Справа № 315/1222/21
Номер провадження № 2/315/367/21
Іменем України
28 жовтня 2021 року
Гуляйпільський районний суд Запорізької області у складі головуючої: судді Телегуз С.М., за участю секретаря Дмитренко В.В., розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Гуляйполе Запорізької області цивільну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію, -
06.08.2021 року до суду звернувся представник ТОВ «Запоріжжяелектропостачання»: адвокат Серебрянников Д.В. з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію.
30.08.2021 року ухвалою судді відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в судове засідання.
В обґрунтування позову посилалися на те, що ТОВ “Запоріжжяелектропостачання” є суб'єктом господарювання та згідно п.13 Розділу XVII Прикінцеві та перехідні Положення Закону України “Про ринок електричної енергії” починаючи з 01.01.2019 року виконує функції постачальника універсальних послуг на території Запорізької області.
Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальникам універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії, або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальникам універсальних послуг.
Тому, між ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» та ОСОБА_1 укладено Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, шляхом фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії з 01.01.2019 року.
Відповідачем спожито електричної енергії за період з 01.04.2020 року по 31.12.2020 року в розмірі 9763 кВт/год на суму 15699,84 грн., що підтверджується повідомленням №61-45/112 від 19.01.2021 року адміністратора комерційного обліку, функції якого у Запорізькій області виконує ПАТ “Запоріжжяобленерго” про фактичний обсяг, період споживання за ЕІС-код точкою розподілу споживача.
Однак, в порушення умов Договору в частині оплати вартості електричної енергії та п.4.12 ПРРЕЕ, п.1 ч.3 ст.58 Закону України «Про ринок електричної енергії» у відповідача виник борг за спожиту електричну енергію за період з 01.04.2019 року по 31.12.2020 року в сумі 13657,15 грн., який до теперішнього часу не сплачено.
Також відповідачу відповідно ст.625 ЦК України було нараховано: 3% річних від суми заборгованості у розмірі 403,20 грн. за період з 21.05.2020 року по 27.07.2021 року; суму інфляційних витрат у розмірі 1340,93 грн. за період з 01.06.2020 року по 30.06.2021 року.
Прохають стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ “Запоріжжяелектропостачання” заборгованість за спожиту електроенергію у розмірі 15401,28 грн., яка складається з: заборгованість за спожиту електричну енергію за період з 01.04.2019 року по 31.12.2020 року в сумі 13657,15 грн., 3% річних від суми заборгованості у розмірі 403,20 грн. за період з 21.05.2020 року по 27.07.2021 року; суму інфляційних витрат у розмірі 1340,93 грн. за період з 01.06.2020 року по 30.06.2021 року, та стягнути витрати на сплату судового збору у розмірі 2270 грн.
В судове засідання представник позивача не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, 28.10.2021 року представник подав заяву про розгляд справи за його відсутності, на позовних вимогах наполягав у повному обсязі, проти заочного рішення по справі не заперечував.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце слухання справи була повідомлена належним чином, про що свідчить поштове повідомлення (а.с.41) та оголошення на офіційному сайті Судової влади України (а.с.45), про причини неявки суду не повідомила, відзив на позов не подала, заяву про розгляд справи у її відсутність не подала.
Згідно ч.1 ст.280 ЦПК України якщо відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи по суті повідомлений завчасно і належним чином, причин неявки суду не повідомив, відзив на позов не подав, то за згодою позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.
Тому суд на підставі ч.5 ст.223, ст.280 ЦПК України, постановляє заочне рішення.
Виходячи з положень ч.3 ст.211 ЦПК України суд вважає, що рішення у справі можливо ухвалити при проведенні судового засідання за відсутності учасників процесу.
У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось через неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.
Судом встановлені наступні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.
Позивач ТОВ “Запоріжжяелектропостачання” є суб'єктом господарювання та згідно п.13 Розділу XVII Прикінцеві та перехідні Положення Закону України “Про ринок електричної енергії” починаючи з 01.01.2019 року виконує функції постачальника універсальних послуг на території Запорізької області.
З 01.01.2019 року між ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» та ОСОБА_1 укладено Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, шляхом фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно п.2.1 Публічного Договору, який розміщений на сайті Позивача за посиланням: http://zpep.com.ua - Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
Згідно п.3.1 Публічного Договору, який розміщений на сайті Позивача за посиланням: http://zpep.com.ua - умови надання універсальних послуг Відповідачу визначаються комерційною пропозицією, яка є додатком 3 до цього Договору.
Згідно п.5.1 Публічного Договору, який розміщений на сайті Позивача за посиланням: http://zpep.com.ua - споживач розраховується з Позивачем за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з обраною Відповідачем комерційною пропозицією, яка є додатком 3 до цього Договору. Спосіб визначення ціни за електричну енергію зазначається в комерційній пропозиції Постачальника.
Таким чином, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є споживачем житлово-комунальних послуг, зокрема електроенергії, за адресою: АДРЕСА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_1 .
Згідно Повідомлення №61-45/112 від 19.01.2021 року адміністратора комерційного обліку ПАТ “Запоріжжяобленерго” про Детальний стан розрахунків за спожиту електроенергію за адресою: АДРЕСА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_1 , за період з 01.04.2020 року по 31.12.2020 року відповідачем спожито електричної енергії в розмірі 9763 кВт/год на суму 15699,84 грн., сплачено в сумі 2042,69 грн., борг складає 13657,15 грн. (а.с.16-17).
28.12.2020 року позивачем на адресу відповідача направлено вимогу про сплату заборгованості за спожиту електроенергію за період з 01.01.2019 року по 01.12.2020 року в сумі 14010,83 грн. (а.с.12,14).
На час розгляду справи судом Відповідач не оплатила вартість спожитої електричної енергії, чим порушила зобов'язання.
Згідно Розрахунку суми 3% річних за договором №1001116 від 01.01.2019 року споживачу ОСОБА_1 нараховано за період з 21.05.2020 року по 27.07.2021 року відповідно ст.625 ЦК України 3% річних від суми заборгованості у розмірі 403,20 грн. (а.с.18).
Згідно Розрахунку суми інфляційних нарахувань за договором №1001116 від 01.01.2019 року споживачу ОСОБА_1 нараховано за період з 01.06.2020 року по 30.06.2021 року відповідно ст.625 ЦК України суму інфляційних витрат у розмірі 1340,93 грн. (а.с.19-20).
Суд, задовольняючи позов, виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ч.2 п.1 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відносини щодо постачання електричної енергії регулюються нормами ЦК України, Законами України «Про житлово-комунальні послуги», «Про ринок електричної енергії» та Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року № 312.
Відповідно до ч.1 ст.714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Відповідно до ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч.1 ст.903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуги за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч.1 п.2 ст.5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг зокрема належать: комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу електричної енергії.
Відповідно до ч.2 п.5 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов'язаний: оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
На підставі ч.1 ст.56 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу.
Згідно п.1 ч.3 ст.58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач зобов'язаний: сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Згідно абз.5 п.13 розділу XVII Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ринок електричної енергії" фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.
Відповідно Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 року №312 були затверджені Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ).
Відповідно п.7 вказаної Постанови договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги), або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.
Згідно п.4.1 ПРРЕЕ розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на роздрібному ринку, між учасниками цього ринку здійснюються у грошовій формі відповідно до укладених договорів.
Пунктом 4.12 ПРРЕЕ визначено, що рахунок за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію оплачується споживачем протягом 10 робочих днів з дня отримання рахунка, але не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.
Згідно підпункту 2 пункту 5.5.5 ПРРЕЕспоживач зобов'язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладеного договору.
Згідно ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.
Відповідно до ст.530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись в строк, що передбачений умовами Договору.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Судом встановлено, що до суду звернувся позивач, як електропостачальник, з позовом до відповідача ОСОБА_1 , як споживача комунальної послуги - електроенергії, яка в порушення вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Правил роздрібного ринку електричної енергії та Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг - не сплачувала за спожиту електричну енергію, у зв'язку з чим за період з 01.04.2019 року по 31.12.2020 року за відповідачем утворився борг на загальну суму 13657,15 грн.
Тому суд доходить висновку, що відповідач порушила зобов'язання щодо оплати за електричну енергію та надані послуги, а тому порушене право позивача підлягає судовому захисту шляхом стягнення з відповідача заборгованості за спожиту електроенергію.
Крім того, відповідно до наданих позивачем розрахунків, з якими погоджується суд, розмір 3% річних від суми заборгованості за період з 21.05.2020 року по 27.07.2021 року відповідно ст.625 ЦК України становить в сумі 403,20 грн., а сума інфляційних витрат за період з 01.06.2020 року по 30.06.2021 року відповідно ст.625 ЦК України становить в сумі 1340,93 грн.
Тому суд доходить висновку, що відповідач за прострочення виконання зобов'язання щодо сплати за спожиту електроенергію зобов'язана сплатити позивачу інфляційні витрати в розмірі 1340,93 грн., а також три проценти річних від простроченої суми в розмірі 403,20 грн. відповідно ст.625 ЦК України.
Крім того, відповідно до ч. 1, 8 ст.178 ЦПК України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Так як відповідач відзив на позов не подав, в судове засідання не з'явився, будь-яких заперечень суду не надав, то суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За приписами ч.1,5,6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказів того, що заборгованість є необґрунтованою відповідачем не надано, як і будь-яких заперечень з приводу факту порушення споживачем вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та Правил роздрібного ринку електричної енергії в матеріалах справи немає. У відповідності до ст.81 ЦПК України відповідач не надав доказів для підтвердження його можливих заперечень щодо позовних вимог.
За таких обставин, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки судом задоволено вимоги в повному обсязі, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на сплату судового збору в розмірі 2270 грн.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 19, 27, 76-83, 141, 223, 247, 258-259, 264-265, 268, 280-283, 289, 354 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» (69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська 35, код ЄДРПОУ 42093239) заборгованість за спожиту електроенергію у розмірі 15401,28 грн., яка складається з: заборгованість за спожиту електричну енергію за період з 01.04.2019 року по 31.12.2020 року в сумі 13657,15 грн., 3% річних від суми заборгованості у розмірі 403,20 грн. за період з 21.05.2020 року по 27.07.2021 року; суму інфляційних витрат у розмірі 1340,93 грн. за період з 01.06.2020 року по 30.06.2021 року, та витрати на сплату судового збору в сумі 2270 грн., а всього в сумі 17671,28 грн. (сімнадцять тисяч шістсот сімдесят одна гривня 28 копійок).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Копію заочного рішення направити відповідачу рекомендованим листом із повідомленням не пізніше двох днів з дня його проголошення.
Суддя: С.М.Телегуз