іменем України
27 жовтня 2021 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 751/8489/20
Головуючий у першій інстанції - Яременко І. В.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1176/21
Чернігівський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді Скрипки А.А.
суддів: Євстафіїва О.К., Шарапової О.Л.
сторони:
позивач: ОСОБА_1
відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю ”Чернігівгаз збут”, Акціонерне товариство ”Оператор газорозподільної системи ”Чернігівгаз”
розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова у складі судді Яременко І.В. від 20 травня 2021 року, місце ухвалення рішення м.Чернігів, у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ”Чернігівгаз збут”, Акціонерного товариства ”Оператор газорозподільної системи ”Чернігівгаз” про захист прав споживача та стягнення моральної шкоди,
У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ”Чернігівгаз збут”, Акціонерного товариства ”Оператор газорозподільної системи ”Чернігівгаз” про захист прав споживача та стягнення моральної шкоди, в якому просила: визнати незаконним встановлений ТОВ ”Чернігівгаз збут” режим нарахування об'ємів спожитого природного газу їй, як власнику квартири за адресою: АДРЕСА_1 , починаючи з 01.01.2020 року; зобов'язати ТОВ ”Чернігівгаз збут” здійснити їй перерахунок плати за спожитий газ за адресою: АДРЕСА_1 , з 01.01.2020 року за нормою споживання 10,49 м.куб. на одну зареєстровану особу, відповідно до Норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.02.2019 року №143; стягнути з ТОВ ”Чернігівгаз збут” на користь позивача моральну шкоду у розмірі 5 000 грн. В обґрунтування вимог заявленого позову ОСОБА_1 вказувала, що вона проживає за адресою: АДРЕСА_1 , та є побутовим споживачем послуг газопостачання (особовий рахунок НОМЕР_1 ). У вказаній квартирі, починаючи з 23.01.2020 року проживає 2 особи, її обладнано газовою плитою та газовим водонагрівачем. До 23.01.2020 року у квартирі проживало 3 особи. Між позивачем та ПАТ ”Чернігівгаз” укладено Типовий договір про надання населенню послуг з газопостачання. Позивач зазначала, що постачання природного газу здійснює ТОВ ”Чернігівгаз збут”, яке нараховує вартість послуг з газопостачання, при цьому до 01.01.2020 року нарахування вартості вказаних послуг здійснювалось ТОВ ”Чернігівгаз збут”, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 27.02.2019 року №143 ”Питання споживання природного газу”. Відповідно до додатку до вказаної постанови, норма споживання природного газу на 1 людину за наявності плити газової та газового водонагрівача становила 10,49 м.куб. Згідно із квитанціями, як стверджує позивач, ТОВ ”Чернігівгаз збут” до 01.01.2020 року нараховувало їй обсяги спожитого газу за вищевказаною адресою в кількості 31,47 м.куб. за 3 осіб. При цьому, позивач вказує, що з 01.01.2020 року, враховуючи що у вказаній квартирі з 23.01.2020 року залишилось проживати 2 особи, відповідач ТОВ ”Чернігівгаз збут” незаконно збільшило обсяги спожитого природного газу і надалі, за кожен місяць замість 20,98 м.куб. нарахувало за січень 70,80 м.куб., а з лютого 2020 року здійснює нарахування по 47,20 м.куб. Як зазначає позивач, на її неодноразові звернення до відповідача з приводу надання роз'яснення та проведення перерахунку за вказаною адресою, оскільки є безпідставним нарахування за 2 осіб з лютого - 47,20 м.куб. (в січні 70,80 м.куб.), коли за 3 осіб до 01.01.2020 року нараховувалось 31,47 м.куб., відповідач пояснив, що збільшення норм спожитого природного газу за вказаною адресою відбулось у зв'язку з неприведенням обліку природного газу відповідно до Кодексу та діючого законодавства. ОСОБА_1 вважає, що вказані дії відповідачів є незаконними та такими, що не відповідають діючому законодавству, зокрема, Закону України ”Про захист прав споживачів”, оскільки виконавець послуги нав'язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами, при цьому, порушується принцип рівності сторін договору, ціну продукції визначено неналежним чином. У позовній заяві ОСОБА_1 стверджує, що відповідачами також не дотримано положень статей 19,20,21 Закону України ”Про житлово-комунальні послуги”, згідно з якими відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, а виконавець зобов'язаний забезпечувати своєчасність та відповідну якість житлово-комунальних послуг. ОСОБА_1 вважає, що зміна відповідачем в односторонньому порядку умов Типового договору в частині безпідставного збільшення режиму нарахування об'ємів (обсягів) газу, є недоліком продукції (неналежним наданням послуги), і тому, у розумінні законодавства про захист прав споживачів, і відповідно до статей 4,22 Закону України ”Про захист прав споживачів”, має наслідком відшкодування моральної шкоди, завданої споживачу неналежним наданням послуги. Розмір спричиненої їй моральної шкоди ОСОБА_1 оцінила у 5 000 грн., та просить стягнути її з ТОВ ”Чернігівгаз збут” на свою користь.
16.04.2021 року ОСОБА_1 подала до суду першої інстанції заяву про зменшення розміру позовних вимог (а.с.137-138), в якій просила стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ”Чернігівгаз збут” та Акціонерного товариства ”Оператор газорозподільної системи ”Чернігівгаз” на її користь моральну шкоду у розмірі 5 000 грн.
Рішенням Новозаводського районного суду м.Чернігова від 20.05.2021 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ”Чернігівгаз збут”, Акціонерного товариства ”Оператор газорозподільної системи ”Чернігівгаз” про захист прав споживача та стягнення моральної шкоди.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції від 20.05.2021 року скасувати, та ухвалити нове рішення, яким стягнути на її користь з Товариства з обмеженою відповідальністю ”Чернігівгаз збут” та Акціонерного товариства ”Оператор газорозподільної системи ”Чернігівгаз” моральну шкоду у розмірі 5 000 грн. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 вказують, що оскаржуване рішення суду першої інстанції від 20.05.2021 року є незаконним та необґрунтованим, воно підлягає скасуванню відповідно до вимог статті 376 ЦПК України, у зв'язку з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, та невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи. Доводи апеляційної скарги зазначають, що в ході судового розгляду даної справи відповідачі визнали, що порушили Закон України ”Про захист прав споживачів” та здійснювали нарахування вартості послуг з газопостачання з порушенням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 27.02.2019 року №143 ”Питання споживання природного газу”. У зв'язку із даними обставинами відповідачами було проведено відповідний перерахунок оплати за спожитий газ по особовому рахунку. Доводи апеляційної скарги стверджують, що відповідно до п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року ”Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” встановлено, що спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються, зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції або випливає з її положень; у випадках, передбачених законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди; при порушенні зобов'язань, які підпадають під дію Закону ”Про захист прав споживачів” чи інших законів, що регулюють такі зобов'язання і передбачають відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Доводи апеляційної скарги вказують, що відповідно до п.5 ч.1 статті 4 Закону України ”Про захист прав споживачів”, споживачі під час укладення, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання (придбання, замовлення тощо) продукції, а також при використанні продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону. Таким чином, право споживача на відшкодування моральної шкоди не пов'язується виключно із заподіянням продукцією небезпеки для життя і здоров'я людей. Доводи апеляційної скарги зазначають, що згідно п.15, п.19 статті 1 Закону України ”Про захист прав споживачів”, недолік - це будь-яка невідповідність продукції вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, умовам договорів або вимогам, що пред'являються до неї, а також інформації про продукцію, наданій виробником (виконавцем, продавцем); продукція - будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб. Доводи апеляційної скарги стверджують, що виходячи із аналізу вказаних правових норм, зміна відповідачем в односторонньому порядку умов Типового договору в частині безпідставного збільшення режиму нарахування об'ємів (обсягів) газу, є недоліком продукції (неналежним наданням послуги) у розумінні законодавства про захист прав споживачів, і відповідно до статей 4 та 22 Закону України ”Про захист прав споживачів”, має наслідком відшкодування моральної шкоди, завданої споживачу таким неналежним наданням послуги. У доводах апеляційної скарги апелянт вказує, що Закон України ''Про захист прав споживачів'' не містить застережень про те, що моральна шкода споживачу відшкодовується лише у разі завдання шкоди його життю чи здоров'ю.
У відзиві на апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю ”Чернігівгаз збут” просить залишити апеляційну скаргу без задоволення у зв'язку із її безпідставністю, та залишити без змін обґрунтоване рішення суду першої інстанції від 20.05.2021 року.
У відзиві на апеляційну скаргу Акціонерне товариство ”Оператор газорозподільної системи ”Чернігівгаз” просить залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, та залишити без змін обґрунтоване рішення суду першої інстанції від 20.05.2021 року.
Відповідно до приписів ч.1 статті 369 ЦПК України, апеляційний суд розглядає цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 20.05.2021 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ”Чернігівгаз збут”, Акціонерного товариства ”Оператор газорозподільної системи ”Чернігівгаз” про захист прав споживача та стягнення моральної шкоди, без повідомлення учасників справи.
