вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"28" жовтня 2021 р. Справа№ 910/4316/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Хрипуна О.О.
суддів: Чорногуза М.Г.
Станіка С.Р.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"
на рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2021
у справі № 910/4316/21 (суддя Шкурдова Л.М)
за позовом Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіакомпанія Браво"
про стягнення 141 528,54 грн
ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Авіакомпанія Браво" про стягнення, з урахуванням заяви про зміну предмета позову, 141 528,54 грн за договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна № 2267 від 01.07.2019, з яких: 127 071,82 грн основного боргу, 7 802,83 грн пені, 4 753,66 грн інфляційних втрат та 1 900,23 грн 3% річних за період прострочення.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.06.2021 позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 127 071,82 грн основного боргу, 5 873,97 грн пені, 3 % річних в розмірі 1 900,23 грн, інфляційні втрати в розмірі 4 753,66 грн та 2 239,06 грн витрат по сплаті судового збору. В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.
Місцевий господарський суд, задовольняючи позов, виходив з доведеності позовних вимог. Відмовляючи в частині стягнення пені, суд послався на положення ч. 6 ст. 232 ГК України.
Не погодившись з рішенням, ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне встановлення судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених в рішенні, обставинам справи, просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2021 у справі № 910/4316/21 та ухвалити нове рішення. Яким позовні вимоги задовольнити повністю, стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору, пов'язаних з розглядом справ в судах.
За твердженням скаржника, положеннями договору передбачено, що пеня нараховується за кожний день прострочення перерахування орендної плати і підстави для обмеження строку нарахування пені в даному випадку відсутні.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.08.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2021 у справі № 910/4316/21 та призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
У зв'язку зі звільненням у відставку судді ОСОБА_1 , яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 19.10.2021, 28.10.2021 для розгляду справи сформовано колегію у складі: головуючий суддя Хрипун О.О., судді: Станік С.Р., Чорногуз М.Г.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2021 прийнято справу № 910/4316/21 до провадження колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Хрипун О.О., судді: Станік С.Р., Чорногуз М.Г.
Відзив відповідача на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції у встановлений строк не надходив.
Частиною 3 ст. 263 ГПК України передбачено, що відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив на апеляційну скаргу через канцелярію суду або шляхом направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений судом апеляційної інстанції, не подав відзиву на апеляційну скаргу, суд дійшов висновку, що неподання відзиву не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.
Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 01.07.2019 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області (орендодавець) та ТОВ "Авіакомпанія Браво" (орендар) укладено договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна № 2267, на умовах якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - приміщення № 68, № 69 на 2-му поверсі будівлі лабораторного корпусу АТБ (інв. № 47526), загальною площею 35,2 кв.м., що розташовані за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, Аеропорт та перебувають на балансі ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (балансоутримувач).
Наказом Фонду державного майна України від 05.08.2019 № 786 "Про реорганізацію регіональних відділень Фонду державного майна України" утворено Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, яке є правонаступником майна, прав та обов'язків, у тому числі, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області. Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях є орендодавцем за Договором (орендодавець).
Згідно з п.1.2 договору майно передається в оренду з метою розміщення виробничих підрозділів авіакомпанії (офіс), що підтверджується актом приймання-передавання орендованого майна від 01.07.2019.
Пунктом 2.1 договору передбачено, що орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, визначений у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акту приймання-передавання орендованого майна.
Пунктами 3.3, 3.4 договору передбачено, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розміщується на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізовує державну політику у сфері статистики. У разі користування майном протягом неповного календарного місяця (першого та/або останнього місяців оренди) добова орендна плата за дні користування визначається згідно з чинною Методикою розрахунку на основі орендної плати за відповідні місяці пропорційно дням користування.
Орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до пропорцій розподілу, установлених Методикою розрахунку і чинних на кінець періоду, за який сплачується платіж (п. 3.6 договору).
Умовами п.п. 5.3, 5.9, 5.11 договору передбачено, що орендар зобов'язується своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету та балансоутримувачу. На вимогу орендодавця проводити звіряння взаєморозрахунків по орендних платежах і оформляти відповідні акти звіряння. Здійснювати витрати, пов'язані з утриманням орендованого майна. Протягом 15 робочих днів після підписання договору укласти з балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю, відшкодування податку на землю.
Відповідно до п. 7.1 договору орендодавець зобов'язується передати орендарю майно згідно з договором за актом приймання-передачі майна, який підписується одночасно з договором.
Пунктом 10.3 договору визначено, що зміни до умов договору або його розірвання допускаються за взаємної згоди сторін. Зміни, що пропонуються внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх подання до розгляду іншою стороною.
Цей договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 01.07.2019 до 31.05.2022 включно (п. 10.1 договору).
Додатком № 1 до договору від 01.07.2019 визначено розмір орендної плати за базовий місяць - 19 936,55 грн.
