вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"26" жовтня 2021 р. Справа№ 911/3340/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Руденко М.А.
суддів: Барсук М.А.
Пономаренка Є.Ю.
при секретарі Реуцькій Т.О.
за участю представників:
від позивача: Кривошей Д.А. (витяг);
від відповідача: Мещанінов А.М. (ордер серія КС №589305 від 31.08.2021)
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Завод технічних масел «Аріан»
на рішення господарського суду Київської області від 04.08.2021
у справі №911/3340/20 (суддя Грабець С.Ю.)
за позовом Міністерства оборони України
до товариства з обмеженою відповідальністю «Завод технічних масел «Аріан»
про стягнення заборгованості в сумі 675 830,40 грн.,
Позов заявлено про стягнення штрафних санкцій у загальній сумі 675 830,40 грн., нарахованих за несвоєчасне виконання відповідачем обов'язків за укладеним з позивачем договором про постачання для державних потреб мастильних засобів (09210000-4) (моторні та трансмісійні оливи), для техніки спеціального призначення (за кошти Державного бюджету України) №286/1/19/39 від 21.11.2019, які складаються з нарахованого на підставі п. 7.3.1 спірного договору штрафу в сумі 299 040,00 грн. за порушення умов договору щодо якості продукції та нарахованих на підставі п. 7.3.2 договору штрафу в сумі 104 664,00 грн. та пені в сумі 272 126,40 грн. за порушення строків постачання продукції.
Відповідач проти задоволення позову заперечив пославшись на те, що:
- на виконання умов спірного договору відповідачем у визначені таким договором строки товар був поставлений до визначених договором отримувачів (військових частин) де він на даний час і знаходиться, що підтверджується товарно-транспортними накладними з відповідними підписами відповідальних осіб про прийняття товару та печатками військових частин, що свідчить про належне виконання відповідачем умов спірного договору в частині постачання товару та, відповідно, про відсутність підстав для нарахування штрафних санкцій за порушення строків поставки товару;
- позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту постачання товару неналежної якості, в той час як відповідність якості товару підтверджується наданими відповідачем експертними висновками.
Під час розгляду справи в суді першої інстанції провадження у справі зупинялось (ухвала від 09.12.2020) до набрання законної сили судовим рішенням у справі №910/15328/20 предметом розгляду у якій були вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Завод технічних масел «Аріан» до Міністерства оборони України про зобов'язання прийняти товар згідно з умовами договору про постачання для державних потреб мастильних засобів (09210000-4) (моторні та трансмісійні оливи), для техніки спеціального призначення (за кошти Державного бюджету України) №286/1/19/39 від 21.11.2019.
Рішенням господарського суду Київської області від 04.08.2021, повний текст якого складений 16.08.2021, у справі № 911/3340/20 позов задоволено частково, до стягнення з відповідача на користь позивача присуджено 299 040,00 грн. штрафу та 4 485,60 грн. витрат на сплату судового збору, в іншій частині позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафу в сумі 104 664,00 грн. та пені в сумі 272 126,40 грн., нарахованих на підставі п. 7.3.2 спірного договору за порушення строків постачання продукції, суд першої інстанції виходив з того, що згідно з умовами цього договору, відповідач зобов'язувався поставити товар позивачу до 10.12.2019, а наявними у матеріалах справи доказами, а саме, товарно-транспортними накладними №213, №214, №215 та №216 підтверджується, що відповідач передав позивачу товар 09.12.2019, що про відсутність підстав для нарахування пені та штрафу за порушення строків поставки товару.
Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення штрафу в сумі 299 040,00 грн. за порушення умов спірного договору щодо якості продукції суд першої інстанції встановив, що відповідач поставив товар позивачу іншої якості, ніж передбачено умовами спірного договору, що, відповідно до положень п. 7.3.1 спірного договору, є підставою для стягнення з відповідача штрафу у розмірі 20% від вартості продукції, яка визнана неякісною.