На адресу апеляційного суду Товариством з обмеженою відповідальністю ”Чернігівгаз збут” було направлено клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (а.с.177).
З даного приводу апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до приписів ч.3 статті 369 ЦПК України, з урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути апеляційні скарги, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
Апеляційний суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні вказаного клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю ”Чернігівгаз збут”, у зв'язку із відсутністю посилання у ньому на конкретні обставини справи, які б давали підстави для розгляду даної цивільної справи апеляційним судом у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи, і таких обставин апеляційним судом не встановлено.
Згідно ч.13 статті 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Як вбачається з повідомлень про вручення поштових відправлень (а.с.168,169) та довідок про доставку електронного листа (а.с.204,205), сторони по справі отримали копії ухвал апеляційного суду про відкриття апеляційного провадження у справі та про призначення справи до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідно до ч.1 статті 367 ЦПК України, яка регламентує межі розгляду справи судом апеляційної інстанції, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.
В ході судового розгляду даної справи встановлено, і вказані обставини підтверджуються її матеріалами, що між ОСОБА_1 та ПАТ ”Чернігівгаз” 18.04.2014 року було укладено Типовий договір про надання населенню послуг з газопостачання №89291 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.11-12).
ОСОБА_1 є побутовим споживачем послуг газопостачання.
Згідно довідки Об'єднання житлово-будівельних кооперативів м.Чернігова №1090 від 16.03.2020 року, у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , починаючи з 23.01.2020 року, зареєстровано 2 особи (а.с.17).
Звертаючись до суду з даним позовом (а.с.1-7), ОСОБА_1 зазначала, що постачання природного газу до її квартири здійснює ТОВ ”Чернігівгаз збут”, яке нараховує вартість послуг з газопостачання, при цьому до 01.01.2020 року нарахування вартості вказаних послуг здійснювалось ТОВ ”Чернігівгаз збут” згідно постанови Кабінету Міністрів України від 27.02.2019 року №143 ”Питання споживання природного газу”. Позивач стверджувала, що відповідно до додатку до вказаної постанови, норма споживання природного газу на 1 людину за наявності плити газової та газового водонагрівача становила 10,49 м. куб. Згідно із квитанціями, ТОВ ”Чернігівгаз збут” до 01.01.2020 року нараховувало позивачу обсяги спожитого газу за вищевказаною адресою в кількості 31,47 м. куб. за 3 осіб. Але, з 01.01.2020 року, враховуючи, що у вказаній квартирі з 23.01.2020 року залишилось проживати лише 2 особи, відповідач ТОВ ”Чернігівгаз збут”, як стверджувала позивач, незаконно збільшило обсяги спожитого природного газу і надалі, за кожен місяць замість 20,98 м.куб. нарахувало за січень 70,80 м.куб., а з лютого 2020 року здійснює нарахування по 47,20 м.куб.
Згідно матеріалів справи, позивач зверталась до відповідачів з приводу здійснення коригування обсягів спожитого природного газу та перерахунку оплати за спожитий газ за адресою: АДРЕСА_1 по особовому рахунку № НОМЕР_1 , починаючи з 01.01.2020 року за нормою споживання 10,49 м. куб. (а.с.18, 18,зворот).
По справі встановлено, що після звернення ОСОБА_1 до суду з даним позовом, відповідачем Акціонерним товариством ”Оператор газорозподільної системи ”Чернігівгаз” було проведено відповідний перерахунок оплати за спожитий газ по особовому рахунку № НОМЕР_1 , що підтверджується копією листа від 05.01.2021 року №14003.1-Сп-148-0121 (а.с.32). Вказані обставини визнаються учасниками справи, а тому не підлягають доказуванню, у відповідності до ч.1 статті 82 ЦПК України.
12.01.2021 року ОСОБА_1 направила до суду першої інстанції відповідь на відзив ТОВ ”Чернігівгаз збут” на позов, в якому, у зв'язку із здійсненням перерахунку об'ємів споживання, позивач не заперечувала проти закриття провадження у справі в частині позовних вимог щодо зобов'язання ТОВ ”Чернігівгаз збут” здійснити перерахунок плати за спожитий газ з 01.01.2020 року за нормою споживання 10,49 м.куб. на одну зареєстровану особу. При цьому, позивач просила задовольнити її позовну заяву в частині стягнення з ТОВ ”Чернігівгаз збут” на її користь моральної шкоди у розмірі 5 000 грн. (а.с.115-116).
Ухвалою Новозаводського районного суду м.Чернігова від 14.01.2021 року судовий розгляд даної справи було призначено у відкритому судовому засіданні на 22.02.2021 року на 09:00 год. (а.с.118).
