336/7860/21
3/336/3157/2021
27 жовтня 2021 року
Суддя шевченківського районного суду м. Запоріжжя Галущенко Юлія Андріївна,з участю особи,що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , її захисника адвоката Шевченко А.В.,розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка мешкає та зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 ,зі слів тимчасово не працює,паспорт громадянки України НОМЕР_1 виданий 16.05.2009 р.Хортицьким РВ ЗМУ УМВС України в Запорізькій області
про скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП,-
19.09.2021 р.о 23.28 год. ОСОБА_1 керувала автомобілем FORD Fusion р.н. НОМЕР_2 по вул.Полтавській 54 в м.Запоріжжі з явними ознаками алкогольного сп'яніння,від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовилась,чим порушила вимоги п.2.5 ПДР України,за що передбачена відповідальність ст.130 ч.1 КУпАП.
При складанні протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 надала пояснення по суті порушення наступного змісту:» Від проходження медичного огляду на стан сп'яніння у медичному закладі не відмовлялася,що зафіксовано на бодікамеру Б/К00193» (а.с.1).
Розгляд справи в суді 04.10.2021 р. був відкладений за заявою ОСОБА_1 про надання часу для ознайомлення з матеріалами справи.
При розгляді справи ОСОБА_1 пояснила,що не визнає себе винуватою у вчиненні тих дій,які ставляться їй за провину за вказаних вище обставин.
Стверджувала,що 19.09.2021 р.о 23.28 год.вона дійсно керувала автомобілем FORD Fusion р.н. НОМЕР_2 по вул.Полтавській 54 в м.Запоріжжі,в салоні перебував пасажир напідпитку,вони встигли лише від'їхати від розважального закладу «Наірі»,Правил дорожнього руху не порушувала,тому коли її зупинила патрульна поліція,намагалася з'ясувати причину зупинки. Після початкового спілкування з поліціянтами,просила дати час ознайомитись у мережі Інтернет із законодавством,оскільки не володіла знаннями про процедуру перевірки водія на стан сп'яніння,а після цього просила дати час зателефонувати адвокату,щоб визначити алгоритм своїх дій. З працівниками поліції спілкувалась чітко,адекватно,відповідала на всі їх питання. На вимогу пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки з використанням приладу Драгер відповіла відмовою,так як недовіряє технічним засобам,якими користується поліція,проте не відмовлялась пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі. Спілкуючись з поліцейськими,вона ставила багато питань, намагалась з'ясувати причину зупинки ,розмовляла по телефону,а в певний момент поліцейські її повідомили ,що відносно неї складений протокол за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння. Після того,як її відсторонили від керування,вона самостійно прослідувала у медичний заклад,де пройшла огляд лікарем наркологом та отримала висновок,що у стані алкогольного сп'яніння не перебуває.
Адвокат Шевченко А.В.вважала, що провадження у справі відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю за відсутності події та складу адміністративного правопорушення,оскільки наданими до протоколу та дослідженими під час розгляду справи в суді доказами не доведено факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння,ознак сп'яніння остання не мала,тому працівники поліції взагалі не мали підстав для направлення її на такий огляд.
Всебічно вивчивши матеріали справи, з урахуванням досліджених доказів,відеозапису,суддя встановив, що винуватість ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення знайшла своє підтвердження ,що відповідає стандартам доказування «поза розумним сумнівом»,що знайшов своє втілення у практиці Європейського Суду з прав людини,зокрема,у рішенні по справі «Коробов проти України»,з огляду на таке.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП,адміністративним правопорушенням(проступком)визнається протиправна,винна (умисна,необережна) дія чи бездіяльність,яка посягає на громадський порядок,власність,права і свободи громадян,на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Склад адміністративного правопорушення по статті 130 КпАП України становить керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Протокол в даному випадку складений з підстав відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння,тобто сама по собі відмова водія від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП.
Як передбачено п.2.5 Правил дорожнього руху України(далі ПДР),водій зобов'язаний на вимогу працівників поліції пройти у встановленому порядку медичне обстеження для визначення стану алкогольного сп'яніння,впливу наркотичних або токсичних речовин.