Щодо обставин поставки товару неналежної якості суд першої інстанції виходив з того, що:
- за умовами спірного договору відповідач зобов'язався поставити позивачу товар, а саме оливу моторну універсальну «АРІАН ДИЗЕЛЬ ПРЕМІУМ» SAE 15W-40, API CI-4/SL, ТУ У 20574128.002-98 зі зм. №1-5;
- на виконання умов договору відповідачем поставлено позивачу товар, а саме оливу моторну універсальну «АРІАН ДИЗЕЛЬ ПРЕМІУМ» SAE 15W-40, API CI-4/SL, ТУ У 20574128.002-98, що підтверджується товарно-транспортними накладними №213, №214, №215 та №216 від 09.12.2019, копії яких долучені до матеріалів справи;
- як слідує з постанови Північного апеляційного господарського суду у справі №910/15328/20 від 18.03.2021, поставлена відповідачем продукція має покращену якість, у порівнянні з тією, що визначена умовами спірного договору, однак це не спростовує того факту, що позивач порушив вимоги п. 6.3.2 спірного договору щодо забезпечення поставки продукції згідно зі Специфікацією та якість якої повинна відповідати ТУ У 20574128.002-98 зі змінами №1-5.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю «Завод технічних масел «Аріан» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Київської області від 04.08.2021 у справі №911/3340/20 в частині стягнення 299 040,00 грн. штрафу скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
У апеляційній скарзі відповідач зазначив про те, що висновки, викладені у оспорюваному рішенні не відповідають обставинам справи, рішення прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального справа та порушенням норм процесуального права, а також прийнято без урахування висновків Верховного Суду, які викладені в постановах № 911/4620/15 від 15.03.2017, № 920/618/18 від 15.09.2020 та № 925/78/18 від 16.01.2019.
У обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач послався на ті ж самі обставини, що й під час розгляду справи, а саме на те, що:
- у п. 12.1 додатку до спірного договору сторони погодили, що продукція за кількістю та якістю приймається протягом трьох діб після прибуття продукції до місця доставки; у випадку, коли буде встановлено порушення якості продукції позивач пред'являє претензію стороні, що порушила законні інтереси замовника, проте будь-яких предметній з боку позивача щодо якості або кількості товару на адресу постачальника з моменту поставки товару (12.10.2019) не надходила;
- невідповідність якості обов'язково має бути підтверджено незалежною сертифікованою лабораторією, про що зазначено в п. 2.3 спірного договору, однак на момент приймання продукції ( з 10 по 12 грудня 2019 року) такого висновку про невідповідність товару якісним показникам не існувало;
- суд першої інстанції не звернув увагу на порушення позивачем умов спірного договору, а саме п. 6.1.2 в якому визначений обов'язок покупця прийняти поставлені від продавця товару, як тільки постачальник належним чином надасть їх для приймання на умовах договору, а також п. 3 додатку № 12.1 відповідно до якого прийняття продукції за кількістю та якістю оформлюється актом приймання-передачі (додаток № 22 до Інструкції з обліку військового майна у ЗСУ), який повинен бути складений в останній день приймання продукції, доказів чого матеріали справи не містять;
- беззаперечними доказами постачання позивачем не тільки якісного товару, а більш якісного, чим це було передбачено умовами спірного договору є надані відповідачем висновки спеціалістів в галузі паливно-мастильних матеріалів;
- за висновками, викладеними у постанові Північного апеляційного господарського суду у справі №910/15328/20 від 18.03.2021 відповідачем позивачу було поставлено інший товар (оливу), ніж передбачено умовами спірного договору, проте цією постановою не встановлено поставку неякісної продукції та порушення п. 7.3.1 спірного договору.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.09.2021 справу №911/3340/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Руденко М.А., Барсук М.А., Пономаренко Є.Ю.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.09.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Завод технічних масел «Аріан» на рішення господарського суду Київської області від 04.08.2021 у справі №911/3340/20, справу призначено до розгляду на 26.10.2021 о 11 год. 15 хв.
