Справа № 415/4732/19
Провадження № 2/415/140/21
27 жовтня 2021 року м. Лисичанськ
Лисичанський міський суд Луганської області у складі:
головуючого судді Калмикової Ю.О.,
за участю секретаря Кравченко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лисичанську в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Описова частина
Зміст позовних вимог
Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» звернулось до Лисичанського міського суду Луганської області з позовною заявою ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до укладеного договору №б/н від 25.12.2006 року ОСОБА_1 отримала кредит в розмірі 2700,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії карки.
Щодо змін кредитного ліміту банк керується п. 3.2., п. 3.3 Умов та правил надання банківських послуг, де зазначено, що клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити кредитний ліміт.
Підписання даного договору є прямою та безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком, відповідно до п. 3.3 Умов та правил надання банківських послуг.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами банку складає між ним і банком - договір, про що свідчить підпис відповідача у заяві.
При укладені договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Банк свої зобов'язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредиту у розмірі, встановленому договором.
Відповідно до п. 8.6 Умов та правил надання банківських послуг, при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більше ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 0 від суми позову.
Відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. У порушення ст.ст. 509, 526, 1054ЦК України та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав.
Відповідно до п. 6.4 Умов та правил надання банківських послуг, позичальник зобов'язується надати банку письмову заяву про розірвання договору та погасити виниклу перед банком заборгованість.
Відповідно до п. 5.7 Умов та правил надання банківських послуг банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому або в установленої банком долі в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов'язків за договором.
У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 30.04.2019 року має заборгованість 122439,63 грн., яка складається з наступного: 2699,71 грн. - заборгованість за кредитом; 117339,92 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 2400,00 грн. - заборгованість за пенею та комісією; а також штрафи відповідно до п. 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: 0,00 грн. - штраф (фіксована частина); 0,00 грн. - штраф (процентна складова).
Пунктом 9.12 Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що договір діє на протязі 12 місяців з моменту підписання, якщо на протязі цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на той самий строк.
На підставі викладеного, після зменшення позовних вимог просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 10275,70 грн. за кредитним договором № б/н від 25.12.2006 року та судові витрати.
Надходження позовної заяви та інших заяв до суду
02.03.2020 року ухвалою суду прийнято до свого провадження цивільну справу № 415/4732/19 та призначено до розгляду. (а.с.74).
30.07.2019 року відповідач надав відзив на позовну заяву в якому вона посилається на те, що вона отримала в АТ КБ «Приватбанк» банківську картку, однак їй не відомо, чи був встановлений на ній кредитний ліміт, картку вона отримала виключно для отримання платежів.
Анкету-заяву заповнював працівник банку і сам вписав бажаний кредитний лімітів сумі 500,00 грн., пояснивши що так необхідно для отримання банківської картки і така сума відповідає її доходам.
В анкеті-заяві відсутня інформація про суму кредитного ліміту і чи встановлений він взагалі. Разом з тим, до позовної заяви не додано документів, які б підтверджували факт встановлення кредитного ліміту.
Позивач не заперечує факт отримання картки, але заперечує отримання кредиту.
В позовній заяві, Банк не вказує ні номеру картки, ні номеру розрахункового рахунку з якого отримані чи іншим способом використані гроші та на яких вони мали бути повернені.
Твердження позивача про підтвердження відповідачем своєї згоди на те що, підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правила користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку» є укладеним договором є безпідставними, оскільки відповідач їх не підписувала та не була з ними ознайомлена, про що свідчить відсутність підпису відповідача.
Також відповідач зазначила, що з доданого позивачем розрахунку заборгованості за договором №б/н від 25.12.2006 року станом на 30.04.2019 року, не зрозуміло, яким саме чином та коли виникла заборгованість. На думку позивача, заборгованість виникла у 2007 року.
Відповідач просила застосувати строк позовної давності до основної вимоги про стягнення штрафних санкцій, як з однієї обставин для відмови в задоволенні позову.
На підставі викладеного, просила відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с.33-34).
