Справа № 488/2319/19
нп 2/490/1055/2020
Центральний районний суд м. Миколаєва
28 жовтня 2021 року м. Миколаїв
Центральний районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Саламатіна О.В., за участю секретаря судового засідання Ковальової Л.В., відповідача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в м. Миколаєві цивільну справу за позовною заявою Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат , пов'язаних з регламентною виплатою, -
29.05.2019 року до Корабельного районного суду м. Миколаєва надійшла позовна заява Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 , в якій представник позивача просить суд стягнути з відповідача суму сплаченого відшкодування в розмірі 46 516,37 грн., а також суму сплаченого судового збору в розмірі 1 921,00 грн.
В обґрунтування вимог посилається на те, що 10.02.2017 року з вини ОСОБА_1 , який керував автомобілем Volkswagen, державний номер НОМЕР_1 , в м. Миколаєва була скоєна ДТП, внаслідок чого автомобіль ВАЗ, державний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 отримав пошкодження. Вина відповідача у вищезазначеного ДТП підтверджується Постановою Центрального районного суду м. Миколаєва від 24.03.2017 року.
На дату скоєння цієї пригоди цивільно-право відповідальність відповідача не була застрахована. Заподіяна відповідачем шкода, яка виникла внаслідок ДТП, не була відшкодована потерпілій особі. Тому власник пошкодженого автомобіля, ОСОБА_3 , з метою отримання відшкодування звернулась до Моторного (транспортного) страхового бюро України з відповідною заявою. МТСБУ 24.05.2017 року здійснило виплату відшкодування потерпілій особі в розмірі 46 516,37 грн.
Ухвалою судді Корабельного районного суду м. Миколаєва Чернявського Я.А. від 25.06.2019 року справу за вказаним позовом передано на розгляд до Центрального районного суду м. Миколаєва.
19.07.2019 року матеріали справи надійшли на адресу Центрального районного суду м. Миколаєва.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.07.2019 року головуючим суддею по даній справі визначено суддю Чулупа О.С.
Ухвалою судді Центрального районного суду м. Миколаєва Чулупа О.С. від 22.07.2019 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за вказаним позовом. Розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження.
На підставі розпорядження керівника апарату Центрального районного суду м. Миколаєва Мізюна Р.І. від 09.02.2021 року проведено повторний автоматизований розподіл судової справи.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.02.2021 року головуючим суддею по даній справі визначено суддю Саламатіна О.В.
Ухвалою судді Центрального районного суду м. Миколаєва Саламатіна О.В. від 15.02.2021 року прийнято справу за вищезазначеним позовом до свого провадження. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
02.04.2021 року до канцелярії суду надійшла заява від відповідача, в якій він просить суд розглядати вищезазначену справу в його присутності, оскільки справа стосується його особисто. Зазначив, що має додаткові пояснення та документи.
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 05.04.2021 року розгляд справи за вказаним позовом постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
21.04.2021 року до канцелярії суду надійшла заява від представника позивача про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.
В судовому засіданні відповідач зазначив, що кошти в сумі 7116,37 грн., ним було сплачено позивачу, за такого в цій частині вимоги позивача є безпідставними, щодо інших обставин справи та позовних вимог не заперечував.
Суд, заслухавши пояснення відповідача, дослідивши та перевіривши всі докази в їх сукупності, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених прав, а також інтересах інших осіб у випадках встановлених законом.
Частиною 1 ст. 5 ЦПК України, передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно роз'яснень п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 «Про судове рішення у цивільній справі», оскільки, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.
За вимогами статті 12, 80, 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Як вбачається з копії постанови Центрального районного суду м. Миколаєва від 24.03.2017 року по справі № 490/1433/17, 10.02.2017р. близько 12:15 год. ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Volkswagen T4», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався в м. Миколаєві по вул. Космонавтів в районі буд. № 136А та в порушення п. 2.3 «б», 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України, не врахував особливості дорожньої обстановки та її змін, не обрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого допустив зіткнення із транспортним засобом марки «ВАЗ 211540», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який в цей час зупинився попереду в попутному напрямку. Після контактування т/з марки «ВАЗ 211540», реєстраційний номер НОМЕР_2 , продовжив самовільний рух та скоїв зіткнення із т/з марки «ВАЗ 21093», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_4 , який зупинився попереду в попутному напрямку. В результаті вказаної ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Згідно вказаної Постанови суду ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в прибуток держави у розмірі 340 (триста сорок) гривень.
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
В пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудні 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» роз'яснено, що відповідно до частини четвертої статті 61 ЦПК при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, що набрав законної сили, або постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, цей вирок або постанова обов'язкові для суду лише з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Тому, розглядаючи позов, який випливає з кримінальної справи чи зі справи про адміністративне правопорушення, суд не вправі обговорювати вину відповідача, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування.
Таким чином, вина відповідача в дорожньо-транспортній пригоді додатковому доказуванню не підлягає.
11.02.2017 року водій автомобіля ВАЗ 211540, реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_2 надав МТСБУ повідомлення про вищезазначену дорожньо-транспортну пригоду від 10.02.2017 року.
Згідно копії Звіту № 41/03/2017 про оцінку вартості (розміру) збитків внаслідок ушкодження колісного транспортного засобу ВАЗ 2115, реєстраційний номер НОМЕР_2 , вартість відновлювального ремонту КТЗ складає 67 303,79 грн., а вартість відновлювального ремонту КТЗ с урахуванням коефіцієнту зносу складає 56 517,97 грн.
07.04.2021 року власник автомобіля ВАЗ 211540, реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_3 звернулась до позивача з заявою про відшкодування оціненої шкоди, заподіяної вищезазначеної ДТП, що сталася 10.02.2017 року.
На підставі Наказу № 4410 від 22.05.2017 року та Довідки № 1 від 10.05.2017 року про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих, МТСБУ виплатило ОСОБА_3 46 516,17 грн. страхового відшкодування, що підтверджується копією Платіжного доручення № 4410рв від 24.05.2017 року.
23.05.2017 року позивач направив відповідачу листа за вих. №3.1-05/12277, в якому надав банківські реквізити та запропонував у добровільному порядку компенсувати МТСБУ витрати пов'язані зі здійсненням регламентної виплати потерпілому в розмірі 47116,37.
11.07.2017 року відповідач сплатив на вказані, в листі від 23.05.2017 року за вих. №3.1-05/12277, реквізити банківського рахунку кошти в розмірі 7116,37 грн., про що свідчить квитанція від 11.07.2017 року №0.0.803464951.1.
Цивільно-правова відповідальність відповідача на момент ДТП застрахована не була.
Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» містить спеціальні норми щодо регулювання даних правовідносин.
Відповідно до положень пп. «а» п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Відповідно до частини першої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків, має право на їх відшкодування.
Згідно з частиною першою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частиною другою статті 1187 ЦК України встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
За змістом ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Таким чином, обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Частиною першою статті 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до п. 38.2.1 ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
З огляду на зазначене, враховуючи сплату відповідачем частини заборгованості, а саме в розмірі 7116,37 грн., що підтверджується відповідними доказами, пред'явлений до відповідача позов підлягає частковому задоволенню, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача суми сплаченого відшкодування в розмірі 39000,00 грн.
Що стосується питання розподілу судових витрат, то суд керується частиною першою статті 141 ЦПК України, згідно з якою, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, враховуючи часткове задоволення позову суд, стягує з відповідача понесені позивачем витрати на оплату судового збору пропорційно сумі задоволених позовних вимог, в сумі 1610,60 гривень.
Керуючись статтями 12, 13, 259, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву Моторного (транспортного) страхового бюро України (код ЄДРПОУ 21647131, м. Київ, Русанівський бульвар, 8) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ) про відшкодування в порядку регресу витрат , пов'язаних з регламентною виплатою - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України суму сплаченого відшкодування в розмірі 39000 (тридцять дев'ять тися) грн. 00 коп.
В іншій частині позову - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України суму сплаченого судового збору в розмірі 1610 (одна тисяча шістсот десять) грн. 60 коп.
Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Саламатін