У судовому зсідання, 26.10.2021 відповідач підтримав вимоги своєї апеляційної скарги, просив її залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Представник позивача заперечив проти вимог апеляційної скарги, просив її залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, з урахуванням правил ст. ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів встановила наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 21.11.2019 позивач як замовник та відповідач як постачальник уклали договір про постачання для державних потреб мастильних засобів (09210000-4) (моторні та трансмісійні оливи), для техніки спеціального призначення (за кошти Державного бюджету України) № 286/1/19/39 (далі Договір) (а.с.17) в п. 1.1 якого погодили, що відповідач зобов'язується поставити у 2019 році мастильні засоби (09210000-4) (лот 3: (09211100-2) моторні оливи (олива моторна 15w40 API CI-4/SL), а саме: олива моторна універсальна «Аріан дизель Премум» SAE 15W-40, API CI-4/SL) (далі продукція) для потреб позивача згідно Специфікації, а позивач забезпечити приймання продукції та її оплату в асортименті, кількості, у строки і за цінами згідно зі Специфікацією. (а.с.17)
Відповідно до погодженої сторонами в п. 1.1 Договору Специфікації: найменування продукції - олива моторна універсальна «Аріан дизель Преміум» SAE 15W-40, API CI-4/SL (61-000-7024); ГСТУ, ДСТУ - ТУ У 20574128.002-98 зі зм. № 1-5; строк постачання - до 10.12.2019 (включно); одиниця виміру - тонни; загальна кількість - 40,0; ціна за одиницю виміру продукції в грн. (без ПДВ з витратами на завантаження продукції в місцях навантаження та транспортними витратами) - 31 150,00; загальна сума вартості продукції в грн. (без ПДВ з витратами на завантаження продукції в місцях навантаження та транспортними витратами) - 1 246 000,00; загальна вартість продукції з ПДВ - 1 495 200,00 грн.
Згідно з п. 3.1 Договору ціна договору становить: без ПДВ 1 246 000,00 грн., крім того ПДВ 249 200,00 грн. Ціна договору, що підлягає оплаті становить 1 495 200,00 грн., у тому числі податок на додану вартість та вартість вантажних робіт в місцях завантаження і транспортні витрати.
Згідно з п. 2.2 Договору, одержувачами продукції є військові частини, склади (бази) пального, центри забезпечення пальним (далі одержувачі позивача) згідно з рознарядками позивача, що є невід'ємною частиною договору.
У Додатку №12.2 до Договору Рознарядка на постачання ТОВ «ЗТМ «АРІАН», олива моторна універсальна «АРІАН ДИЗЕЛЬ ПРЕМІУМ» SAE 15W-40, API CI-4/SL, ТУ У 20574128.002-98 зі зм. №1-5 сторонами погоджено, що продукція підлягає поставці у строк до 10.12.2019, включно, наступним одержувачам: до військової частини А 1361 у кількості 15 тонн; до військової частини А 2110 у кількості 15 тонн; до військової частини А 3476 у кількості 5 тонн; до військової частини А 2287 у кількості 5 тонн за вказаними у рознарядці адресами.
Відповідно до п. 5.1 Договору, відповідачем продукція постачається на умовах DDP до складу позивача, відповідно до Міжнародних правил по тлумаченню термінів «Інкотермс» у редакції 2010 року, згідно з встановленими нормами відвантаження у тарі та упаковці, яка забезпечує її збереження під час транспортування, вантажно-розвантажувальних робіт та збереження в межах термінів установлених діючими технічними умовами.
Пунктом 5.2 Договору встановлено, що постачання продукції одержувачам позивача здійснює відповідач виключно за номенклатурою, у кількостях, в строки та за адресами, що зазначені в рознарядках позивача.
Згідно з п. 5.5 Договору договір вважається виконаним при умові постачання 100% продукції.
З наявних у матеріалах справи належним чином засвідчених копій товарно-транспортних накладних №213, №214, №215 та №216 від 09.12.2019 слідує, що відповідачем продукцію на загальну суму 1 495 200,00 грн. поставлено погодженим у Договорі військовим частинам позивача.
