ЄУН № 337/5830/21
Провадження № 3/337/1775/2021
28 жовтня 2021 року Суддя Хортицького районного суду м. Запоріжжя Ширіна Світлана Анатоліївна, розглянувши протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 595362, що надійшов з ВП №5 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності у відношенні
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешкає та зареєстрований за адресою : АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.160 Кодексу України про адміністративні правопорушення ,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 12.08.2021 р. серії ВАБ № 595362, гр. ОСОБА_1 12.08.2021 року о 17:00 годині знаходячись біля буд. 7А по вул. Рубана в м. Запоріжжі, здійснював стихійну торгівлю з рук у забороненому законом місці, а саме торгував продуктами харчування - овочами - помідорами , загальною вагою 10, 00 кг., за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.160 КУпАП. Згідно розписки гр. ОСОБА_1 прийняв на відповідальне зберігання помідори загальною вагою 10,00 кг. та зобов'язався зберігати до рішення суду.
Правопорушник ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився за невідомою суду причиною, про місце, день та час розгляду адміністративного протоколу відносно нього був повідомлений під розпис під час складання протоколу. Крім того, ОСОБА_1 про розгляд протоколу, складеного відносно нього, повідомлено шляхом направлення смс-повідомлення на номер мобільного телефону зазначений ОСОБА_1 під час складання протоколу. Як вбачається з письмових пояснень ОСОБА_1 , які містяться в протоколі, він дійсно здійснював торгівлю задля заробітку.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя.
В той же час, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Згідно зі ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Кодексом про адміністративні правопорушення визначено форму і основні елементи змісту рішення (постанови) , що приймається в конкретній справі. В ній зокрема, повинні бути викладені всі обставини вчинення правопорушення , отримані на підставі сукупності досліджених доказів на обґрунтування наявності складу правопорушення та правильності його юридичної кваліфікації .
Відповідно до вимог ст.245, ст.280, ст.256 Кодексу України про адміністративні правопорушення , одним із завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні а також інші обставини, які мають значення для справи.
Адміністративна відповідальність в Україні і процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах і правових презумпціях (рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010р. №23-рп/2010).
Однією з таких правових презумпцій є закріплена у ст.62 Конституції України презумпція невинуватості, згідно якої особа вважається невинуватою до тих пір, поки її вина не буде доказана у встановленому законом порядку. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Адміністративні стягнення має на меті покарання порушника, запобігання скоєнню нових правопорушень. Про те покарання не є самоціллю, воно виступає необхідним засобом виховання правопорушника і запобігання правопорушенням.
У статті 17 Закону України від 23.02.2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що «При розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права».
Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа «Надточий проти України від 15 травня 2008 року»). ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Європейський суд з прав людини у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року (заява № 10249/03) зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи»». Також, як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним».
Частина 2 ст. 61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Системний аналіз та юридичний зміст положень ч.2 ст. 61 Конституції України свідчить про те, що в основу притягнення до юридичної відповідальності має бути покладений конкретний склад правопорушення, яке скоїла особа.
Відповідно до ст. 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Згідно з ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Дослідивши матеріали справи, суддя приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 підтверджується матеріалами справи: протоколом про адміністративне правопорушення № 595362 серії ВАБ від 12.08.2021 року, рапортом співробітника поліції, фотознімком, яким зафіксоване правопорушення, а також письмовими поясненнями ОСОБА_1 , на підставі яких відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення за здійснення торгівлі з рук у невстановлених місцях, тому з урахуванням вказаних обставин суддя вважає порушення вчинене ОСОБА_1 малозначним.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані суддею за ч.1 ст.160 КУпАП, як торгівля з рук у невстановлених місцях .
Відповідно ст. 33 КпАП України, при накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер скоєного правопорушення, особу правопорушника, ступінь її вини, майновий стан, обставини які пом'якшують відповідальність.
Суддя вважає, що надані суду докази є належними та допустимими, оскільки зібрані в установленому законом порядку, і в своїй сукупності, взаємозв'язку, достатності та достовірності повністю підтверджують фактичні обставини вчинення даного адміністративного правопорушення, та винуватість в ньому ОСОБА_1 . Підстав сумніватися в достовірності вказаних доказів у суду немає.
Відповідно до ст.22 КупАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган(посадова особа),уповноважений вирішувати справу,може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Об'єктивно з'ясувавши обставини справи, повно та всебічного дослідивши надані суду докази, письмові пояснення правопорушника, а також малозначність правопорушення , обставини скоєння адміністративного правопорушення та відсутність будь яких наслідків, вважаю можливим застосувати до ОСОБА_1 дію ст.22 КУпАП та звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.
Оскільки судом прийнято рішення про звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності , тому судовий збір не підлягає стягненню з нього.
Керуючись ст.ст.7,9,22,33,160, 245,252,280,283,284, 287,288 КУпАП, Конституцією України , суддя , -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.160 КУпАП.
Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від адміністративної відповідальності за ч.1 ст.160 КУпАП у виду малозначності вчиненого правопорушення, обмежившись усним зауваженням, провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.160 КУпАП - закрити.
Постанова суду може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Хортицький районний суд м. Запоріжжя протягом десяти днів з дня її постановлення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.
Суддя С.А. Ширіна
28.10.2021