номер провадження справи 18/107/21
20.10.2021 справа № 908/1782/21
м.Запоріжжя Запорізької області
за позовом Керівника Мелітопольської окружної прокуратури Запорізької області (72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Байбулатова, буд. 22) в інтересах держави, в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах - Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області (72563, Запорізька область, Якимівський район, смт. Кирилівка, вул. Приморський бульвар, буд. 1)
до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Деметра” (69118, м. Запоріжжя, вул. Миколи Ласточкіна, буд. 73)
про розірвання договору оренди земельної ділянки від 13.06.2007 та зобов'язання повернути земельну ділянку
господарський суд Запорізької області у складі судді Левкут В.В.
при секретарі судового засідання Непомнящій Н.П.
учасники справи:
від прокуратури: Михальчук І.В., посвідчення №059858 від 16.02.2021
від позивача : не з'явився
від відповідача: Шляхов О.О., директор паспорт НОМЕР_1 від 13.03.2002, виписка; Скуріхін О.В., довіреність № б/н від 27.08.2021
Розглядаються позовні вимоги про розірвання договору оренди земельної ділянки від 13.06.2007, укладеного Кирилівською селищною радою та ТОВ “Деметра” щодо земельної ділянки кадастровий номер 2320355400:10:003:0078 площею 1,0001 га, та зобов'язання повернути земельну ділянку територіальній громаді в особі Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.06.2021 справу № 908/1782/21 передано на розгляд судді Левкут В.В.
Ухвалою суду від 22.06.2021 відкрито провадження у справі № 908/1782/21, присвоєно справі номер провадження 18/107/21, ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 22.07.2021. Ухвалою суду від 22.07.2021 відкладено підготовче засідання на 11.08.2021. Ухвалою від 11.08.2021 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, підготовче засідання відкладено на 14.09.2021; ухвалою від 14.09.2021 підготовче провадження закрито, розгляд справи по суті призначено на 20.10.2021.
В судовому засіданні 20.10.2021 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Присутній у судовому засіданні 20.10.2021 прокурор в повному обсязі підтримав позовні вимоги.
Причину подання даного позову Заступником керівника Мелітопольської окружної прокуратури у позовній заяві обґрунтовано тим, що згідно інформації ГУ ДПС у Запорізькій області ТОВ “Деметра” не сплачується орендна плата за користування земельною ділянкою систематично з 01.08.2020 по 30.11.2020 включно, а також за квітень та червень 2020 року. За доводами прокурора, систематичне порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи сплачено заборгованість в подальшому. Звернення до суду прокурор обґрунтовує тим, що несплата орендної плати призводить не тільки до порушення економічних інтересів держави, а й порушує економічні інтереси територіальної громади смт. Кирилівка, оскільки призводить до недоотримання місцевим бюджетом значних коштів, які можуть бути використані для задоволення нагальних потреб територіальної громади. У правовідносинах що виникли, органом, уповноваженим здійснювати захист порушених інтересів держави є Кирилівська сільська рада, проте, органом місцевого самоврядування жодні заходи щодо захисту порушених інтересів держави та територіальної громади не вживались, як зазначено у листі Кирилівської сільської ради від 18.03.2021. Посилаючись на приписи ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України “Про прокуратуру”, ст. 792 ЦК України, ст.ст. 1, 15, 32 Закону України “Про оренду землі”, ст.ст. 96, 141, 206 Земельного кодексу України, ст.ст. 269, 270, 288 Податкового кодексу України, прокурор просив позов задовольнити.
Представник позивача у судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.
Від позивача 16.08.2021 поштою надійшов лист № 1573 від 06.08.2021, в якому зазначено про наявність заборгованості станом на 01.08.2021 за користування земельною ділянкою, яка перебуває у користуванні ТОВ «Деметра» згідно договору оренди землі від 13.06.2007 в сумі 152127,90 грн. Також Кирилівською селищною радою повідомлено, що за відомостями ДПС у Запорізькій області, ТОВ «Деметра» орендна плата у 2021 року не сплачувалась. Інших заяв або клопотань від позивача не надходило.
Від відповідача 14.09.2021 до суду надійшов відзив на позовну заяву. У судовому засіданні 14.09.2021 відповідач просив відзив прийняти та залучити до матеріалів справи.
