Справа № 127/15135/20
Провадження № 2/127/2346/20
21.10.2021 м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області у складі головуючого суді Дернової В.В., секретаря Тронт М.О., за участі представника позивача - адвоката Олійника А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства та стягнення аліментів,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про визнання батьківства та стягнення аліментів та відповідно до заяви про зміну предмету позову від 15.09.2020 року просила визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти у розмірі 1/3 частки від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня звернення до суду з даним позовом, і до досягнення дитиною повноліття; стягнути з ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_1 аліменти у розмірі 1/5 частки від усіх видів його заробітку (доходу), починаючи стягнення з дня звернення до суду з даним позовом, і до досягнення дитиною трьохрічного віку (до ІНФОРМАЦІЯ_3 ), мотивуючи свої вимоги тим, що саме відповідач є біологічним батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 23.09.2020 року було прийнято заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 02.11.2020 року було призначено судову молекулярно-генетичну експертизу та зупинено провадження у справі на час проведення судової молекулярно-генетичної експертизи.
Постановою Вінницького апеляційного суду віл 18 лютого 2021 року ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 02.11.2020 року було залишено без змін.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 24.06.2021 року було поновлено провадження у справі.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 07.09.2021 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Олійник А.М. у судовому засіданні позовні вимоги відповідно до заяви про зміну предмету позову від 15.09.2020 року підтримали повністю з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив від 20.09.2021 року (а.с. 137-138), та просили їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 та його представник - адвокат Самородова О.П. у судове засідання повторно не з'явилися, будучи належним чином повідомленими про його дату, час та місце, що підтверджується матеріалами справи, однак до суду було подано відзив на позов від 30.07.2021 року (а.с. 126-127), згідно якого відповідач ОСОБА_2 позов визнав частково, своє батьківство не оспорював, просив стягувати з нього аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а у решті позовних вимог просив відмовити.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення учасників справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позов є частково обґрунтованим і підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом установлено, що відповідно до Свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 10.12.2011 року (актовий запис № 4102 від 10.12.2019 року), матір'ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , записана позивач ОСОБА_1 , а батьком - ОСОБА_5 (а.с. 7).
Дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживає з матір'ю ОСОБА_1 (позивачем).
У шлюбі сторони ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не перебували та не перебувають.
Відповідач ОСОБА_2 у встановленому чинним законодавством порядку своє батьківство не визнав.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за рішенням суду.
Відповідно до положень ст. 128 СК України, за відсутності заяви, право на подання якої встановлено ст. 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнано за рішенням суду; підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України; позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.
Згідно з п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» справи про визнання батьківства щодо дитини, яка народилася не раніше 1 січня 2004 року, суд має вирішувати відповідно до норм СК, зокрема ч. 2 ст. 128, на підставі будь-яких доказів, що засвідчують походження дитини від певної особи й зібрані з дотриманням норм цивільного процесуального законодавства.
З метою встановлення походження дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та наявності кровного споріднення між дитиною та відповідачем ОСОБА_2 , ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 02.11.2020 року було призначено судову молекулярно-генетичну експертизу.
Як вбачається з Висновку експерта від 28.05.2021 року № СЕ-19/102-21/3728-БД, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , може бути біологічним батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , матір'ю якого є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; ймовірність даної події складає 99,9999% (а. с. 100-115).
Що стосується позовних вимог про стягнення аліментів, то суд зазначає таке.
Згідно зі ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно зі ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує, 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення; мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку; мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Ч. 1 ст. 183 СК України передбачено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до ч. 5 ст. 183 СК України, той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину (вказана норма кореспондується з п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України, згідно якого судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб).
У даному випадку суд вважає за можливе застосувати аналогію закону на підставі ст. 10 СК України.
Враховуючи викладене, суд вважає за можливе та необхідне стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на утримання неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня набрання рішенням суду законної сили, і до досягнення дитиною повноліття.
Крім того, відповідно до ст. 84 ЦПК України, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років; право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Згідно з ч. 2 ст. 91 ЦПК України жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, мають право на утримання в разі проживання з нею, ним їхньої дитини, відповідно до частин другої - четвертої статті 84 та статей 86 і 88 цього Кодексу.
Таким чином, право на утримання до досягнення дитиною трьох років має не лише дружина, а й жінка, з якою чоловік не перебуває у шлюбі, однак з якою проживає дитина.
Враховуючи викладене, суд вважає за можливе та необхідне стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на її утримання у розмірі 1/8 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, з дня набрання рішенням суду законної сили, і до досягнення дитиною, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , трьох років.
Загальний розмір аліментів, які стягуватимуться з відповідача ОСОБА_2 буде становити 3/8 від заробітку (доходу), тобто 37,5%, що узгоджується з положеннями ч. 3 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження», згідно якої загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами; це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей; у таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.
При цьому, суд стягує аліменти, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили, а не з дня звернення до суду з позовом, оскільки на момент звернення до суду з позовом батьківство платника аліментів не було визнано у встановленому чинним законодавством порядку.
Таким чином, суд доходить до висновку, що позов є частково обґрунтованим та підлягає частковому задоволенню.
Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, необхідно стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 840,80 грн. судового збору, 7614 грн. витрат на експертизу та 3 405 грн. витрат на правничу допомогу, а також стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 420,40 грн., тобто пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, оскільки позов задоволено частково.
На підставі викладеного, керуючись ст. 84, 91, 125, 126, 128, 180-183 СК України, ст. 10, 13, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на утримання неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня набрання рішенням суду законної сили, і до досягнення дитиною повноліття.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на її утримання у розмірі 1/8 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, з дня набрання рішенням суду законної сили, і до досягнення дитиною, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , трьох років.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 840,80 грн. судового збору, 7614 грн. витрат на експертизу та 3 405 грн. витрат на правничу допомогу.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 420,40 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 )
ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 )
Повний текст рішення суду складено 28.10.2021 року.
Суддя