13.09.2021 Справа № 908/617/21
м.Дніпро, просп. Д. Яворницького, 65 зал №511
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Подобєд І.М. (доповідач),
суддів: Дармін М.О., Березкіна О.В.
секретар судового засідання Загреба В.С.
за участю представників:
від позивача: Барчук А.В. адвокат, ордер серії АХ №1062988 від 11.08.2021
від відповідача: Нинюк Л.О. адвокат, довіреність №б/н від 02.09.2019
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 10.06.2021 у справі №908/617/21 (суддя Мірошниченко М.В.; повне додаткове рішення складено 14.06.2021)
за позовом Акціонерного товариства "Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект", м.Харків
до відповідача Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", м.Київ, особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", Запорізька область, м.Енергодар
про стягнення суми
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 25.05.2021 (з урахуванням ухвали Господарського суду Запорізької області від 01.06.2021 про виправлення описок) у справі №908/617/21 позов Акціонерного товариства "Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект" задоволено частково.
Стягнуто з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" на користь Акціонерного товариства "Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект" 15020 грн. 88 коп. пені, 3623 грн. 92 коп. 3% річних, 19409 грн. 63 коп. інфляційних втрат та 2270 грн. 00 коп. судового збору.
Закрито провадження у справі №908/617/21 за позовною вимогою про стягнення суми 479250 грн. 00 коп. основного боргу.
31.05.2021 від Акціонерного товариства "Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект" до суду надійшла заява вих. №б/н від 26.05.2021 про ухвалення додаткового рішення в частині розподілу судових витрат у справі №908/617/21, відповідно до якої просив стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на користь Акціонерного товариства "Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект" витрати на правову допомогу у розмірі 4500,00 грн.
Додатковим рішенням Господарського суду Запорізької області від 10.06.2021 у справі №908/617/21 Акціонерного товариства "Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект" заяву про ухвалення додаткового рішення в частині розподілу судових витрат у справі №908/617/21 задоволено.
Стягнуто з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" на користь Акціонерного товариства "Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект" 4500 грн. 00 коп. витрат на правову допомогу.
Задовольняючи заявлені вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що надані позивачем докази в їх сукупності підтверджують наявність підстав для відшкодування йому судом витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4500,00 грн. за рахунок відповідача, оскільки цей розмір судових витрат відповідно до статті 74 ГПК України доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.
Не погодившись з додатковим рішенням місцевого господарського суду, відповідач (ДП "НАЕК "Енергоатом" особі ВП "Запорізька АЕС") звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 10.06.2021 у справі №908/617/21 про стягнення з відповідача 4500,00 грн. витрат позивача на професійну правничу допомогу.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що предметом позовних вимог у справі №908/617/21 є стягнення пені, нарахованої на суму заборгованості, 3% річних та інфляційних втрат, позовна заява є типовою, а розрахунки заявлених до стягнення сум пені не є складними і не потребують значного часу. Справа не обтяжена кількістю доказів, які б потребували вивчення, відтак, є нескладною і підготовка до її розгляду не потребувала аналізу великої кількості доказів, законодавства, значних затрат часу та зусиль. Ціна позову є незначною, в зв'язку з чим, справа розглянута судом за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судових засідань. З огляду на наведене, заявлені витрати позивача на професійну правничу допомогу порівняно зі складністю справи та часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) є неспіврозмірними та достатньо завищеними. Відповідач не отримував копії заяви з додатками, на підставі якої ухвалене додаткове рішення, відповідно не мав можливості заперечувати проти розподілу судових витрат, також, відповідач не був повідомлений про розгляд заяви позивача. Заявлений позивачем попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат не містить суми витрат на професійну правничу допомогу.
