Справа № 148/119/21
Провадження №2/148/331/21
Іменем України
( Заочне )
26 жовтня 2021 року Тульчинський районний суд
Вінницької області
в складі: головуючого судді Ковганича С.В. при секретарі Мрочко Т.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тульчині за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Представник Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (далі АТ КБ «Приватбанк») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, мотивуючи позовні вимоги тим, що відповідач звернувся до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з цим підписав заяву №б/н від 13.09.2008, згідно якої йому було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт, який в подальшому було збільшено до 15000 грн. Також він отримав кредитну картку.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua складає між ним та банком Договір про надання банківських послуг (надалі Договір) , що підтверджується підписом у заяві.
Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керувався п. 2.1.1.2.3, п. 2.1.1.2.4 Договору, на підставі яких відповідач при укладенні Договору дав свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку.
Власник картрахунку зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення овердрафту.
АТ КБ «Приватбанк» свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями, свої зобов'язання за вказаним договором не виконав.
У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом на 30.11.2020 має заборгованість - 24001,32 грн., яка складається з наступного:
- 17655,84 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту;
- 6345,48 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625.
На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов'язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав АТ КБ «Приватбанк». Просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 17655,84 грн. та понесені по справі судові витрати.
В судове засідання представник позивача не з'явився, подав заяву, згідно якої просить розгляд справи провести за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про день, час та місце розгляду справи через оголошення на офіційному вебпорталі судової влади України, і не повідомив суд про причини своєї неявки, у встановлений судом строк відзив не подав.
За таких обставин, суд ухвалив розглянути справу заочно, за відсутності відповідача, на підставі наявних у справі даних і доказів, відповідно до ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України в зв'язку з неявкою усіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, вивчивши та оцінивши докази по справі та співставивши їх у відповідності до норм чинного законодавства, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
В судовому засідання встановлено, що 13.09.2008 між ЗАТ КБ «Приватбанк», правонаступником якого є АТ КБ «Приватбанк» та відповідачем було укладено договір про надання банківських послуг шляхом підписання відповідачем анкети-заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у Приватбанку (а.с. 37).
Згідно довідки АТ КБ «Приватбанк» (а.с. 36) між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 був підписаний кредитний договір №б/н, за яким було надано кредитні картки № НОМЕР_1 , дата відкриття 13.09.2008, термін дії до 01/10; № НОМЕР_2 , дата відкриття 14.06.2010, термін дії до 05/14; № НОМЕР_3 , дата відкриття 14.05.2014, термін дії до 02/18; № НОМЕР_4 , дата відкриття 20.09.2014, термін дії до 09/18; № НОМЕР_4 , дата відкриття 06.11.2014, термін дії до 09/18; № НОМЕР_5 , дата відкриття 19.01.2016, термін дії до 01/20.
Згідно довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки оформленої на ОСОБА_1 (а.с. 35) вбачається, що старт карткового рахунку відбувся 13.09.2008 за карткою № НОМЕР_1 , кредитний ліміт був встановлений у розмірі 100 грн., згодом збільшений 29.11.2016 до 15000 грн., а 08.05.2019 - зменшений до 0,00 грн.
АТ КБ «Приватбанк» свої зобов'язання за договором про надання банківських послуг виконав в повному обсязі, а саме, надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
В свою чергу, відповідач свої зобов'язання за користування кредитними коштами належним чином не виконував.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за кредитним договором, утворилася заборгованість, яка згідно з наданими представником позивача розрахунками заборгованості (а.с.6-10, 11-22) станом на 30.11.2020 становить - 24001,32 грн., яка складається з наступного:
- 17655,84 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту;
- 6345,48 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625.
Відповідно до ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У ст.526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 цієї ж статті визначено, що до відносин за кредитним договором застосовується правове регулювання щодо відносин за договором позики.
За таких обставин зобов'язання за кредитним договором виникають з моменту передачі кредитодавцем позичальнику коштів, згідно умов кредитного договору.
Згідно вимог ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним .
Згідно із ч.1 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч.1, 6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.
В свою чергу, відповідач будь-яких заперечень та доказів на спростування позиції представника позивача до суду не надав.
Натомість, копією виписки ОСОБА_1 за договором б/н станом на 03.12.2020 (а.с.23-34) підтверджується, що відповідач отримавши в АТ КБ «Приватбанк» кредитні картки № НОМЕР_1 ; № НОМЕР_2 ; № НОМЕР_3 ; № НОМЕР_4 ; № НОМЕР_4 ; № НОМЕР_5 , користувався кредитними грошима, отримував кошти через банкомат та сплачував заборгованість.
Також судом встановлено, що укладений між сторонами кредитний договір від 13.09.2008 у вигляді заяви-анкети, підписаної сторонами, не містить і строку повернення кредиту (користування ним).
Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Враховуючи вимоги ч.2 ст.530 ЦК України та беручи до уваги, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, суд приходить до висновку, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Враховуючи викладене, суд вважає, що наявні правові підстави для стягнення в примусовому порядку з боржника заборгованості за простроченим тілом кредиту в розмірі 17655,84 грн.
Що стосується відсотків згідно ст. 625 ЦК України, які зазначені як заборгованість перед позивачем в описовій частині позовної заяви, то суд зазначає, що позивачем в прохальній частині позову такої вимоги не пред'явлено до відповідача.
Таким чином, аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи із принципів розумності, виваженості, справедливості, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог представника позивача в заявлених ним межах та про існування правових підстав для їх задоволення, а саме стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № б/н від 13.09.2008 в розмірі 17655,84 грн.
Враховуючи, що позовні вимоги задоволено в повному обсязі, тому з врахуванням вимог ст.141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сума судового збору 2102 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 207, 526, 625, 626, 628, 633, 634, 638, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст.4, 12, 13, 19, 76-81, 141, 223, 247, 263- 265, 280-282 ЦПК України, суд,-
Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк», ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, р/р№ НОМЕР_7 , місцезнаходження якого: вул. Грушевського, 1Д, м.Київ, 01001, заборгованість за кредитним договором № б/н від 21.04.2015 в розмірі 17655,84 грн. (сімнадцять тисяч шістсот п'ятдесят п'ять гривень 84 копійки).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк», ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, р/р№ НОМЕР_7 , місцезнаходження якого: вул. Грушевського, 1Д, м.Київ, 01001, судові витрати з оплати судового збору в сумі 2102 грн.(дві тисячі сто дві гривень).
Заочне рішення може бути переглянуто Тульчинським районним судом Вінницької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду через Тульчинський районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя