235/1663/21ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 235/1663/21
Номер провадження 2-а/495/55/2021
08 жовтня 2021 рокум. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Братків І.І.,
за участю секретаря судового засідання Коліниченко Н. О.,
позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Південного територіального управління військової служби правопорядку Збройних Сил України (військова частина НОМЕР_1 ) в особі заступника начальника відділу військової інспекції безпеки дорожнього руху голови ВКК Південного територіального управління Військової служби правопорядку (в/ч НОМЕР_1 ) підполковника Шапочка В. В. про скасування постанови №26/21 від 18 лютого 2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності,
11.05.2021 відповідно до ухвали Красноармійського міськрайонного суду Донецької області 12.03.2021 на розгляд до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Південного територіального управління військової служби правопорядку Збройних Сил України (військова частина НОМЕР_1 ) в особі заступника начальника відділу військової інспекції безпеки дорожнього руху голови ВКК Південного територіального управління Військової служби правопорядку (в/ч НОМЕР_1 ) підполковника Шапочки В. В. про скасування постанови № 26/21 від 18 лютого 2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності
В позовній заяві позивач просив поновити строк звернення до адміністративного суду та скасувати постанову № 26/21 по справі про адміністративне правопорушення від 18.02.2021, винесену заступником начальника відділу військової інспекції безпеки дорожнього руху голови ВКК Південного територіального управління Військової служби правопорядку (в/ч НОМЕР_1 ) підполковником ОСОБА_2 , якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді попередження за ч. 1 ст. 121 КУпАП.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що по суті постанови, про яку він дізнався лише 10.03.2021, ОСОБА_1 27.01.2021 о 10.10 годині на 17 км автодороги Т05-04, керуючи транспортним засобом УРАЛ-4320, д.з. НОМЕР_2 , з порушенням вимог п. 31.4.7 (г) ПДР. Під час перевірки транспортного засобу інспектором відділення ВІБДР Харківського Зонального Відділу Військової Служби Правопорядку сержантом Антоновим О. О. відносно водія був складений протокол про адміністративне правопорушення від 27.01.2021 серії СХХ № 000192.
Як вказує позивач, інспектор Антонов О.О. візуально оглянув транспортний засіб УРАЛ-4320, д.з. НОМЕР_2 , після чого склав протокол про адміністративне правопорушення від 27.01.2021 року серії СХХ № 000192, де вказав порушення підпункту «г» пункту 31.4.7 Правил дорожнього руху (не працює спідометр).
За твердженням позивача, спідометр був у справному стані, працював, був опломбований належним чином. Під час виїзду транспортного засобу УРАЛ-4320, д.з. НОМЕР_2 з парку військової частини НОМЕР_3 на станцію завантаження технічний стан означеного транспортного засобу було перевірено начальником КТП, про що зроблено відповідний запис чергового по парку у відповідній книзі виходу машин з території парку. Посилання інспектора Антонова О.О. на порушення підпункту «г» пункту 31.4.7 Правил дорожнього руху не підтверджені жодними належними доказами. В пункті «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності», позивачем зазначено: «У мене спідометр на автомобілі УРАЛ-4320, д.з. НОМЕР_2 працює, але є розбіжності з шляховим листом».
З постановою № 26/21 по справі про адміністративне правопорушення від 18.02.2021 року, винесеною заступником начальника відділу військової інспекції безпеки дорожнього руху - головою ВКК Південного територіального управління Військової служби правопорядку (в/ч НОМЕР_1 ) підполковником Віктором Шапочкою, позивач ОСОБА_1 не погоджується та вважає її необґрунтованою і такою, що підлягає скасуванню у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків інспектора фактичним обставинам справи.
Позивач також вказує, що він був позбавлений можливості реалізувати клопотання особи про надання правової допомоги під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, та позбавлений інших процесуальних прав, про розгляд справи йому повідомлено не було. Заступник начальника відділу військової інспекції безпеки дорожнього руху - голови ВКК Південного територіального управління Військової служби правопорядку (в/ч НОМЕР_1 ) підполковник Віктор Шапочка порушив права особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності. Окрім того, порушено порядок розгляду даної справи, у зв'язку з тим, що інспектор відділення ВІБДР Харківського Зонального Відділу Військової Служби Правопорядку сержант Антонов О.О. підпорядковується Північному територіальному управлінню військової служби правопорядку. Як вважає позивач ОСОБА_1 , зазначені обставини є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 17.05.2021 позовну заяву ОСОБА_1 до Південного територіального управління військової служби правопорядку Збройних Сил України (військова частина НОМЕР_1 ) в особі заступника начальника відділу військової інспекції безпеки дорожнього руху - голови ВКК Південного територіального управління Військової служби правопорядку (в/ч НОМЕР_1 ) підполковник Шапочка В.В. про скасування постанови №26/21 від 18 лютого 2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності - залишено без руху. Надано позивачу п'ятиденний строк, який обчислюється з дня отримання даної ухвали, для усунення недоліків, вказаних в ухвалі.