Позивач (АТ ХІ "Енергопроект") у своєму відзиві не погоджується з доводами апеляційної скарги та звертає увагу на те, що апелянтом не сформульовані вимоги до суду апеляційної інстанції з огляду на положення статті 275 ГПК України. Вважає, що апеляційна скарга фактично зводиться до узагальнень теоретичних понять з приводу порушення питання без конкретизації, яких саме порушень допустився суд, у чому полягали такі порушення, та як вони вплинули на законність та обґрунтованість постановленого рішення. Позивач зазначає, що посилання апелянта на розгляд справи без проведення судових засідань не відповідають дійсності, а докази виконання позивачем обов'язку щодо направлення копії заяви про розподіл судових витрат із доданими матеріалами на адресу відповідача у справі були додані до відповідної заяви та зберігаються в матеріалах справи. Просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а оскаржуване додаткове рішення суду від 10.06.2021 залишити без змін.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.07.2021 колегією суддів у складі: головуючий суддя - Подобєд І.М. (доповідач), судді - Кузнецова І.Л., Кощеєв І.М. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" на додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 10.06.2021 у справі №908/617/21; розгляд справи призначено в судовому засіданні на 13.09.2021 о 16:20 год.
30.08.2021 до суду апеляційної інстанції від Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" надійшла заява, в якому заявник посилаючись на приписи ч.4 ст.197 ГПК України просить надати представнику можливість участі у судовому засіданні по справі №908/617/21, призначеному на 13.09.2021 о 16:20 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
За розпорядженнями в.о.керівника апарату суду від 03.09.2021, у зв'язку зі звільненням у відставку судді Кузнецової І.Л. та перебуванням у відпустці судді Кощеєва І.М. (для вирішення питання про призначення судового засідання в режимі відеоконференції та подальшого розгляду справи тощо), проведено повторний автоматизований розподіл судової справи, за результатами якого для розгляду справи 908/617/21 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Подобєд І.М. (доповідач), судді - Дармін М.О., Березкіна О.В.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 03.09.2021 визначеною колегією суддів прийнято апеляційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" на додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 10.06.2021 у справі №908/617/21 до свого провадження.
Заяву Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №908/617/21 задоволено та ухвалено судове засідання у справі, призначене на 13.09.2021 о 16:20 год., провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із забезпеченням її проведення для представника Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв'язку "EasyCon".
За результатами перегляду справи судом апеляційної інстанції в судовому засіданні 13.09.2021 оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів виходить з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що між Акціонерним товариством "Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект" (Клієнт) та Адвокатом Барчук Алєсею Вікторівною (Адвокат) укладено договір про надання правової допомоги №01-21 від 20.01.2021, за умовами пункту 1 якого Адвокат зобов'язався здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги Клієнту на умовах і в порядку, що визначені цим договором, а Клієнт зобов'язався оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до пп. 5.1. п. 5 зазначеного договору Адвокат зобов'язався надавати передбачену пунктом 1 даного договору допомогу Клієнту (виконувати доручення) в обумовлений термін, у порядку та на умовах, передбачених цим договором, доповненнями до нього (за наявності).
22.02.2021 сторони склали Протокол погодження розміру гонорару Адвоката за надання правової допомоги за договором №01-21 від 20.01.2021 у спорі із ВП "Запорізька АЕС" ДП НАЕК "Енергоатом" про стягнення заборгованості за договором №10971/20/19-121-08-20-09125 від 11.03.2020.
У п.2 вказаного Протоколу сторони погодили, що гонорар Адвоката за правову допомогу у спорі, визначеному у пункті 1 даного протоколу, в суді першої інстанції є фіксованим у розмірі 4500,00 грн., що складає 0,94% від суми основного зобов'язання за договором на виконання робіт №10971/20/19-121-08-20-09125 від 11.03.2020, укладеного між Клієнтом та ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" ВП "Запорізька АЕС".
З акту надання правової допомоги №5 (виконаних робіт) від 25.05.2021 до договору №01-21 від 20.01.2021 вбачається, що в межах справи №908/617/21 Адвокат надав Клієнту правову допомогу, а Клієнт прийняв надану допомогу згідно переліку: підготовка позовної заяви про стягнення заборгованості із розрахунком стягуваних сум; підготовка процесуальних документів на виконання вимог ухвали Господарського суду Запорізької області від 15.03.2021 року; підготовка та подання заяви про зменшення позовних вимог із розрахунком стягуваних сум; участь у судовому засіданні 27 квітня 2021 року; участь у судовому засіданні 25 травня 2021 року. Гонорар (винагорода) Адвоката за надання правової допомоги, перелік якої наведений у даному Акті, складає 4500,00 грн. Надані правова допомога підлягає оплаті у розмірі 4500,00 грн.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частин першої, третьої статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Частиною четвертою статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з частинами першою, другою статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
В силу приписів частини третьої статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За умовами частини третьої статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
В силу статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
У розумінні положень частини п'ятої статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Аналогічна правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 11.09.2020 у справі №922/3724/19.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справах "East/West Alliance Limited" проти України" та "Ботацці проти Італії").
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою, сьомою та дев'ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, враховуючи частини п'яту-сьому, дев'яту статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.
Аналогічна правова позиція Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду викладена в постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Саме така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 25.06.2019 у справі №916/1340/18.
Правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №906/194/18, акцентує увагу на необхідності дослідження документів на підтвердження обсягу витрат на правову допомогу, у тому числі щодо необхідності наявності розрахунку відповідних витрат, а також оцінки можливого фактичного їх понесення, оскільки у зазначеному випадку встановлення факту понесення витрат залежить від доведення факту надання правової допомоги у відповідних обсягах.
Розглядаючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Даний правовий висновок Верховного Суду викладений в постанові від 28.11.2019 у справі №914/1605/18.
Відповідно до пункту 9 частини третьої статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
З дотриманням вказаних приписів законодавства позивачем у позовній заяві зазначено, що позивач очікує понести витрати на професійну правничу допомогу. У заяві про зменшення позовних вимог позивачем зазначено, що позивач очікує понести витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4500,00 грн.
Судом встановлено, що позивачем дотримані вимоги частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, а саме: у судовому засіданні 25.05.2021 представник позивача зазначив, що має намір подати заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до вимог частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегією суддів встановлено з матеріалів справи, що на підтвердження факту понесення витрат на професійну правничу допомогу у цій справі та розмір останніх Акціонерним товариством "Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект" до суду першої інстанції було надано копії наступних документів: договору про надання правової допомоги №01-21 від 20.01.2021, укладеного між Акціонерним товариством "Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект" та Адвокатом Барчук Алєсею Вікторівною; протоколу від 22.02.2021 погодження розміру гонорару Адвоката за надання правової допомоги за договором №01-21 від 20.01.2021; акту надання правової допомоги №5 (виконаних робіт) від 25.05.2021 до договору №01-21 від 20.01.2021.
Повноваження адвоката Барчук А.В. підтверджуються копією ордеру серії АХ №1047700 на надання правничої (правової) допомоги АТ ХІ "Енергопроект" від 14.04.2021 та копією свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №1083 від 21.10.2011.
Колегія суддів погоджується, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, місцевий господарський суд правильно врахував, що відповідно до положень договору розмір гонорару за надання правової допомоги визначений у договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу, складає 4500,00 грн., що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність"
Твердження апелянта про неспівмірність зазначених витрат з виконаними адвокатом роботами, обсягом наданих послуг та ціною позову колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки скаржником взагалі не конкретизовано, в чому саме полягає така неспівмірність та не подано жодного доказу на підтвердження того, що заявлена до стягнення сума витрат на професійну правничу допомогу не відповідає критеріям співмірності та розумності.
До того ж, сума зазначених витрат є співмірною з ціною позову (є меншою за 1%).
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 244 Господарського процесуального кодексу України встановлено, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
За приписами частини першої статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За викладених обставин, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції всебічно, повно й об'єктивно розглянув всі обставини справи в їх сукупності і керуючись законом, який регулює спірні правовідносини, при ухваленні додаткового рішення про розподіл судових витрат дійшов обґрунтованого та правомірного висновку про задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача суми 4500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни оскарженого у даній справі судового рішення немає.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір не справляється за подання заяви про винесення додаткового судового рішення.
Враховуючи, що Законом України "Про судовий збір" не передбачено ставки судового збору за подання апеляційної скарги на додаткове рішення суду першої інстанції, витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судом апеляційної інстанції між сторонами не розподіляються.
Керуючись статтями 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" - залишити без задоволення.
Додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 10.06.2021 у справі №908/617/21 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту з підстав, встановлених пунктом 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 29.10.2021.
Головуючий суддя І.М. Подобєд
Суддя М.О. Дармін
Суддя О.В. Березкіна