22.08.2019 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив в якому віно посилається на те, що Відповідно до укладеного договору № б/н від 25.12.2006 року ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 2700.00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
При оформленні кредиту заява на отримання кредиту, підписується повнолітньою, дієздатною особою, яким підтверджується, що Позичальник ознайомлений з Умовами надання банківських послуг, Правилами користуванні платіжною карткою та Тарифами, Позичальник підтвердив свою згоду на те, що Заява, Умови надання банківських послуг, Правила користування платіжною карткою та Тарифи складають між ним ї Банком Договір про надання банківських послуг. Укладання Договору здійснюється за принципом укладання між Банком і клієнтом договору приєднання (ст. 634 Цивільного кодексу). Підписанням заяви Позичальник приєднується до запропонованих банком Умовами та Тарифами. Відповідно до ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони, до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
В даному випадку зміст кредитного договору зафіксовано в декількох документах: в заяві Позичальника, Умовах надання банківських послуг, Правилах користування платіжною карткою та Тарифах. Таким чином, між Банком та Позичальником укладається договір у письмовій формі. Укладення кредитного договору таким чином чинному законодавству України не суперечить. Між сторонами були здійснені всі необхідні дії, який задля придбання, припинення або зміна цивільних прав та обов'язків, що за змістом ч. 1 ст, 202 Цивільного кодексу України вказує на вчинення двостороннього кредитного договору, складовими якого виступають Заяви, Умови, Правила та Тарифи, з якими Позичальник ознайомлений, про що свідчить підпис в Заяві. Тарифи - розмір винагороди за послуги Банку; є невід'ємною частиною Договору. Перелік може змінюватися і доповнюватися, про що Власник картки повідомляється відповідно до Умов та Правил надання банківських послуг.
Щодо ознайомлення Відповідача умовами та правилами надання банківських послуг.
Позивачем надана до суду копія анкети-заяви на двох сторінках від 25.12.2006 року, з якої чітко вбачається наступна інформація: персональні дані, адреса проживання, та інша додаткова інформація необхідна для отримання кредитної картки. Відповідачем вказана інформація про себе заповнена особисто, також з копії анкети-заяви чітко вбачається, що ОСОБА_1 висловила згоду про укладення договору шляхом отримання кредитної картки “Універсальна” та особистим підписом засвідчила (в), що “ Я згодна (єн) з тим, що ця заява, разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між мною та Банком Договір про надання банківських послуг. Я ознайомилась (вся) і згоден з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, які були надані мені для ознайомлення в письмовому вигляді...”.
Також з матеріалів позовної заяви чітко вбачається, що Відповідачу встановлено поточну процентну ставку у розмірі 3,00% (36,00% на рік), вказано розміри комісій та штрафів тощо.
Тобто, сторонами при укладенні договору були обговорені усі істотні умови.
Крім того, вищезазначені Умови і Правила надання банківських послуг, а також Тарифи банку є загальнодоступною інформацією, яка розміщена у відділеннях Банку та на офіційному сайті Банку.
З виписки з карткового рахунку, чітко прослідковується, що відповідачу було встановлено кредитний ліміт та вбачається, що відповідач користувався грошима, отримував кошти через банкомат, здійснював розрахунки через термінали в касах магазинів, а отже й отримав кредитну картку “Універсальна”, оскільки проведення вказаних операцій є неможливим без наявності картки.
З розрахунку заборгованості та наданої виписки про рух коштів чітко вбачається, що позивач частково сплачував заборгованість за договором ( погашення відображені в графі «Сума погашення за наданим кредитом»).
Виписка з банківського рахунку містить інформацію про рух коштів на балансі карткового рахунку Відповідача - баланс станом на дату укладання договору (надана сума кредиту), всі операції за картковим рахунком (з визначенням дати проведення операції та чітким визначенням проведеної операції, зазначенням суми на балансі рахунку після поведеної операції).
Оскільки, банк надав кошти шляхом встановлення кредитного ліміту, таким чином між банком і відповідачем було укладено договір, який ніким не оспорений, а отже є всі законні підстави для стягнення заборгованості з відповідача.
Згідно Заяви, Відповідач зобов'язався самостійно ознайомлюватися зі всіма змінами Умов та Правил надання банківських послуг та Тарифів на сайті Приватбавку.
Таким чином, твердження Відповідача, що в матеріалах справи відсутні докази ознайомленні відповідача з Умовами та Правилами надання банківських послуг не відповідають дійсним обставинам справи.
Щодо розрахунку заборгованості, Позивач зазначив, що розрахунок заборгованості не є первинним документом за своєю природою, а є інформаційним документом по факту обробки фактичного операційного руху грошових коштів по рахунках кредитної угоди, а також відображує стан нарахувань в певні періоди часу.
Із виписки вбачається, що Відповідач знімав кредитні кошти, потім частково погашав заборгованість за договором і знову користувався кредитними коштами.
Користуючись кредитними коштами, відповідачу були добре відомі і зрозумілі умови договору, а тому його твердження щодо не знання тарифів, умов та правил не відповідають дійсним обставинам справи.
Щодо строку позовної давності позивач зазначає, що даний кредитний продукт має певні особливості та відмінності від інших кредитних договорів. Безпосередньо в загально прийнятих договорах істотні умови мають чіткий строк виконання та точний щомісячний платіж визначений чітко в грошових одиницях - ануїтет, тощо.
Відповідно по даному договору відкрито картковий рахунок, встановлено кредитний ліміт на картку, видано картку, а сума обов'язкового мінімального щомісячного платежу залежить від суми використаного кредитного ліміту.
Кредитна картка є поновлювальною кредитною лінією, тобто це кредит, що надається банком клієнту в межах встановленого ліміту заборгованості, який використовується повністю або частинами і поновлюється в міру погашення раніше виданого кредиту. Клієнт, використавши та погасивши заборгованість за кредитною лінією, може знову користуватися нею у межах строку дії картки.
Відповідно до Правил користування карткою строк дії картки вказано на лицевій стороні Картки (місяць та рік). Картка діє до останнього календарного дня вказаного місяця. Отже, строк пєревипущеної картки до останнього дня 06.2016 року, (довідка про видачу кредитних карт додається)
Позивач же звернувся до суду з позовом до Відповідача 30.05.2019 року - до спливу строку позовної давності.
У зв'язку з цим, обставини, на які Відповідач посилається, не відповідають дійсності, а строк позовної давності Позивачем дотримано при зверненні до суду.
Щодо спеціального строку позовної давності, позивач посилається на те, що підстав для застосування позовної давності до позовних вимог про стягнення пені немає, оскільки порушення зобов'язання триває, відсутня можливість встановити початок перебігу позовної давності, тому позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.
Також необхідно зауважити, що згідно виписки по рахунку, вбачається, що Відповідач до певного часу належним чином виконував свої зобов'язання за кредитом, що свідчить про те, що Відповідач знав про умови кредитування та визнав свої зобов'язання за Договором, Тому посилання Відповідача про те, що він не був ознайомлений з умовами кредитування не має прийматись судом до уваги.
Одночасно, згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Так, на даний час, Відповідач належним чином свої зобов'язання за Кредитним Договором не виконав.
Враховуючи викладене, просив суд задовольнити позовні вимоги Банку в повному обсязі (а.с.40-56).
05.09.2019 року відповідач надала заперечення на позов де зазначила, що у письмовому вигляді з пам'яткою клієнта, правилами та умовами надання банківських послуг, тарифами не ознайомлювалась. Крім того, зазначила, що розрахунок суми заборгованості і виписка з рахунку суттєво різняться між собою. Просила відмовити у задоволенні позов з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву (а.с.59-60).
24.09.2019 року позивач надав письмові пояснення щодо форми кредитного договору, ознайомлення відповідача з умовами та правилами банківських послуг, доказів укладення кредитного договору. Просили позов задовольнити в повному обсязі (а.с.62-65).
04.05.2020 року позивач надав клопотання про доручення письмових доказів до справи (а.с.78-105).
06.02.2021 року відповідач надав клопотання, в якому просила справу розглядати без її участі (а.с.125).
03.0.3.2021 року позивач надав заяву про зменшення позовних вимог (а.с.127-143).
05.05.2021 року відповідач надав клопотання, в якому просила справу розглядати без її участі (а.с.147).
27.10.2021 року позивач надав клопотання, в якому просив справу розглядати без участі представника позивача.
