Справа № 219/11689/21
Провадження № 2/219/3896/2021
про залишення позовної заяви без руху
28 жовтня 2021 року м. Бахмут Донецької області
Артемівський міськрайонний суд Донецької області в особі судді Шевченко Л.В., дослідивши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Служби у справах дітей Соледарської міської ради про позбавлення батьківських прав, -
27.10.2021 в провадження Артемівського міськрайонного суду Донецької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій вона просить позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно його малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У даному позові відповідачами визначені ОСОБА_2 та Служба у справах дітей Соледарської міської ради.
Також позивач обґрунтувала підсудність за Артемівським міськрайонним судом дану справу на тій підставі, що згідно ч.15 ст.28 ЦПК України позови до кількох відповідачів, які проживають або знаходяться в різних місцях, пред'являються за місцем проживання або місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.
Вважаю, що позовна заява підлягає залишенню без руху з урахуванням такого.
Відповідно до п.4 ,5 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити: 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
Тлумачення пунктів 4 і 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України дає підстави зробити висновок, що предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Тобто правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Предметом спору є об'єкт спірних правовідносин, матеріально-правовий об'єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.
На аналогічні акценти звернуто увагу у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 909/243/18.
Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача, а встановлення належності відповідачів та обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи.
Правила загальної підсудності визначають компетенцію суду з розгляду справи залежно від місцезнаходження відповідача. Згідно статті 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Згідно ст.15 Закону України «Про охорону дитинства» рішення органів опіки та піклування з питань визначення порядку участі у вихованні та спілкуванні з дитиною, яка окремо проживає від батьків (або одного з батьків) можуть бути оскаржені до суду у порядку, встановленому законом.
Позивач просить позбавити батьківських прав ОСОБА_2 . Однак, не вказує які саме вимоги підлягають захисту від Служби у справах дітей Соледарської міської ради.
Відповідно до ч.2 ст.44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: 4) необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою.
Згідно з ч.1, 2 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
На підставі викладеного, позивачу необхідно визначити з якими вимогами він звертається до суду, залучаючи відповідачем Службу у справах дітей Соледарської міської ради та яке порушене право необхідно захистити.
Крім того, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо (ч. 3, 4 ст. 177 ЦПК України).
Так, при подачі позову до суду ОСОБА_1 судовий збір не сплачувала. Разом з позовною заяву було подано заяву про відстрочення сплати судового збору до ухвалення по справі рішення, посилаючись на скрутне матеріальне становище. Вказує, що позивач на даний час не працює, а відповідач не сплачує аліменти на дитину.
У відповідності до вимог ч. ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.
Окрім того Закон України «Про судовий збір» визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сімї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоровю.
Як роз'яснив пленум ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 29 постанови №10 від 17.10.2014, відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI та статті 82 ЦПК єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Тобто, інших підстав для відстрочення або розстрочення сплату судового збору, аніж майновий стан, який унеможливлює сплату судового збору, законом не передбачено.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що вимога позивача про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення по справі не підлягає задоволенню з огляду на те, що позивач не надала суду належних та достатніх доказів на підтвердження наявності обставин, що ускладнюють сплату судового збору (довідки ДФС про наявність / відсутність доходу у позивача, довідка про заборгованість відповідача по аліментам, тощо).
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.
Також слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. У зв'язку з наведеним, залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту, несплата судового збору тощо) не є порушенням права на справедливий судовий захист. Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.
Підпунктом 1 пункту 1 частини 2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою належить сплатити судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що складає 908,00 грн.
Таким чином, позивачу необхідно сплатити вказану суму судового збору на відповідний рахунок:
Отримувач коштів Донецьке ГУК/Бахмутська МТГ/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37967785
Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача UA788999980313191206000005584
Код класифікації доходів бюджету 22030101
та надати суду оригінал документа, що підтверджує сплату судового збору.
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним і може підлягати обмеженням, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Пелевін проти України» від 20 травня 2010 року, «Наталія Михайленко проти України» від 30 травня 2013 року, «Де Жуффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року. Відтак в кожному випадку позивач (заявник) при зверненні до суду із позовом (заявою) повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків (визначитися з вимогами до Служби у справах дітей, сплатити судовий збір).
Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 258-260 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Служби у справах дітей Соледарської міської ради про позбавлення батьківських прав - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали, попередивши останнього про те, що у разі коли він відповідно до вказівок судді у встановлений строк виконає всі перелічені вимоги, заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду.
В разі невиконання вказаних в ухвалі вимог, заява буде вважатись неподаною та повернута позивачу, що не перешкоджає повторному зверненню із аналогічною заявою до суду.
Роз'яснити, що позивач не позбавлений права звернутися з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 з дотриманням територіальної підсудності відповідно з вимогами ч.1 ст.27 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Л.В. Шевченко