Справа № 583/2348/20
2/583/34/21
20 жовтня 2021 року м. Охтирка
Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого - судді Ільченко В.М.
за участю секретаря Верби Н.О.
позивачки ОСОБА_1
її представника ОСОБА_2
представника відповідача Абрамовича О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 2 в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 ) про визнання спільно набутого майна спільною сумісною власністю та визнання права власності на Ѕ спільно набутого майна,
02.07.2020 позивачка звернула до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання спільно набутого майна спільною сумісною власністю та визнання права власності на Ѕ спільно набутого майна. Свої вимоги мотивує тим, що фактично проживали з відповідачем як одна сім'я з 2008 року у належній позивачці квартирі за адресою: АДРЕСА_1 . 10.12.2010 зареєстрували шлюб з відповідачем та вона змінила прізвище на « ОСОБА_5 ». Проживали разом, вели спільний побут та домашнє господарство, мали спільний бюджет. До реєстрації шлюбу, 16.01.2009 ОСОБА_3 придбав старий будинок та земельну ділянку кадастровий номер 5910200000:06:009:0030, площею 0,0591 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_2 . Після реєстрації шлюбу за спільні кошти та спільною працею на придбаній земельній ділянці побудували фактично новий будинок. За час перебування у шлюбі позивачка працювала в НГВУ «Охтирканафтогаз» фахівцем із закупівель, отримувала заробітну плату та придбавала будівельні матеріали.
Крім того, за час шлюбу разом придбавали наступне майно:
17.08.2007 - автомобіль ВАЗ 21101, 2007 року випуску, який 14.02.2018 було перереєстровано на нового власника на підставі договору купівлі-продажу;
24.12.2013 - автомобіль Opel Astra, 2000 року випуску, який 29.08.2015 було знято з обліку та перереєстровано на нового власника;
29.08.2016 - автомобіль ЗАЗ Forza, 2012 року випуску, який 28.05.2016 знятий з обліку та перереєстрований на нового власника;
28.05.2016 - автомобіль Chery Tiggo, 2008 року випуску, який 08.02.2017 знято з обліку та 24.03.2017 перереєстровано на нового власника;
16.02.2017 - автомобіль Mercedes Benz E200, 1998 року випуску.
Після завершення будівництва будинку в сім'ї стали виникати непорозуміння та суперечності щодо права власності на будинок. Відповідач став пропонувати розірвати шлюб, щоб позбавити позивачку права на частку у будинку. В зв'язку з цим в 2019 році вона звернулася із заявою про розірвання шлюбу і з 27.02.2019 шлюб був розірваний, позивачка змінила своє прізвище на « ОСОБА_6 ». Після розірвання шлюбу відповідач самостійно, без згоди позивачки, продав автомобіль. Позивачка зазначає, що фактично побудований у шлюбі будинок, земельна ділянка та автомобіль є спільною сумісною власністю, відповідач її право на частку у майні заперечує, тому порушує питання про:
визнання спільною сумісною власністю подружжя земельної ділянки площею 0,0591 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд кадастровий номер 5910200000:06:009:0030, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 ; одноповерхового цегляного житлового будинку з господарськими спорудами загальною площею 133,3 кв.м., житловою площею 46,4 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 ; легкового автомобіля моделі Mercedes Benz E200, 1998 року випуску та визнання за нею права власності на Ѕ частину вказаного майна;
стягнення з відповідача на її користь вартості Ѕ частини автомобіля Mercedes Benz E200, 1998 року випуску у розмірі 62260 грн;
стягнення з відповідачів судових витрат.
Ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 10.07.2020 відкрите провадження у справі та призначене підготовче судове засідання.