Відзив судом залучено до справи, проте не буде прийматись до уваги, оскільки відповідачем пропущено строк для подання відзиву, встановлений судом (не пізніше 16.07.2021), не зазначено причини пропуску строку на подання відзиву та не надано доказів поважності причини пропуску такого строку, клопотань про поновлення або продовження строку для подання відзиву в порядку ст. 119 ГПК України від відповідача не надходило.
Щодо строку розгляду справи суд зазначає наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2020 №255 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. №211” з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), установлено з 12 березня до 24 квітня 2020 року на всій території України карантин, дія якого неодноразово продовжувалася і наразі не припинена.
З 17.07.2020 набрав чинності Закон України від 18.06.2020 № 731-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)”, яким внесено зміни до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" ГПК України, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином".
За період дії карантину звернень щодо необхідності реалізації своїх прав у більш тривалий строк від учасників справи не надходило.
Оскільки карантинні заходи в Україні не скасовані, з метою недопущення безпідставного затягування строку розгляду справи, враховуючи те, що сторонам надана можливість подати свої процесуальні заяви, навести доводи та заперечення суду з урахуванням строку дії карантину, суд вирішив за доцільне розглянути справу у судовому засіданні 20.10.2021 за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю в судовому засіданні представника позивача.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення прокурора та представника відповідача, суд
Кирилівською селищною радою Якимівського району Запорізької області (Орендодавцем, позивачем у справі) та товариством з обмеженою відповідальністю «Деметра» (Орендарем, відповідачем у справі) 13.06.2007 укладений договір оренди землі (надалі - Договір), відповідно до умов якого Орендодавець надав, а Орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для розміщення кемпінгу та автостоянки, яка знаходиться в межах смт. Кирилівка, Якимівського району, Запорізької області, вулиця Коса Пересип (п. 1 Договору).
Згідно із п. 2 Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 1,0000 га, згідно з додатком, що є невід'ємною частиною цього договору.
За визначенням п. 3 Договору (в редакції додаткового договору до договору оренди земельної ділянки від 24.04.2008), нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить на термін будівництва 217214,54 грн. та термін функціонування становить 1086072,71 грн., згідно витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виданих Якимівським районним відділом земельних ресурсів 20 лютого 2008 року за №1608 та №1609.
Кадастровий номер земельної ділянки - 2320355400:10:003:0078 (п. 4 Договору).
Згідно з п. 5 Договору договір укладено строком 49 (сорок дев'ять) років. Після закінчення строку договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.
За змістом п. 6 Договору (в редакції додаткового договору до договору оренди земельної ділянки від 24.04.2008), орендна плата сплачується Орендарем з 01.01.2008 у грошовій формі в розмірі: 6516,44 грн. щорічно за перші два роки користування та 32582,18 грн. щорічно за останній період користування.
Пунктом 7 Договору передбачено, що обчислення орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.
Відповідно до п. 8 Договору орендна плата сплачується Орендарем щомісяця, у розмірі 1/12 частини загальної річної орендної плати, протягом 30 календарних днів, наступних за останнім днем звітного місяця.
Згідно із п. 11 Договору орендна плата справляється також у випадках, якщо Орендар з поважних причин тимчасово не використовує земельну ділянку за умовами договору.
За визначенням п. 16 Договору, земельна ділянка передається для розміщення кемпінгу та автостоянки.
Пунктом 14 Договору визначено, що систематична несплата Орендарем орендної плати є підставою для припинення права користування земельною ділянкою.
Згідно із п. 43 Договору, за невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору.
За умовами п. 45 Договору цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.
Спірний договір оренди землі 26.06.2007 зареєстровано у Якимівському районному відділі ДП «Центр ДЗК при Держкомземі України”, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис за № 040726400212.
Земельну ділянку площею 1,0000 га 13.06.2007 на підставі акту прийому-передачі земельної ділянки передано ТОВ «Деметра».
Систематичне невиконання відповідачем зобов'язань по сплаті орендних платежів стало підставою для звернення до суду прокурора з даним позовом.
