Справа № 199/5871/21
(2/199/2964/21)
Іменем України
27.10.2021 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді Якименко Л.Г.
за участю секретаря Маляренко В.О.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів та додаткових витрат на дитину, -
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів та додаткових витрат на дитину.
В обґрунтуванні позову посилалася на те, що з 16.12.2005 року вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 , який рішенням суду від 02.10.2017 року розірвано.
Від шлюбу у сторін народилася донька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у свідоцтві про народження якої батьком зазначений відповідач, актовий запис №1312.
Оскільки відповідач добровільно матеріальної допомоги на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не надавав, рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 28.08.2018 року стягнуто із ОСОБА_3 аліменти у розмірі 1/3 частини від усіх його доходів щомісячно, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на користь ОСОБА_2 , на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи стягнення з дати подання позову до ІНФОРМАЦІЯ_7 - до досягнення дитиною повноліття.
Також вказаним рішенням стягнуто щомісяця із ОСОБА_3 аліменти у розмірі 1/6 частини від усіх його доходів щомісячно на користь ОСОБА_2 , на її утримання, до ІНФОРМАЦІЯ_7 - до досягнення повноліття дитиною ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На виконання вказаного рішення суду 07.03.2019 року видано виконавчий лист. Державним виконавцем Соборного ВДВС міста Дніпра, відкрито виконавче провадження №58638350.
Станом на теперішній час, відповідно до даних виконавчих проваджень, заборгованість відповідача по сплаті аліментів на утримання ОСОБА_1 (ВП № 61120291) становить 97984,26 грн.; по сплаті аліментів на утримання ОСОБА_2 (ВП 61120387) заборгованість становить 47273,91 грн..
ОСОБА_1 досягла повноліття та за наслідками медично-соціальної експертизи ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_7 встановлено безстроково інвалідність групи А, що підтверджується довідкою МСЕК №116564 від 29.06.2021 року.
Утримання дитини інваліда потребує від матері значних як фізичних так і моральних зусиль. Через те, що ОСОБА_2 має постійно доглядати та всюди супроводжувати (в школі, на лікуванні, вдома у повсякденному житті) доньку-інваліда ОСОБА_1 , тому не має змоги влаштуватись на постійну роботу та фактично не має можливості заробляти на життя.
Для можливості працювати та заробляти на життя, а також для виконання програми реабілітації, що приписана лікарями для підтримання здоров'я доньки ОСОБА_1 , необхідний постійний догляд няні у робочий час, тобто 8 годин на день 5 днів на тиждень, що за різними комерційними пропозиціями становить близько 15000,00 гривень на місяць, що є додатковими витратами, які викликані особливими обставинами. Маючи ці кошти, ОСОБА_2 зможе влаштувалися на роботу та заробляти на лікування дитині відповідно до програми реабілітації.
Посилаючись на вказані обставини, позивачі просили суд:
-стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання у розмірі 1/3 всіх доходів, але не менше одного розміру прожиткового мінімуму встановленого законом для непрацездатних осіб.
-стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати, що викликані інвалідністю, у розмірі 15000 (п'ятнадцять тисяч) гривень щомісячно, з наступною індексацією;
-стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на її утримання у розмірі 1/6 всіх доходів, але не менше половини розміру прожиткового мінімуму встановленого законом для працездатних осіб.
Позивачі в судове засідання не з'явились, надали суду заяву, якою позовні вимоги підтримали, справу просили слухати за їх відсутності.
Відповідач у судове засідання не з'явився, причину неявки суду не повідомив, заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження, а також відзив на позов до суду не надавав, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 із 16.12.2005 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 02.10.2017 року розірвано.
Від подружнього життя у сторін народилася донька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис №1312, в якому батьком зазначений відповідач - ОСОБА_3 .
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська 28.08.2018 року стягнуто із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , аліменти у розмірі 1/3 частини від усіх його доходів щомісячно, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи стягнення з дати подання позову до ІНФОРМАЦІЯ_7 - до досягнення дитиною повноліття.
Також вказаним рішенням стягнуто щомісяця із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , аліменти у розмірі 1/6 частини від усіх його доходів щомісячно на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , на її утримання, до ІНФОРМАЦІЯ_7 - до досягнення повноліття дитиною ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.11-13).
На виконання вказаного рішення судом 07.03.2019 року видано виконавчі листи (а.с.16,19).
Відповідно до даних виконавчих проваджень, заборгованість відповідача по сплаті аліментів на утримання ОСОБА_1 (ВП № 61120291) становить 97984,26 грн.; по сплаті аліментів на утримання ОСОБА_2 (ВП 61120387) заборгованість становить 47273,91 грн.(15,18).
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , досягла повноліття та є особою з інвалідністю першої групи з дитинства, потребує постійної сторонньої допомоги та догляду, інвалідність встановлено безстроково, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серія 12ААВ №116564 від 29.06.2021 року (а.с.21).
У відповідності до ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно із ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із ч. ч. 1,7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.
Згідно із ч.1 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
На підставі ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Положеннями ст.ст. 180, 183, 185, 193, 198, 199 СК України визначаються декілька видів виконання цього обов'язку, зокрема: утримання неповнолітньої дитини, що стягується у частках або твердій грошовій сумі (статті 180, 183); участь батьків у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом, тощо) (стаття 185); утримання дитини, яка перебуває в закладі охорони здоров'я, навчальному або іншому закладі, у разі якщо батьки не беруть участі в утриманні дитини, влаштованої до державного або комунального або іншого закладу, аліменти можуть бути стягнуті з них на загальних підставах (стаття 193); батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, а також якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і потребують матеріальної допомоги до досягнення ними двадцяти трьох років, за умови якщо батьки можуть надавати таку допомогу (стаття 198).
Суд наголошує на тому, що відповідно до статті 198 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.
Батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дочку, сина тільки за наявності передбачених в законі умов. Обов'язок батьків по утриманню повнолітніх дочки, сина виникає на підставі складу юридичних фактів: а) походження дочки, сина від батьків (кровне споріднення) або наявність між ними інших юридично значущих зв'язків (усиновлення, факт біологічного походження); б) непрацездатність дочки, сина; в) потреба дочки, сина в матеріальній допомозі; г) здатність батьків надавати матеріальну допомогу.
Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів на повнолітніх дочку, сина з одного з батьків суд повинен взяти до уваги можливість надання утримання й другим з батьків і врахувати стан здоров'я та матеріальне становище як дочки (сина), так і платника аліментів, інших дітей чи непрацездатних батьків, дружини, дітей та інші обставини, що мають істотне значення (статті 182, 200 СК України).
Таким чином, розмір відповідних аліментів визначається з урахуванням обставин, зазначених у статті 82 СК України, а саме: стану здоров'я та матеріального становища дитини; стану здоров'я та матеріального становища платника аліментів; наявності у платника аліментів інших дітей, при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Відповідно до ч.1 ст.80, ст.88 СК України, якщо один із подружжя, в тому числі і працездатний, проживає з дитиною-інвалідом, яка не може обходитися без постійного стороннього догляду, і опікується нею, він має право на утримання за умови, що другий з подружжя може надавати матеріальну допомогу.
Право на утримання триває протягом всього часу проживання з дитиною-інвалідом та опікування нею і не залежить від матеріального становища того з батьків, з ким вона проживає.
Розмір аліментів тому з подружжя, з ким проживає дитина-інвалід, визначається за рішенням суду відповідно до частини першої статті 80 цього Кодексу, без урахування можливості одержання аліментів від своїх батьків, повнолітніх дочки або сина.
Аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.
З матеріалів справи не вбачається, що з відповідача здійснюються будь-які стягнення на утримання інших дітей або осіб, яких він зобов'язаний утримувати, обставини, які б унеможливлювали виконання обов'язку відповідачем по сплаті аліментів за станом здоров'я або за іншими обставинами відсутні.
З урахуванням наведеного, приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є непрацездатною особою, та особою з інвалідністю першої групи з дитинства, потребує постійної сторонньої допомоги та догляду, що значно обмежує час та можливості позивачки для заробітку достатніх коштів на своє утримання та утримання доньки, виходячи із загальних засад цивільного судочинства, принципів рівності прав і обов'язків батьків, розумності та справедливості, суд вважає необхідним визначити розмір аліментів, що підлягають стягненню з відповідача на користь ОСОБА_1 , як на повнолітню дитину інваліда у розмірі 1/3 від заробітку (доходу) платника аліментів щомісяця, але не менше, ніж 50 % прожиткового мінімуму для особи, яка втратила працездатність, протягом строку інвалідності починаючи стягнення з дня пред'явлення позову тобто з 03.08.2021 року.
Також суд вважає стягнути з відповідача на користь ОСОБА_2 аліменти на її утримання на час опікування дитиною - інвалідом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 частини його заробітку, починаючи із 03.08.2021 року.
Що стосується позовної вимоги про стягнення з відповідача додаткових витрат, що викликані інвалідністю, у розмірі 15000 гривень щомісячно, суд вважає зазначити наступне.
Згідно з вимогами ч.1 ст.185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Відповідно до вимог ч.2 ст.185 СК України розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Аналіз відповідних норм закону вказує на те, що в окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.
Це положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається зазначеною статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв'язку із розвитком певних її здібностей чи то страждає на хворобу. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті).
Статтею 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч.6 ст.81, ч.1 ст 89 ЦПК України доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на вищевикладені обставини, надавши аналіз наявним у справі доказам, керуючись нормами діючого законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог про стягнення з відповідача додаткових витрат на утримання дочки у зазначеному позивачем розмірі, оскільки позивачем неналежно сформовано доказову базу щодо понесення нею додаткових витрат на утримання дитини. Разом з тим, позивачі не надали суду належних та допустимих доказів на підтвердження таких витрат. Тому в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню 1816,00 гривень судового збору на користь держави.
Керуючись ст.ст. 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 280-283 ЦПК України, ст.ст. 6, 10, 79, 88, 181, 182, 198, 200 СК України, суд, -
Позов за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів та додаткових витрат на дитину, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на повнолітню дитину інваліда у розмірі 1/3 від заробітку (доходу) платника аліментів щомісяця, але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для особи, яка втратила працездатність, протягом строку інвалідності починаючи стягнення з дня пред'явлення позову тобто з 03.08.2021 року.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на її утримання на час опікування дитиною - інвалідом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 частини його заробітку, починаючи із 03.08.2021 року.
В іншій частині позову, - відмовити.
Стягнути із ОСОБА_3 1816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) гривень 00 копійок судового збору на користь держави.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНКОПП НОМЕР_3 , уродженка м.Дніпропетровська, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 РНКОПП НОМЕР_2 , уродженка м.Дніпропетровська, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНКОПП НОМЕР_1 , уродженець с. Ляміно Сургутського району Тюменської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Суддя