Звертаючись до суду з цим позовом позивач посилається на те, що відповідачем обов'язок з поставки продукції фактично виконаних не був, оскільки за товарно-транспортними накладними №213, №214, №215 та №216 від 09.12.2019 була поставлена продукції іншої якості ніж погоджена сторонами у Договірі, з огляду на що відповідач має сплатити, передбачені Договором штрафні санкції (пеню та штраф) нараховані як за порушення строків поставки продукції, так і за поставку продукції неналежної якості.
Суд першої інстанції при розгляді позову визнав доведеним факт порушення відповідачем Договору в частині якості поставленого товару, що, відповідно до положень п. 7.3.1 спірного договору, є підставою для стягнення з відповідача штрафу у розмірі 20% від вартості продукції, яка визнана неякісною.
Водночас суд першої інстанції не знайшов підстав для задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафу в сумі 104 664,00 грн. та пені в сумі 272 126,40 грн., нарахованих на підставі п. 7.3.2 Договору за порушення строків постачання продукції.
За приписами ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як слідує з тексту апеляційної скарги, у данній справі рішення суду першої інстанції відповідачем оскаржується лише в частині задоволених позовних вимог про стягнення штрафу в сумі 299 040,00 грн. нарахованого за порушення умов Договору щодо якості продукції, а відтак, враховуючи, що рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення штрафу в сумі 104 664,00 грн. та пені в сумі 272 126,40 грн., нарахованих на підставі п. 7.3.2 Договору за порушення строків постачання продукції апелянтом не оскаржується, згідно з ч. 1 ст. 269 ГПК України в цій частині рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не переглядається.
При цьому, колегія суддів зазначає про те, що при апеляційному перегляді не встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права щодо винесення судом першої інстанції рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення штрафу в сумі 104 664,00 грн. та пені в сумі 272 126,40 грн., нарахованих на підставі п. 7.3.2 Договору за порушення строків постачання продукції.
Відповідач заперечуючи проти позовних вимог в частині штрафу за порушення умов Договору щодо якості продукції в сумі 299 040,00 грн., посилається на те, що ним умови Договору в частині поставки продукції виконані своєчасно та у повному обсязі, оскільки 10.12.2019 позивачу був поставлений товар, якість якого відповідає умовам Договору, що виключає стягнення з нього штрафних санкцій.
Отже, для вирішення спору сторін в цій частині по суті слід встановити чи був відповідачем виконаний обов'язок щодо поставки визначеного умовами Договору товару.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 2 ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.
Згідно з вимогами ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори.
Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 1 ст. 712 ЦК України унормовано, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. (ч. 2 ст. 712 ЦК України).
Згідно зі ст. 662 ЦК України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
У відповідності до ч. 1 ст. 673 ЦК України - продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.
Згідно з нормами статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом зокрема сплата неустойки.
У силу ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до п. 7.3.1 Договору, за порушення умов договору щодо якості продукції відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 20 відсотків вартості продукції, що визнана неякісною. Витрати по заміні неякісної продукції відносяться на рахунок відповідача. Відповідач зобов'язаний замінити таку продукцію, або відновити її своїми силами та за свій рахунок в термін визначений договором, а також сплатити позивачу штраф у розмірі 20 відсотків від вартості продукції, яка визначена неякісною.
Отже, сторони погодили, що за поставку неякісної продукції, відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 20% від вартості продукції, зазначеної продукції.
Як встановлено вище, на виконання умов Договору відповідачем поставлено позивачу товар на загальну суму 1 495 200,00 грн., а саме оливу моторну універсальну «АРІАН ДИЗЕЛЬ ПРЕМІУМ» SAE 15W-40, API CI-4/SL, ТУ У 20574128.002-98, що підтверджується належним чином засвідченими копіями товарно-транспортних накладних №213, №214, №215 та №216 від 09.12.2019 (а.с.77-80 ), копії яких долучені до матеріалів справи.
