ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
про залишення апеляційної скарги без руху
"29" жовтня 2021 р. Справа № 924/615/21
Суддя (суддя-доповідач у справі) Північно-західного апеляційного господарського суду Бучинська Г.Б., перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Хмельницької області від 16 вересня 2021 року у справі №24/615/21 (повний текст складено 24 вересня 2021 року, суддя Гладюк Ю.В.)
за позовом Славутської міської ради
до ОСОБА_1
про звільнення земельної ділянки комунальної власності строк користування якої минув шляхом демонтажу тимчасової споруди
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 16 вересня 2021 року у справі №924/615/21 задоволено позов Славутської міської ради до ОСОБА_1 про звільнення земельної ділянки комунальної власності строк користування якої минув шляхом демонтажу тимчасової споруди. Зобов'язано громадянина ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) звільнити земельну ділянку комунальної власності, площею 9 м.кв. по АДРЕСА_1 з кадастровим номером 6810600000:01:003:0111, шляхом демонтажу належної йому тимчасової споруди (металевого кіоску) за рахунок ОСОБА_1 . Присуджено до стягнення з громадянина ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ІН НОМЕР_1 ) на користь Славутської міської ради (30000, вул. Соборності, 7, м. Славута, Хмельницька область, ЄДРПОУ 34270865) 2 270 грн. (дві тисячі двісті сімдесят грн. 00 коп.) судових витрат.
Не погодившись із прийнятим судовим рішенням, ОСОБА_1 звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою у якій просить скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 16 вересня 2021 року у справі №924/615/21 повністю та закрити провадження у справі.
Листом №924/615/21/6590/21 від 20 жовтня 2021 року матеріали справи витребувано з Господарського суду Хмельницької області.
27 жовтня 2021 року до апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суддя дійшов висновку, що подана апелянтом апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу (ГПК) України з огляду на таке.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються серед іншого, докази сплати судового збору.
Частиною 2 статті 123 ГПК України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.
Законом України "Про судовий збір" визначено правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Згідно частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
З 01 січня 2021 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 2270,00 грн.
Пунктами 2.1., 2.2. частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до пункту 2.4 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
З матеріалів справи вбачається, що при зверненні з позовною заявою, позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2270 грн. 00 коп.
Оскільки апелянт оскаржує рішення суду у повному обсязі, розмір судового збору за подання апеляційної скарги у даному випадку становить 3405,00 грн. (2270,00 грн. х 150%).
Скаржником при поданні апеляційної скарги не подано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Водночас, ОСОБА_1 подано клопотання про звільнення від сплати судового збору за відсутністю доходів доходу за 2020 рік. До клопотання додана довідка ГУ ДПС у Хмельницькій області №3335/АП/22-01-64-10 від 21 вересня 2021 року.
Розглянувши клопотання апелянта про звільнення від сплати судового збору, суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні з огляду на наступне.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Згідно з частиною другою цієї статті суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
За змістом положень статті 8 Закону України "Про судовий збір" питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується на розсуд суду в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони дійсно перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання про звільнення від сплати судового збору, повинна навести доводи того, що її майновий стан об'єктивно перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" (заява № 28249/95) зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (пункт 60).
Таким чином, звільнення від сплати судового збору з підстав, передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).
Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов'язок, а право суду на власний розсуд звільнити від сплати судового збору.
Частиною 2 статті 6 та частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що апелянт не надав належних доказів на підтвердження того, розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Долучена до заяви довідка ГУ ДПС у Хмельницькій області №3335/АП/22-01-64-10 від 21 вересня 2021 року не може бути таким доказом, оскільки в ній зазначено "В Державному реєстрі фізичних осіб - платників ДПС України інформація про Ваші суми виплачених доходів доступна лише за період обліку за серією та номером паспорта і за 2020 рік не може бути надана". Тобто, органом ДПС чітко зазначено про неможливість надання такої інформації, що свідчить про відсутність підтвердження обставини, яка може бути підставою для звільнення від сплати судового збору.
У довідці також зазначено, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру ОСОБА_1 з 01 січня 2020 року по 27 квітня 2020 року та з 01 липня 2020 року по 10 грудня 2020 року перебував на обліку в Славутській ДПІ ГУ ДПС у Хмельницькій області як фізична особа - підприємець на загальній системі оподаткування. Відповідно до поданої ліквідаційної Декларації про майновий стан та доходи за 2020 рік сума одержаного доходу від підприємницької діяльності - 15000 грн, чистий оподатковуваний дохід не задекларовано.
Зазначена інформація також не може бути підставою для звільнення від сплати судового збору, оскільки орган ДПС зазначає про одержані доходи за два періоди, а не за 2020 рік (інформація про доходи за період 28 квітня 2020 року по 30 червня 2020 року та з 11 грудня 2020 року по 31 грудня 2020 року відсутня).
Оцінивши доводи, наведені апелянтом обґрунтування вимог заявленого ним клопотання, суд апеляційної інстанції не вбачає, у даному випадку, наявності обставин, які відповідали б зазначеним вище критеріям, узгоджувались з наведеними законодавчими приписами в контексті визначених законодавцем умов та підстав для звільнення від сплати судового збору, що могли б зумовити вчинення такої процесуальної дії.
Враховуючи вищенаведене, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для задоволення клопотання про звільнення сплати судового збору.
Частиною 2 статті 260 ГПК України встановлено, що апеляційна скарга, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, підлягає залишенню без руху.
Відповідно до ч.2 ст.174 ГПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржником не виконано належним чином вимоги статті 258 ГПК України, що відповідно до статті 260 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись статтями 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, суддя
1. Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Хмельницької області від 16 вересня 2021 року у справі №924/615/21.
2. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Хмельницької області від 16 вересня 2021 року у справі №24/615/21 залишити без руху.
3. Надати скаржнику 10-денний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення встановлених при поданні апеляційної скарги недоліків, а саме надання доказів сплати судового збору на суму 3405 грн..
4. Роз'яснити апелянту, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею-доповідачем та не підлягає оскарженню.
Суддя Бучинська Г.Б.