Справа № 761/38121/21
Провадження № 1-кс/761/21192/2021
26 жовтня 2021 року
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві
клопотання старшого слідчого Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене із прокурором Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. П'ятківка Бершадського району Вінницької області, громадянина України, із вищою освітою, одруженого, інваліда ІІІ групи, є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, працюючого директором ТОВ «Київська будівельно - монтажна компанія», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.191, ч.4 ст.191, ч.1 ст.366 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020100100007373 від 26 листопада 2020 року,
25 жовтня 2021 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене із прокурором Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.191, ч.4 ст.191, ч.1 ст.366 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020100100007373 від 26 листопада 2020 року.
Клопотання обґрунтовано тим, що в провадженні СВ Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві, перебуває кримінальне провадження №12020100100007373 від 26 листопада 2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.191, ч.4 ст.191, ч.1 ст.366, ч.2 ст.367 КК України.
05 жовтня 2021 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.191, ч.4 ст.191, ч.1 ст.366 КК України, а саме: у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем; у складанні та видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів; у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, повторно у великих розмірах.
У клопотанні слідчого наведені дані, що вказують на причетність підозрюваного ОСОБА_5 до вчинення інкримінованих йому дій, а саме: протоколом допиту свідка ОСОБА_8 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 ; висновком комплексної будівельно - технічної та економічної експертизи №КСЕ-19-21/16910 від 31.08.2021; речовими доказами документами - договорами підряду та актами прийняття - передачі виконаних будівельних робіт; протоколом проведення негласної слідчої розшукової дії від 12.07.2021; матеріалами банківських виписок, руху коштів по банківських рахунках ТОВ «Київська будівельно - монтажна компанія»; та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
В клопотанні слідчого зазначено, що на даний час існують ризики, які дають достатньо підстав вважати, що відносно підозрюваного ОСОБА_5 неможливо застосувати жоден із більш м'яких запобіжних заходів, а саме, що ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування, суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Зазначені ризики підтверджуються тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні ряду кримінальних правопорушень, серед яких є і тяжкий злочин, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до восьми років. Крім цього, ОСОБА_5 особисто відомі свідки у кримінальному провадженні, які є працівниками ТОВ «Київська будівельно - монтажна компанія» та управління містобудування, архітектури та землекористування Шевченківської в місті Києві державної адміністрації. Дані обставини свідчать про можливість в подальшому впливу з боку ОСОБА_5 на вказаних свідків, показання яких мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень.
Враховуючи викладене, а також те, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, слідчий просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання, та просив його задовольнити.
Захисник ОСОБА_4 заперечував проти клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вказуючи на те, що прокурором не доведено існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які на думку захисника відсутні. Просить врахувати, що ОСОБА_5 одружений, має постійне місце проживання, постійне місце роботи, не судимий, є інвалідом ІІІ групи, стан його здоров'я та обрати відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, а саме у виді особистого зобов'язання.
Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав захисника та просив відмовити в задоволенні клопотання про обрання відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Слідчий суддя, заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, приходить до наступного висновку.
Згідно ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим,щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення,був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно ст.8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права,відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків,які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав,передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього кодексу, слідчий суддя,суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини,у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2)тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється,обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання,у тому числі наявність у нього родини й утриманців; 5)наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7)майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8)наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10)наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11)розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Так, встановлено, що в провадженні СВ Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві, перебуває кримінальне провадження №12020100100007373 від 26 листопада 2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.191, ч.4 ст.191, ч.1 ст.366, ч.2 ст.367 КК України.
05 жовтня 2021 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.191, ч.4 ст.191, ч.1 ст.366 КК України, а саме: у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем; у складанні та видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів; у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, повторно у великих розмірах.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Слід зазначити, що поняття «обґрунтована підозра» не виключене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч.5 ст.8 КПК України, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини,відображену у пункті 175 Рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, N 182 ) те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об*єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
За таких умов, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, з точки зору достатності та взаємозв'язку, прийшов до висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.191, ч.4 ст.191, ч.1 ст.366 КК України, оскільки об'єктивно зв'язують його з ним, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити дані правопорушення.
У судовому засіданні також встановлено, що на даний час наявні певні ризики, вказані в клопотанні слідчого, а саме, ризики того, що підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Беззаперечних даних, які б виключали вказані ризики, слідчим суддею на даний час не встановлено.
Вирішуючи питання щодо обрання підозрюваному запобіжного заходу слідчий суддя враховує мету застосування запобіжного заходу, тяжкість кримінального правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_5 , а також обставини у відповідності до вимог ст. 178 КПК України, що характеризують підозрюваного, зокрема, те, що він має постійне місце проживання, офіційно працює, міцність його соціальних зв'язків, стан його здоров'я, та те що він раніше не судимий.
Згідно вимог ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п. п. 1 та 2 ч. 1 цієї статті, але не доведе обставини, передбачені п. 3 ч. 1 цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені ч. 5 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
З урахуванням наведеного, слід визнати те, що під час розгляду клопотання не було доведено те, що більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою не забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, та спробам останнього переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
З огляду на зазначене слідчий суддя дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні клопотання про застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та в цьому випадку слід вважати достатнім на даній стадії кримінального провадження застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний час доби, з покладенням визначених ч.5 ст.194 КПК України обов'язків, з метою уникнення можливості вчинення дій визначених ст.177 КПК України.
Керуючись ст.ст.2, 8, 131, 132, 176-178, 179, 183, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні клопотання старшого слідчого Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене із прокурором Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_7 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.191, ч.4 ст.191, ч.1 ст.366 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020100100007373 від 26 листопада 2020 року - відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Заборонити підозрюваному ОСОБА_5 залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , в період з 23 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин наступної доби, за виключенням випадків отримання медичної допомоги.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;
- не відлучатися за межі Київської області, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну (за їх наявності).
Виконання ухвали покласти на орган внутрішніх справ за місцем проживання ОСОБА_5 .
Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого слідчого Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 .
Строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_5 під домашнім арештом визначити в межах строку досудового розслідування, тобто до 05 грудня 2021 року, включно.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_1