Справа № 471/769/21
Провадження №2/471/256/21
Номер рядка звіту 48
(заочне)
"27" жовтня 2021 р.
Братський районний суд Миколаївської області
в складі:
головуючого судді - Гукової І.Б.,
за участю секретаря - Кравченко Л.В.,
прокурора - Шевченка О.П.,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду с-ща Братське цивільну справу № 471/769/21 за позовною заявою Вознесенської окружної прокуратури, яка діє в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок пошкодження дерев,
14.09.2021 року виконувач обов'язків заступника керівника Вознесенської окружної прокуратури звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок пошкодження дерев.
Позивач свої позовні вимоги мотивує тим, що Вознесенською окружною прокуратурою за наслідками вивчення стану відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу адміністративними правопорушеннями, встановлено підстави для представництва інтересів держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області). Так, Державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) 02.02.2021 року встановлено факт незаконного пошкодження до ступеня неприпинення росту двох дерев породи «Ясен» та «Акація» на території колишнього Братського району громадянином ОСОБА_1 . Зокрема, в полезахисному лісовому насадженні лінійного типу, розташованому на відстані біля 2 км на північ від с. Новоолександрівка Братського району ОСОБА_1 самовільно здійснив незаконне пошкодження до ступеня неприпинення росту 2 живоростучих дерев, а саме 1 дерева породи «Ясен» діаметром у корі біля шийки кореня - 23,0 см. та 1 дерева породи «Акація» діаметром у корі біля шийки кореня - 58,0 см. без відповідного на те дозволу, чим завдав шкоду державі на загальну суму 20 038,39 грн. Згідно розрахунку, здійсненого Державною екологічною інспекцією Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 559 від 08.04.1999 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міста та інших населених пунктах», розмір шкоди, заподіяної внаслідок пошкодження до ступеня припинення росту 2 дерев, складає 20 038,39 грн. Державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) 11.02.2021 року стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення № 000041 за фактом вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 65-1 КУпАП, який під підпис вручено порушнику. Постановою державного інспектора № 000041 від 12.02.2021 року відповідача притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 65-1 КУпАП та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. Постанова ОСОБА_1 отримана, про що свідчить особистий підпис та не оскаржувалась. Крім того, 12.02.2021 року відповідачем сплачено адміністративний штраф, що підтверджується квитанцією №ПН 215600426655. Державною екологічною інспекцією Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) 24.02.2021 року на адресу ОСОБА_1 рекомендованим листом скеровано претензію про необхідність відшкодування шкоди, завданої навколишньому природному середовищу незаконною рубкою дерев. Факт вручення претензійного листа відповідачу підтверджується інформацією Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) від 17.08.2021 та копіями квитанції від 24.02.2021, списку рекомендованих відправлень № 23/02/21 про відправлення ОСОБА_1 рекомендованого листа. Проте, коштів до тепер не відшкодовано, у зв'язку із чим несплаченою залишається шкода, завдана навколишньому природному середовищу незаконним пошкодженням дерев, в сумі 20 038,39 грн.
Ухвалою суду від 22 вересня 2021 року по даній справі відкрито провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, також було надано строк для подання відповідачем відзиву на позов.
Відповідач відзив на позов до суду не надав.
В судовому засіданні прокурор висунуті вимоги підтримав повністю з підстав, що викладені у позовній заяві, і просив їх задовольнити. Крім того, прокурор вказав, що не заперечує проти ухвалення судом заочного рішення у справі, оскільки для цього наявні правові підстави.
Представник особи, в інтересах якої прокурором пред'явлено позов, в судове засідання не з'явився, про його дату, час і місце повідомлений належно, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Однак, суд, згідно із положеннями ст. 223 ЦПК України не вбачав перешкод у розгляді справи за відсутності представника органу, в інтересах якого пред'явлено позов, ураховуючи той факт, що вони кожного разу належно повідомлялись про розгляд справи і мали змогу реалізувати свої права.
Відповідач в судове засідання також не прибув, викликався у нього неодноразово за наявною у матеріалах справи адресою шляхом направлення судових повісток, причини неявки суду невідомі.
При цьому, будь-яких заяв, у тому числі й заяв по суті справи, або ж клопотань відповідач до суду не направляв, у зв'язку із чим суд вважає наявними одночасно існування всіх передумов, визначених ч.1 ст. 280 ЦПК України, і необхідних для ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки ОСОБА_1 двічі належно повідомлений про дату, час і місце судового засідання, проте, на розгляд справи не з'явився, причин своєї неявки не повідомив, відзив на позов не подав, у той час, як прокурор не заперечує проти такого порядку вирішення справи.
За таких обставин, суд, заслухавши вступне слово прокурора, дослідивши надані йому докази, оцінивши їх (докази) з точки зору належності, допустимості і достовірності, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому дослідженні усіх обставин справи, керуючись законом, при цьому, створивши учасникам справи всі необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання обов'язків, виходив із такого.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи ( ч.1 ст. 76 ЦПК України).