Відповідачем ОСОБА_3 поданий відзив на позовну заяву, в якому він заперечив проти заявлених вимог. Зазначив, що разом з ОСОБА_4 є співвласниками по Ѕ частині будинку та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , що були ними придбані 16.01.2009 до реєстрації шлюбу з позивачкою. Під час перебування у шлюбі, а саме з 10.08.2016, було здійснено реконструкцію будинку, добудована прибудова. Будинок, гараж та сарай залишилися в тих же промірах. 04.06.2018 була подана декларація про готовність об'єкта до експлуатації та було зареєстроване право власності на реконструйований будинок по Ѕ частині за ним та ОСОБА_4 . Реконструкцію будинку він здійснював за власні кошти та кошти ОСОБА_4 , а також частину коштів надавав ОСОБА_7 , які отримав від продажу успадкованого будинку в м. Тростянець Сумської області. Автомобіль також був придбаний ним за власні кошти, отримані в результаті попередньо проданих автомобілів. Тому вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Відповідачем ОСОБА_4 поданий відзив на позовну заяву, згідно якого він заперечував проти задоволення заявлених вимог. Зазначав, що 16.01.2009 разом з батьком ОСОБА_3 за кошти, отримані від продажу квартири в м. Тростянець та власні заощадження придбали будинок та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 . Через рік батько уклав шлюб з ОСОБА_1 . Однак особисто він не проживав разом з ОСОБА_1 , спільного господарства не вів. В подальшому разом з батьком вирішили здійснити реконструкцію будинку: отримали будівельний паспорт, подали повідомлення про початок будівельних робіт та провели самі роботи. Реконструкція проводилася за кошти батька та частково його кошти, ОСОБА_1 участі у реконструкції будинку не приймала. Вважає, що відсутні підстави для задоволення позову.
У відповіді на відзив позивачка зазначила, що придбаний відповідачем будинок загальною площею 57,5 кв.м. та житловою площею 36,9 кв.м. був непридатний для життя. Після реєстрації шлюбу подружжям була прийняте рішення про будівництво нового будинку. Фактично з 2008 року вже проводилися роботи по будівництву. На даний час площа будинку складає 133,3 кв.м., житлова площа - 46,5 кв.м. ОСОБА_4 жодної участі у будівництві будинку не приймав, грошових затрат не поніс. Також відповідачем не надані докази щодо придбання автомобіля виключно за власні кошти. Тому вважає, що має право на Ѕ частину спірного майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя.
Відповідач ОСОБА_3 у відповіді на відзив зазначив, що проводилася саме реконструкція будинку за його власні кошти, кошти ОСОБА_4 та частину коштів надав батько - ОСОБА_7 від продажу успадкованого будинку в м. Тростянець. Крім того, у 2014 році ним був отриманий кредит на споживчі цілі, які він використав для реконструкції будинку та в подальшому власними коштами погасив кредит. Автомобіль ним був придбаний 16.02.2017 за 49000 грн. з коштів,отриманих з продажу попереднього автомобіля, а проданий 13.02.2020 за 45000 грн., враховуючи вік та технічний стан, і його ціна за роки експлуатації не може збільшитися, а тому висновок експерта про вартість автомобіля без його огляду та врахування технічного стану є неналежним та недопустимим доказом.
Ухвалою Охтирського міськрайонного суду від 30.11.2020 закрите підготовче засідання та справа призначена до судового розгляду.
В судовому засіданні позивачка заявлені вимоги підтримала та наполягала на їх задоволенні. Допитана як свідок суду пояснила, що фактично з 2008 року стала проживати разом з ОСОБА_3 у належній позивачці квартирі. ОСОБА_8 проживав за місцем навчання. На той час у ОСОБА_3 був автомобіль ВАЗ «десятка» та старий будинок, який використовували як дачу. З 2008 року почали будувати новий будинок, фактично проживали за її кошти. Вона постійно працювала у НГВУ «Охтирканафтогаз», мала стальний заробіток. У ОСОБА_3 стався інфаркт, він хворів, це потребувало коштів на лікування, однак будівництво продовжували. Будівництво здійснювалося навколо старого будинку. Коли поставили коробку нового будинку, даху ще не було, то демонтували старий будинок. Кращі матеріали використали в будівництві, а решту вивезли як сміття. Вона особисто домовлялася за бут, колони, дах, замовляла цеглу, пісок, будматеріали. Бюджет був спільний, вона також розраховувалася за матеріали. В будівництві допомагали її батьки. За час будівництва площа будинку збільшилася вдвічі. Так як жили однією сім'єю, вона не рахувала особисто нею витрачені кошти. ОСОБА_3 постійно брав кредити, про які вона знала. Казав, що використовує на будівництво, на придбання автомобіля. На момент розлучення в будинку розводили електричну проводку та штукатурили. ОСОБА_4 не міг надавати кошти на будівництво, бо навчався і на даний час не працює. Він жив своїм життям. Коли оформляли документи на будинок, ОСОБА_3 наполягав, що у ОСОБА_4 має бути свій куток. З 2008 року ОСОБА_3 змінював автомобілі: «десятку» поміняли на «пріору» з доплатою; потім поміняли на «Опель кадет», потім на «Тіggо», далі на «Мерседес», 1998 р.в., який придбали за 6000 доларів, в гарному стані, бо ОСОБА_3 доглядав за авто. Автомобіль ОСОБА_3 продав вже після розлучення без погодження з нею.