01.06.2021 за вх. № 12527/21-Вх на адресу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від позивача ОСОБА_1 надійшов клопотання про приєднання до матеріалів справи квитанцію про сплату судового збору.
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 04.06.2021 відкрито спрощене позовне провадження у вказаній справі.
Відповідач - заступник начальника відділу військової інспекції безпеки дорожнього руху - голова ВКК Південного територіального управління Військової служби правопорядку (в/ч НОМЕР_1 ) підполковник ОСОБА_2 подав відзив. Вважає, що постанова про накладення адміністративного стягнення від 18.02.2021 № 26/21 є законною, адміністративне стягнення «попередження» є осудженням протиправного діяння й у попередженні правопорушника про неприпустимість таких дій надалі. Воно розраховане на виховний ефект і не зачіпає ні майнових, ні інших прав порушника.
Позивач у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав та просив адміністративний позов задовольнити повністю.
Відповідач у судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, відтак в силу дії норми ч. 3 ст. 205 КАС України суд вважає за можливе проводити розгляд справи без його участі.
Суд, заслухавши пояснення позивача, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши обставини, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті в їх сукупності, приходить до наступних висновків.
Щодо поважності пропуску строку позовної давності, суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого зазначеним Кодексом або іншими законами. Частиною третьою цієї статті встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до суду.
У відповідності до ч.2 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).
Згідно ч.1 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Згідно рішення Європейського Суду у справі Bellet v. France, суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".
Відповідно до положень ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових чи службових осіб.
За таких обставин, враховуючи те, що позивач не був присутнім під час розгляду справи про адміністративне правопорушення та притягнення його до відповідальності, доказів надіслання йому оскаржуваної постанови матеріали справи не містять, про наявність постанови дізнався лише 10 березня 2021 року, копія оскаржуваної постанови надійшла на адресу військової частини НОМЕР_3 в пункті постійної дислокації 01 березня 2021 року вхід № 511, що підтверджується копією супровідного листа Південного територіального управління військової служби правопорядку від 19.02.2021 року № 949/4 (а.с. 8), та звернувся до суду 11 березня 2021 року, тобто з дотриманням десятиденного строку з моменту, коли дізнався про винесення оскаржуваної постанови та отримав її копію, тож суд вважає, що позивачем строк звернення до суду з відповідним позовом пропущений з поважних причин, а отже підлягає поновленню, у зв'язку з неможливістю порушення права особи на доступ до суду.
Щодо безпосередньо заявлених позовних вимог про скасування постанови.
Як встановлено з матеріалів справи, постановою заступником начальника відділу ВІБДР Південного Територіального управління Військової служби правопорядку № 26/21 по справі про адміністративне правопорушення від 18.02.2021 року позивача ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді попередження за ч. 1 ст. 121 КУпАП за несправність спідометру.
Згідно означеної постанови, ОСОБА_1 27.01.2021 о 10.10 годині на 17 км автодороги Т05-04, керував транспортним засобом УРАЛ-4320, д.з. НОМЕР_2 , з порушенням вимог п. 31.4.7 (г) ПДР. Під час перевірки транспортного засобу інспектором відділення ВІБДР Харківського Зонального Відділу Військової Служби Правопорядку сержантом Антоновим О.О. відносно водія був складений протокол про адміністративне правопорушення від 27.01.2021 року серії СХХ № 000192.
Надаючи правову оцінку діям суб'єкта владних повноважень, суд виходить із наступного.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.
Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб'єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанов про адміністративне правопорушення.
Згідно із ч. 5 ст. 14 Закону «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху України та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з п.1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішенні справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функцію фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
За приписами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, виходячи з його правової природи та завдання, уповноважена особа має всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, зокрема на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.
При цьому, розгляд справи про адміністративне правопорушення має здійснюватися з дотриманням прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, визначених ст. 268 КУпАП.
Так, відповідно до пункту 7 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України» від 07.03.2002 року № 3099-III військовослужбовцям Служби правопорядку під час виконання покладених на них завдань надається право відповідно до покладених на неї завдань складати протоколи про адміністративні правопорушення стосовно військовослужбовців у випадку та в порядку, передбачених законами України, а також у разі вчинення адміністративних правопорушень іншими особами, зазначеними в пункті 2 цієї статті.
Пункт 20 ч. ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України» дає право військовослужбовцям Служби правопорядку зупиняти військові транспортні засоби Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, у разі порушення їх водіями правил дорожнього руху, за наявності ознак, що свідчать про технічну несправність транспорту або забруднення ним довкілля, а також відомостей про те, що він використовується з протиправною метою чи не за призначенням, з метою їх огляду і перевірки у водіїв документів на право користування та керування транспортними засобами, дорожніх листів, відповідності вантажів, що перевозяться, товарно-транспортним документам. Проводити технічний огляд транспортних засобів Збройних Сил України.
