Справа 367/ 2562/19 Головуючий в 1 інстанції - ОСОБА_1
Провадження 11-кп/824/3949/2021 Доповідач в 2 інстанції - ОСОБА_2
18 жовтня 2021 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі суддів:
ОСОБА_2 (головуючої), ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретар - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
за участю: прокурора - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
захисника - ОСОБА_10 ,
обвинуваченого в режимі ВКЗ з Київським СІЗО - ОСОБА_11 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційні скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_11 - адвоката ОСОБА_10 та обвинуваченого ОСОБА_11 на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 04.08.2021,
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 04.08.2021 обвинуваченому ОСОБА_11 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, до 02 жовтня 2021 року, включно.
Дане рішення мотивовано тим, що прокурором доведена наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які були підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого та продовжують існувати. Поряд з цим, суд указав, що обвинувачений ОСОБА_11 раніше неодноразово судимий, не має міцних соціальних зв'язків, обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, а тому є обґрунтовані підстави вважати, що обвинувачений, перебуваючи на свободі, може переховуватися від суду з метою уникнення покарання за вчинене, незаконно впливати на потерпілих і свідків, які ще не допитувались у судовому засіданні, та вчинити інше кримінальне правопорушення.
В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_11 - адвокат ОСОБА_10 указав на незаконність та необґрунтованість ухвали з огляду на відсутність на даний час ризиків, які стали підставою для продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_11 . В обґрунтування доводів апеляційної скарги указав, що клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_11 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не містить будь-яких обґрунтувань того, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України не зможе запобігти вище вказаним ризикам. Разом з тим, апелянт указав, що оскільки свідки в даному провадженні вже допитані, обвинувачений ОСОБА_11 є працевлаштованим та має міцні соціальні зв'язки, зокрема матір похилого віку та малолітнього сина, вважав за можливе застосувати до обвинуваченого більш м'який запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою. Також, апелянтом зазначено про те, що прокурором клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_11 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою було подано до місцевого суду лише за 2 дні до закінчення строку дії попередньої ухвали про продовження запобіжного заходу, що на переконання апелянта, указує на порушення стороною обвинувачення вимог ст. 199 КПК України. За наведених обставин, просив скасувати оскаржувану ухвалу та ухвалити нову ухвалу, якою змінити обвинуваченому ОСОБА_11 запобіжний захід з тримання під вартою на інший запобіжний захід, не пов'язаний з обмеженням волі. Крім того, апелянт просив поновити пропущений строк на апеляційне оскарження ухвали від 04.08.2021 мотивуючи його тим, що повний текст оскаржуваної ухвали ані йому, ані обвинуваченому ОСОБА_11 місцевим судом вручено чи направлено не було.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_11 указав,що прокурор як при застосуванні, так і при продовженні строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою не навів належних доказів на підтвердження ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також, на переконання апелянта, клопотання прокурора було подано з порушенням вимог ст. 199 КПК України. Поряд з цим, обвинуваченим зазначено про те, що розмір застави визначений місцевим судом у сумі 526 700 гривень є непомірним для нього. Просив скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою змінити йому запобіжний захід з тримання під вартою на альтернативний запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі, а також зменшити розмір застави до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Вислухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення:
захисника ОСОБА_10 та обвинуваченого ОСОБА_11 , які просили задовольнити подане клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження та апеляційні скарги;
прокурора, який заперечував щодо задоволення клопотання захисника про поновлення строку на апеляційне оскарження, а також заперечував щодо задоволення апеляційних скарг захисника та обвинуваченого, просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін;
вивчивши матеріали провадження та обговоривши доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку, що клопотання захисника про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає до задоволення, а апеляційні скарги не підлягають до задоволення з огляду на таке.
Наведені у клопотанні адвоката ОСОБА_10 причини пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали суду від 04 серпня 2021 року знайшли своє підтвердження у ході апеляційного розгляду, визнаються колегією суддів поважними, у зв'язку із чим колегія суддів вважає за необхідне цей строк поновити.
Також, колегія суддів звертає увагу на те, що як було встановлено в судовому засіданні суду апеляційної інстанції, обвинувачений ОСОБА_11 повного тексту ухвали Ірпінського міського суду Київської області від 04.08.2021 не отримував, не був ознайомлений з мотивами прийнятого судом першої інстанції рішення, а тому відповідно до вимог ч. 3 ст. 395 КПК України строк на апеляційне оскарження ухвали суду від 04.08.2021 ним не пропущено.
Щодо доводів апеляційних скарг адвоката ОСОБА_10 та обвинуваченого ОСОБА_11 про незаконність ухвали суду від 04.08.2021, то колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на наступне.
Питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_11 було вирішене на стадії судового провадження, тобто це питання вирішувалось на стадії, яка унеможливлює перевірку обґрунтованості підозри, оскільки остання перестала існувати і на заміну якої висунуте обвинувачення. При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що судовими інстанціями на стадії досудового розслідування неодноразово визнавалась обґрунтованість підозри, що давало підстави для ухвалення, як рішення про застосування щодо ОСОБА_11 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, так і під час продовження строку тримання під вартою. Відповідні ухвали слідчих суддів не були змінені чи скасовані. Обґрунтованість обвинувачення перевіряється судом, який здійснює судовий розгляд на підставі обвинувального акту шляхом дослідження наданих сторонами кримінального провадження доказів. Таким чином, при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою на стадії судового провадження та при перевірці відповідного рішення судом апеляційної інстанції, вирішальним є вирішення питання про наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.
Оцінюючи рішення суду першої інстанції про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_11 , колегія суддів звертає увагу на те, що судом першої інстанції при вирішенні зазначеного вище питання були враховані вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність соціальних зв'язків, спосіб життя, життєвий та професійний досвід, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, конкретні обставини кримінального провадження. Ці обставини, а також те, що у даному кримінальному провадженні ще не допитані всі свідки та потерпілі, привели суд першої інстанції до обґрунтованого переконання про наявність ризиків того, що обвинувачений, перебуваючи на свободі може переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.
У зв'язку із цим, суд першої інстанції із підстав, передбачених законом ухвалив рішення про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, належним чином його мотивувавши. Ухвалене судом першої інстанції рішення, відповідає засадам законності, обґрунтованості та вмотивованості, із цим рішенням колегія суддів погоджується у повному обсязі.
Апеляційні скарги захисника ОСОБА_10 та ОСОБА_11 не містить доводів, які би указували на незаконність ухваленого судом першої інстанції рішення. Так, в ухвалі суду першої інстанції наведені належні та достатні мотиви, що підтверджують необхідність та доцільність тримання обвинуваченого під вартою, усі висновки суду логічно побудовані та витікають із наявних у матеріалах кримінального провадження доказів.
Посилання захисника на наявність у обвинуваченого сталих соціальних зв'язків, у зв'язку із чим є можливим застосування щодо нього запобіжного заходу не пов'язаного із триманням під вартою, на думку колегії суддів, є не у повній мірі обґрунтованим, оскільки наявність матері похилого віку та малолітнього сина не може саме по собі свідчити про наявність таких соціальних зв'язків, які зможуть усунути існуючі ризики.
Також колегія суддів враховує те, що ризик переховування ОСОБА_11 від суду є доволі великим. Цей ризик обумовлюється суворістю покарання, яке загрожує обвинуваченому у випадку доведення його вини у вчиненні поставленого йому у вину кримінального правопорушення. Конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, що поставлені у вину обвинуваченому ОСОБА_11 підтверджують існування ризику його переховування від суду. При оцінці даного ризику колегією суддів також враховується існування реальної можливості переховуватись враховуючи ситуацію, яка існує в державі, у тому числі і ту, яка викликана зовнішнім втручанням іншої держави.
Доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції в частині необхідності продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_11 під вартою апеляційні скарги не містять.
Щодо доводів обвинуваченого в апеляційній скарзі про можливість зменшення розміру застави, то вони, на переконання колегії суддів, не підлягають до задоволення з огляду на наступне.
Так, судом першої інстанції при визначенні саме такого розміру застави, у відповідності до частини 5 статті 182 КПК України, було враховано з належною повнотою дані, що характеризують особу обвинуваченого, тяжкість кримінального правопорушення постановленого у вину ОСОБА_11 , ризики, передбачені статтею 177 КПК України. За наведених обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого суду щодо визначеного розміру застави, який є справедливим, не порушує права обвинуваченого та може забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_11 .
Наведене у свої сукупності указує на обґрунтованість висновків суду першої інстанції про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_11 та необґрунтованість доводів апеляційних скарг.
Ухвала Ірпінського міського суду Київської області від 04.08.2021 відповідає вимогам закону, є належним чином обґрунтованою, підстав для її зміни чи скасування колегія суддів не вбачає, у зв'язку із чим залишає її без змін, а апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_11 та його захисника - адвоката ОСОБА_10 - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 404, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів,
Поновити захиснику ОСОБА_10 строк на подачу апеляційної скарги на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 04.08.2021.
Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_11 та його захисника - адвоката ОСОБА_10 залишити без задоволення.
Ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 04.08.2021, якою ОСОБА_11 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, до 02 жовтня 2021 року, включно залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4