За клопотанням позивача ОСОБА_1 від 15.02.2021 року (а.с.126) розгляд даної справи було відкладено на 01.04.2021 року на 11:30 год.
В судовому засіданні суду першої інстанції 01.04.2021 року у розгляді даної справи було оголошено перерву до 14:00 год. 20.05.2021 року, з метою надання ОСОБА_1 часу для подання заяви про зменшення позовних вимог (а.с.134-135).
16.04.2021 року ОСОБА_1 подала до суду першої інстанції заяву про зменшення позовних вимог, в якій просила стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ”Чернігівгаз збут” та Акціонерного товариства ”Оператор газорозподільної системи ”Чернігівгаз” на її користь моральну шкоду в розмірі 5 000 грн. (а.с.137-138). Вказана заява була прийнята судом.
Рішенням Новозаводського районного суду м.Чернігова від 20.05.2021 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ”Чернігівгаз збут”, Акціонерного товариства ”Оператор газорозподільної системи ”Чернігівгаз” про захист прав споживача та стягнення моральної шкоди.
Як вбачається із оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 20.05.2021 року, відмовляючи ОСОБА_1 у задоволенні вимог заявленого позову, суд першої інстанції, з посиланням на п.5 ч.1 статті 4 Закону України ”Про захист прав споживачів”, вказав, що право на відшкодування моральної шкоди виникає у споживачів лише за умови, що така шкода їм завдана небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією у випадках, передбачених законодавством. При цьому, суд першої інстанції у оскаржуваному рішенні від 20.05.2021 року зазначив, що оскільки позивачем ОСОБА_1 не наведено, а в судовому засіданні не встановлено заподіяння їй моральної шкоди, небезпечної для життя і здоров'я людей продукцією відповідачів, тому підстави для відшкодування моральної шкоди, передбаченої статтею 4 Закону України ”Про захист прав споживачів”, відсутні. За даних обставин, суд першої інстанції вважав за необхідне відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову про стягнення моральної шкоди у сумі 5 000 грн.
Доводи апеляційної скарги зазначають, що в ході судового розгляду даної справи відповідачі визнали, що порушили Закон України ”Про захист прав споживачів” та здійснювали нарахування вартості послуг з газопостачання з порушенням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 27.02.2019 року №143 ”Питання споживання природного газу”. У зв'язку із даними обставинами відповідачами було проведено відповідний перерахунок оплати за спожитий газ по особовому рахунку. Доводи апеляційної скарги стверджують, що відповідно до п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року ”Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” встановлено, що спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються, зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції або випливає з її положень; у випадках, передбачених законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди; при порушенні зобов'язань, які підпадають під дію Закону ”Про захист прав споживачів” чи інших законів, що регулюють такі зобов'язання і передбачають відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Доводи апеляційної скарги вказують, що відповідно до п.5 ч.1 статті 4 Закону України ”Про захист прав споживачів”, споживачі під час укладення, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання (придбання, замовлення тощо) продукції, а також при використанні продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону. Таким чином, право споживача на відшкодування моральної шкоди не пов'язується виключно із заподіянням продукцією небезпеки для життя і здоров'я людей. Доводи апеляційної скарги зазначають, що згідно п.15, п.19 статті 1 Закону України ”Про захист прав споживачів”, недолік - це будь-яка невідповідність продукції вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, умовам договорів або вимогам, що пред'являються до неї, а також інформації про продукцію, наданій виробником (виконавцем, продавцем); продукція - будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб. Доводи апеляційної скарги стверджують, що виходячи із аналізу вказаних правових норм, зміна відповідачем в односторонньому порядку умов Типового договору в частині безпідставного збільшення режиму нарахування об'ємів (обсягів) газу, є недоліком продукції (неналежним наданням послуги) у розумінні законодавства про захист прав споживачів, і відповідно до статей 4 та 22 Закону України ”Про захист прав споживачів”, має наслідком відшкодування моральної шкоди, завданої споживачу таким неналежним наданням послуги. У доводах апеляційної скарги апелянт вказує, що Закон України ''Про захист прав споживачів'' не містить застережень про те, що моральна шкода споживачу відшкодовується лише у разі завдання шкоди його життю чи здоров'ю.
Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що доводи апеляційної скарги відносно того, що висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні вимог заявленого позову не узгоджується із фактичними обставинами справи та нормами права, які регулюють спірні правовідносини, знайшли своє часткове підтвердження в ході апеляційного розгляду даної справи.
Відповідно до ч.4 статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, апеляційний суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.09.2020 року у справі №216/3521/16-ц, провадження №14-714 цс19.
