1 статті 611 Цивільного кодексу України передбачено правові наслідки порушення зобов'язання, а саме: у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Частиною 2 статті 623 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Відповідно до частини 2 статті 222 Господарського кодексу України у разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб'єкт господарювання чи інша юридична особа - учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом.
У частині 2 пункту 3 статті 11 Цивільного кодексу України зазначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є завдання майнової матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України передбачається, що способами захисту цивільних прав та інтересів є: 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Стаття 22 Цивільного кодексу України передбачає, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Під збитками розуміються втрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності - частина 2 статті 224 Господарського кодексу України.
До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства - підпункт 1 пункту 1 статті 225 Господарського кодексу України.
Згідно позиції Верховного Суду Касаційного господарського суду викладеної у Постанові по Справі №910/422/18 від 25 червня 2019року збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов'язане з утиском його інтересів як учасника певних суспільних відносин і яке виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкоджені його майна, у втраті доходів які він повинен був отримати.
Згідно з частиною 1 статті 906 Цивільного кодексу України збитки, завдані замовнику неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі.
Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено - частина 1 статті 224 Господарського кодексу України.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога підлягають задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума збитків у загальному розмірі 35700,00 грн.
Щодо витрат на проведення експертного автотоварознавчого дослідження у розмірі 5 000,00 грн. суд зазначає наступне.
На підтвердження понесених витрат у зазначеному розмірі Позивач вказує, що 05 березня 2021 року Судовий експерт надав Позивачу Рахунок-фактуру №05/03/21 на оплату експертних послуг від 05 березня 2021 року на суму 5 000 (п'ять тисяч) гривень 00 копійок. У той же день Позивачем було сплачено суму коштів у розмірі 5 000 (п'ять тисяч) гривень 00 копійок, даний факт підтверджується Платіжним дорученням №36 від 05 березня 2021 року. На підтвердження факту надання експертних послуг судовий експерт підписав з Позивачем відповідний Акт прийому-передачі робіт б/н від 19 березня 2021 року.
Суд наголошує, що чинне процесуальне законодавство надає можливість отримати висновок експерта на замовлення учасника справи без ухвали суду про призначення експертизи (ч. 3 ст. 98 ГПК України).
Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.
За змістом ст. 98 ГПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім'я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні (ст. 104 ГПК України).
При цьому належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76 ГПК України).
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).
Оцінюючи висновок за результатом проведення будівельно-технічної експертизи №18/03/21 від 18.03.2021 року, суд вважає, що зазначений висновок містить відповіді на порушені питання, які є обґрунтованими та такими, що узгоджуються з іншими матеріалами справи. У висновку зазначено, що відповідно до вимог частини 5 статті 101 ГПК України експерт обізнаний про відповідальність за завідомо неправдивий висновок за статтею 384 Кримінального кодексу України.
У той же час, висновок за результатом проведення будівельно-технічної експертизи №18/03/21 від 18.03.2021 року, складений кваліфікованим атестованим судовим експертом Стасюк Марією Юріївною, свідоцтво №1408 від 29.01.2010.
За таких обставин висновок за результатом проведення будівельно-технічної експертизи №18/03/21 від 18.03.2021 року приймається судом в якості належного та допустимого доказу.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає обґрунтованими та доведеними доводи щодо стягнення з відповідача суми 5 000,00 грн. за складання висновку за результатом проведення будівельно-технічної експертизи №18/03/21 від 18.03.2021 року, а позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача 30 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
У відповідності до статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Між Фізичною особою-підприємцем Строкач Іваном Григоровичем та Адвокатським об'єднанням «ВАШ НАДІЙНИЙ АДВОКАТ» укладено договір про надання правничої допомоги №09 від 06.07.2018. Відповідно до умов вищевказаного Договору Адвокатське об'єднання взяло на себе зобов'язання надати Клієнту (Позивачу) правничу допомогу у вигляді комплексного ведення господарської справи у суді першої інстанції. Розмір оплати за надані Адвокатським об'єднанням послуги щодо у комплексного ведення даної справи у Господарському суді м. Києва становлять 27000 гривень 00 копійок.