Представник позивача заявлені вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні.
Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечив проти задоволення вимог. Допитаний як свідок суду пояснив, що будинок по АДРЕСА_2 придбали з сином ОСОБА_4 набагато раніше, ніж уклали шлюб з позивачкою. Придбали за кошти, отримані від продажу квартири в м. Тростянець. В будинку були комунікації, підключене централізоване опалення. Так як декілька років будинок підтоплювало, в 2016 р. вирішили реконструювати будинок. Звернулися за дозволом, почали реконструкцію. Кошти витрачав свої, частково давав батько, частково допомагав син. В 2018 році оформили право власності з сином по Ѕ частині на будівлю та земельну ділянку. Замовляв будівельні матеріали та оплачував роботи він. Позивачка та її батьки в будівництві будинку участі не приймали ні коштами, ні особистою працею. По АДРЕСА_2 вони тримали господарство, використовували земельну ділянку. Батьки придбавали ОСОБА_1 пральну машину.
З лютого 2010 року по 2019 рік проживав разом з ОСОБА_1 у шлюбі. Він оплачував комунальні послуги, а ОСОБА_1 придбавала продукти харчування. Також він робив ремонт в квартирі, що належала ОСОБА_1 - він придбав вхідні двері, оплачував їх встановлення, були придбані балконні двері, вікно, телевізор. До шлюбу з позивачкою він мав власний автомобіль. В подальшому, за кошти, отримані від продажу попередніх автомобілів він придбавав наступні. Останній придбаний автомобіль - Мерседес 1998 р.в. Придбав його за 49000 грн., а продав за 45000 грн. За час перебування у шлюбі мав постійний заробіток, значно більший за заробіток ОСОБА_1 . Крім того, після розірвання шюбу він сплатив ОСОБА_1 1000 доларів за відсутність претензій щодо будинку.
Судом досліджені наступні докази.
Свідок ОСОБА_9 суду пояснила, що проживає по АДРЕСА_2 , знає ОСОБА_3 та ОСОБА_1 з 2010 року. За адресою по АДРЕСА_2 спочатку знаходився невеликий будинок. Потім почали будувати велике приміщення. Будівництво розпочалося з 2010 року. Біля будинку були пісок, бачила будівельне сміття. На даний час на місці старого будинку знаходиться вдвічі більше приміщення.
Свідок ОСОБА_10 суду пояснила, що знає ОСОБА_3 та ОСОБА_1 з 2008 року, як сусідів. В 1997 році вона придбала квартиру. Потім ОСОБА_1 з першим чоловіком також придбали квартиру в тому ж будинку. Після розлучення ОСОБА_1 з 2008 року в квартирі став проживати ОСОБА_3 . Стала помічати, що ОСОБА_1 змінилася, постійно була заклопотана. При зустрічах розмови були постійно про будівництво, кредити. ОСОБА_1 повідомляла, що придбали стару хату і потрібно все переробляти. Інколи ОСОБА_1 брала у неї в позику гроші. Також ОСОБА_1 , відвідували батьки, які надавали допомогу. Бачила, що за час спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 змінювали автомобілі, однак їх марки назвати не може.
Свідок ОСОБА_11 суду пояснила, що знає ОСОБА_1 зі школи, з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 знайома візуально. Їй відомо, що ОСОБА_1 вдруге заміжня, разом з ОСОБА_3 вони вели будівництво. ОСОБА_1 позивача в неї гроші. Так як вона останні 12 років доглядала за батьками, була на вул. Полтавській щодня вранці та ввечері, зустрічала там ОСОБА_1 та її батьків. Спочатку там був старий будинок, потім бачила, що будували нову споруду. Як розбирали старе житло, бачила гори сміття, звернула увагу, бо чекала, коли сміття вивезуть. Вона позичала ОСОБА_1 гроші - це було і 5 тис. грн., і 10 тис. грн., навіть дві тисячі доларів. Гроші ОСОБА_1 завжди віддавала. ОСОБА_1 говорила, що потрібно терміново розрахуватися і вона для себе розуміла, що за будівельні матеріали. Бачила у ОСОБА_1 та ОСОБА_3 різні автомобілі, кожного разу кращі.
