26.10.2021 м. Івано-ФранківськСправа № 909/877/21
Господарський суд Івано-Франківської області у складі cудді Фанди О.М. , секретаря судового засідання Поліводи С.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Еквівес", вул. Гната Хоткевича, буд. 8, оф. 199,м. Київ,02094
до відповідача: Державного підприємства "Калуська Теплоелектроцентраль- Нова" вул. Промислова, буд. 1,м. Калуш,Івано-Франківська область,77304
про стягнення заборгованості в сумі 505 485, 60 грн.
за участю:
Від позивача: Грушко Євген Васильович - заступник директора з правових питань, (наказ № 11/05/21-1 о/с від 11.05.2021)
ТзОВ "Еквівес" звернулось з позовом до Державного підприємства "Калуська Теплоелектроцентраль- Нова" про стягнення 505 485, 60 грн заборгованості за договором поставки від 19.03.2021 №122.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором щодо оплати поставленого товару. Позовні вимоги обґрунтовані приписами ст. 193 ГК України, ст. 525, 692 ЦК України.
Суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначив підготовчезасідання на 27.09.2021 (ухвала про відкриття провадження від 08.09.2021).
Відповідач отримав ухвалу про відкриття провадження у справі 08.09.2021(повідомлення про вручення поштового відправлення №7650101790282). Отже, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи.
Суд в ухвалі про відкриття провадження повідомив відповідача, що строк для подання відзиву на позовну заяву та всіх документів, що підтверджують заперечення проти позову, протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали.
Відповідач у встановлений строк відзив не подав, проти позову не заперечив.
Судом відкладалось підготовче судове засідання на 11.10.2021.
11.10.2021 до Господарського суду Івано-Франківської області через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява вх № 17083/21 про зменшення розміру позовних вимог, зокрема в сумі 360 000,00 грн., у зв'язку з їх сплатою відповідачем. В підтвердження сплати надав суду копії відповідних платіжних доручень. Решту суму позову, зокрема в сумі 145 485,60 грн., підтримує та просить суд стягнути з відповідача на його користь.Заява прийнята судом до розгляду.
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 11.10.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 26.10.2021.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві та з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог в сумі 360 000,00 грн, у зв'язку з проплатою її відповідачем після звернення з позовом до суду.
Відповідач повноваженого представника в судове засідання не направив ,клопотання про відкладення розгляду справи суду не подав.
Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Як вбачається із ч.4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Відповідно до ч.1 ст.76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Дослідивши зібрані у справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 86 ГПК України, суд встановив таке.
Між ТзОВ "Еквівес" та Державним підприємством "Калуська Теплоелектроцентраль- Нова" був укладений договір поставки від 19.03.2021 № 122 . Відповідно до умов Договору позивач , як постачальник , зобов'язувався поставити та передати у власність товар , а відповідач ,як покупець ,зобов'язався прийняти та оплатити товар визначений у специфікації №1 , на умовах та у порядку визначеному договором. Специфікацією №1 до договору передбачено поставку товару на загальну суму 505485,60грн.
Відповідно до п.3.6 Договору поставка повинна відбутись протягом 70 календарних днів з моменту підписання Договору.
Пунктом 5.2 Договору визначено , що оплата товару здійснюється шляхом перерахування котів Покупцем на рахунок Постачальника протягом 45 банківських днів з дати підписання сторонами акту приймання-передачі товару або відповідної накладної на відпуск товару.
При вирішенні даного спору суд керується приписами ч. 1 ст. 67 ГК України, згідно з якою відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України (ч. 2 ст. 67 ГК України).
За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 265 ГК України).
Згідно з ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених ГК України (ч. 1 ст. 181 ГК України).
За приписами ч. 2 ст. 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. В п. 1 ч. 1 ст. 208 ЦК України визначено, що правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами (ч. 1 ст. 207 ЦК України).
Встановлені обставини справи свідчать про те, що договір поставки від 19.03.2021 № 122 був укладений у письмовій формі .
Факт поставки ТзОВ "Еквівес" товару та прийняття його відповідачем згідно видаткової накладної №Е-676 від 01.06.2021 свідчить про наявність між сторонами договірних правовідносин, які регулюються положеннями закону, що виникають з договору поставки.
На підставі господарського договору між суб'єктами господарювання виникають господарські зобов'язання, в силу яких один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст. 173, 174 ГК України).
Згідно з ч. 1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ст. 525, 526, 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Як передбачено п. 2 ч. 1 ст. 664 ЦК України, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
З огляду на викладене та враховуючи умови договору обов'язок відповідача оплати товар виник 04.08.2021. Відповідач цей обов'язок не виконав, оплату за поставлений товар не здійснив.
В ході розгляду справи, як встановлено судом,13.09.2021,16.09.2021, 22.09.2021, тобто після звернення з позовом до суду, відповідач здійснив часткову оплату боргу в сумі 360000,00 грн . Про вказаний факт позивач повідомив суд, подавши заяву .
Таким чином, щодо заборгованості в сумі 360000 грн , яка сплачена відповідачем після звернення з позовом до суду, відсутній предмет спору.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
За наведеного, в частині стягнення основної заборгованості в розмірі 360000 грн, суд закриває провадження у справі .
При цьому, суд роз'яснює, що відповідно до ч.3 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Отже, непогашеною залишилась заборгованість в сумі 145 485 грн 60 к.
Станом на день винесення судом рішення, відповідач доказів погашення зазначеної заборгованості не надав.
Статтями 73,74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч.1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів) , що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини , які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
За наведеного, позовні вимоги щодо решти заборгованості, зокрема на суму 145 485 грн 60 к. підлягає задоволенню.
Підсумовуючи, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, зокрема в сумі 145 485 грн 60 к.
Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
В спірному випадку, суд частково задовольняє позов, а частково закриває провадження у справі , внаслідок сплати відповідачем після звернення з позовом до суду.Зважаючи, що спір виник внаслідок неправельних дій відповідача, а частина заборгованості, в якій закрито провадження у справі, погашена останнім після звернення з позовом до суду, то суд з урахуванням ч.9 ст. 128 ГПК вважає за доцільне відшкодувати позивачу за рахунок відповідача судовий збір в повному обсязі.
Керуючись статтями 73, 74, 86, 123, 129, 178, 231, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Еквівенс" до Державного підприємства "Калуська Теплоелектроцентраль-Нова" про стягнення заборгованості в сумі 505485,60 грн. - задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства "Калуська Теплоелектроцентраль - Нова" (вул. Промислова, 1, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77304, код 40885849) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Еквівенс" (вул. Гната Хоткевича, буд. 8,оф.199 м. Київ, 02094, код 37502259) 145485 грн 60 к. (сто сорок п'ять тисяч чотириста вісімдесят п'ять грн 60к. ) заборгованості, 7582грн 28к. (сім тисяч п'ятсот вісімдесят дві грн 28к.) судового збору.
В частині стягнення основної заборгованості в сумі 360000 грн 00 к. - провадження у справі закрити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Західного апеляційного Господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 29.10.2021
Суддя О. М. Фанда