18 жовтня 2021 р.Справа № 440/2907/20
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Бартош Н.С.,
Суддів: Григорова А.М. , Подобайло З.Г. ,
за участю секретаря судового засідання Щеглової Г.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Колективного підприємства "КРЕДО" на рішення Полтавського окружного адміністративного суду (головуючий І інстанції Г.В. Костенко) від 16.07.2020 року по справі №440/2907/20
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області
про скасування рішення,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в якому просив скасувати рішення №52 від 27.04.2020.
В обґрунтування вимог позову зазначив, що відповідач оскаржуванимрішеннямвідмовив у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у зв'язку з відсутністю пільгового стажу роботи, підтвердженого в установленому законодавством порядку. Позивач не погоджується із вказаним рішенням, вважає, що у нього наявний необхідний стаж роботи зі шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 2, що дає право на призначення пенсії.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 16.07.2020 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 27 квітня 2020 року №52 про відмову в призначенні пенсії позивачу.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати до пільгового стажу позивача періоди його роботи в Комсомольському електроремонтному підприємстві з 29.12.1985 по 22.02.1989, в Комсомольському електроремонтному підприємстві "Укрелектрочермет" з 24.04.1991 по 11.08.1997 та в Колективному підприємстві "КРЕДО" з 15.01.2003 по 16.04.2003.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах з 02 жовтня 2019 року.
Стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області витрати на сплату судового збору в розмірі 840,80 грн.
Колективне підприємство "КРЕДО", не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції,подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи.
Вказує, що задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов неправомірного висновку про наявність правових підстав для зарахування до пільгового стажу періоду роботи позивача на КП "КРЕДО", оскільки позивач не працював на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2, а виконувана ним робота не передбачена відповідними списками виробництв, робіт, професій, посад і показників.Зазначив, що оскільки призначену позивачу на підставі судового рішення пенсію за Списком №2 повинно відшкодовувати саме КП "КРЕДО", в частині стажу роботи на вказаному підприємстві, проте підприємство не було залучено до участі у розгляді справи, вважає, що оскаржуване рішення впливає на його права, свободи, інтереси та обов'язки.
Представник позивача надав письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просив закрити апеляційне провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 305 Кодексу адміністративногосудочинства України (далі - КАС України).
Відповідач письмовий відзив на апеляційну скаргу не подав.
Сторони по справі повідомлялись про дату, час та місце розгляду справи у встановленому порядку.
Представник позивача у відзиві на апеляційну скаргу просив провести розгляд справи за відсутності позивача та його представника.
Представники відповідача та КП "КРЕДО" надали до суду клопотання, в яких просили провести розгляд справи без їх участі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час апеляційного перегляду справи, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області із заявою від 02.10.2019 (вх.№2182) про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". До заяви, серед іншого, додав копії: трудової книжки, військового квитка, диплому про навчання, довідки про заробітну плату з 01 липня 2000 року по день звернення та довідок, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлених для окремих працівників.
Рішенням Відділу з питань призначення та перерахунків пенсій №3 (м. Горішні Плавні) Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №114 від 10 жовтня 2019 року позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи, підтвердженого в установленому порядку. Вказане рішення вмотивоване тим, що стаж роботи зі шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №2 відповідно до поданих довідок складає 9 років 2 місяці, що є недостатнім для призначення пенсії на пільгових умовах.
Не погодившись з вказаним рішенням відповідача про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, позивач звернувся до суду.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 11.01.2020 року у справі №440/4845/19 відмовлено у задоволені позовних вимог.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 22.04.2020 року скасовано рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.01.2020 у справі №440/4845/19 та прийнято нове рішення, якою задоволено позов та скасовано рішення ГУ ПФУ в Полтавській області від 10.10.2019 №114 про відмову позивачу в призначенні пенсії.
27.04.2020 року відповідачем повторно розглянуто заяву позивача від 02.10.2019 (вх.№2182) про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та прийнято рішення за №52 від 27.04.2020, яким відмовлено в призначені пенсії за віком за відсутності необхідного пільгового стажу, підтвердженого в установленому законодавством порядку.
Не погодившись з вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до записів №№5-8, 14-19, 24-25, 28-31 у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 (а.с. 30-34) ОСОБА_1 у періоди:
- з 27 липня 1983 року по 04 листопада 1983 року працював на посаді помічника машиніста екскаватора 4 розряду в кар'єрі Полтавського державного гірничо-збагачувального комбінату;
- з 29 грудня 1985 року по 22 лютого 1989 року працював у Комсомольському електроремонтному підприємстві електромонтером 4 розряду (з 01 жовтня 1987 року - 5 розряду), зайнятим безпосередньо і постійно ремонтом електроустаткування в кар'єрі, фабрики огрудкування і збагачення Полтавського ГЗК;
- з 24 квітня 1991 року по 11 серпня 1997 року працював у Комсомольському електроремонтному підприємстві "Укрелектрочермет" (з 16 листопада 1993 року перетворене у Колективне підприємство "КРЕДО") на посаді електромонтера 5 розряду, зайнятого ремонтом електроустаткування в основних цехах Полтавського ГЗК;
- з 14 серпня 1997 року по 25 серпня 1999 року працював у ВАТ "Полтавський ГЗК", де виконував гірничі роботи за професією електрослюсара з ремонту гірничого устаткування в кар'єрі Дніпровського рудоуправління;
- з 01 березня 2001 року по 22 квітня 2002 року на Редутському щебеневому заводі Південної залізниці на посаді електрослюсаря з ремонту устаткування 5 розряду в кар'єрі;
- з 15 січня 2003 року по 16 квітня 2003 року - в Колективному підприємстві "КРЕДО" на посаді електрослюсаря 5 розряду, зайнятого ремонтом електрообладнання в основних цехах Полтавського ГЗК;
- з 14 листопада 2013 року по теперішній час працює у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Феррострой" в електроремонтному цеху електромонтером з ремонту та обслуговування електроустаткування ЗФ, ДФ, ЦВО 4 розряду (пільговий список №2), з 01 вересня 2016 року - присвоєно 5 розряд електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування ЗФ, ДФ, ЦВО в електромонтажному цеху, з 01 червня 2017 року переведено в Управління з ремонту енергообладнання та мереж електромонтером з ремонту та обслуговування електроустаткування ЗФ, ДФ, ЦВО 5 розряду в електромонтажному цеху; з 01 березня 2018 року переведений в управління з ремонту енергообладнання та мереж електромонтером з ремонту та обслуговування електроустаткування ЗФ, ЦВО 5 розряду (пільговий список №2).
Згідно з довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №136 від 01.08.2019, виданою Приватним акціонерним товариством "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" (а.с.60), ОСОБА_1 працював повний робочий день в ПрАТ "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" у періоди з 27 липня 1983 року по 04 листопада 1983 року (00 років 03 місяці 08 днів) та виконував роботи на виробництві - гірничі роботи за професією помічника машиніста екскаватора в кар'єрі Дніпровського рудоуправління, що передбачено Списком 2, розділ І, підрозділ 1а згідно з постановою Ради Міністрів СРСР №1173 від 22 серпня 1956 року, та у період з 14 серпня 1997 року по 25 серпня 1999 року (02 роки 00 місяців 11 днів) виконував роботи на виробництві - гірничі роботи за професією електрослюсаря з ремонту гірничого устаткування в кар'єрі Дніпровського рудоуправління, що передбачено Списком 2, розділ І, підрозділ 1а згідно з постановою Кабінету Міністрів України №162 від 11 серпня 1994 року. Атестація робочих місць за умовами праці проведена згідно з наказом ВАТ "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" №366 від 23 травня 1995 року та підтверджується висновками Державної експертизи умов праці №52 від 16 травня 1995 року.
Відповідно до довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №1395 від 30.07.2019, №970 від 05.08.2019 року та №1189 від 09.10.2019, виданих Виробничим підрозділом "Редутський кар'єр" філії "Центр управління промисловістю" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (а.с. 62,75, 75), ОСОБА_1 працював повний робочий день у період з 01 березня 2001 року по 22 квітня 2002 року (01 рік 01 місяць 22 дні) як працівник, що зайнятий ремонтом устаткування в умовах діючого виробництва на посаді електрослюсаря з ремонту устаткування 5 розряду в кар'єрі, електричному цеху, що передбачено Списком 2, розділ І, позиція 1.1а згідно з постановою Кабінету Міністрів України №36 від 16 січня 2003 року. Атестація робочих місць за умовами праці проведена згідно з наказом Редутського щебеневого заводу №223 від 14.04.2000 та підтверджується висновком Державної експертизи умов праці №20 від 16.05.1995 (вих.№0571/5 від 12.04.2000) (а.с.73, 74).
Згідно з наказами Товариства з обмеженою відповідальністю "Феррострой" №62 від 12.02.2010 (а.с.6), №96 від 09.02.2015 (а.с.66), №88 від 31.01.2018 (а.с.69) та висновками експертизи на правильність Списків виробництв, професій, посад і показників, за якими призначаються пенсії на пільгових умовах в ТОВ "Феррострой", №50 (вих.№04-08/2413 від 14.04.2015) та №40 (вих.№04-2400 від 24.02.2010) (а.с.65, 68) посада електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування ЗФ, ДФ, ЦВО віднесена до переліку робочих місць, професій ТОВ "Феррострой", шкідливі та важкі умови праці на яких за результатами атестації робочих місць відповідають Списку №2 пільгового пенсійного забезпечення.
Відповідно до розрахунку пільгового стажу, проведеного відповідачем (а.с.58), позивачу зараховано пільговий стаж на роботах в ПрАТ "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" у період 27.07.1983 по 04.11.1983 - 00 років 03 місяці 08 днів та у період з 14.08.1997 по 25.08.1999 - 02 роки 00 місяців 12 днів; в філії "Центр управління промисловістю" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" у період з 01.03.2001 по 22.04.2002 - 01 рік 01 місяць 22 дні; в Товаристві з обмеженою відповідальністю "Феррострой" у період з 14.11.2013 по 30.07.2019 - 05 років 8 місяців 17 днів.