Відповідно до частини першої та пункту 9 частини другої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу з застосуванням, зокрема, такого способу захисту, як відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
За загальним правилом зобов'язання з відшкодування шкоди (майнової та немайнової) є прямим наслідком правопорушення, тобто порушення охоронюваних законом суб'єктивних особистих немайнових і майнових прав та інтересів учасників цивільних відносин. При цьому, одне і те ж правопорушення може призводити до негативних наслідків як у майновій, так і немайновій сферах, тобто виступати підставою для відшкодування майнової та моральної шкоди одночасно.
Заподіяння моральної шкоди та компенсація відповідних немайнових втрат може мати місце як в договірних, так і в деліктних правовідносинах (поза межами існуючих між потерпілим і завдавачем шкоди договірних чи інших правомірних зобов'язальних відносин).
Згідно з частинами першою та другою статті 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку зі знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Відповідно до частини першої статті 201 ЦК України, особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров'я, життя; честь, гідність і ділова репутація; ім'я (найменування); авторство; свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.
Право на відшкодування моральної шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб, встановлене Конституцією України та Законами України.
Стаття 1167 ЦК України передбачає загальні підстави відповідальності за спричинену моральну шкоду в позадоговірних відносинах, зокрема, встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до статті 611 ЦК України, моральна шкода підлягає відшкодуванню у разі порушення зобов'язання, якщо таке відшкодування встановлено договором або законом. Тобто, законодавець вказує на два випадки компенсації моральної шкоди - вони визначені умовами договору або випливають із положень законодавства (зокрема, статті 4,22 Закону України ”Про захист прав споживачів”).
Спори про відшкодування фізичній особі моральної шкоди розглядаються, зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України або випливає з її положень; у випадках, передбачених законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди; при порушенні зобов'язань, які підпадають під дію Закону про захист прав споживачів чи інших законів, що регулюють такі зобов'язання і передбачають відшкодування моральної шкоди.
У спорах про захист прав споживачів відшкодування моральної шкоди прямо встановлено спеціальним законом, який регулює відносини у сфері захисту прав споживачів.
Пункт 5 частини першої статті 4 Закону України ”Про захист прав споживачів” передбачає, що споживачі під час укладення, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання (придбання, замовлення тощо) продукції, а також при використанні продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.
Відповідно до пункту 19 частини першої статті 1 Закону України ''Про захист прав споживачів'', термін ”продукція” у цьому Законі вживається в значенні - будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб.
За змістом частини другої статті 22 Закону України ''Про захист прав споживачів'', при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Таким чином, моральна шкода за порушення цивільно-правового договору, як спосіб захисту суб'єктивного цивільного права може бути компенсована і в тому разі, якщо це прямо не передбачено законом або тим чи іншим договором, і підлягає стягненню на підставі статей 16,23 ЦК України і статей 4,22 Закону України ”Про захист прав споживачів” навіть у тих випадках, коли умовами договору право на компенсацію моральної шкоди не передбачено.
Згідно матеріалів справи, позивач зверталась до відповідачів з приводу здійснення коригування обсягів спожитого природного газу та перерахунку оплати за спожитий газ за адресою: АДРЕСА_1 по особовому рахунку № НОМЕР_1 , починаючи з 01.01.2020 року за нормою споживання 10,49 м. куб. (а.с.18, 18, зворот).
По справі встановлено, що після звернення ОСОБА_1 до суду з даним позовом, відповідачем Акціонерним товариством ”Оператор газорозподільної системи ”Чернігівгаз” було проведено відповідний перерахунок оплати за спожитий газ по особовому рахунку № НОМЕР_1 , що підтверджується копією листа від 05.01.2021 року №14003.1-Сп-148-0121 (а.с.32). Вказані обставини визнаються учасниками справи, а тому не підлягають доказуванню, у відповідності до ч.1 статті 82 ЦПК України.
За даних обставин, апеляційний суд погоджується з доводами апеляційної скарги відносно того, що в ході розгляду справи встановлено порушення приписів Закону України ”Про захист прав споживачів”, оскільки нарахування вартості послуг з газопостачання ОСОБА_1 здійснювалось з порушенням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 27.02.2019 року №143 ”Питання споживання природного газу” щодо визначення обсягу спожитого газу, у зв'язку з чим ТОВ ”Чернігівгаз збут” було проведено відповідний перерахунок оплати за спожитий газ по особовому рахунку споживача. Зміна відповідачем у односторонньому порядку умов укладеного із позивачем Типового договору в частині безпідставного збільшення режиму нарахування об'ємів (обсягів) газу, є недоліком продукції (неналежним наданням послуги) у розумінні приписів законодавства про захист прав споживачів, і відповідно до статей 4, 22 Закону України ”Про захист прав споживачів” має наслідком відшкодування моральної шкоди, завданої споживачу зазначеним неналежним наданням послуги.