Таке положення ПДР є формою правового забезпечення працівників поліції в процесі визначення здатності водіїв здійснювати безпечне керування транспортними засобами.
Водієм згідно п.1.10 ПДР є будь-яка особа,що керує транспортним засобом,вершник,візник,погонич тварин,який веде їх за поводдя,прирівнюється до водія.Водієм є також особа,що навчає керуванню,знаходячись безпосередньо у транспортному засобі.
Керування транспортним засобом та набуття статусу учасника дорожнього руху є передумовою для виникнення у ОСОБА_1 низки обов'язків, встановлених вимогами чинного законодавства, адже, діяльність, пов'язана з використанням транспортних засобів чинним законодавством України визначена джерелом підвищеної небезпеки та підлягає підвищеному контролю з боку держави.
За таких обставин, користуючись правом та реалізуючи бажання керувати транспортним засобом, ОСОБА_1 одночасно прийняла на себе і обов'язок неухильно підкорятися вимогам нормативно-правових актів України, визначених для водіїв транспортних засобів, в тому числі на вимогу працівників поліції проходити медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі - Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Згідно ч.1 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Згідно з ч.2,3 ст. 266 КУпАП ,огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів працівником поліції, а у разі незгоди водія на проведення такого огляду працівником поліції або в разі незгоди з його результатами,огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.
Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
З викладеного слідує, що інспектор поліції повинен запропонувати водієві пройти огляд на стан сп'яніння із застосуванням спеціального технічного засобу за місцем зупинки транспортного засобу в разі наявності у нього ознак такого сп'яніння, а у разі відмови від такого огляду або незгоди з його результатами-запропонувати пройти такий огляд в медичній установі.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно до п. п. 8, 12 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачених Наказами Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09.11.2015 року, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я. Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.
Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Згідно пункту 27 постанови Пленуму ВСУ від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Як передбачено ст.6 КОНВЕНЦІЇ
про захист прав людини і основоположних свобод,кожен має право на справедливий суд та встановлення обґрунтованності будь-якого висунутого проти нього обвинувачення.
У практиці Європейського Суду з прав людини існує тенденція поступової універсалізації понять «обвинувачення за адміністративним проступком» та «обвинувачення ,які мають ознаки злочину»,залежно від ступеня їх суспільної небезпеки(рішення у справі «Лутц проти Німеччини»,»Отцюрк проти Німеччини»,»Девеєр проти Бельгії»,»Адольф проти Австрії» та інші),отже,адміністративне обвинувачення має бути доведено державою ,в особі уповноважених на те посадових осіб,а тому особа,яка притягається до адміністративної відповідальності не зобов'язана доводити свою невинуватість.
Як передбачено ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Cтаття 35 Закону України "Про Національну поліцію" передбачає перелік підстав для зупинення транспортного засобу поліцейським, яка здійснюється ,в тому числі, у разі,якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення(п. згадуваної вище статті).
Пунктом 2.4 Правил дорожнього руху визначено, що водій на вимогу працівника поліції України зобов'язаний зупинитися з дотриманням приписів правил дорожнього руху. Працівники підрозділу поліції на дорозі - є працівниками органів Національної поліції України, законні вимоги яких повинні бути виконані. Водій зобов'язаний зупинити авто, не порушуючи діючі ПДР, тобто зупиняючи транспортний засіб, водій повинен забезпечити безпеку проїзду собі та іншим учасникам, не перешкоджати їм, навіть якщо працівник поліції України незаконно вимагає зупинитися негайно на його вимогу.
Таке положення ПДР забезпечує можливість виконання працівниками поліції покладених на них обов'язків регулювання дорожнього руху , здійснювати контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі (п. 11 ч. 1 ст. 23 ЗУ “Про Національну поліцію”).
Статтею 40 Закону України «Про національну поліцію» передбачено застосування технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Так, частиною 1 цього Закону закріплено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою:
1)попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб;
2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Інформація про змонтовану/розміщену автоматичну фототехніку і відеотехніку повинна бути розміщена на видному місці.
Як вбачається з візуальної інформації з відеозапису під час оформлення адміністративного матеріалу, відеокамера була закріплена на форменому одязі працівника поліції, що відповідає вимогам ст. 40 Закону України «Про національну поліцію».