Належними, згідно ч.1 ст. 77 ЦПК України, є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
У свою чергу, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення ( ч.2 ст. 77 ЦПК України).
Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
А обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування ( ст. 78 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а достатніми - які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування ( ст.ст. 79, 80 ЦПК України).
Питання ж про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання ( ч.2 ст. 80 ЦПК України).
Тож, піддавши аналізу усі наявні у справі докази, що були надані прокурором, суд установив наступне.
ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 65-1 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 510,00 грн., що підтверджується відповідним протоколом про адміністративне правопорушення №000041 від 11.02.2021 року, який був складений державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (уповноваженим суб'єктом) та постановою про накладення адміністративного стягнення № 000041 від 12.02.2021 року (а.с. 13-16).
Зокрема, при розгляді адміністративної справи уповноваженою особою було установлено, що 02.01.2021 року о 22 год. 25 хв. неподалік с. Новокостянтинівка Братського району Миколаївської області в полезахисній лісовій смузі гр. ОСОБА_1 здійснив пошкодження шляхом повного спилу 2 дерев порід "Ясен" та "Акація", діаметром стовбура у корі біля шийки корення: 23,00 см та 58,00 см. (а.с. 13).
Вказана вище постанова інспектора з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу від 12.02.2021 року, якою ОСОБА_1 було піддано адміністративному стягненню за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 65-1 КУпАП, особою, яка притягнута до адміністративної відповідальності у встановленому законом порядку не оскаржувалась.
Більш того, штраф у розмірі 510,00 грн. було сплачено ОСОБА_1 , що підтверджується відповідною квитанцією (а.с. 19).
Отже, ці докази як кожен окремо, так і в сукупності підтверджують факт причетності саме відповідача до незаконної, без відповідного дозволу, порубки двох дерев породи "Ясен" та "Акація".
Такими діями відповідача було спричинено шкоду навколишньому природному середовищу, розмір якої згідно розрахунку державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Південно-Західного округу становить 20 038, 39 грн. ( а.с. 17-18).
Отже, ці докази є належними, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування і підтверджують обставини, що викладені у позовній заяві, і одночасно вони є допустимим, оскільки суд не установив порушення установленої законом процедури при їх одержання, а тому сукупність цих доказів достовірно підтверджує дійсні обставини справи, а саме той факт, що відповідач спиляв два дерева породи "Ясен" та "Акація" без відповідного дозволу (лісового квитка) і тим самим спричинив шкоду навколишньому природному середовищу у розмірі 20 038, 39 грн.
А між протиправними діями відповідача і заподіяною шкодою є причинний зв'язок, що очевидно простежується із сукупності досліджених доказів, оскільки відповідач здійснив порубку дерев до ступня припинення росту.
Пропозиція про добровільне відшкодування цієї шкоди із відповідним розрахунком була направлена на адресу відповідача, однак, до цього часу останній не учинив дій, які б свідчили про намагання сплатити її ( а.с. 20-23).
Водночас, відомостей про оскарження відповідачем здійсненого розрахунку розміру спричиненої ним шкоди, а так само і наявності у нього відповідного дозволу (лісорубного квитка) у розпорядженні суду немає.
Тож, із мотивів, що наведені судом вище, слід зробити висновок, що прокурором шляхом надання комплексу належних, допустимих і достовірних доказів у їх сукупності доведено факт незаконної порубки відповідачем (без лісового квитка) двох дерев породи "Ясен" та "Акація" і припиненням їх росту, внаслідок чого було спричинено шкоду навколишньому природному середовищу.
Натомість відповідач, маючи процесуальну можливість, своєї вини у заподіянні шкоди, про яку йдеться у позовній заяві, не спростував і будь-яких доказів на противагу доказам прокурора не надав.
При цьому, зробивши висновок про протиправного діяння з боку відповідача у виді порубки дерев та заподіяної внаслідок цього шкоду в установленому розмірі, як то, дійсності причинного зв'язку між діянням та шкодою, суд виходив із такого.
Відповідно до статті 1 Лісового кодексу України ліс - це тип природних комплексів (екосистема), у якому поєднуються переважно деревна та чагарникова рослинність з відповідними ґрунтами, трав'яною рослинністю, тваринним світом, мікроорганізмами та іншими природними компонентами, що взаємопов'язані у своєму розвитку, впливають один на одного і на навколишнє природне середовище.
Ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах.
Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.
Статтею 67 ЛК України передбачено, що у порядку спеціального використання можуть здійснюватися такі види використання лісових ресурсів, як заготівля деревини.
Окрім того, у ст. 69 ЛК України вказано, що спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом, яким є лісорубний квиток або лісовий квиток.
Тож, передбаченого законом дозволу на порубку дерев, який підтверджується наявністю лісового квитка, у відповідача суд не установив.
А тому дії відповідача щодо порубки двох дерев породи "Ясен" та "Акація" є протиправними, що підтверджено достовірно шляхом дослідження доказів щодо притягнення відповідача до адміністративної відповідальності за с. 65-1 КУпАП, оскільки свідчать про порушення лісового законодавства.
Згідно з частиною 1 статті 105 Лісового кодексу України особи, винні у порушенні лісового законодавства, зокрема, у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників, несуть встановлену законом відповідальність.
Відповідно до статті 107 цього Кодексу підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.
Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 68, ч. 1 ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Пунктом 2 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами справ за позовами про відшкодування шкоди" № 6 від 27.03.1992р., роз'яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Вирішуючи спірні правовідносини суд враховує також, приписи Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", зокрема статті 12, 40 та 69, відповідно до яких громадяни України зобов'язані: а) берегти природу, охороняти, раціонально використовувати її багатства відповідно до вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища; б) здійснювати діяльність з додержанням вимог екологічної безпеки, інших екологічних нормативів та лімітів використання природних ресурсів; в) не порушувати екологічні права і законні інтереси інших суб'єктів; г) вносити штрафи за екологічні правопорушення; д) компенсувати шкоду, заподіяну забрудненням та іншим негативним впливом на навколишнє природне середовище (ч. 1 ст. 12 Закону).
Використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог: раціонального і економного використання природних ресурсів на основі широкого застосування новітніх технологій; здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища (ч.1 ст. 40 Закону).
Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі (ч. 1 ст. 69 Закону).
Врегульовані вищевказаними нормами наслідки порушення вимог природоохоронного (в тому числі лісового) законодавства у вигляді обов'язку винної особи відшкодувати заподіяні збитки відповідають загальним положенням Цивільного кодексу України, які визначають поняття та порядок відшкодування збитків.
Так, відповідно частин 1,2 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної чи юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкода завдана не з її вини.
Фактичною підставою для застосування такого виду відповідальності є вчинення особою правопорушення. А юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення, елементами якого є шкода, протиправна поведінка, причинний зв'язок між шкодою і протиправною поведінкою, та вина. Відсутність хоча б одного з цих же елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
Відтак, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях покладає на позивача обов'язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою, та одночасно передбачає презумпцію вини, як то, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, у деліктних правовідносинах саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності його вини, якщо позивачем доведено завдання йому шкоди.
Та з мотивів, що наведені судом вище, слід зробити висновок, що прокурором шляхом надання комплексу належних, допустимих і достовірних доказів у їх сукупності доведено факт незаконної порубки відповідачем (без лісового квитка) двох дерев породи "Ясен" та "Акація" із припиненням їх росту, внаслідок чого було спричинено шкоду. Так само доведено і розмір цієї шкоди.
Натомість відповідач, маючи відповідну процесуальну можливість, своєї вини у заподіянні шкоди не спростував і будь-яких доказів на противагу доказам прокурора не надав.
Тож, суд приходить до висновку, що у цій ситуації позов підлягає до задоволення, оскільки неправомірними діями відповідача (без отримання спеціального дозволу) спричинено шкоду навколишньому природному середовищу і між цими діями і шкодою є причинний зв'язок, що простежується із сукупності досліджених судом доказів, з мотивів, що наведені судом вище.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 29, ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України, грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, сплачуються у визначеному вказаними нормами співвідношенні на рахунки спеціальних фондів Державного, обласних та місцевих бюджетів в розмірах 30, 20 та 50 відсотків відповідно.
Зазначена норма означає, що завдані природним ресурсам збитки сплачуються на єдиний розподільчий казначейський рахунок відповідної місцевої ради в користь зведеного бюджету, із якого місцевим органом Державної казначейської служби в подальшому розподіляються конкретні суми коштів до Державного, обласного та місцевого бюджетів у вищевказаному співвідношенні.
За правилами ст. 141 ЦПК України, з урахуванням обставин, регламентованих п.п.1-4 ч.3 цієї ж статті, судовий збір підлягає стягненню із відповідача на користь прокуратури Миколаївської області, у розмірі 2 270,00 грн., так як позов задоволено у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 259, 264, 265, 280 ЦПК України, суд
Позов Вознесенської окружної прокуратури, яка діє в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок пошкодження дерев - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу, внаслідок незаконного пошкодження дерев, в сумі 20 038 (двадцять тисяч тридцять вісім) гривень 39 копійок на користь держави на розрахунковий рахунок UA078999980333169331000014452, код бюджетної класифікації 24062100, ЄДРПОУ 37992030, ГУК смт. Братське, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Миколаївської обласної прокуратури витрати, понесені при сплаті судового збору в розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень 00 копійок на розрахунковий рахунок UA748201720343150001000000340, ЄДРПОУ 02910048, банк ДКСУ м. Києва МФО 820172.
Позивач - Вознесенська окружна прокуратура, місце знаходження: провул. Костенка, 2, м. Вознесенськ Миколаївської області, код ЄДРПОУ 02910048;
який діє в інтересах держави в особі: Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області), місце знаходження: просп. Шевченка, 12, м. Одеса, код ЄДРПОУ 43879780.
Відповідач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Рішення суду може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 (тридцяти) днів з дня проголошення рішення, а в разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку відповідно до положень ст. 354 ЦПК України.
Повний текст рішення виготовлено 27.10.2021 року.
СуддяІ.Б. Гукова