Відповідно до Законів України ”Про ліцензування видів господарської діяльності”, ”Про ринок природного газу”, ”Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг”, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, постановою від 19.06.2017 року №807 видала Публічному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації ”Чернігівгаз” (код ЄДРПОУ 03358104) ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу в межах території міста Чернігів та Чернігівської області (а.с.39-40).
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, постановою від 04.06.2019 року №942 ''Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 19 червня 2017 року №807”, внесла такі зміни: 1)у назві абревіатуру ”ПАТ” замінити абревіатурою ”АТ”; 2)у тексті постанови слова ”ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО ПО ГАЗОПОСТАЧАННЮ ТА ГАЗИФІКАЦІЇ” у всіх відмінках замінити словами ”АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО ”ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ” у відповідних відмінках (а.с.41).
Взаємовідносини оператора ГРМ із суб'єктами ринку природного газу, зокрема правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем регулюються Кодексом газорозподільних систем, затвердженим Постановою НКРЕКП №2494 від 30.09.2015 року, який поширюється на операторів газорозподільних систем, замовників доступу та приєднання до газорозподільної системи, споживачів (у тому числі, побутових споживачів), об'єкти яких підключені до газорозподільних систем, та на їх постачальників.
Пункт 1 глави 1 Розділу VI Кодексу газорозподільних систем визначає, що суб'єкти ринку природного газу (у тому числі, споживачі), які в установленому законодавством порядку підключені до газорозподільних систем, мають право на отримання/передачу природного газу зазначеними газорозподільними системами за умови дотримання ними вимог Кодексу та договору розподілу природного газу.
Постановою НКРЕКП №2498 від 30.09.2015 року затверджено ”Типовий договір розподілу природного газу”, який у відповідності до п.1.1 є публічним, регламентує порядок та умови переміщення природного газу з метою фізичної доставки оператором ГРМ обсягів природного газу, які належать споживачам (їх постачальникам), до об'єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу із газорозподільної системи.
Постановою НКРЕКП №1644 від 28.05.2015 року ”Про видачу ліцензії на постачання природного газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом”, ТОВ ”Чернігівгаз збут” було видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом на території м.Чернігів та Чернігівської області терміном дії з 01.07.2015 року.
Постановою НКРЕКП №2500 від 30.09.2015 року затверджено ”Типовий договір постачання природного газу побутовим споживачам”, який у відповідності до п.1.1. є публічним, регламентує порядок та умови постачання природного газу споживачу, як товарної продукції постачальником (а.с.82-91). Відповідно до пункту 2.1. даного Договору, ТОВ ”Чернігівгаз збут” зобов'язався постачати природний газ позивачу в необхідних об'ємах (обсягах), а ОСОБА_1 зобов'язалась своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, визначеному договором. Пунктом 4.4. вказаного договору встановлено, що об'єм (обсяг) постачання та споживання природного газу споживачем за розрахунковий період визначається одним із нижченаведених способів: 1) за даними Оператора ГРМ за підсумками розрахункового періоду, що містяться в базі даних Оператора газотранспортної системи та доведені Споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу; 2) або за плановими величинами середньомісячного споживання газу в опалювальний або міжопалювальний період. Зазначена норма дублюється в п.13 Правил постачання природного газу.
По справі встановлено, що ОСОБА_1 є споживачем, у якого не встановлено лічильник природного газу, і розрахунки проводяться на підставі даних Оператора ГРМ, у відповідності до положень пункту 3 Глави 4 Розділу IX Кодексу Газорозподільних систем, якими встановлено, що якщо побутовий споживач за договором розподілу природного газу не забезпечений лічильником газу, фактичний об'єм спожитого (розподіленого) природного газу по об'єкту побутового споживача за відповідний календарний місяць визначається за нормами споживання.
Визначені об'єми споживання природного газу за нормами споживання у розрізі календарних місяців мають бути зазначені Оператором ГРМ у персоніфікованих даних заяви-приєднання до договору розподілу природного газу.
Оператором ГРМ на території Чернігівської області, який здійснює облік природного газу, є АТ ”Чернігівгаз”. Оператор ГРМ є відповідальним за облік природного газу у побутових споживачів та визначені ним обсяги природного газу є обов'язковими для постачальника та споживача.