Пунктом 8 ч. 1 ст. 7 вищезазначеного Закону передбачено, що у випадках та в порядку, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення, військовослужбовці Служби правопорядку мають право передавати матеріали про адміністративні правопорушення на розгляд органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про такі адміністративні правопорушення.
Пунктом 4 статті 8 зазначеного вище Закону передбачено, що на Службу правопорядку покладається здійснення функцій щодо припинення адміністративних правопорушень і здійснення проваджень у справах про адміністративні правопорушення, що віднесені до компетенції Служби правопорядку Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Статтею 235 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлені повноваження військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення.
Так, Військова служба правопорядку у Збройних Силах України розглядає справи про вчинені водіями військових транспортних засобів - військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів, а також працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов'язків правопорушення, в тому числі: про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (зокрема, частини перша, четверта і п'ята статті 121 КУпАП).
Від імені військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України розглядати справи про адміністративні правопорушення мають право посадові особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.
Посадова особа військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, розглянувши справу про зазначені у частині першій цієї статті правопорушення, може накласти на винних адміністративне стягнення у вигляді попередження або передати матеріали про ці правопорушення відповідним командирам (начальникам) для вирішення питання про притягнення винних до відповідальності згідно з Дисциплінарним статутом Збройних Сил України.
Відповідно до положень ст. 248 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.
Згідно ст. 249 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається відкрито, крім справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), та випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної таємниці.
Наведені норми в їх сукупності свідчать про наявність у відповідача як посадової особи Військової служби правопорядку Збройних Сил України повноважень щодо здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками, які реалізуються, крім іншого, шляхом розгляду справи про адміністративне правопорушення та винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення у разі виявлення правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Разом з тим, всупереч вимогам ст. 77 КАС України, відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КУпАП, при зазначених в постанові № 26/21 від 18 лютого 2021 року обставинах.
Частиною 1 ст. 121 КУпАП визначено, що керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, -
тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вина особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).
Відсутність в матеріалах справи доказу, який би підтвердив факт порушення позивачем Правил дорожнього руху, свідчить про недоведеність суб'єктом владних повноважень правомірність прийнятої ним постанови (постанова Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №357/10134/17).
Окрім того, суд звертає увагу на те, що особі до якої застосовується адміністративна санкція, повинно бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи (постанова Верховного Суду від 30 січня 2020 року у справі № 482/9/17) Це право є гарантією реалізації інших прав - на участь в розгляді справи про адміністративне правопорушення, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо.
Законодавство покладає обов'язок щодо своєчасного повідомлення особи про час та місце розгляду справи на уповноважену посадову особу.
Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.
Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення.
Таким чином, доводи позивача відповідачем спростовані не були.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Оскільки відповідач не довів правомірності прийняття оскарженого рішення, то суд дійшов висновку, що постанова № 26/21 від 18 лютого 2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , винесеною заступником начальника відділу військової інспекції безпеки дорожнього руху - головою ВКК Південного територіального управління Військової служби правопорядку (в/ч НОМЕР_1 ) підполковником В.В. Шапочкою, є протиправною.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
На підставі викладеного, беручи до уваги встановлені під час судового розгляду справи обставини, суд дійшов висновку про протиправність притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП через порушення процедури розгляду справи та притягнення особи до адміністративної відповідальності, а тому оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню, з закриттям провадження по справі про адміністративне правопорушення.
Згідно з ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на те, що суд дійшов висновку про задоволення позову, то судовий збір підлягає стягненню в користь позивача із суб'єкта владних повноважень, службова особа якого є відповідачем у справі.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 9, 121, 245, 280, 283, 287-289, 293 КУпАП, ст. ст. 2, 6, 9, 77, 241-246, 255, 286, 297 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Південного територіального управління військової служби правопорядку Збройних Сил України (військова частина НОМЕР_1 ) в особі заступника начальника відділу військової інспекції безпеки дорожнього руху голови ВКК Південного територіального управління Військової служби правопорядку (в/ч НОМЕР_1 ) підполковника Шапочка В.В. про скасування постанови № 26/21 від 18 лютого 2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови № 26/21 від 18 лютого 2021 року.
Скасувати постанову заступника начальника відділу військової інспекції безпеки дорожнього руху голови ВКК Південного територіального управління Військової служби правопорядку (в/ч НОМЕР_1 ) підполковника Шапочки В. В. № 26/21 від 18 лютого 2021 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді попередження за ч. 1 ст. 121 КУпАП.
Справу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 121 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Південного територіального управління військової служби правопорядку Збройних Сил України (в/ч НОМЕР_1 ) (65058, м. Одеса, вул. Армійська, 10а, код ЄДРПОУ 09604863) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) судовий збір в розмірі 454 грн. (чотириста п'ятдесят чотири) гривні.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку впродовж десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області.
Суддя І. І. Братків