Справа № 183/2806/14
№ 1-кп/183/3/21
28 жовтня 2021 року м. Новомосковськ
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
провівши в залі Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області судовий розгляд на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному до єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016040000000603, відносно:
ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 190, ч.2 ст. 189, ч.2 ст. 353, ч.4 ст. 358 КК України,
ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 190, ч.2 ст. 189, ч.1 ст. 353 КК України,
ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 190, ч.2 ст. 189, ч.1 ст. 353 КК України, -
ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 190, ч.2 ст. 365 КК України, -
ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 190, ч.2 ст. 365 КК України, -
ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 190, ч.1 ст. 353 КК України,
ОСОБА_9 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 190, ч.1 ст. 353 КК України,-
за участю прокурора ОСОБА_10 ,
обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
потерпілого ОСОБА_11 ,
В провадженні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 190, ч.2 ст. 189, ч.2 ст. 353, ч.4 ст. 358 КК України, ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 190, ч.2 ст. 189, ч.1 ст. 353 КК України, ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 190, ч.2 ст. 189, ч.1 ст. 353 КК України, ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 190, ч.2 ст. 365 КК України, ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 190, ч.2 ст. 365 КК України, ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 190, ч.1 ст. 353 КК України, ОСОБА_9 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 190, ч.1 ст. 353 КК України.
В ході судового розгляду Першим заступником прокурора області, а саме 10 серпня 2021 року винесено постанову про зміну групи прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у кримінальному провадженні № 12013040160000148, у складі керівника Новомосковської окружної прокуратури ОСОБА_12 та прокурорів Новомосковської окружної прокуратури ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_10 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 ,
ОСОБА_18 ході судового розгляду обвинувачений ОСОБА_7 заявив усний відвід прокурору Новомосковської окружної прокуратури ОСОБА_10 .
Заява про відвід мотивована тим, що прокурором Новомосковської окружної прокуратури ОСОБА_10 надана постанова про зміну групи прокурорів у даному кримінальному провадженні, яка підписана обласної прокуратури. Обвинувачений вважає, що прокурор Дніпропетровської області, його заступники відповідно до чинних норм КПК України, Закону України «Про прокуратуру» не наділені повноваженнями у конкретному кримінальному провадженні визначати групу прокурорів із включенням до її складу прокурорів іншого рівня прокуратури та прокурорів місцевої прокуратури, оскільки вони, у процесуальному розумінні повноважень прокурора не є для вказаних прокурорів прокурором вищого рівня. За таких обставин вважає, що прокурор Новомосковської окружної прокуратури ОСОБА_10 , не являються повноважним прокурором в даному кримінальному провадженні.
Заяву ОСОБА_7 про відвід прокурора ОСОБА_10 підтримали всі інші обвинувачені.
Прокурор Новомосковської окружної прокуратури ОСОБА_10 заперечувала проти задоволення заяви про її відвід, вважає, що постанова керівника обласної прокуратури про зміну групи прокурорів винесена з додержанням вимог закону та норм КПК України.
Таку ж думку висловив в судовому засіданні і потерпілий ОСОБА_11 .
Вислухавши учасників процесу, дослідивши постанову про визначеннягрупи прокурорів, а також подані матеріали в обґрунтування заяви про самовідвід прокурора, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно із ст. 77 КПК України прокурор, слідчий не має права брати участь у кримінальному провадженні, якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім'ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача, якщо він брав участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.
У відповідності до ч. 1 ст. 80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід.
Згідно зі ст. 37 КПК України прокурор, який здійснюватиме повноваження прокурора у кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування. У разі необхідності керівник органу прокуратури може визначити групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, а також старшого прокурора такої групи, який керуватиме діями інших прокурорів. Прокурор здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні з його початку до завершення. Здійснення повноважень прокурора в цьому кримінальному провадженні іншим прокурором можливе лише у випадках, передбачених частинами 4 та 5 статті 36, частиною 3 статті 313, частиною 2 статті 341 КПК України та частиною 3 ст. 37 КПК України. Якщо прокурор, який у відповідному кримінальному провадженні здійснює повноваження прокурора, не може їх здійснювати через задоволення зави про його відвід, тяжку хворобу, звільнення з органу прокуратури або з іншої поважної причини, що унеможливлює його участь у кримінальному провадженні, повноваження прокурора покладаються на іншого прокурора керівником відповідного органу прокуратури. У виняткових випадках повноваження прокурора можуть бути покладені керівником органу прокуратури на іншого прокурора цього органу через неефективність здійснення прокурором нагляду за дотриманням законів під час проведення досудового розслідування.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про прокуратуру» прокурори здійснюють свої повноваження у межах, визначених законом, і підпорядковуються керівникам виключно в частині виконання письмових наказів адміністративного характеру, пов'язаних з організаційними питаннями діяльності прокурорів та органів прокуратури.