Свідок ОСОБА_12 суду пояснила, що знає ОСОБА_1 близько 25 років, постійно проживає на вул. Полтавській. Знала попереднього власника будинку, бачила, як велося будівництво - обклали стару хату цеглою, а потім її розібрали, була купа сміття. Будинок став вдвічі більший. Роботи тривали близько 12 років. На даний час будинок збудований, можливо всередині роботи продовжуються. Близько 5 років тому вже був дах. Вона бачила ОСОБА_1 в робочий формі, ОСОБА_1 допомагала в будівництві. Також бачила її батьків, які також працювали на будівництві. ОСОБА_1 їй казала, що брали кредит, однак не уточнювала, на що саме. Також повідомляла, що дах коштував 80 тис грн. Бачила також автомобілі. Найбільше запам'ятався старий Мерседес, бо він стояв там найчастіше.
Свідок ОСОБА_13 суду пояснив, що ОСОБА_1 є його дочкою. В 2008 році дочка стала проживати з ОСОБА_3 . Наполіг, щоб зареєстрували шлюб. Після реєстрації шлюбу почали будівництво. Він вперше побачив будинок по АДРЕСА_2 . Там був старий будинок та фундамент навколо. Підлога провалювалася, під підлогою була вода. Придбавали цеглу (б/в), пісок, засипали. Допомагали складувати. Дочка зверталася за допомогою, щоб зробити риштовку. Також зверталася за допомогою, бо у них були кредити. На той час він працював та отримував пенсію, допомагали. Коли побудували стіни, старий будинок розібрали, викинули, зробили перегородки. Він робив тимчасове освітлення. В 2014 році закінчили кладку, зробили дах. Дочка купляла дошки, які вони допомагали заносити у будинок. Допомагав відремонтувати бетономішалку. Дошки на стелю забрали з його сараю в с. Олешня. Він допомагав підбивати стелю. Коли дочка стала жити з ОСОБА_3 у нього був автомобіль «Десятка». Потім змінили на « ОСОБА_14 », потім на « ОСОБА_15 », потім на «Опель», далі китайський джип, потім був «Мерседес». Автомобілі брали з доплатою, про що йому розказав ОСОБА_3 . Кредити отримував ОСОБА_3 , а сплачували разом з ОСОБА_1 . Дочка просила гроші, щоб погасити кредит і вони давали. Після виходу на пенсію з вихідної допомоги надав близько 30 тис. грн. Також його дружина допомагала оформляти документи на будинок та земельну ділянку.
Свідок ОСОБА_16 суду пояснила, що ОСОБА_1 є її дочкою. В 2006 році вона вийшла на пенсію. Дочка стала проживати з ОСОБА_3 з 2008 року. Також в 2008 році вона допомагала ОСОБА_3 та ОСОБА_4 оформляти землю. Будинок був оформлений на ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Дочка просила про допомогу і вона надавали допомогу і грошима і власними силами. З села перевозили шифер, цеглу, дошки. Чоловік підбивав стелю. На будівництві вони були кожні вихідні до того часу, поки дочка не розлучилася з ОСОБА_3 . Вони також утримували онуку, дочку ОСОБА_1 . ОСОБА_4 допомагали його дід та баба. В будинку по вул. Полтавській ОСОБА_4 був один раз, коли забажав, щоб там відсвяткували його день народження. ОСОБА_3 постійно брав кредити на потреби будівництва, тому вони допомагали їм з придбанням продуктів харчування. В її присутності дочка розраховувалася за бут. Вона давала дочці гроші.
Свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 , виданим 10.12.2010 відділом державної реєстрації актів цивільного стану Тростянецького районного управління юстиції у Сумській області підтверджується реєстрація 10.12.2010 шлюбу між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , здійснена відділом державної реєстрації актів цивільного стану Тростянецького районного управління юстиції у Сумській області, прізвище дружини після реєстрації шлюбу ОСОБА_5 ( т. 1 а.с. 27).
Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 , виданого 27.02.2019 Охтирським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Сумській області, шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_17 розірваний 27.02.2019, актовий запис № 16, прізвище після розірвання шлюбу ОСОБА_6 ( т. 1 а.с. 28).
Відповідно до довідок ПАТ «Укрнафта» НГВУ «Охтирканафтогаз» від 04.06.2020 про заробітну плату ОСОБА_1 , з грудня 2010 року по грудень 2011 року ОСОБА_1 отримала 26695,44 грн.; з січня 2012 року по грудень 2012 року - 26391,03 грн.; з січня 2013 року по грудень 2013 року - 30076,17 грн.; з січня 2014 року по грудень 2014 року - 38119,44 грн.; з січня 2015 року по грудень 2015 року - 76740, 30 грн.; з січня 2016 року по грудень 2016 року 87462,01 грн.; з січня 2017 року по вересень 2017 року - 73436,77 грн. ( т. 1 а.с. 15-21).
Відповідно до довідки про доходи № 163 від 28.05.2020 розмір доходу ОСОБА_1 за період з серпня 2017 року по грудень 2017 року становить 40583,87 грн. ( т. 1 а.с. 22).
Відповідно до довідки про доходи № 164 від 28.05.2020 розмір доходу ОСОБА_1 за період з січня 2018 року по грудень 2018 року становить 136594,77 грн. ( т. 1 а.с. 23).
Відповідно до довідки про доходи № 165 від 28.05.2020 розмір доходу ОСОБА_1 за період з січня 2019 року по лютий 2019 року становить 21082,14 грн. ( т. 1 а.с. 24).
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, ОСОБА_3 належить Ѕ земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий № 5910200000:06:009:0030 на підставі державного акта на право приватної власності на земельну ділянку ЯЗ №393427, виданого 23.10.2008; договору купівлі-продажу 2-65 від 16.01.2009 ( т. 1 а.с. 32-33).
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, ОСОБА_3 належить Ѕ житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 133,3 кв.м., житловою площею 46,5 кв.м. на земельній ділянці кадастровий № 5910200000:06:009:0030 на підставі договору купівлі-продажу від 16.01.2009, декларації про готовність об'єкта до експлуатації СМ141181550605 виданого 04.06.2018 відділом ДАБК Охтирської міської ради ( т. 1 а.с. 34-35).
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, ОСОБА_4 належить Ѕ житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 133,3 кв.м., житловою площею 46,5 кв.м. на земельній ділянці кадастровий № 5910200000:06:009:0030 на підставі договору купівлі-продажу від 16.01.2009, декларації про готовність об'єкта до експлуатації СМ141181550605 виданого 04.06.2018 відділом ДАБК Охтирської міської ради ( т. 1 а.с. 36-37).
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, ОСОБА_4 належить Ѕ земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий № 5910200000:06:009:0030 на підставі державного акта на право приватної власності на земельну ділянку ЯЗ №393427, виданого 23.10.2008; договору купівлі-продажу 2-65 від 16.01.2009 ( т. 1 а.с. 38).
Згідно звіту з оцінки майна, наданого оцінювачем ОСОБА_18 , орієнтовна вартість житлового будинку з прибудовою та господарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_2 становить 269150 грн. ( т. 1 а.с. 49).
Згідно звіту з оцінки майна, наданого оцінювачем ОСОБА_18 , орієнтовна вартість земельної ділянки громадської та житлової забудови за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 0,0591 га становить 41430 грн. ( т. 1 а.с. 49).
Як вбачається з інформації територіального сервісного центру № 5943 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Сумській області за ОСОБА_3 :
20.01.1998 зареєстрований автомобіль ВАЗ 21011, 1979 р.в., 27.08.2005 знятий з обліку для реалізації; 01.11.2005 перереєстрований на нового власника;
17.08.2007 зареєстрований автомобіль ВАЗ 21101, 2007 р.в., 14.02.2018 автомобіль перереєстрований на нового власника;
24.12.2013 зареєстрований автомобіль OPEL ASTRA 1.2, 2000 р.в., 29.08.2015 автомобіль знятий з обліку для реалізації та перереєстрований на нового власника;
29.08.2015 зареєстрований автомобіль ЗАЗ FORZA, 2012 р.в., 28.05.2016 автомобіль перереєстрований на нового власника;
28.05.2016 був зареєстрований автомобіль CHERY TIGGO, 2008 р.в., 08.02.2017 знятий з обліку для реалізації, 24.03.2017 перереєстрований на нового власника;
16.02.2017 був зареєстрований автомобіль MERCEDES-BENZ Е 200, 1998 р.в., 13.02.2020 транспортний засіб перереєстрований на нового власника за договором купівлі-продажу;
13.02.2020 був зареєстрований транспортний засіб MITSUBISHI PAGERO SPORT, 2006 р.в. ( т. 1 а.с. 59, 62).
Згідно з висновком експерта-товарознавця № 020 від 24.06.2020 орієнтовна вартість автомобіля моделі MERCEDES-BENZ Е 200, 1998 р.в. складає 124520 грн. ( т. 1 а.с. 64).
Як вбачається з накладної № 174 від 21.05.2013 ОСОБА_17 у постачальника ТОВ «ТРЕКС» придбано дошку необрізну 50х4000 мм у кількості 2,5 куб.м на суму 7500 грн. ( т. 1 а.с. 65).
Як вбачається з видаткової накладної № 91 від 28.05.2014 ОСОБА_17 придбано у ТОВ «ВІВАТ» дошку необрізну 25х4500 мм у кількості 1,6 куб. м. на суму 2304 грн. ( т. 1 а.с. 66).
Як вбачається з видаткової накладної № 288 від 14.07.2015 ОСОБА_17 придбала у ТОВ «ПРОМТЕХАЛЬЯНС» брус у кількості 2 куб. м. та дошку необрізну 25х4000 мм у кількості 2 куб. м. на суму 28200 грн. ( т. 1 а.с. 67).
Згідно видаткової накладної № ВТ 160415 від 15.04.2016 ОСОБА_17 придбала у ТОВ «ВІЛЕН ТРЕЙД» камінь бут у кількості 2 куб. м. та дошку необрізну 50х4500 мм у кількості 3 куб.м. на суму 15300 грн. ( т. 1 а.с. 68).
Згідно видаткової накладної № ВТ 170623 від 23.06.2017 ОСОБА_17 придбала у ТОВ «ВІЛЕН ТРЕЙД» дошку необрізну 50х4500 мм у кількості 1,5 куб.м. вартістю 3500 грн. ( т. 1 а.с. 68).
Відповідно до договору купівлі-продажу будівлі та земельної ділянки від 16.01.2009, ОСОБА_19 передав, а ОСОБА_3 та ОСОБА_4 приймають у власність в рівних частинах кожному житловий будинок з належними до нього будівлями і спорудами і земельну ділянку, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 . Житловий будинок загальною площею 57,5 кв.м., житловою площею 36,9 кв.м. Земельна ділянка площею 0,0591, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 5910200000:06:009:030. Продаж вчиняється за 53900 грн. ( т. 1 а.с. 119).
Право власності відповідачів зареєстроване 19.06.2009, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності ( т. 1 а.с. 120-121).
Відділом містобудування та архітектури Охтирської міської ради виданий будівельний паспорт на реконструкцію житлового будинку з прибудовою за адресою: АДРЕСА_2 , замовник ОСОБА_3 ( т. 1 а.с. 125-131).
ОСОБА_3 та ОСОБА_4 подана декларація про готовність до експлуатації об'єкта, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорта по реконструкції житлового будинку з прибудовою по АДРЕСА_2 . За результатами технічної інвентаризації загальна площа будинку складає 133,3 кв.м., житлова площа 46,5 кв.м., нежитлова площа 86,8 кв.м. ( т. 1 а.с. 132-133).
Позивачкою надані фотографії будівництва та особисті записи ОСОБА_3 про витрати на будівництво ( т. 1 а.с. 154-169).
Відповідачем надані товарні чеки № 11 від 13.01.2014 на придбання дошок на суму 16300 грн; № 16 від 15.01.2014 на придбання дошок на суму 2280,50 грн; № 18 від 16.01.2014 придбання дошки на суму 1452 грн.; № 18 від 19.02.2014 про придбання дошки на суму 1020 грн. ( т. 1 а.с. 205-206).
