Справа № 552/6157/20 Номер провадження 11-кп/814/903/21Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
Категорія
25 жовтня 2021 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7
захисника ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтаві кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12020175020000528 від 03 листопада 2020 року щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миргорода Полтавської області, громадянина України, освіта середня, не одруженого, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , судимого:
18.08.2004 Мирогородським міськрайсудом Полтавської області за ч.1 ст.125, ч.2 ст.309, 70, 75 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки;
23.06.2005 Мирогородським міськрайсудом Полтавської області за ч. 2 ст. 186, 71 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі;
31.03.2011 Октябрським райсудом м. Полтави за ч.2 ст.190, ч.3 ст. 186, ч.2 ст.187, ч.1 ст.70 КК України до 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна;
11.10.2011 Миргородським міськрайсудом Полтавської області за ч.2 ст.185, ст.356, ч.1 ст.70, ч.1 ст.71 КК України до 7 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна;
23.12.2011 Миргородським міськрайсудом Полтавської області за ч.2 ст.393, ч.4 ст.70 КК України до 8 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна;
13.12.2019 Миргородським міськрайсудом Полтавської області за ч.2 ст.185, ст.75 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік;
25.01.2021 Миргородським міськрайсудом Полтавської області за ч.2 ст.308, ч.1 ст.309, ч.1 ст.70 КК України до 6 років позбавлення волі,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України
за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Київського районного суду м.Полтави від 27 травня 2021 року, -
Цим вироком ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України та призначено йому покарання шість місяців арешту.
Відповідно до ч.4 ст.70, 72 КК України шляхом повного поглинення призначеного покарання покаранням за вироком Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 25.01.2021, остаточно визначено ОСОБА_7 покарання шість років позбавлення волі.
До набрання вироком законної сили обратно ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_7 вказано рахувати з 18 березня 2020 року.
Стягнуто з ОСОБА_7 за проведення експертизи судові витрати на користь держави в розмірі 980,7 грн.
Відповідно до вимог ст. 100 КПК України судом вирішено долю речових доказів.
За вироком суду, 29 жовтня 2020 року в період часу з 09 год. 30 хв. до 12 год. 30 хв. ОСОБА_7 , будучи доставленим у зв'язку із розглядом кримінального провадження №12020170260000175 з ITT № 5 ГУНП в Полтавській області до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області, що за адресою: м. Миргород, вул. Гоголя, 133, у приміщенні туалету вказаного суду знайшов два полімерних зіп-пакети із рослинною речовиною зеленого кольору в сухому та подрібненому стані, а саме наркотичним засобом - канабісом, загального вагою не менше 31,997 г, який привласнив та зберігав при собі для власного вживання. У подальшому, цього ж дня на службовому автомобілі конвойної роти ГУНП в Полтавській області під час конвоювання перевіз до ITT № 5 ГУНП в Полтавській області, що за адресою: м. Миргород, вул. Якова Усика, 34, де знайдені полімерні пакети з наркотичним засобом переховав до полімерного відра із салатом «морква по корейські» та зберігав у вказаному місці.
02 листопада 2020 року ОСОБА_7 на службовому автомобілі конвойної роти ГУНП в Полтавській області під час конвоювання з метою власного вживання перевіз вищезазначений наркотичний засіб - канабіс з ITT № 5 ГУНП в Полтавській області до державної установи «Полтавська установа виконання покарань (№23)», за адресою: м. Полтава вул. Пушкіна, 91.
Цього ж дня, 02.11.2020, близько 15 год. 40 хв., оперативними працівниками Державної установи «Полтавська установа виконання покарань (№ 23)» у приміщенні збірного пункту вказаної установи, за адресою: м. Полтава, вул. Пушкіна, 91, було проведено особистий обшук ОСОБА_7 , в ході якого в особистих речах останнього, а саме в полімерному відрі із салатом «Морква по корейські» було виявлено та вилучено два полімерних зіп-пакети із рослинною речовиною зеленого кольору в сухому та подрібненому стані, яка, згідно висновку експерта № 2434 від 11.11.2020, є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено- канабісом, загальною масою (в перерахунку на суху речовину) 31.997 гр.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_7 просить скасувати вирок суду у зв'язку з грубим порушенням вимог КПК України та його прав на захист та направити матеріали кримінального провадження на новий судовий розгляд до суду першої інстанції посилаючись на не роз'яснення судом в повному обсязі умов та наслідки застосування положень статті 349 КПК України .
Заслухавши суддю-доповідача, обвинуваченого ОСОБА_7 , та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу, міркування прокурора щодо відхилення апеляційної скарги обвинуваченого та вказував на законність та обґрунтованість вироку суду, перевіривши обґрунтування поданої апеляційної скарги та дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Так, з матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини вчиненого обвинуваченим злочину. Висновок суду про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_7 вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України, при обставинах, вказаних у вироку суду, ґрунтується на зібраних у справі доказах, через що такі досліджувалися в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, і ніким з учасників процесу не оскаржуються.
Що ж стосується доводів обвинуваченого щодо нероз'яснення йому змісту ст. 349 КПК України, то колегія суддів вважає такі надуманими з наступних підстав.
Згідно ч. 3 ст. 349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з"ясовує, чи правильно розуміють зазначеніособи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
А як вбачається із звукозапису судового засідання судом першої інстанції було роз'яснено усім учасникам судового провадження зміст ч. 3 ст. 349 КПК України, в тому числі і обвинуваченому ОСОБА_7 , та з'ясовано, чи правильно він розуміє зміст цих обставин, і також роз'яснено, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Тому, оскільки обвинувачений ОСОБА_7 повністю визнав себе винним у скоєному кримінального правопорушенні за обставин, викладених в обвинувальному акті, учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, не оспорювали фактичні обставини, в зв'язку з чим суд, керуючись положеннями ст. 349 ч. 3 КПК України, обґрунтовано визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин справи, які ніким не оспорювалися. При цьому судом з'ясовувалась думка обвинуваченого ОСОБА_7 , який не заперечував у судовому засіданні15.02.2020 проти дослідження доказів в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України.
І ця обставина підтверджена як записом в журналі судового засідання, так і записом на технічному носії інформації, на якому зафіксовано судове провадження в суді першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги обвинуваченого в частині незгоди з сумою стягнутих витрат на проведення експертиз, колегія суддів вважає безпідставними та належним чином не обґрунтованими.
Відповідно до положень ч.2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
В обвинувальному акті зазначено розмір витрат на залучення експерта у зв'язку із проведенням судово-хімічної експертизи №2434 від 11.11.2020, а саме 980 грн. 70 коп.
А тому зазначених в апеляційній скарзі обвинуваченого ОСОБА_7 підстав для скасування вироку суду колегія суддів не вбачає.
На підставі викладеного колегія суддів приходить до висновку, що даний вирок суду є законним і обґрунтованим, а тому відмовляє обвинуваченому ОСОБА_7 в задоволенні його апеляційної скарги.
Призначаючи обвинуваченому покарання, суд першої інстанції у відповідності до вимог ст.ст. 50, 65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, дані про його особу та інші обставини, що впливають на ступінь відповідальності.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення, а вирок Київського районного суду м.Полтави від 27 травня 2021 року щодо ОСОБА_7 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її оголошення.
Головуючий суддя: ОСОБА_2
Судді: ОСОБА_3
ОСОБА_4