Справа № 216/6858/21
Провадження № 2-а/216/87/21
28 жовтня 2021 року місто Кривий Ріг
Дніпропетровської області
Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Онопченка Ю.В.,
за участю:секретаря судового засідання Авшаряна С.О.,
представника позивача Реутової І.Л.,
відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 8 в м. Кривому Розі адміністративну справу за позовною заявою Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про затримання й поміщення до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, і примусове видворення за межі України, -
28 жовтня 2021 року представник Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про затримання й поміщення до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, і примусове видворення за межі України.
Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 - громадянин Вірменії, прибув до України за паспортом громадянина СРСР, востаннє здійснив в'їзд в Україну за паспортним документом громадянина колишнього СРСР в особистих справах 17.03.1994, та з того часу з України не виїжджав.
27 жовтня 2021 року до Центрально-Міського відділу у м. Кривому Розі ГУ ДМС у Дніпропетровській області був доставлений ОСОБА_1 для прийняття рішення про примусове повернення/видворення з України, стосовно якого було складено протокол про адміністративне правопорушення відповідно до ч. 1 ст. 261 КУпАП.
Згідно пояснень ОСОБА_1 , останній прибув на територію України 17.03.1994, проживав за адресою: АДРЕСА_1 , у знайомого ОСОБА_2 , за час перебування в Україні змінив не одну адресу.
В ході подальшої перевірки було з'ясовано, що у ОСОБА_1 відсутні законні підстави та законне джерело коштів на покриття витрат пов'язаних з перебуванням його на території України, до органів влади для офіційного оформлення свого статусу останній не звертався. За порушення правил перебування на території України та ухилення від виїзду з України вісного ОСОБА_1 27.10.2021 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 203 КУпАП.
Відповідач офіційно не працює, немає близьких родичів в Україні, проживає в орендованих квартирах, так як немає власного житла та постійного місця проживання. Під час опитування ОСОБА_1 намагався приховати своє фактичне місце проживання, надав неправдиву інформацію про проживання за адресою: АДРЕСА_2 , у ОСОБА_3 , яка повідомила, що він не проживає у неї понад 5 місяців, після чого відповідач повідомив, що пориває за адресою: АДРЕСА_1 , однак власника житла опитати неможливо так як номер його телефону не відповідає.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримала у повному обсязі, просила задовольнити.
Відповідач у судовому засіданні позов визнав.
Заслухавши представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
ОСОБА_1 є громадянином Вірменії, який народився в м. Баку Азербайджанської Республіки, документований довідкою про особу виданої 27.10.2021, Центрально-Міським відділом у місті Кривому Розі Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області.
Згідно особистих пояснень відповідача, останній прибув в Україну 17 березня 1994 року, весь час проживав за різними адресами, без паспортного документу та без реєстрації. До міграційної служби України з питання отримання статусу України біженця, оформлення посвідки на проживання в Україні, продовження терміну перебування в Україні, не звертався. Близьких родичів - громадян України немає.
27 жовтня 2021 року Центрально-Міським відділом у місті Кривому Розі Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області складено стосовно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення, за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203 КУпАП, та постановою від 27 жовтня 2021 року визнано винним у порушенні правил перебування в Україні, а саме: проживання без документів на право проживання в Україні, без реєстрації, ухилення від виїзду після відповідного терміну перебування, із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 1700 грн., який в той же день був сплачений порушником.
Листом Головного управління державної міграційної служби України в Дніпропетровській області від 27.10.2021 встановлено, що ОСОБА_1 із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, до відділу з питань шукачів захисту та соціальної інтеграції Управління у справах іноземців та осіб без громадянства ГУ ДМС у Дніпропетровській області, не звертався. Інформація, щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту стосовно зазначеної особи, відсутня.
Таким чином, встановлено, що громадянин Вірменії ОСОБА_1 незаконно перебуває на території України.
Викладеним фактам відповідають правовідносини з примусового видворення іноземця за межі території України.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов'язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, та встановлює порядок їх в'їзду в Україну та виїзду з України, визначає Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».
Частиною першою, третьою статті 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначено, що іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення.
Один із примірників рішення про примусове повернення іноземців та осіб без громадянства видається іноземцю або особі без громадянства, стосовно яких воно прийнято. У рішенні зазначаються підстави його прийняття, порядок оскарження та наслідки невиконання. Форма рішення про примусове повернення іноземців та осіб без громадянства затверджується спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України.
Частиною 1 статті 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначено, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави.
Згідно з п. 4 Інструкції про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України 23 квітня 2012 року № 353/271/150 (далі - Інструкція), іноземці можуть бути примусово повернуті до країни походження чи третьої країни на підставі рішення органу ДМС або органу охорони державного кордону, або органу СБУ про примусове повернення чи примусово видворенні на підставі винесеної за позовом цих органів/підрозділів постанови адміністративного суду про примусове видворення.
У пункті 7 Інструкції визначено, що підставами для подання позову про примусове видворення іноземців є: невиконання іноземцем в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення; наявність обґрунтованих підстав вважати, що іноземець ухилятиметься від виконання рішення про примусове повернення, крім випадків затримання іноземця за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та його передачі прикордонним органам суміжної держави; якщо іноземці, прийняті відповідно до міжнародного договору про реадмісію, не мають законних підстав для перебування на території України та якщо між Україною і країною громадянської належності чи країною попереднього постійного проживання таких осіб відсутній договір про реадмісію; якщо іноземець, стосовно якого прийнято рішення про скасування дозволу на імміграцію, не виїхав з України протягом місяця з дня отримання копії такого рішення, за винятком випадків, коли особа оскаржила рішення про скасування дозволу на імміграцію до суду, - до набрання рішенням суду законної сили.
Згідно з пунктом 26 постанови пленуму Вищого адміністративного суду України від 25 червня 2009 року № 1 «Про судову практику розгляду спорів щодо статусу біженця та особи, яка потребує додаткового або тимчасового захисту, примусового повернення і примусового видворення іноземця чи особи без громадянства з України та спорів, пов'язаних із перебуванням іноземця та особи без громадянства в Україні» примусове видворення не застосовується до іноземців та осіб без громадянства, на яких поширюється дія Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту». Під час вирішення питання про примусове видворення іноземців та осіб без громадянства судам варто враховувати, що особа в будь-якому разі не підлягає видворенню, якщо підпадає під захист статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод або статті 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», якою встановлено заборону щодо примусового повернення, видворення або видачі чи передачі іноземця та особи без громадянства.
З огляду на матеріали справи, а також на наведені вище норми законодавства, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог. Враховуючи те, що відповідача притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ним правил перебування в Україні, зокрема, за ухилення від виїзду з України, відсутній документ, що дає право на виїзд з України, та докази можливості отримання відповідачем такого документу самостійно, суд вважає доведеними підстави для його затримання та забезпечення примусового видворення з поміщенням до пункту перебування іноземців або осіб без громадянства, оскільки існує ризик, що відповідач ухилятиметься від примусового видворення.
Разом з тим, судом враховано, що відповідач бажає повернутися до країни походження.
Відповідно ч. 11 ст. 289 КАС України строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, не може перевищувати шість місяців.
Згідно п. 3 ч. 2 ст. 371 КАС України суд, який ухвалив рішення, за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначивши про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 8, 9, 72-77, 79, 90, 241-246, 268, 271, 272, 288, 371 КАС України, суд, -
Позовну заяву Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про затримання та поміщення до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, та примусове видворення за межі України - задовольнити.
Затримати та помістити до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, громадянина Вірменії ОСОБА_1 ( ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на шість місяців, з метою забезпечення його видворення за межі України.
Примусово видворити за межі території України громадянина Вірменії ОСОБА_1 ( ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Баку, Азербайджанська Республіка.
Рішення звернути до негайного виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Третього апеляційного адміністративного суду.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 246 КАС України:
- позивач: Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ: 37806243, місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. В'ячеслава Липинського,буд. 7;
- відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,місце проживання: АДРЕСА_3 .
Повне рішення суду складено 29 жовтня 2021 року.
Суддя Ю.В.Онопченко