На спростування придбання позивачкою товарів у ТОВ «ПРОМТЕХАЛЬЯНС» відповідачем наданий витяг з ЄДР, згідно якого за зазначеним у накладній ідентифікаційним кодом зареєстроване ТОВ «РАНГОСТ» ( т. 1 а.с. 214).
Згідно договору купівлі-продажу 16.02.2017 ОСОБА_3 придбав автомобіль марки MERCEDES-BENZ Е 200, 1998 р.в., продаж вчинено за 49000 грн. ( т. 1 а.с.217).
Згідно договору купівлі-подажу 3241/2020/1933292 від 13.02.2020 ОСОБА_3 продав автомобіль марки MERCEDES-BENZ ОСОБА_20 за 45000 грн. ( т. 1 а.с. 220).
Позивачкою надана видаткова накладна № А-00002178 від 17.07.2012, згідно якої було придбано арматуру А 10 та резу на суму 38,40 грн. ( т. 1 а.с. 227).
Згідно видаткової накладної № РА-0023070 від 28.06.2012 було придбано цемент ПЦ 400 на суму 132,50 грн. ( т. 1 а.с. 228).
Згідно видаткової накладної № ПЦБ-018556 від 14.07.2012 у підприємця ОСОБА_21 придбано цемент ПЦ ІІ/Б-400, на суму 560 грн. ( т. 1 а.с. 229).
Згідно видаткової накладної № РА-0024840 від 05.07.2012 було придбано цемент ПЦ 400 на суму 212 грн. ( т. 1 а.с. 230).
Згідно інформації, наданої АТ «ОТП БАНК» 20.01.2021 № 000-4/20 ОСОБА_3 отримав кредит на споживчі цілі 11.02.2014 у сумі 19030 грн. Частина заборгованості 2531,31 грн. 29.11.2016 була списана за рахунок резервів банку. Станом на 20.01.2021 кредит закрито ( т. 2 а.с. 39).
Ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 22.02.2021 за клопотанням сторони позивача судом призначена судова будівельно-технічна експертиза для вирішення наступних питань:
до якого виду робіт ( нове будівництво чи реконструкція) належать фактично виконані будівельні роботи на об'єкті за адресою: АДРЕСА_2 ;
який перелік та об'єми фактично виконаних будівельних робіт з будівництва чи реконструкції будівлі;
визначити вартість виконаних робіт з будівництва або реконструкції будівлі;
визначити кількість та вартість використаних будівельних матеріалів;
чи є поліпшення внесені до конструкції житлового будинку невідємними, чи їх можна відокремити;
визначити ринкову вартість будівлі.
Експертом надане повідомлення про неможливість надання висновку експерта № 568/2416, складене 29.09.2021, згідно якого, оскільки станом на 29.09.2021 заявлені в клопотанні експерта матеріали не надані, доступ до об'єктів дослідження сторонами не забезпечений експерт повідомляє про неможливість проведення експертизи ( т. 2 а.с. 79-81).
Відповідно до приписів ст.ст.15,16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно з положеннями ст.ст. 4, 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Цивільне судочинство здійснюється, зокрема:
на засадах змагальності сторін, яка полягає в тому, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій
а також диспозитивності: суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках; учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
За змістом ст. ст. 58, 59, 60 ЦПК України позивач зобов'язаний довести належними і допустимим доказами ті обставини, на які він посилається як на підставу заявлених вимог.
Відповідно до ст. 76 ЦПКУкраїни доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні навних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: майно, набуте нею, ним до шлюбу; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто; житло, набуте нею, ним за час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»; земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у її, його користуванні, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України.
Статтею 60 СК України визначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Згідно із ч. 1 ст. 61 СК України об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.
Отже, законодавцем встановлена презумпція режиму спільного майна подружжя.
Разом із тим, зазначена презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об'єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.
Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі № 6-843цс17, постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 лютого 2018 року у справі № 235/9895/15-ц, від 05 квітня 2018 року у справі № 404/1515/16-ц, від 18 березня 2019 року у справі № 334/8276/15-ц, та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17.
