печерський районний суд міста києва
Справа № 761/2416/21-ц
23 вересня 2021 року Печерський районний суд м. Києва
суддя: Матійчук Г.О.,
секретар судового засідання: Сеньковська В.Я.,
справа № 761/2416/21-ц
учасники справи:
позивач: ОСОБА_1
відповідач: Державна казначейська служба України
розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, завданої діями органів досудового слідства, прокуратури і суду,-
У липні 2021 року з Шевченківського районного суду м. Києва до Печерського районного суду м. Києва надійшла вказана справа за підсудністю.
Звертаючись до суду із позовом, позивач обґрунтування свої вимоги наступним.
Заступником начальника СВ 1 відділу міліції Шевченківського РУГУ МВС України в м. Києві Пеньковим С.П. внесено інформацію до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 12014100100013509 від 04.12.2014 р. (ч. 2 ст. 303 КК України); №12015100100003273 від 21.03.2015 р. (ч. 2 ст. 302 КК України); №12015100100003451 від 25.03.2015 р. (ч. 2 ст. 302 КК України); №12015100100003660 від 29.03.2015 р. (ч. 2 ст. 302 КК України); №12015100100003974 від 05.04.2015 р. (ч. 2 ст. 302 КК України).
05.04.2015 р. та 22.04.2015 р. об'єднано в одне провадження №12014100100013509.
05.04.2015 р. її було затримано та оголошено підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 2 статтей 302, 303 КК України.
07.04.2015 р. слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Києва до неї застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 09.06.2017 року, залишеного без змін ухвалою Київського апеляційного суду від 17.04.2019 року її визнано невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 302, ч. 2 ст. 303 КК України та виправдано на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України.
Зазначає, що в період з 05.04.2015 р. по 17.04.2019 р. вона знаходилась під слідством та судом, що загалом складає 49 місяців 04 дні.
Вважає, що її безпідставне перебування у статусі підозрюваної, а в подальшому обвинуваченої є підставою для відшкодування моральної шкоди, посилаючись на практику Європейського Суду з прав людини, Конвенцію про захист прав людини, а також на ст. 1176 ЦК України та Закон України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури та суду».
Просить позов задовольнити та стягнути з відповідача 294 800 грн у відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 05.07.2021 року відкрито провадження у справі та вирішено розглянути її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Відповідач своїм правом надати відзив на позов не скористався.
Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов такого висновку.
Судом встановлено, що вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 09.06.2017 року ОСОБА_1 визнано невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 302, ч. 2 ст. 303 КК України та виправдано на підставі п.2 ч.1 ст. 373 КПК України у зв'язку з тим, що не доведено, що кримінальні правопорушення вчинено обвинуваченою (а.с. 40-64).
Ухвалою Київського апеляційного суду від 17.04.2019 року, вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 09.06.2017 року залишено без змін (а.с. 73-80).
За ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України).
За ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до положенням ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист у суді свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, зокрема, шляхом відшкодування моральної шкоди.
Відповідно до ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 1176 ЦК України шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом.
Частиною 2 ст. 23 ЦК України визначено, що моральна шкода може полягати у:
1) фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
2) душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;
3) душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
4) приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Згідностатті 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду»право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає, зокрема, у випадках: встановлення в обвинувальному вироку суду чи іншому рішенні суду (крім ухвали суду про призначення нового розгляду) факту незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують чи порушують права та свободи громадян, незаконного проведення оперативно-розшукових заходів; закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати.
У наведених встатті 1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» випадках громадянинові відшкодовується моральна шкода (п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону).
За змістомстатті 4 вказаного Закону відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зав'язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.
Частинами другою та третьоюстатті 13 Законупередбачено, що розмір моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством. Розмір моральної шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду, необхідно визначати, виходячи з мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством і судом, починаючи з часу пред'явлення обвинувачення до набрання виправдувальним вироком законної сили або ухвали про закриття кримінального провадження. Такий правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 р. у справі № 686/23731/15-ц (провадження № 14-298цс18).
Початок перебігу строку перебування під слідством суд рахує з моменту пред'явлення ОСОБА_1 підозри - з 05.04.2015 по 17.04.2019 р.р. - дати постановлення ухвали апеляційною інстанцією, а тому загальний строк перебування позивача під слідством та судом складає повних 48 місяців 13 днів.
Отже, межі відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом визначаються судом у розмірі, співмірному з мінімальним розміром заробітної плати, визначеної законодавством за кожен місяць перебування під слідством чи судом, виходячи з мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством на момент розгляду справи судом.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» установлено, що з 01.01.2021 р. розмір мінімальної заробітної плати становить 6 000 грн.
Враховуючи викладене, ту обставину, що при визначені розміру моральної шкоди суд має керуватися принципами поміркованості, розумності, справедливості, що розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш аніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення, має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати чи неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що діють на час розгляду справи, тому, враховуючи строк перебування ОСОБА_1 під слідством та судом, мінімальний розмір компенсації моральної шкоди становить 288 000 грн (48 повних місяців х 6 000 грн).
Що стосується посилань позивача на неоднаковість негативних наслідків психотравмуючого впливу від перебування під вартою та під домашнім арештом, суд зазначає таке.
П. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.
Визначення розміру моральної шкоди не в мінімальному розмірі є правом суду із урахуванням ст. 23 ЦК України та Постанови пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди».
