Справа № 242/4035/21
Провадження № 3/242/1671/21
27 жовтня 2021 року м. Селидове
Суддя Селидівського міського суду Донецької області Хацько Н.О., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Відділу поліції № 3 ВП Покровського РУП ГУНП України в Донецькій області, відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Богданівка, Знам'янського району, Кіровоградської області, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серія ААБ № 187741 від 24.07.2021 року, ОСОБА_1 24.07.2021 року о 22 годині 35 хвилини в Донецькій області, м. Селидове, вул. Гоголя, біля буд. №34, керував автомобілем марки «Opel Vectra» державний номер НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю с порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови). Від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та продуття газоаналізатору «Драгер» в присутності двох свідків відмовився. Тим самим, ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 2.5. Правил дорожнього руху за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду письмові пояснення на протокол, в яких просив суд закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно нього, у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення. Зазначив, що всі матеріали справи складено на ОСОБА_1 , тоді як його прізвище правильно « ОСОБА_2 », у зв'язку із чим, відсутні належні та допустимі докази щодо вчинення вищевказаного адміністративного правопорушення саме ОСОБА_1 . Крім того зазначив, що направлення на огляд в закладі охорони здоров'я йому не надавалося, право на захист поліцейським не роз'яснялося, на місці зупинки поліцейським ознаки алкогольного чи то наркотичного сп'яніння не встановлювалися та свідкам не оголошувалися.
Дослідивши протоколи про адміністративні правопорушення, матеріали справи та поданні до суду заперечення, суд приходить до висновку, що провадження у справі про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП підлягає закриттю, виходячи з наступного.
Відповідно вимог ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Слід також зауважити, що виклад інкримінованих правопорушнику діянь має бути гранично конкретизований, це означає, що у формулюванні адміністративного правопорушення повинні включатися всі ті дії (бездіяльність), які відповідають опису об'єктивної сторони адміністративного правопорушення в адміністративно-правовій нормі, в якій передбачена відповідальність за вчинення даного адміністративного правопорушення.
В порушення ст. 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення та всі додані до нього докази складені на ОСОБА_1 , тоді як до суду надано копію паспорта громадянина України № НОМЕР_2 та довідку про реєстрацію місця проживання, згідно якої правильне прізвище, ім'я та по-батькові особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .
Стаття 251 КУпАП встановлює, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Будь-яких інших доказів в підтвердження факту вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП саме ОСОБА_1 матеріали справи не містять.
Диспозицією ч. 1 статті 130 КУпАП передбачено притягнення особи до адміністративної відповідальності за дії, які зокрема виразилися в керуванні транспортними засобами особами в стані наркотичного, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 1.2. Інструкції затвердженої наказом МВС № 1452/735 від 09.11.2015 року «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння(запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці) (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Тобто, наявність ознак сп'яніння породжує право чи то є підставою на огляд інспектором поліції водія з метою виявлення реального стану сп'яніння.
Суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні докази (акт, довідка, тощо) встановлення поліцейським на місці зупинки транспортного засобу ознаки алкогольного чи то наркотичного сп'яніння у ОСОБА_1 , які є підставою для направлення останнього до медичного закладу для проходження огляджу на стан сп'яніння чи то встановлення такого стану на місці зупинки.
В рішенні від 26.06.2008 року у справі «Ващенко проти України» ЄСПЛ суд зазначив, що: «обвинувачення» для цілей пункту 1 статті 6 може бути визначене як офіційне доведення до відома особи компетентним органом твердження про вчинення цією особою правопорушення, яке нормою загального характеру визнається осудним і за яке встановлюється відповідальність карного та попереджувального характеру (п.51)».
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що протокол про адміністративне правопорушення та матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б свідчили про факт відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатору «Драгер» чи то проведення такого огляду в медичному закладі.
Верховний Суд у своїй постанові від 08.07.2020 року у справі № 463/1352/16-а зазначив, в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Згідно ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-4 цього Кодексу.
Відповідно до п. 2 розділу XIII Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 року № 1395, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу. Під час складання протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються її права й обов'язки, передбачені статтею 268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі.