За актом приймання-передавання орендованого майна від 01.07.2019 відповідач прийняв у користування майно - приміщення № 68, № 69 на 2-му поверсі будівлі лабораторного корпусу АТБ (інв. № 47526), загальною площею 35,2 кв.м., що розташовані за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, Аеропорт.
Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи балансоутримувачем, на виконання умов договору, за березень 2020 року - лютий 2021 року були виставлені орендарю рахунки за користування орендованим приміщенням, які не були в повному обсязі сплачені відповідачем.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 283 ГК України встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Згідно з ч. 6 ст. 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 759 ЦК України визначено, що за договором оренди наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
За приписами ч. 1 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Відповідно до ч.1 ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.
Частиною 4 ст. 286 ГК України визначено, що строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
З огляду на відсутність доказів належного виконання зобов'язання зі сплати орендної плати в повному обсязі, суд першої інстанції визнав обґрунтованими позовні вимоги в частині стягнення заборгованості з орендної плати у сумі 127 071,82 грн.
Проте, постановою Кабінетів Міністрів України № 611 від 15.07.2020 "Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину" (далі - постанова № 611) врегульовані питання щодо звільнення орендарів від орендної плати на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Так, п. 1 постанови № 611 визначено, що на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2: звільняються від орендної плати орендарі за переліком згідно з додатком 1; нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном, розрахованої відповідно до Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786, здійснюється у розмірі: 50 відсотків суми нарахованої орендної плати для орендарів за переліком згідно з додатком 2; 25 відсотків суми нарахованої орендної плати для орендарів за переліком згідно з додатком 3.
Відповідач є підприємством галузі авіаційного транспорту, яке здійснює перевезення пасажирів та багажу.
Враховуючи вищевизначене, відповідач, як орендар, який використовує нерухоме державне майно для розміщення транспортного підприємства з перевезення пасажирів, відповідно до п. 2 Постанови №611, має право на зниження орендної плати на 50%.
Постанова № 611 не містить положень про необхідність внесення змін до договору оренди для такого нарахування.
А тому, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що згідно з постановою № 611, починаючи з дати встановлення карантину (з 12.03.2020 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19") нарахування орендної плати за договором підлягає здійсненню у розмірі 50 відсотків суми нарахованої орендної плати.
Враховуючи викладене, колегія суддів вказує на наявність підстав для зменшення розміру орендної плати за вказаний період на 50%, у зв'язку з чим на користь позивача з відповідача підлягає стягненню заборгованість в розмірі 63 535,95 грн.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ч. 1 ст. 611 ЦК України).
Нормами ч. 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши перерахунок здійснений судом першої інстанції станом на 02.04.2021, у зв'язку із зменшенням основної заборгованості на 50% вимоги позивача підлягають частковому задоволенню у розмірі 3 403,57 грн інфляційних втрат та 950,11 грн 3 % річних.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч. 1 ст. 230 ГК України).
Згідно з положеннями ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно з ч. 1-2 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Частиною 1 ст. 547 ЦК України визначено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Пунктом 3.7 договору визначено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується на користь орендодавця у визначеному п. 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавством України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення перерахування орендної плати.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Даним приписом передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.
Перевіривши розрахунок суми пені у зв'язку із зменшенням основної заборгованості на 50%, колегія суддів зазначає, що вимоги позивача в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню у розмірі 2 937,56 грн.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).
Скаржником не надано суду належних і допустимих доказів на підтвердження позовних вимог в повному обсязі та на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі.
В той же час допущене судом першої інстанції при розгляді справи нез'ясування обставин, що мають значення для справи, є підставою для зміни рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2021 у справі № 910/4316/21.
Понесені сторонами судові витрати відповідно до ст. 129 ГПК України, підлягають відшкодуванню пропорційно задоволеним вимогам. Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2021 у справі № 910/4316/21 задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2021 у справі № 910/4316/21 змінити, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:
"1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіакомпанія Браво" (04116, м. Київ, вул. Шулявська, 7, код ЄДРПОУ 32259588) на користь Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (08300, Київська обл., с. Гора, вул. Бориспіль-7, код ЄДРПОУ 20572069) 63 535 (шістдесят три тисячі п'ятсот тридцять п'ять) грн 95 коп основного боргу, 2 937 грн (дві тисячі дев'ятсот тридцять сім) грн 56 коп пені, 3 403 (три тисячі чотириста три) грн 57 коп. інфляційних втрат, 950 (дев'ятсот п'ятдесят) грн 11 коп. 3 % річних та 1 136 (одна тисяча сто тридцять шість) грн 00 коп витрат по сплаті судового збору.
3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити."
3. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.
4. Матеріали справи № 910/4316/21 повернути до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в порядку, визначеному ст.ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя О.О. Хрипун
Судді М.Г. Чорногуз
С.Р. Станік