25 травня 2021 року Адвокатським об'єднанням Позивачу було надано Рахунок на оплату №3. Даний Рахунок №3 Позивачем було оплачено 3 банківськими платежами: 28 травня Позивачем була оплачена сума коштів у розмірі 8 000 тисяч гривень 00 копійок, що підтверджується платіжним дорученням №90 від 28 травня 2021 року, 08 червня 2021 року у розмірі 10 000 гривень 00 копійок, що підтверджується платіжним дорученням №73 від 08 червня 2021 року, 15 червня 2021 року Позивач здійснив останню оплату за правничу допомогу у розмірі 9 000 гривень 00 копійок, що підтверджується платіжним доручення №76 від 15 червня 2021 року.
Окрім цього, позивачем до матеріалів справи додано Звіт про частину виконаної роботи адвокатом у справі №910/10862/21 станом на 30 липня 2021, в котрому визначено що адвокатом виконано наступні роботи: складання претензії - 3000,00 грн., складання позовної заяви - 8000,00 грн., комплектація позовної заяви додатками та її надсилання відповідачу - 2000,00 грн., комплектація позовної заяви додатками та її надсилання до суду - 2000,00 грн., підготовка відповіді на відзив - 6000,00 грн., комплектація відповіді на відзив додатками та її надсилання до суду та відповідачу - 2000,00 грн.
При цьому, судом встановлено, що до переліку наданих послуг правничої допомоги, зазначених в детальному описі робіт, включено послуги компенсації витрат адвоката на комплектація позовної заяви додатками та її надсилання відповідачу та до суду, а також комплектація відповіді на відзив додатками та її надсилання до суду та відповідачу, що загалом становить 4 години на суму 6000,00 грн., що за висновками суду не є витратами на правничу допомогу та не потребує професійних знань адвоката у галузі права.
Згідно з правовою позицією, викладеною в ухвалі Верховного Суду від 04.11.2019 по справі №9901/264/19, такі вчинені адвокатом дії як оформлення копій письмових доказів, підготовка повного пакета документів для подачі до суду, надсилання документів поштою (представництво інтересів клієнта в поштовому відділенні) або подання їх до суду через канцелярію не можуть бути віднесені до жодного з видів правничої допомоги, які передбачені статтями 1, 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а тому витрати на здійснення вказаних видів робіт не можуть бути відшкодовані як витрати на професійну правничу допомогу.
Таким чином, суд відмовляє у задоволенні заяви в частині стягнення 6 000,00 грн, що не є витратами на правничу допомогу.
Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 24 000,00 грн. (30000,00 грн - 6 000,00 грн) суд відзначає наступне.
Суд відзначає, що для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень статті 126 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Згідно з частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Враховуючи обставини даної справи, предмет та підстави позовних вимог, заперечення відповідача проти розміру витрат на правову допомогу, суд дійшов висновку, що визначений позивачем розмір витрат на послуги адвоката є завищеним, не відповідає критеріям розумності та співрозмірності, що суперечить принципу розподілу витрат.
У зв'язку з цим, суд дійшов висновку про необхідність зменшення витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, та наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 21000,00 грн.
Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 статті 76 ГПК України).
Відповідно до ч. 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України.
Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідачем не надано суду належних доказів на спростування викладених у позові обставин. З огляду на що, заперечення відповідача проти позовних вимог суд розглянув та відхилив, як такі що не спростовують заявлених позовних вимог.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва" (Україна, 04050, місто Київ, вулиця Білоруська, будинок 1, ідентифікаційний код 34966254) на користь Фізичної особи-підприємця Строкача Івана Григоровича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) збитки у розмірі 35700 грн. 00 коп., витрат на проведення експертизи у розмірі 5000 грн. 00 коп., витрат на правничу допомогу у розмірі 21000 грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 2270 грн 00 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.
Суддя М.О. Лиськов