В рішеннях Європейського суду з прав людини по справах «Гефген проти Німеччини» від 30.06.2008 року, Яременко проти України» від 30.04.2015 року, де викладена концепція «плоди отруйного дерева», сенс якої зводиться до того, що якщо джерело доказів є недопустимим, то всі докази, отримані за його допомогою будуть такими ж.
Верховний Суд у своїй постанові від 18.02.2020 року у справі № 524/9827/16-ц від 18.02.2020 року зазначив, що невжиття дій щодо надання особі можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги тягне за собою закриття справи про адмінправопорушення.
Суд звертає увагу, що протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього докази, на містять в собі інформації щодо роз'яснення ОСОБА_1 прав та обов'язків особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, зміст статті за якою його буде притягнуто до відповідальності у разі відмови пройти медичний огляд на стан сп'яніння, права на правову допомогу.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, а при притягненні до адміністративної відповідальності в жодному разі не може бути допущено випадків свавільності з боку державних органів..
За змістом ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, встановлену, зокрема КУпАП .
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що спричиняють вчиненню адміністративний правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод, а також практика Європейського суду з прав людини є джерелами права в Україні відповідно до положень Основного Закону України та Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини».
Стаття 6 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. В багатьох справах Європейський суд з прав людини тлумачить поняття «кримінальний» автономно, тобто незалежно від національної термінології, включаючи сюди адміністративні, дисциплінарні, митні проступки тощо.
Таким чином, відповідно до усталеної практики ЄСПЛ при розгляді справ про адміністративні правопорушення національні органи влади мають дотримуватися гарантій прав особи, що передбачені законодавством.
Суд вважає, що процедура притягнення особи до відповідальності за адміністративні правопорушення в сфері порушення правил безпеки дорожнього руху, склад яких характеризуються надзвичайно суворими санкціями, мінімальний розмір яких обчислюється сумою в 17 000 грн. 00 коп., та супроводжується позбавленням спеціального права на досить тривалий строк, має відбуватися за процедурою переслідування за вчинення кримінального правопорушення з дотриманням гарантій, притаманних кримінальному провадженню.
Таким чином, серйозність покарання за статтею 130 КУпАП підкреслює її «кримінально-правовий» характер в розумінні положень Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а тому особам, стосовно яких складено протокол про адміністративне правопорушення за цією статтею, мають бути забезпечені всі гарантії, які передбачені в ст.6 Конвенції.
Такими гарантіями є встановлене статтею 6 «Конвенції…» право бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього.
Диспозитивність, тобто здійснення процесуальних прав в межах і в спосіб, що передбачені законними процедурами, є однією з засад кримінального судочинства.
В своєму рішенні «Маліга проти Франції» від 23.09.1998 року ЄСПЛ визнав кримінально-правовий зміст адміністративного правопорушення, за яке передбачена санкція у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом. Тобто, якщо за вчинення адміністративного правопорушення, передбачена, крім іншого, така санкція, як позбавлення права керувати транспортним засобом, таке інкриміноване діяння має характер кримінального, що в свою чергу, говорить про необхідність забезпечення і дотримання процедурних гарантій, визначених Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод: забезпечення прав людини на захист, в тому числі: знати про можливості застосування адміністративної санкції і про факти, які ставляться йому в провину; мати достатньо часу для підготовки свого захисту, отримати інформацію про характер доказів, зібраних проти нього.
Підсумовуючі все вищевикладене слід також зазначити, що в своїх рішеннях у справі «Малофєєва проти Росії» та справі «Карелін проти Росії» Європейський суд з прав людини зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу, оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка, згідно зі ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується при розгляді справ як джерело права, зокрема справу «Пол і Одрі Едвардз проти Об'єднаного Королівства» (№46477/99), суд зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з'ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 62 Конституції України, ст. 7, ст. 245, п. 1 ч. 1 ст. 247, 251, 283, 285 КУпАП,
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП згідно протоколу про адміністративне правопорушення ААБ № 187741 від 27.07.2021 року, - закрити, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Скаргу на постанову суду може бути подано до Донецького апеляційного суду через Селидівський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Н.О. Хацько