справа №619/4194/21
провадження №1-кс/619/1134/21
Ухвала
іменем України
26 жовтня 2021 року м. Дергачі
Слідчий суддя Дергачівського районного суду Харківської областіОСОБА_1
за участю:секретаря судового засідання прокурораОСОБА_2 ОСОБА_3
розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ відділу поліції №3 ХРУП №3 ГУ НП в Харківській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Дергачівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12021221230000341 від 24.07.2021 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 273 КК України,
установив:
До суду надійшло клопотанняслідчого СВ відділу поліції №3 ХРУП №3 ГУ НП в Харківській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Дергачівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про накладення арешту наколонку «Шельф-100» 2ЕКД-50-0, 25-1-2 №12363; колонку «Шельф LPG 100-1» №12710; дві паливні ємності АЗС; приміщення АЗС, яке розташоване за адресою: с. Подвірки, вул. Курязька, 5, Харківського району Харківської області. У обґрунтування клопотання зазначено, що 23.07.2021 до ВП № З ХРУП № З ГУНП в Харківській області від ОСОБА_5 надійшло повідомлення про те, що за адресою: АДРЕСА_1 , невстановлені особи, без відповідних дозвільних документів здійснюють реалізацію ПММ з порушеннями безпеки на вибухонебезпечних підприємствах особою, яка зобов'язана їх дотримуватись, тим самим створюють загрозу загибелі людей. Крім того, 08.10.2021 до ВП № З ХРУП'№ З ГУНП в Харківській області про те, що на території АЗС працівники АЗС, невстановлені особи, без відповідних дозвільних документів здійснюють реалізацію ПММ, з порушеннями безпеки, на вибухонебезпечних підприємствах особою, яка зобов'язана їх дотримуватись, тим самим створюють загрозу загибелі людей. Під час проведення досудового розслідування встановлено, що на території АЗС, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 здійснюється реалізація палива без дозвільних документів. Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчудження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкту нерухомого майна, встановлено що, об'єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , а саме нежитлова будівля літ. «И-1»; нежитлові будівлі : літ. «В-1», літ «Г-1», літ «Г-2», літ «Д-1», літ «Ж-1», літ «3-1» на праві приватної власності належить TOB фірма «САТП-2006», код ЄДРПОУ: 3083965 на підставі свідоцтва про право власності, серія та номер: б/н, виданий 11.12.2001, видавник: виконком Солоницівської селищної ради. Під час досудового розслідування було встановлено, що на обліку Харківського РУП ГУ ДСНС України в Харківській області перебуває об'єкт суб'єкту господарювання TOB «АЛЬТЕРНАТІВ ЕНЕРДЖІ СОРСЕС ЕКО», який розташований за адресою: Харківська область, Харківський (Дергачівський) район, с. Подвірки, вул. Курязька 5, який взятий на облік у 2020 році. Згідно акту Харківського РУП ГУДСНС України в Харківській області №38 від 23.03.2021 року складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки: код ЄДРПОУ, TOB «АЛЬТЕРНАТІВ ЕНЕРДЖІ СОРСЕС ЕКО» - 40533905; місце провадження господарської діяльності за адресою: Харківська область, Харківський (колишній Дергачівський) район, с. Подвірки, вул. Курязька 5; вид суб'єкту господарювання за класифікацією суб'єктів господарювання, ступінь ризику - високий; види об'єктів та види господарської діяльності, щодо яких проводиться захід: автомобільна заправна станція, Код КВЕД 47.30 Роздрібна торгівля пальним. Під час проведення перевірки було виявлено недоліки згідно переліченого у клопотанні списку. З метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення та відшукання предметів, знарядь та інших речових доказів, а також встановлення фактичних відомостей щодо вищевказаних протиправних дій, 08.10.2021 старшим слідчим СВ ВП № З ХРУП № З ГУ НП в Харківській області підполковником поліції ОСОБА_6 було здійснено виїзд з метою огляду відкритої ділянки місцевості, за адресою: АДРЕСА_1 . Під час проведення вказаної слідчої дії було виявлено: автомобільно- заправну станцію (АЗС), розташовану за вищевказаною адресою, одну колонку «Шельф-100» 2КЕД-50-0,25-1-2 №12363, одну колонку «Шельф LPG 100-1» №12710, а також дві паливні ємкості АЗС. Окрім того під час проведення зазначеної слідчої дії не було виявлено жодних документів щодо права власності чи володіння на вказане майно та будівлю АЗС, а також дозвільних, фінансово-господарських документів, сертифікати якості на пальне не надані, що може свідчити про незаконну діяльність зазначеної АЗС. Вказаний факт може свідчити про створення загрози безпеки громадянам шляхом загорання, що може призвести до вибуху та загибелі людей або інших тяжких наслідків. В ході огляду місця події будівлю АЗС, колонки та ємкості, були опечатані з метою фактичного позбавлення володільця чи користувача можливості володіти, користуватися та розпоряджатися зазначеним майном до вирішення питання про арешт майна. З пояснень свідків, а саме ОСОБА_7 та свідка ОСОБА_8 , а також огляду місця події від 08.10.2021 вбачається, що на АЗС, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 проводилась реалізація палива з порушеннями правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах особами, які зобов'язані їх дотримуватись, тим самим створюють загрозу загибелі людей. Таким чином, оглянуте в ході огляду місця події від 08.10.2021 майно відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України та можуть бути знаряддям вчинення кримінального правопорушення, оскільки їх використання здійснюється, з порушеннями безпеки, на вибухонебезпечних підприємствах особою, яка зобов'язана їх дотримуватись^ тим самим створюють загрозу загибелі людей, що є складом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 273 КК України. Постановою слідчого СВ ВП № З ХРУП №З ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 виявлена автомобільно-заправна станція (АЗС), визнані речовими доказами. Відповідно до інформації Державного земельного кадастру за даними генерального плану с. Подвірки вказана територія визначена як діючий готельно- ресторанний комплекс та мийка вантажних автомобілів та відсутні відомості щодо розташування будь-яких АЗС. Заззначене вище майно не булоо вилучене, тому з метою забезпечення схоронності цього майна та уникнення можливого відчуження на користь інших осіб, що унеможливить подальший хід досудового розслідування, на нього є потреба накласти арешт.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав у повному обсязі, про обставини справи пояснив, як зазначено вище.
Власник (володілець) майна у судове засідання не з'явився, при цьому, матеріали клопотання не містять даних щодо власника (володільця) майна, у зв'язку з чим, суд позбавлений був можливості здійснити виклик такої особи у судове засідання.
Згідно з ч. 1 ст. 172 КПК клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Слідчий суддя на підставі наданих матеріалів кримінального провадження, доводів сторони обвинувачення, оцінивши в сукупності всі обставини, дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання, з огляду на таке.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
У своїх висновках Європейський Суд з прав людини неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах, «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).
Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.
У відповідності до ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора, може бути виконано завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Частиною 6 ст. 132 КПК України передбачено, що до клопотання слідчого, дізнавача, прокурора про застосування, зміну або скасування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.
Згідно даних витягу Єдиного реєстру досудових розслідувань за№12021221230000341 від 24.07.2021 внесено відомості про вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 273КК України.
Пунктом 1.2 розділу ІІ Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань встановлено, що відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. До Реєстру підлягають внесенню відомості, які характеризують кримінальне правопорушення (п. 2.2 розділу ІІ положення).
Системний аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення.
Матеріали, що додані до клопотання, а саме: заява ОСОБА_5 від 14.07.2021 про кримінальне правопорушення свідчить про те, що він просив прийняти заходи до невідомої АЗС та керівництва, які продають неякісне пальне; ОСОБА_8 08.10.2021 звернувся з заявою про кримінальне правопорушення у зв'язку з тим, що на АЗС в с. Подвірки йому не долили пального, чим заподіяли шкоду.
При цьому, до ЄРДР внесено відомості за ч. 1 ст. 273 КК України, яка передбачає відповідальність за порушення правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах особою, яка зобов'язана їх дотримувати, якщо воно створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяло шкоду здоров'ю потерпілого, тоді як у короткому викладі обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення зазначено, що 23.07.2021 до ВП №3 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області від ОСОБА_5 надійшло повідомлення про те, що за адресою: АДРЕСА_1 , невстановлені особи без дозвільних документів здійснюють реалізацію ППМ, що не свідчить про створення загрози загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяння шкоди здоров'ю потерпілого особою, яка несе відповідальність за порушення правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах.
Крім того, слідчий просить накласти арешт на майно, не зазначаючи ні власника, ні володільця такого майна і не надаючи доказів належності будь-кому такого майна.
Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 64-2 КПК України третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи. Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, має права і обов'язки, передбачені цим Кодексом для підозрюваного, обвинуваченого, в частині, що стосуються арешту майна, які виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна. Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, повідомляється про прийняті процесуальні рішення у кримінальному провадженні, що стосуються арешту майна, отримує їх копії у випадках та в порядку, встановлених цим Кодексом.
Отже, нормою ч. 2 ст. 64-2 КПК України визначено, що з клопотанням про арешт майна, яке належить третій особі, має право звертатися виключно прокурор.
Зважаючи на те, що у клопотанні порушується питання щодо арешту майна третьої особи, а з клопотанням про арешт майна мав звернутись прокурор, тоді як звернувся слідчий, це суперечить вимогам ч. 2 ст. 64-2 КПК України, отже клопотання подано не уповноваженою особою.
До того ж, слідчий суддя, не ставлячи під сумнів мету звернення з клопотанням слідчого, щодо забезпечення завдань кримінального провадження, передбаченого ст. 2 КПК України, вбачає необґрунтованість клопотання, виходячи з того, що на час звернення з ним відсутнє процесуальне рішення про визнання зазначених у клопотанні речей доказами, які мають доказове значення по справі.
Крім того, додані до клопотання матеріали мають протиріччя щодо адреси АЗС, так по тексту клопотання зазначено як вул. «Курязька» так і вул. «Куряжанська» в с. Подвірки, тоді як Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області та ГУ ДПС у Харківській області надано відомості щодо земельної ділянки, розташованої в смт Солоницівка, вул. Куряжанська, 5.
Частиною 1 ст. 233 КПК України встановлено, що ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених частиною третьою цієї статті.
Згідно з ч. 3 ст. 233 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення. У такому разі прокурор, слідчий, дізнавач за погодженням із прокурором зобов'язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися до слідчого судді із клопотанням про проведення обшуку.
Так, матеріали клопотання не місять ухвали слідчого судді про проведення обшуку.
Враховуючи викладене, клопотання про арешт майна задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 131, 132, 170-173 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні №12021221230000341 від 24.07.2021 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 273 КК України.
Негайно повернути ТОВ «Альтернатів Енерджі Сорсес Еко»:
1)Колонку «Шельф-100» 2ЕКД-50-0, 25-1-2 №12363;
2)Колонку «Шельф LPG 100-1» №12710;
3)Дві паливні ємності АЗС;
4)Приміщення АЗС, яке розташоване за адресою: с. Подвірки, вул. Курязька, 5, Харківського району Харківської області.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Копію ухвали негайно після її постановлення вручити прокурору.
Суддя ОСОБА_1