Згідно з ч. 1 ст. 688 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.
Позивач посилається на те, що відповідачем при здійсненні поставки товару за товарно-транспортних накладних №213, №214, №215 та №216 від 09.12.2019 порушені умови Договору, а саме поставлено товар, який не відповідав умовам Договору та рознарядці до Договору, що підтверджується паспортами якості №2046, №2051, №2056 від 26.12.2019 та №3 від 14.01.2020, відповідно до яких: олива моторна універсальна «АРІАН ДИЗЕЛЬ ПРЕМІУМ» SAE 15W-40, API CI-4/SL, ТУ У 20574128.002-98, не відповідає вимогам ТУ У 20574128.002-98 зі зм. №1-5, а саме показник «зольність сульфатна» не відповідає вимогам нормативного документу на нафтопродукти.
Для спростування тверджень позивача про поставку товару неналежної якості відповідач звернувся до приватного підприємства «Дісма» для проведення експертизи щодо поставленого відповідачем позивачу товару.
18.12.2019 приватним підприємством «Дісма» складений експертний висновок щодо класифікації і фізико - хімічних показників моторної оливи Аріан Дизель Преміум SAE 15W-40, АРІ CI-4/SL, що виготовляється згідно з ТУ У 20574128.002-98 зі змісту якого слідує, що олива моторна універсальна «Аріан дизель преміям» SAE 15W-40, АРІ CI-4/SL виготовлена за ТУ У 20574128.002-98 зі зм. № 1-6, має покращену якість у порівняні з оливою моторною універсальною «Аріан дизель преміям» SAE 15W-40, АРІ CI-4/S виготовленою за ТУ У 20574128.002-98 зі зм. № 1-5. (а.с. 86-87)
Аналогічні за змістом висновки викладені у наданому відповідачем висновку Київської Торгово-промислової палати № В-1834 від 09.01.2020. (а.с.88-90 )
Правовідносини сторін за Договором щодо встановлення якості поставленого відповідачем позивачу 09.12.2019 товару були предметом дослідження під час розгляду справи у справі №910/15328/20 предметом розгляду у якій були вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Завод технічних масел «Аріан» до Міністерства оборони України про зобов'язання прийняти товар згідно з умовами Договору.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2021, залишеною без змін постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06.07.2021 у справі № 910/15328/20 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Вказаними судовими рішеннями встановлено, що:
- товариством з обмеженою відповідальністю «Завод технічних масел «Аріан» до військових частин (одержувачів) поставлено продукцію, яка не відповідає погодженим сторонами у Договорі вимогам щодо асортименту та якості, визначеним у Специфікації до Договору та ідентичним їм умовам Оголошення про проведення відбору учасників на закупівлю мастильних засобів (09210000-4) (моторні та трансмісійні оливи), що свідчить про те, що продукція поставлена товариством з обмеженою відповідальністю «Завод технічних масел «Аріан» з порушенням положень Договору;
- твердження товариства з обмеженою відповідальністю «Завод технічних масел «Аріан» про те, що поставлена продукція має покращену якість у порівнянні з тією, що визначена умовами Договору, не спростовує того факту, що він порушив вимоги п. 6.3.2 Договору щодо забезпечення поставки продукції згідно з Специфікацією та якість якої повинна відповідати ТУ У 20574128.002-98 зі змінами №1-5
При розгляді справи № 910/15328/20 судами досліджувались надані товариством з обмеженою відповідальністю «Завод технічних масел «Аріан» Експертний висновок приватного підприємства «Дісма» від 18.12.2019 та Висновок Київської Торгово-промислової палати № В-1834 від 09.01.2020, на які посилається товариство з обмеженою відповідальністю «Завод технічних масел «Аріан» як на доказ поставки товару належної якості.
За приписами п. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Законодавчі вимоги щодо застосування преюдиції у господарському процесі передбачені ч. 4 ст.75 ГПК України, згідно якої обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.05.2018 по справі №910/9823/17.
Преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також рішеннями Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі за заявою № 48553/99 «Совтрансавто-Холдінг» проти України» та від 28.10.1999 у справі за заявою № 28342/95 «Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Христов проти України», №24465/04, від 19.02.2009, «Пономарьов проти України», №3236/03, від 03.04.2008).
Згідно з ч. 2 ст. 3 ГПК України, якщо міжнародним договором України встановлено інші правила судочинства, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права
Отже, з матеріалів справи слідує, що за умовами Договору відповідач мав поставити позивачу оливу моторну універсальну «Аріан дизель Преміум» SAE 15W-40, API CI-4/SL (61-000-7024); ГСТУ, ДСТУ - ТУ У 20574128.002-98 зі зм. № 1-5, а поставив оливу моторну універсальну «Аріан дизель Преміум» SAE 15W-40, API CI-4/SL (61-000-7024); ГСТУ, ДСТУ - ТУ У 20574128.002-98 зі зм. № 1-6.
Колегія суддів зауважує відповідачеві на тому, що він фактично вказує, що та продукція, яка ним була поставлена за Договором має якість вищу, ніж та, яка погоджена сторонами у Договорі, проте вказане не спростовує того, що товар, який фактично був поставлений відповідачем не відповідав умовам Договору, тобто, незважаючи на те, що товар, який був поставлений має вищу якість, ніж товар, який мав бути поставлений, товар, який був поставлений фактично є неякісним товаром в розумінні Договору.
При цьому надані відповідачем висновок спеціаліста складений товариством з обмеженою відповідальністю «Випробувальний центр паливно-мастильних матеріалів» та експертний висновок виконаних Технічним комітетом ТК 38 зі змісту яких слідує, що олива моторна універсальна «Аріан дизель Преміум» SAE 15W-40, API CI-4/SL (61-000-7024); ГСТУ, ДСТУ - ТУ У 20574128.002-98 зі зм. № 1-6 це та сама олива моторна універсальна «Аріан дизель Преміум» SAE 15W-40, API CI-4/SL (61-000-7024); ГСТУ, ДСТУ - ТУ У 20574128.002-98 зі зм. № 1-5, яка має збільшений показник «зольність сульфатна» та може без обмежень використовуватись в умовах, які передбачають використання останньої не спростовує те, що поставлений товар не відповідав умовам Договору.
Вказані обставини свідчать про те, що відповідач поставив товар позивачу іншої якості, ніж передбачено умовами Договору з огляду на що позивач, відповідно до положень п. 7.3.1 Договору, має право на стягнення штрафу у розмірі 20 % вартості такого товару (1 495 200,00 грн.).
За таких обставин, суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги про стягнення штрафу в сумі 299 040,00 грн. (1 495 200,00/100*20). Рішення суду першої інстанції в цій частині залишається без змін.
Посилання відповідача на те, що позивачем порушено визначений Договором порядок приймання продукції за якістю не спростовує факт поставки відповідачем позивачу товару іншої якості, ніж передбачена умовами Договору та, який, в розумінні Договору, є неякісним, встановлений судовим рішенням у справі № 910/15328/20 та, відповідно, не може бути підставою для відмови у позові.
Інших підстав для скасування рішення у апеляційній скарзі не наведено.
Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із рішенням господарського суду Київської області від 04.08.2021 у справі № 911/3340/20 у оскаржуваній частині, отже підстав для його скасування або зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається.
Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за звернення з апеляційною скаргою покладаються на апелянта.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 269, 270, 273, 275, 276, 281-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Завод технічних масел «Аріан» на рішенням господарського суду Київської області від 04.08.2021 у справі № 911/3340/20 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Київської області від 04.08.2021 у справі № 911/3340/20 залишити без змін.
3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.
4. Матеріали справи №911/3340/20 повернути до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.
Повний текст судового рішення складено 29.10.2021.
Головуючий суддя М.А. Руденко
Судді М.А. Барсук
Є.Ю. Пономаренко