Таким чином, відеофіксація правопорушення з відеокамери, закріпленої на форменому одязі працівника поліції,є належним доказом.
З матеріалів долученого до справи відеозапису було встановлено,що 19.09.2021 р.о 23.34 год.автомобіль патрульної поліції ,який рухався по проїзній частині позаду автомобіля під керуванням ОСОБА_1 ,подав сигнал про зупинку,після чого працівники поліції ,спілкуючись з водієм ОСОБА_1 ,назвали себе,пред'явили службові посвідчення,відомості з яких ОСОБА_1 занотувала, а також повідомили причину зупинки згідно п.3 ст.35 Закону України « Про національну поліцію». На прохання ОСОБА_1 причина зупинки була зазначена поліцейським у розмові не менше п'яти разів та роз'яснено,що автомобіль під її керуванням рушив від розважального закладу,тому були підстави вважати,що водій у нетверезому стані,ці підозри підтвердились у зв'язку із запахом алкоголю ,що був виявлений працівником поліції під час спілкування з ОСОБА_1 ,про що їй було повідомлено . Вимогу про проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння працівник поліції сформулював чітко та зрозуміло,пояснивши,що визначити достовірно,чи перебуває водій автомобіля у стані алкогольного сп'яніння,можливо шляхом проведення тесту приладом Драгер на місці зупинки або у медичному закладі під час огляду лікарем-наркологом. На прохання ОСОБА_1 ,їй був наданий час зателефонувати адвокату,ознайомитись у мережі Інтернет з чинним законодавством,яке її цікавило,після чого остання заявила про недовіру до приладу Драгер та результатів тесту,який ним буде проведений,після чого їй було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння у медичному закладі та роз'яснено наслідки відмови від проходження такого огляду у виді складання протоколу про адміністративне правопорушення за ст.130 КУпАП.Крім того, ОСОБА_1 було роз'яснено право оскаржувати дії працівників поліції у разі незгоди,що не звільняє її від виконання обов'язку водія ,визначеного п.2.5 ПДР.
Таке спілкування тривало з 23.34 год.до 23:55 год.,коли на чергове(вп'яте)питання працівника поліції,чи має намір ОСОБА_1 виконати вимогу про проходження огляду в медичному закладі,остання заявила,що поки нічого на це питання не відповідає,так як бажає вивчити зміст ч.3 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію».
Після цього працівником поліції були роз'яснені права за ст.268 КУпАП та ст.63 Конституції України,повідомлено,що ОСОБА_1 відсторонена від керування,запропоновано припаркувати автомобіль та запросити тверезого водія для доставки автомобіля на місце зберігання,та розпочато складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Зміст відеозапису узгоджується з поясненнями самої ОСОБА_1 про те,що зупинка автомобіля під її керуванням відбулася майже одразу після того,як він рушив від розважального закладу,що давало підстави працівникам поліції підозрювати водія у керуванні автомобілем у стані сп'яніння,а зафіксовані на відео поведінка водія,пасажира,запах алкоголю,що встановив працівник поліції під час спілкування, підозру,що водій може бути нетверезим,підтвердили.
20.09.2021 р.о 00.05 год.водію ОСОБА_1 ,яка керувала транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння(запах алкоголю з порожнини рота,виражене тремтіння пальців рук,поведінка,що не відповідає обстановці) було востаннє запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння та видано направлення на проходження огляду з метою виявлення стану сп'яніння у закладі охорони здоров'я КУ «ОКНД»(а.с.3-4),проте вчинені нею дії по ухиленню від проходження такого огляду працівником поліції були розцінені як відмова від проходження огляду.
Аналогічного змісту був складений рапорт працівником поліції щодо обставин виявлення екіпажем патрульної поліції водія ОСОБА_1 з ознаками алкогольного сп'яніння(а.с.2).
На користь своєї позиції про відсутність події та складу адміністративного правопорушення ОСОБА_1 посилалася на те,що на відеозапису не зафіксовано її відмову від проходження огляду у медичному закладі.
При досліджені відеозапису встановлено,що протягом часу після зупинки автомобіля всі заяви ОСОБА_1 були працівниками поліції задоволені,їй надавався час для телефонної розмови з адвокатом,пошуку нормативних матеріалів у мережі Інтернет,вимога пройти огляд на стан сп'яніння висувалась неодноразово.
Водночас,не дивлячись на те, що ОСОБА_1 не висловлювалась саме у такій формі,що вона відмовлявся від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння в закладі охорони здоров'я, але протягом тривалого часу на місці зупинки транспортного засобу не здійснила жодних дій, які свідчать про її волевиявлення на реальне проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння в закладі охорони здоров'я, а навпаки,наголосила,що у неї є принципи,та своїми діями демострувала незгоду добровільно пройти у встановленому порядку зазначений медичний огляд всупереч вимогам п. 2.5 ПДР України.
Згідно відеозапису,ця процедура тривала з моменту зупинки автомобіля з 23.34 год.19.09.2021 р.,ознайомлення ОСОБА_1 з протоколом розпочалося о 00.41 год.20.09.2021 р.
Таким чином, суддя дійшов висновку, що працівниками поліції було дотримано процедуру проведення огляду для визначення,чи перебуває особа, яка керує транспортним засобом, в стані алкогольного сп'яніння, оскільки ОСОБА_1 була зупинена працівниками поліції під час керування нею транспортним засобом з передбачених законом підстав, в подальшому працівником поліції виявлено ознаки алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 , через що працівник поліції неодноразово пропонував останній пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння, як на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу, так і в закладі охорони здоров'я, на що остання не надавала відповіді протягом більше години, та працівником поліції вказана поведінка ОСОБА_1 , після роз'яснення їй наслідків ненадання відповіді на поставлене запитання, обґрунтовано була розцінена як факт відмови від проходження вказаного огляду, що свідчить про порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.5 ПДР України, а відтак,і наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Посилання захисника на те,що після завершення згадуваної вище процедури ОСОБА_1 20.09.2021 р.о 01.25 год.за власною заявою пройшла огляд на стан сп'яніння у медичному закладі та за висновком № 4911 ознак сп'яніння у неї не виявлено,висновків судді не спростовує,оскільки остання не звинувачується за змістом протоколу у порушенні п.2.9а ПДР ,а згадуваний вище висновок не спростовує наявність й її діях порушень п.2.5 ПДР та і наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 130 КУпАП,а саме відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння,тобто сама по собі відмова водія від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП.
Обставин, які пом'якшують або обтяжують відповідальність, в судовому засіданні не встановлено.
Відповідно до санкції ч.1 ст.130 КпАП України до ОСОБА_1 застосовується адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гр.з позбавлення права керування транспортним засобом на строк один рік.
Як передбачено ст. 40-1 КпАП України судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею)постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення,у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб,тобто 454 гр.40 коп.,як це передбачено ст.4 ч.5 Закону України «Про судовий збір».
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 24, 33, 130 ч.1, 283, 284 КУпАП,суддя-
ОСОБА_1 визнати винуватою у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави
Отримувач коштів: ГУК у Зап.обл./Зап.обл./21081300, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37941997, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО): 899998;
Рахунок отримувача: UA708999980313000149000008001,Код класифікації доходів бюджету: 21081300, призначення платежу: Адміністративні штрафи у сфері дорожнього руху
з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні
. Отримувач коштів: ГУКу м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37941997, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA818999980313141206000008515, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: Сплата судового збору за рішенням суду про стягнення судового збору на користь держави.
Роз'яснити правопорушнику, що згідно зі ст. 307 КУпАП штраф повинен бути сплачений порушником не пізні як через п'ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч. 1 ст. 308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державно виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП, у розмірі 34000(тридцять чотири тисячі )гривень;
- витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, протягом десяти днів з дня її винесення до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя (Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення у взаємозв'язку з положеннями пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України N 2-рп/2015 від 31.03.2015 року).
Суддя Ю.А.Галущенко
Строк пред'явлення виконавчого документа “___”_____________ 20___рік
Постанова набрала законної сили “___”_____________ 20___рік
Дата видачі постанови “___”________ 20___рік