Адміністративне підпорядкування прокурорів не може бути підставою для обмеження або порушення незалежності прокурорів під час виконання ними своїх повноважень.
Керівник обласної прокуратури має право видавати письмові накази адміністративного характеру, що є обов'язковими до виконання першим заступником, заступниками, керівниками та заступниками керівників підрозділів, прокурорами відповідної обласної прокуратури та керівниками окружних прокуратур, розташованих у межах адміністративно-територіальної одиниці, що підпадає під територіальну юрисдикцію відповідної обласної прокуратури.
Перші заступники та заступники керівників органів прокуратури відповідно до розподілу обов'язків мають право видавати письмові накази адміністративного характеру, що є обов'язковими до виконання підлеглими прокурорами відповідного органу прокуратури.
Під час здійснення повноважень, пов'язаних з реалізацією функцій прокуратури, прокурори є незалежними, самостійно приймають рішення про порядок здійснення таких повноважень, керуючись при цьому положеннями закону, а також зобов'язані виконувати лише такі вказівки прокурора вищого рівня, що були надані з дотриманням вимог цієї статті.
Прокурори вищого рівня мають право давати вказівки прокурору нижчого рівня, погоджувати прийняття ним певних рішень та здійснювати інші дії, що безпосередньо стосуються реалізації цим прокурором функцій прокуратури, виключно в межах та порядку, визначених законом. Генеральний прокурор має право давати вказівки будь-якому прокурору.
Прокурором вищого рівня є:
1) для прокурорів, керівників та заступників керівників підрозділів окружної прокуратури - керівник окружної прокуратури чи його перший заступник або заступник відповідно до розподілу обов'язків;
2) для прокурорів, керівників та заступників керівників підрозділів обласної прокуратури - керівник обласної прокуратури чи його перший заступник або заступник відповідно до розподілу обов'язків.
Накази адміністративного характеру, а також вказівки, що прямо стосуються реалізації прокурором функцій прокуратури, видані (віддані) в письмовій формі в межах повноважень, визначених законом, є обов'язковими до виконання відповідним прокурором.
Відповідно до п.9 ч.1ст. 3 КПК України керівник органу прокуратури - Генеральний прокурор України, керівник регіональної прокуратури, керівник місцевої прокуратури та їх перші заступники і заступники, діють у межах своїх повноважень.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого в самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За таких обставин суд приходить до висновку, що керівник обласної прокуратури - органу прокуратури, у конкретному кримінальному провадженні вправі визначати, змінювати прокурорів, визначати групу прокурорів, старшого прокурора такої групи відповідного відділу прокуратури Дніпропетровської області.
Обставина зміни (необхідність зміни групи прокурорів), зазначена у постанові від 10 серпня 2021 року, а саме необхідність належного здійснення публічного обвинувачення у кримінальному провадженні, є такою, що не відповідає підставам за яких, відповідно до ст.37 ч.2,3 КПК України, може бути здійснена заміна прокурора.
Враховуючи викладене суд прийшов до висновку, що прокурор Новомосковської окружної прокуратури ОСОБА_10 не є неналежним прокурором у кримінальному проваджені № 12013040160000148, оскільки її включення до складу групи прокурорів, здійснено без дотримання вимог КПК України, Закону України «Про прокуратуру», у зв'язку з цим, заява про відвід підлягає задоволенню, а прокурор ОСОБА_10 , - відводу.
Відповідно до ч. 1 ст. 83 КПК України у разі задоволення відводу прокурора у кримінальному провадженні повинні бути невідкладно призначені інший прокурор керівником органу прокуратури.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.3,37,77,80,81,83,371 КПК України, суд,-
Заяву обвинуваченого ОСОБА_7 про відвід прокурора Новомосковської окружної прокуратури ОСОБА_10 , - задовольнити.
Копію ухвали направити керівникові Дніпропетровської обласної прокуратури для відома, а також для забезпечення участі у судовому розгляді кримінального провадження належного прокурора.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1