Враховуючи вищенаведене, АТ ”Чернігівгаз” (Оператор ГРМ) передає інформацію до ТОВ ”Чернігівгаз Збут” (Постачальник) про об'єм та обсяг розподіленого природного газу споживачу ( ОСОБА_1 ), на підставі якого ТОВ ”Чернігівгаз Збут” здійснює нарахування за спожитий природний газ ОСОБА_1 .
За інформацією АТ ”Чернігівгаз” №14003.1-Сл-16964-1220 від 28.12.2020 року, яка була надана ТОВ ”Чернігівгаз Збут” про об'єми (обсяги) спожитого природного газу за адресою: АДРЕСА_1 , які включені в баланс ТОВ ”Чернігівгаз Збут” в оскаржуваний період з 01.01.2020 року по 30.11.2020 року встановлено, що споживачами за вказаний період спожито 535,95 м.куб., що за діючими в спірний період тарифами становить 2 610,22 грн. Станом на 28.12.2020 року розрахунок нарахувань та оплат у оскаржуваний період по особовому рахунку позивача складається з 2 610,22 грн. (спожито за період з 01.01.2020 року по 30.11.2020 року) + 195,18 грн. (борг за грудень 2019 року) - 2 227,88 грн. (проведені споживачем оплати, з врахуванням монетизованої пільги) = 577,52 грн. (заборгованість за спірний період) (а.с.107).
На запит ТОВ ”Чернігівгаз збут” №14703-Сл-9-0121 від 04.01.2021 року щодо підтвердження визначених Оператором ГРМ обсягів споживання ОСОБА_1 за період з листопада 2019 року по листопад 2020 року (а.с.104), АТ ”Чернігівгаз” була надана інформація про об'єми (обсяги) природного газу за адресою: АДРЕСА_1 за період з 01.12.2019 року по 30.11.2020 року, згідно якої об'єм (обсяг) природного газу за грудень 2019 року склав 31,470 куб.м, за січень 2020 року - 70,800 куб.м, а за лютий 2020 року - листопад 2020 року - по 47,200 куб.м (а.105).
Станом на 05.01.2021 року Оператором ГРМ було проведено коригування обсягів спожитого природного газу за спірний період з 01.01.2020 року по 30.11.2020 року за адресою позивача, та включено в баланс ТОВ ”Чернігівгаз збут” обсяг 269,69 куб.м.
На запит ТОВ ”Чернігівгаз збут” №14703-Сл-21-0121 від 05.01.2021 року щодо підтвердження факту коригування обсягів спожитого природного газу ОСОБА_1 за період з січня 2020 року по листопад 2020 року, АТ ”Чернігівгаз” була надана інформація про те, що АТ ”Чернігівгаз” перевірило визначення об'ємів споживання природного газу за адресою ОСОБА_1 , і провело перерахунок обсягів спожитого газу. Згідно з відкоригованим розрахунком, норма споживання за адресою ОСОБА_1 до 23.01.2020 року визначена 10,49 м.куб. на одну особу (на три особи - 28,42 куб.м), а починаючи з 24.01.2020 року норма споживання становить 10,49 куб.м на одну особу (на дві особи - 20,98 м.куб.) (а.53).
На запит ТОВ ”Чернігівгаз збут” №14703-Сл-20-0121 від 05.01.2021 року щодо підтвердження відкоригованих обсягів спожитого природного газу ОСОБА_1 за період з січня 2020 року по листопад 2020 року, АТ ”Чернігівгаз” була надана інформація про об'єми (обсяги) природного газу (після проведеного перерозподілу обсягів споживання природного газу) за адресою: АДРЕСА_1 , які включені в баланс ТОВ ''Чернігівгаз збут'' з 01.01.2020 року по 30.11.2020 року, згідно якої об'єм (обсяг) природного газу за січень 2020 року - 28,42 куб.м, а за лютий 2020 року-листопад 2020 року - по 20,980 куб.м (а.52).
На підставі нових даних про обсяги, визначених оператором ГРМ, які було включено в баланс постачальника, ТОВ ”Чернігівгаз збут” на підставі норм законодавства було проведено перерахунок нарахувань по особовому рахунку позивача у спірний період. Станом на 05.01.2021 року по особовому рахунку позивача утворилась переплата в розмірі 872,48 грн. (а.с.110).