Доводи особи, яка подала позов
Позовна заява мотивована тим, що відповідач внаслідок не виконання належним чином умови кредитного договору допустив утворення заборгованості за кредитом.
Представник позивача Ковальчук І.М. в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав клопотання, в якому просив розглядати справу без участі їхнього представника, на позовних вимогах наполягають, проти заочного рішення не заперечують.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, надала відзив на позовну заяву, в якому зазначила заперечення проти позову, просила суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Просила застосувати строк позовної давності.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За таких обставин суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, встановленими наступні фактичні обставини справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
З матеріалів справи вбачається, що згідно з договором № б/н від 25.12.2006 року ОСОБА_1 отримала кредит в сумі 2700,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Відповідно до п. 9.12 Умов, договір діє на протязі 12 місяців з моменту підписання, якщо на протязі цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на той самий строк.
Відповідно до п. 6.5 Умов, позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах передбачених цим договором.
Відповідно до п. 3.2, 3.3 Умов, клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити кредитний ліміт.
Відповідно до п. 6.4 Умов, позичальник зобов'язується при незгоді зі змінами Правил та/або Тарифів банку, звернутися до банку для розірвання договору та погасити виниклу перед банком заборгованість.
Відповідно до п. 8.6 Умов та правил надання банківських послуг, при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більше ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 0 від суми позову.
Згідно з розрахунком заборгованості за договором № б/н від 25.12.2006 року, загальна сума заборгованості ОСОБА_1 станом на 30.04.2019 року становить 122439,63 грн., яка складається з наступного: 2699,71 грн. - заборгованість за кредитом; 117339,92 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 2400,00 грн. - заборгованість за пенею та комісією; а також штрафи відповідно до п. 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: 0,00 грн. - штраф (фіксована частина); 0,00 грн. - штраф (процентна складова).
Згідно з розрахунком заборгованості за договором № б/н від 25.12.2006 року, загальна сума заборгованості ОСОБА_1 станом на 28.01.2021 року становить 10275,70 грн., яка складається з наступного: 2699,71 грн. - заборгованість за кредитом; 0,00 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит; 6177,22 грн. - заборгованість за простроченими відсотками, 1398,77 грн. - заборгованість за пенею та комісією.
Згідно з довідкою про зміну умов кредитування 26.12.2006 року кредитний ліміт 500,00 грн., 26.12.2007 року - 1000,00 грн., 18.06.2008 року - 1500,00 грн., 22.10.2009 - 1900,00 грн., 10.02.2011 - 2100,00 грн., 16.08.2013 - 2700,00 грн., 20.01.2020 - 0,00 грн..
Згідно з довідкою про надання кредитних карток номер картки НОМЕР_1 дата відкриття 25.12.2006 термін дії 07/13, номер картки НОМЕР_2 дата відкриття 18.06.2013 термін дії 06/16.
Мотивувальна частина
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Щодо заявленого клопотання відповідача про застосування строків позовної давності щодо стягнення суми боргу, то суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Відповідно до кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності, відповідно до ст. 257 ЦК України, щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки, згідно ст. 261 ЦК України, а не закінченням строку дії договору, такого правового висновку дійшов ВС України у справах 6-14цс14 від 18.06.2014 р., 697/1307/17-ц від 05.09.2019р., 314/5082/17 від 21.09.2020 р.
Анкета-заява позичальника від 25.12.2006 року не містить встановленого графіку погашення кредиту, а також не встановлено кінцевого терміну погашення кредиту.
Згідно з наданим позивачем розрахунку заборгованості за договором № б/н від 25.12.2006 року, останній платіж відповідач здійснив 20.11.2015 року.
Відповідно до Довідки про умови кредитування, яка містить особистий підпис ОСОБА_1 та міститься у матеріалах справи, внесення щомісячного платежу за кредитом повинно провадитись щомісячно до 25 числа наступного за звітним.
Оскільки у листопаді 2015 р. платіж було внесено, то порушення було припущено з підстав не внесення чергового щомісячного платежу у грудні 2015 р., тобто про порушене право ПриватБанку стало відомо лише 26.12.2015 р.
За таких обставин, перебіг позовної давності за вказаним кредитним договором починається з моменту коли банк міг та повинен був дізнатись про порушення свого права на повернення кредиту, тобто перебіг позовної давності почався через місяць після припинення відповідачем оплати по кредитному договору, у позивача виникло право на звернення до суду за захистом свої порушених прав в частині невиконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань по кредитному договору, тобто з 26.12.2015 року.
АТ КБ «Приватбанк» звернувся з позовом до ОСОБА_1 07.06.2019 року.
Таким чином, визначений ст. 257 ЦК України, трирічний строк позовної давності за вимогами, що випливають з умов договору від 25.12.2006 року закінчився.
Строки є також пропущеними навіть якщо застосувати до спірних відносин Постанову Верховного Суду України від 15 січня 2021 року, по справі N 494/366/19, провадження N61- 2084св20, на застосування якої наполягає ОСОБА_1 у відзиві на апеляційну скаргу, оскільки у вказаній Постанові зазначено, що: «Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди виходили з того, що позивач останній платіж здійснив 15 грудня 2015 року а тому через місяць після припинення відповідачем оплати по кредитному договору, у позивача виникло право на звернення до суду за захистом свої порушених прав в частині невиконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань по кредитному договору. Станом на 15 січня 2019 року сплив загальний строк позовної давності, що є підставою для застосування ч. 4 cт. 267 ЦПК України. Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду з огляду на наступне...».
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).
Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
Для окремих видів вимог законом установлена спеціальна позовна давність.
Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п'ята статті 261 ЦК України). Початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Відповідно до статтею 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.
Відповідно до ч. 1 ст. 259 ЦК України позовна давність, установлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.
Відповідно до статтею 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Умови та Правила надання банківських послугп.1.1.7.31 яких установлено позовну давність тривалістю 50 років, не містить підпису відповідача. У заяві позичальника від 25.12.2006 року домовленості сторін щодо збільшення строку позовної давності немає.
Разом з тим у постановах Верховного Суду України від 11 березня 2015 року, від 1 липня 2015 року міститься висновок про те, що Умови, в яких установлено позовну давність тривалістю із збільшеним строком, не містять підпису позичальника, а відтак ці Умови не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами договору та відповідною письмовою угодою сторін про збільшення позовної давності.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позивач не надав належних доказів, які б підтверджували факт укладення сторонами договору про збільшення позовної давності у письмовій формі. Така позиція суду узгоджується з правовою позицією, висловленою у постанові Верховного Суду України від 04.11.2015 р. у справі за № 6-1926 цс15.
Велика Палата Верховного Суду (постанова від 03 липня 2019 року, справа № 342/180/17, провадження № 14-131цс19) вважає, що в даному випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
Верховний Суд (постанова від 15.01.2021 року, справа № 494/366/19, провадження № 61-2084св20) вважає, що перебіг позовної давності почався з моменту останнього платежу по кредиту.
Зокрема у вказаній справі, судом було встановлено, що сторонами було погоджено правила користування платіжною карткою, відповідно до яких граничний строк дії картки (місяць і рік) указано на ній і вона дійсна до останнього календарного дня такого місяця, строк погашення процентів за кредитом визначено щомісячними платежами, а строк погашення кредиту в повному обсязі визначено останнім днем місяця вказаного на картці (поле MONTH).
У даній справі між сторонами кредитного договору не було погоджено графік погашення чергових платежів та те, що кінцевий строк погашення відповідає строку дії картки.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
В силу ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що строк позовної давності, передбачений чинним законодавством, позивачем пропущений, що є правовою підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, у зв'язку з пропуском позовної давності.
У зв'язку з тим, що позивач не надав суду доказів на підтвердження існування поважних причин для пропуску строку позовної давності, даний позов не підлягає задоволенню у зв'язку зі спливом позовної давності.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі відмови в позові - на позивача.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 274, 280-284 ЦПК України, ст.ст. 526, 527, 530, 610, 625, 626, 629, 1050, 1054 ЦК України, суд,
У задоволенні позову Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», місцезнаходження за адресою: буд. 1Д, вул. Грушевського, м. Київ, 01001, Україна, код ЄДРПОУ 14360570.
Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер НОМЕР_3 .
Суддя Ю. О. Калмикова