Як вбачається з досліджених доказів, житловий будинок та земельна ділянка були придбані відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 16.01.2009, в той час як шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 був укладений 10.12.2010, тобто після придбання вказаного майна. Крім того, відповідно до договору купівлі-продажу будинку та земельної ділянки, ОСОБА_3 є власником лише Ѕ частини будинку та земельної ділянки.
В подальшому, під час перебування ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у шлюбі, власниками будинку здійснена його реконструкція, що підтверджується будівельним паспортом на реконструкцію житлового будинку з прибудовою, повідомленням про початок будівельних робіт та декларацією про готовність до експлуатації об'єкта, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорта.
Згідно з приписами ст. 62 СК України, якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Слід зазначити, що на частку ОСОБА_4 законодавчі положення щодо режиму спільного сумісного майна подружжя розповсюджуватися не можуть, оскільки він не перебуває та не перебував у шлюбі з ОСОБА_1 .
Доводи позивачки, що належне відповідачу ОСОБА_3 майно істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних грошових та трудових затрат достатніми належними та допустимими доказами не підтверджено.
Покази свідків та накладні на придбання будівельних матеріалів доводять факт участі позивачки у здійсненні реконструкції будинку, однак не є достатніми доказами здійснення таких невід'ємних поліпшень, внаслідок чого майно істотно збільшилося у своїй вартості, враховуючи ту обставину, що реконструкція здійснювалася двома співвласниками, на одного з яких режим спільної власності подружжя не розповсюджується, і їх затрати не розмежовані.
До того ж, позивачкою порушене питання про визнання права власності на Ѕ частину будинку та земельної ділянки як рівної частки у праві спільної власності подружжя, хоча дослідженими доказами доведено, що відповідачу ОСОБА_3 належить лише Ѕ частина будинку та земельної ділянки і підстави набуття відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 права власності на будинок та земельну ділянку позивачка не оспорює.
Отже, вирішуючи позову в межах заявлених вимог, на підставі досліджених доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання будинку та земельної ділянки спільною сумісною власністю подружжя не можуть бути задоволені.
Щодо вимог про визнання спільною сумісною власністю автомобіля суд виходив з такого.
Як було встановлено, за ОСОБА_22 20.01.1998 був зареєстрований автомобіль ВАЗ 21011, 1979 р.в., 27.08.2005 знятий з обліку для реалізації; 01.11.2005 перереєстрований на нового власника;
17.08.2007 зареєстрований автомобіль ВАЗ 21101, 2007 р.в., 14.02.2018 автомобіль перереєстрований на нового власника;
24.12.2013 зареєстрований автомобіль OPEL ASTRA 1.2, 2000 р.в., 29.08.2015 автомобіль знятий з обліку для реалізації та перереєстрований на нового власника;
29.08.2015 зареєстрований автомобіль ЗАЗ FORZA, 2012 р.в., 28.05.2016 автомобіль перереєстрований на нового власника;
28.05.2016 був зареєстрований автомобіль CHERY TIGGO, 2008 р.в., 08.02.2017 знятий з обліку для реалізації, 24.03.2017 перереєстрований на нового власника;
16.02.2017 був зареєстрований автомобіль MERCEDES-BENZ Е 200, 1998 р.в., 13.02.2020 транспортний засіб перереєстрований на нового власника за договором купівлі-продажу;
13.02.2020 був зареєстрований транспортний засіб MITSUBISHI PAGERO SPORT, 2006 р.в. ( т. 1 а.с. 59, 62).
Відповідач стверджує, що придбання наступних транспортних засобів здійснювалося за кошти, отримані ним після реалізації попередніх автомобілів з незначною доплатою.
Такі його твердження узгоджуються з дослідженою судом інформацією та позивачкою не спростовані.
За таких обставин, відсутні підстави для визнання автомобіля MERCEDES-BENZ спільною сумісною власністю подружжя.
Виходячи з аналізу наведених норм діючого законодавства та надаючи правову оцінку дослідженим під час судового розгляду доказам суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11-13, 89, 133, 141, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання спільно набутого майна спільною сумісною власністю та визнання права власності на Ѕ спільно набутого майна - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складене 29 жовтня 2021 року.
Суддя Охтирського міськрайонного суду
Сумської області В.М. Ільченко