Таким чином, ТОВ ”Чернігівгаз збут”, як постачальник, не нараховував об'єми споживання природного газу ОСОБА_1 , оскільки нарахування обсягів спожитого природного газу у споживачів за відсутності лічильника газу належить до компетенції оператора ГРМ, яким є АТ ”Чернігівгаз”. ТОВ ”Чернігівгаз збут” проводило розрахунки із споживачем у спірний період за даними оператора ГРМ за підсумками розрахункового періоду, які містяться в базі даних оператора газотранспортної системи, та доведені споживачу оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу, положень пункту 4.4.Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам та приписів Правил постачання природного газу у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
За даних обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю ”Чернігівгаз збут” проводило розрахунки із позивачем на підставі діючого законодавства та Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, і тому відсутні будь-які неправомірні дії Товариства з обмеженою відповідальністю ”Чернігівгаз збут” у спірних правовідносинах щодо позивача. На підставі наведеного, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ”Чернігівгаз збут”, необхідно відмовити.
При цьому, апеляційним судом встановлено, що саме Акціонерне товариство ”Оператор газорозподільної системи ”Чернігівгаз” допустило у спірних правовідносинах щодо позивача ОСОБА_1 порушення вимог Закону України ”Про захист прав споживачів”, оскільки нарахування вартості послуг з газопостачання ОСОБА_1 здійснювалось з порушенням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 27.02.2019 року №143 ”Питання споживання природного газу” внаслідок безпідставного збільшення Акціонерним товариством ”Оператор газорозподільної системи ”Чернігівгаз” об'ємів (обсягів) спожитого споживачем ОСОБА_1 природного газу. У зв'язку з даними обставинами, Товариством з обмеженою відповідальністю ”Чернігівгаз збут” було проведено відповідний перерахунок оплати за спожитий газ по особовому рахунку споживача. Зміна відповідачем Акціонерним товариством ”Оператор газорозподільної системи ”Чернігівгаз” в односторонньому порядку умов Типового договору в частині безпідставного збільшення об'ємів (обсягів) спожитого ОСОБА_1 природного газу, є недоліком продукції (неналежним наданням послуги) у розумінні законодавства про захист прав споживачів, і відповідно до приписів статей 4,22 Закону України ”Про захист прав споживачів” має наслідком відшкодування моральної шкоди, завданої споживачу вказаним неналежним наданням послуги.
Відповідно до ч.4 статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, апеляційний суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.09.2020 року у справі №216/3521/16-ц, провадження №14-714 цс19.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пунктах 3,9 Постанови від 31.03.1995 року № 4 ”Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди”, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
В обґрунтування спричинення моральної шкоди позивач вказувала, що їй завдана моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях, руйнуванні життєвих планів, проведенням необхідних витрат у зв'язку з відновленням здоров'я, викликаного почуттям розпачу у зв'язку з несправедливим нарахуванням обсягів спожитого газу та погрозою відключення газопостачання у квартирі, зверненням до суду за захистом порушених прав. У вимогах заявленого позову ОСОБА_1 просила стягнути на її користь 5 000 грн. в рахунок відшкодування спричиненої моральної шкоди.
Приймаючи до уваги вищезазначені норми права, які регламентують спірні правовідносини, з врахуванням характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнала позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення, тощо) та з врахуванням тяжкості вимушених змін у життєвих стосунках позивача, а також виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, апеляційний суд вважає, що вимоги заявленого ОСОБА_1 позову підлягають частковому задоволенню. А саме, стягненню з Акціонерного товариства ”Оператор газорозподільної системи ”Чернігівгаз” на користь ОСОБА_1 підлягає 3 000 грн. в рахунок відшкодування спричиненої моральної шкоди.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ”Чернігівгаз збут” апеляційний суд вважає за необхідне відмовити.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 необхідно задовольнити частково. При цьому, рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 20.05.2021 року, скасувати. За даних обставин, апеляційний суд вважає за необхідне прийняти постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ”Чернігівгаз збут”, Акціонерного товариства ”Оператор газорозподільної системи ”Чернігівгаз” про захист прав споживача та стягнення моральної шкоди, задовольнити частково. А саме, стягнути з Акціонерного товариства ”Оператор газорозподільної системи ”Чернігівгаз” на користь ОСОБА_1 3 000 (три тисячі) грн. в рахунок відшкодування спричиненої моральної шкоди. У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 апеляційний суд вважає за необхідне - відмовити.
Керуючись статтями: 367, 369, 374; п.4 ч.1, ч.2 статті 376, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 20 травня 2021 року, скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ”Чернігівгаз збут”, Акціонерного товариства ”Оператор газорозподільної системи ”Чернігівгаз” про захист прав споживача та стягнення моральної шкоди, задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства ”Оператор газорозподільної системи ”Чернігівгаз” на користь ОСОБА_1 3 000 (три тисячі) грн. в рахунок відшкодування спричиненої моральної шкоди.
У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 , відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у випадках, передбачених п.2 ч.3 статті 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Дата складення повної постанови - 27.10.2021 року.
Головуючий: Судді: