Справа № 525/1154/21
Номер провадження 2/525/396/2021
28 жовтня 2021 року Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі: головуючого - судді Ячала Ю.І.,
за участю секретаря Лопатки О.В.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.
Разом з вище вказаним позовом до суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі № 525/1154/21, шляхом накладення арешту на все майно відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , включаючи належні йому квартиру АДРЕСА_1 , інше нерухоме майно, транспортні засоби та грошові кошти.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України в судове засідання сторони не викликались.
Дослідивши зміст поданої заяви про забезпечення позову та доданих до неї письмових доказів, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до ст. 151 ЦПК України, у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 152 ЦПК України, накладення арешту на майно відповідача допускається лише за умови, що майно належить відповідачу, та є необхідність саме у цьому виді забезпечення позову.
Відповідно до роз'яснень, викладених в Постанові Пленуму верховного суду України від 22.12.2006 року № 9 ''Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову'', розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідного виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовними вимогами.
Про те, що між сторонами існує спір, свідчить факт звернення позивача до суду за захистом його прав.
Щодо вимоги заявника про накладення арешту на належну відповідачу ОСОБА_2 квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , суд зазначає, що дана вимога до задоволення не підлягає виходячи з наступного.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідач ОСОБА_2 не є власником нерухомого майна, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , так як 19 жовтня 2021 року приватним нотаріусом Миргородського нотаріального округу Сахаровою Л.І., відповідно до договору купівлі-продажу № 1788 від 19.10.23021 року, зареєстроване право власності на вище вказане нерухоме майно квартиру за іншою особою ОСОБА_3 .
Щодо вимоги заявника про накладення арешту на інше нерухоме майно, та суд зазначає, що відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідач ОСОБА_2 є власником земельної ділянки, кадастровий номер 5320285301:01:002:0729, площею 0,25 га. Зважаючи на розмір земельної ділянки, суд вважає за можливе накласти арешт на належну відповідачу земельну ділянку з позбавленням права власника на її відчуження.
Дослідивши матеріали додані до заяви про забезпечення позову, суд не знаходить підстав для задоволення вимоги заявника про накладення арешту на транспортні засоби та грошові кошти, з огляду на те, що заявником не надано суду відповідних доказів наявності у відповідача транспортних засобів та грошових коштів, на які позивач просить накласти арешт.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Отже, на підставі вище викладеного, суд приходить до висновку про часткове задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення доказів.
Керуючись ст. 151, 152, 153, 187 ЦПК України, -
ухвалив:
1. Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 , номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , до ОСОБА_2 , місце проживання особи: АДРЕСА_4 , номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , про стягнення боргу за договором позики, задовольнити частково.
2. Накласти арешт на земельну ділянку кадастровий номер: 5320285301:01:002:0729, площею: 0.25 га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2397597153202, яка належить ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1
3. В іншій частині заяви про забезпечення позову, відмовити.
4. Ухвала підлягає негайному виконанню незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
5. Строк пред'явлення ухвали до виконання: до скасування ухвали у встановленому законом порядку.
6. Копію ухвали направити сторонам, державному реєстратору Миргородської районної державної адміністрації Полтавської області (для виконання).
7. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
8. Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подання апеляційної скарги відповідно ст. 355 ЦПК України.
Суддя Ю.І. Ячало