Статтею 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно з приписами частин 3, 4 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Рішенням Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року № 3-рп/99 визначено, що прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Відповідно до ч. 4 статті 23 Закону України “Про прокуратуру” наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Згідно частити 3 даної статті прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов'язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об'єднань.
Таким чином, прокурор має право здійснювати в господарському суді представництво законних інтересів держави, втому числі в особі органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, за виключенням державних компаній.
Нездійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
Відповідно до ст. 2 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Статтею 25 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” визначено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Враховуючи викладене, Кирилівська селищна рада є органом, який від імені територіальної громади здійснює права власника щодо спірної земельної ділянки, тобто є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Зважаючи на нездійснення Кирилівською селищною радою заходів для звернення до суду з позовом стосовно захисту своїх прав та інтересів, що підтверджено листами № 1926 від 23.12.2020 та № 433 від 18.03.2021, та враховуючи повноваження прокурора самостійно визначати, у чому полягає порушення інтересів держави, а також визначати орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, суд дійшов до висновку, що прокурор обґрунтовано, у межах своїх повноважень, звернувся до суду з даним позовом.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд визнає позовні вимоги обґрунтованими з наступних підстав.
Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Відповідно до ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Аналогічні приписи містить ст. 1 Закону України «Про оренду землі» щодо визначення оренди землі.
Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Згідно зі ст. 15 вказаного Закону істотними умовами договору оренди землі є:
- об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки);
- строк дії договору оренди;
- орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші істотні умови договору.
Згідно з ч.1 ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка.
Відповідно до ст. 19 Закону України “Про оренду землі” орендна плата за земельну ділянку - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Пунктом “в” ч.1 ст. 96 Земельного кодексу України визначено, що землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.
За визначенням ст. 25 Закону України “Про оренду землі”, орендар земельної ділянки зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку, а в разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом - також і орендну плату за водний об'єкт.
Згідно з ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
За визначенням підпунктів 16.1.3, 16.1.4 пункту 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; 16.1.4. сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Пунктом 286.2 ст. 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Відповідно до листа Кирилівської селищної ради № 1926 від 23.12.2020 спірний Договір є чинним, на земельній ділянці з кадастровим номером 2320355400:10:003:0078 відсутні об'єкти нерухомого майна і будівництво не ведеться; орендна плата безпосередньо через Кирилівську селищну раду з 29.06.2020 не сплачувалась.
Згідно виписок по рахунку з 29.06.2020 від ТОВ «Деметра» на рахунок Кирилівської селищної ради частково надходили кошти: 07.07.2020 - 3750,00 грн., 23.07.2020 - 5750,00 грн., 27.07.2020 - 3750,00 грн., 09.12.2020 - 4500,00 грн., 23.07.2020 - 5750,00 грн., 27.07.2020 - 3750,00 грн., 09.12.2020 - 4500,00 грн., 14.12.2020 - 3450,00 грн., 22.02.2021 - 3000,00 грн., 09.03.2021 - 13500,00 грн.
Відповідно до інформації ГУ ДПС у Запорізькій області від 21.12.2020 за вих. №5090/08-01-13-11 станом на 22.12.2020 за ТОВ «Деметра» обліковується заборгованість з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 43620,33 грн.
Листом від 26.04.2021 за вих. № 10915/5/08-01-13-01-10 ГУ ДПС у Запорізькій області повідомлено, що податковий борг у ТОВ «Деметра» по орендній платі за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2320355400:10:003:0078 виник з 30.12.2019 і станом на 21.04.2021 складає 43390,37 грн. (детальний щомісячний розрахунок податкового боргу додається).
Згідно інформації ГУ ДПС у Запорізькій області від 27.07.2021 за вих. № 825315/08-01-13-01-10 податковий борг ТОВ «Деметра» по орендній платі за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2320355400:10:003:0078 станом на 26.07.2021 складає 27702,30 грн.
Кирилівською селищною радою листом № 1763 від 13.09.2021 повідомлено, що орендна плата за 2021 рік до бюджету Кирилівської селищної ради не надходила; згідно розрахунку заборгованість по орендним платежам на час надання інформації становить 261092,79 грн.
За інформацією ГУ ДПС у Запорізькій області, платником податку ТОВ «Деметра» податкові декларації з плати за землю за 2021 рік не подавались.