Таким чином, законом визначений мінімальний розмір моральної шкоди, яка відшкодовується, та не встановлено максимальний граничний розмір такої шкоди.
При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, межі якого визначаються у кратному співвідношенні з мінімальним розміром заробітної плати чи неоподатковуваним мінімумом доходів громадян, слід виходити з розміру мінімальної заробітної плати, що був установлений на час розгляду справи, з урахуванням обставин, викладених у вищевказаній Постанові Пленуму Верховного Суду України.
За ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень (ч.ч. 1-3 ст. 77 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Позивачем не надано належних та обґрунтованих доказів тому, що нею понесені моральні страждання в більшому об'ємі під час перебування під вартою в порівнянні з періодом її перебування під домашнім арештом.
Європейський суд з прав людини зауважив, що оцінка моральної шкоди за своїм характером є складним процесом, за винятком випадків, коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV (Станков) v. BULGARIA (Болгарії) § 62, ЄСПЛ від 12 липня 2007 року).
Що стосується заявленого позивачем клопотання про призначення у справі судової психологічної експертизи, суд зазначає, що призначення експертизи при розгляді справи в порядку спрощеного позовного провадження (без повідомлення сторін) не передбачено цивільним процесуальним законодавством.
За статтею ж 279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
За ч. 1 ст. 277 ЦПК України питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Відповідно до розділу ІІІ ЦПК України позовне провадження може здійснюватися в порядку загального (зокрема глави 6-9 розділу ІІІ ЦПК України) або спрощеного (зокрема глава 10 розділу ІІІ ЦПК України) позовного провадження.
Із вказаних частин ЦПК України вбачається, що загальне позовне провадження, включає в себе певні стадії, які відповідно не містить спрощене позовне провадження.
Так, однією із важливих відмінностей цих проваджень є стадія підготовчого судового засідання (ст.ст. 196-198 ЦПК України), яка наявна у загальному позовному провадженні та відсутня у спрощеному.
Відповідно до ст. 196 ЦПК України, для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Також, згідно ст.197 ЦПК України, підготовче засідання проводиться судом з повідомленням учасників справи. У підготовчому засіданні суд:
1) оголошує склад суду, а також прізвища, імена та по батькові секретаря судового засідання, перекладача, спеціаліста, з'ясовує наявність підстав для відводів;
2) з'ясовує, чи бажають сторони укласти мирову угоду, передати справу на розгляд третейського суду або звернутися до суду для проведення врегулювання спору за участю судді;
3) у разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви;
4) вирішує питання про вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, залучення співвідповідача, об'єднання справ і роз'єднання позовних вимог, прийняття зустрічного позову, якщо ці питання не були вирішені раніше;
5) може роз'яснювати учасникам справи, які обставини входять до предмета доказування, які докази мають бути подані тим чи іншим учасником справи;
6) з'ясовує, чи повідомили сторони про всі обставини справи, які їм відомі;
7) з'ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше;
8) вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста;
9) за клопотанням учасників справи вирішує питання про забезпечення позову, про зустрічне забезпечення;
10) вирішує заяви та клопотання учасників справи;
11) направляє судові доручення;
12) встановлює строки для подання відповіді на відзив та заперечення;
13) встановлює строк для подання пояснень третіми особами та відповіді учасників справи на такі пояснення;
14) встановлює строки та порядок врегулювання спору за участю судді за наявності згоди сторін на його проведення;
15) призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті;
16) встановлює порядок з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті, про що зазначається в протоколі судового засідання;
17) з'ясовує розмір заявлених сторонами судових витрат;
18) вирішує питання про колегіальний розгляд справи;
19) здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
За статтеюж 279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цьогокодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Дана справа розглядається у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін.
З наведеного слід дійти висновку, що призначення судової психологічної експертизи у справі, яка розглядається в спрощеному позовному провадженні не передбачено нормами чинного цивільного процесуального законодавства.
При цьому, сторона позивача не позбавлена права самостійно подати відповідні докази суду в обґрунтування своїх вимог.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).
Відповідно до частини першоїстатті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Здійснення безпосереднього списання коштів казначейством передбачено п. 35 Постанови Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року №845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників».
Відповідно до абзацу п'ятого пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року №460/2011, Державна казначейська служба України відповідно до покладених завдань здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.
Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначено Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року №845 (далі - Порядок).
Відповідно до пунктів 35, 38 цього Порядку, Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації) шкоди, заподіяної громадянинові незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що провадить оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, органу прокуратури або суду.
З огляду на наведене позовні вимоги знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи, втім не в зазначеному позивачем розмірі. Зокрема судом встановлено, що позивач перебувала під слідством та судом не 49, а 48 місяців. Отже сума відшкодування становить не 294 800 грн, а 288 000 грн.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 3, 8, 19, 55, 62, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 15, 16, 23, 1176 ЦК України, ЗУ «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду», ст.ст. 1, 2, 4, 5, 12,13, 76, 81-83, 89, 95, 141, 258, 259, 263-266, 351-352, 354 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, завданої діями органів довідкового слідства, прокуратури і суду, - задовольнити частково.
Стягнути з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом їх списання з єдиного казначейського рахунка на користь ОСОБА_1 288 000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди.
В решті позову - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Державна казначейська служба України, ЄДРПОУ: 37567646, адреса: 01014, м. Київ, вул. Бастіонна, 6.
Суддя Г.О. Матійчук