Таким чином, факт порушення відповідачем умов, визначених змістом зобов'язання, та факт неналежного виконання відповідачем умов договору оренди землі щодо сплати орендних платежів суд визнає доведеним.
Відповідно до п. “д” ст. 141 Земельного кодексу України підставами припинення користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.
Статтями 31, 32 Закону України “Про оренду землі” встановлено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором. На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Пунктом 40 Договору передбачено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов'язків передбачених договором та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав визначених законом.
Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору.
Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Систематичність порушення щодо сплати орендних платежів підтверджено матеріалами справи та відповідачем не заперечується.
Крім того, згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна від 14.06.2021 №261300888 зареєстровані об'єкти нерухомості на земельній ділянці з кадастровим номером 2320355400:10:003:0078 відсутні.
Вищенаведене свідчить, що відповідач, всупереч умовам договору та чинному законодавству, систематично не здійснював оплату орендної плати за землю.
Суд приймає до уваги, що посилаючись на наявність істотного порушення відповідачем умов Договору та систематичність такого порушення прокурор посилається на несплату орендної плати в період з 01.08.2020 по 30.11.2020 та за квітень, червень 2020 року, що підтверджено матеріалами справи.
Разом з тим, і в подальшому відповідач неналежно виконував взяті на себе зобов'язання щодо внесення орендних платежі, про що свідчать надані ГУ ДПС у Запорізькій області довідки про наявність заборгованості у 2021 році.
Крім того слід враховувати, що неподання платником податку ТОВ «Деметра» податкових декларації з плати за землю за 2021 рік (за інформацією ГУ ДПС у Запорізькій області) та несплата орендних платежів у 2021 році також призводить до недоотримання місцевим бюджетом коштів та порушення економічних інтересів держави.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2002р. №15-рп/2002 (справа про досудове врегулювання спорів) визначено, що положення частини другої статті 124 Конституції України стосовно поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.
Отже, не направлення іншій стороні пропозиції про розірвання договору в разі виникнення такої необхідності, не позбавляє позивача права звернутися за захистом порушеного права шляхом вчинення прямого позову до відповідача про розірвання договору.
Враховуючи встановлений судом факт невиконання умов договору щодо внесення орендної плати, що є істотним порушенням умов договору, позовні вимоги про розірвання договору оренди земельної ділянки є обґрунтованими, відповідають вимогам чинного законодавства України та підлягають задоволенню.
Заперечення представника відповідача щодо наявності форс-мажорних обставин у вигляді карантину та сплату заборгованості на час розгляду справи, відповідно, відсутності істотного порушення з боку відповідача, суд відхилив як необґрунтовані.
Доказів відсутності заборгованості зі сплати орендних платежів відповідачем не надано. Таблиця розрахунків, на яку посилається представник відповідача, не містить жодних реквізитів і з неї не вбачається, що це за розрахунки і ким вони здійснені.
Також не надано відповідачем належних доказів, які б підтверджували або пов'язували введення в Україні карантину з неможливістю відповідача виконувати належним чином свої обов'язки за договором оренди землі.
Чинне законодавство систематичність порушення, як підстави для розірвання договору оренди, вбачає в двох та більше випадках несплати орендної плати, передбаченої договором. Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 30.03.2021 у справі №902/526/19, від 08.04.2020 у справі № 904/23/18 та постановах Верховного Суду України від 12.12.2012 у справі № 6-146цс12 та від 28.09.2016 у справі № 6-977цс16.
Також Верховний Суд неодноразово висловлював свою позицію щодо застосування норм ст. 141 Земельного кодексу України, ст. 651 Цивільного кодексу України, ст.ст. 31,32 Закону України «Про оренду землі» під час розгляду справ, пов'язаних з розірванням договорів оренди землі з підстав систематичної несплати орендної плати за користування землею. Зокрема, правові висновки наведені у постановах Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.03.2019 у справі № 183/262/17, від 10.10.2019 у справі №293/1011/16ц, у постанові Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10.03.2021 у справі № 311/32/18, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.02.2021 у справі № 923/1001/19 та від 10.01.2019 у справі № 904/3953/17.
Відносно посилання відповідача на постанову Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2018 у справі № 912/1385/17, як на аналогічний спір, висновки за яким слід застосувати до даного спору суд зазначає наступне.
За висновками Верховного Суду, викладеними у справі № 912/1385/17, в разі сплати заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою, до таких правовідносин слід застосовувати положення ч. 2 ст. 651 ЦК України. Тобто, стороною, якою заявлено вимоги про розірвання договору повинно бути доведено істотність такого порушення та наявність шкоди, заданої цим порушенням другою стороною.
Відповідно до правового висновку викладеного у пункті 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.
Разом з цим, при наявності схожого предмету та підстав позову у цих двох справах, мають місце різні встановлені фактичні обставини. У справі № 912/1385/17 на момент звернення з позовом до суду у відповідача заборгованість зі сплати орендної плати була відсутня, навіть існувала переплата. Обставини даної справи свідчать, що заборгованість за відповідачем обліковувалась як на момент звернення прокурора до суду, так і під час розгляду справи.
Отже обставини справи № 912/1385/17 та справи № 908/1782/21 не є тотожними, що включає підстави для застосування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 28.11.2018 у справі 912/1385/17, до даного спору.
Відповідно до ст. 34 Закону України “Про оренду землі” у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.
В пункті 21 Договору оренди землі визначено, що після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.
За таких обставин, позовна вимога про зобов'язання відповідача повернути земельну ділянку територіальній громаді в особі Кирилівської селищної ради яка є похідною від основної вимоги про розірвання договору, також підлягає задоволенню.
Суд звертає увагу, що відповідно до спірного договору площа земельної ділянки становить 1,0000 га. Разом з тим, виходячи з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна від 14.06.2021 №261300888 площа земельної ділянки з кадастровим номером 2320355400:10:003:0078 - 1,0001 га, тому при поверненні земельної ділянки щодо її площі суд виходить з даних Державного реєстру.
Відповідно до ст.ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
В даному випадку, відповідач доводи, викладені у позовній заяві, не спростував, доказів належного виконання договірних зобов'язань щодо внесення орендної плати у встановлених договором порядку та розмірі суду не надав.
Отже, з підстав зазначених вище, суд знаходить позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю.
Судовий збір на підставі пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 46, 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Розірвати договір оренди земельної ділянки від 13.06.2007, укладений Кирилівською селищною радою Якимівського району Запорізької області (72563, Запорізька область, Якимівський район, смт. Кирилівка, вул. Приморський бульвар, буд. 1; ідентифікаційний код 25489968) та товариством з обмеженою відповідальністю “Деметра” (69118, м. Запоріжжя, вул. Миколи Ласточкіна, буд. 73; ідентифікаційний код 32818940), зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером запису про інше речове право за №37564612 від 29.07.2020, припинивши право оренди ТОВ «Деметра» на земельну ділянку кадастровий номер 2320355400:10:003:0078 площею 1,0000 га, що розташована по вул. Коса Пересип в смт. Кирилівка Якиміського району Запорізької області.
3. Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю “Деметра” (69118, м.Запоріжжя, вул. Миколи Ласточкіна, буд. 73; ідентифікаційний код 32818940) повернути територіальній громаді в особі Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області (72563, Запорізька область, Якимівський район, смт. Кирилівка, вул. Приморський бульвар, буд. 1; ідентифікаційний код 25489968) земельну ділянку площею 1,0001 га кадастровий номер 2320355400:10:003:0078, яка знаходиться за адресою: вул. Коса Пересип в смт. Кирилівка Якиміського району Запорізької області. Видати наказ.
4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Деметра” (69118, м. Запоріжжя, вул. Миколи Ласточкіна, буд. 73; ідентифікаційний код 32818940) на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Мелітопольської окружної прокуратури Запорізької області (72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Байбулатова, буд. 22), розрахунковий рахунок № UA 438201720343180001000000271, відкритий у Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: прокуратура Запорізької області, ідентифікаційний код юридичної особи 02909973) кошти, витрачені па сплату судового збору у 2021 році при здійсненні представництва інтересів держави, у розмірі 4540,00 грн. (чотири тисячі п'ятсот сорок грн. 00 коп.). Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст.ст. 240, 241 ГПК України 29.10.2021.
Суддя В.В. Левкут