Отже, відповідачем зараховано до пільгового стажу позивача 09 років 02 місяці 00 днів, про що зазначено відповідачем у своєму рішенні №52 від 27.04.2020.
Разом з тим, відповідачем не зараховано до пільгового стажу позивача періоди його роботи в Комсомольському електроремонтному підприємстві з 29.12.1985 по 22.02.1989, в Комсомольському електроремонтному підприємстві "Укрелектрочермет" з 24.04.1991 по 11.08.1997, а також в КП "КРЕДО" з 15.01.2003 по 16.04.2003.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність у позивача права на зарахування до пільгового стажу період роботи з 29.12.1985 по 22.02.1989, з 24.04.1991 по 11.08.1997 та з 15.01.2003 по 16.01.2003 за Списком № 2, а тому, оскільки з урахуванням вказаних періодів роботи з пільговий стаж складає понад 18 років, що є достатнім для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, то оскаржуване рішення прийняте відповідачем необґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мали значення для його прийняття, а відтак, не відповідає вимогам частини другої статті 2 КАС України. В зв'язку з чим, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах з 02.10.2019 відповідно до п. 2 ч. 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Колегія суддів не погоджується з даним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Частиною першою статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 року (далі- Закон №1058-IV, в редакції згідно із Законом України від 03.10.2017 № 2148-VIII) встановлено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до пункту 2 частини другої цієї статті на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.
За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців у чоловіків і не менше 22 років 6 місяців у жінок.
Зі змісту наведених норм слідує, що умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах з підстави, визначеної пунктом 2 частини другої статті 114 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", є: 1) зайнятість повний робочий день на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та проведення атестації робочих місць; 2) досягнення 55 років; 3) наявність страхового стажу для чоловіків, які звернулися за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах у період з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців, у тому числі на роботі із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників не менше 12 років 6 місяців.
Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 на момент звернення із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах 02.10.2019 досяг 55 років (а.с.11-13) та відповідно до розрахунку страхового стажу, проведеного відповідачем (а.с.58), його страховий стаж на дату звернення за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах становить 27 років 10 місяців 11 днів.
Отже, позивачем дотримано умови для призначення пенсії за віком на пільгових умовах з підстави, визначеної пунктом 2 частини другої статті 114 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", щодо досягнення пенсійного віку (55 років) та наявності необхідного загального страхового стажу не менше ніж 27 років 6 місяців.
Натомість, підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах слугувало непідтверження в установленому законодавством порядку пільгового стажу роботи, який має становити не менше 12 років 6 місяців.
Під час розгляду справи відповідач вказував, що трудова книжка позивача не містить, як відомостей, що дають змогу встановити спеціальний стаж, необхідний для призначення пенсії на пільгових умовах, зокрема зайнятість працівника повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, так і відомостей про результат атестації робочого місця.
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII від 05.11.1991 року визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктами 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 року (далі- Порядок №637), передбачено, що за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Пунктом 20 Порядку № 637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 (Порядок №383) передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
З вищенаведених норм слідує, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту "б" статті 13 Закону № 1788-ХІІ є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією. Вимога щодо обов'язкового підтвердження документами умов праці до 21.08.1992 та проведення атестації після цієї дати є похідними від основної умови про внесення цієї професії до діючих Списків.
Так, під час розгляду справи встановлено та не заперечувалось сторонами, що позивач, серед іншого, працював:
- з 29 грудня 1985 року по 22 лютого 1989 року у Комсомольському електроремонтному підприємстві електромонтером 4 розряду (з 01 жовтня 1987 року - 5 розряду), зайнятим безпосередньо і постійно ремонтом електроустаткування в кар'єрі, фабрики огрудкування і збагачення Полтавського ГЗК;
- з 24 квітня 1991 року по 11 серпня 1997 року у Комсомольському електроремонтному підприємстві "Укрелектрочермет" (з 16 листопада 1993 року перетворене у Колективне підприємство "КРЕДО") на посаді електромонтера 5 розряду, зайнятого ремонтом електроустаткування в основних цехах Полтавського ГЗК;
- з 15 січня 2003 року по 16 квітня 2003 року - в Колективному підприємстві "КРЕДО" на посаді електрослюсаря 5 розряду, зайнятого ремонтом електрообладнання в основних цехах Полтавського ГЗК.
Приймаючи рішення у справі, суд першої інстанції виходив з того, що Списком № 2 виробництв, цехів, професій та посад, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173, розділом І “Гірничі роботи” підрозділом 1а передбачена посада (професія) електрослюсаря чергового та по ремонту обладнання, механізмів, водяних та повітряних магістралей, зайнятого у шахтах, в розрізах та кар'єрах.
Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком (по старості) на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 № 10, розділом І “Гірничі роботи” позиція 2010100а-19931 передбачені електрослюсарі чергові та по ремонту обладнання.
Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162 (чинним до 16.01.2003), розділом І розділом І “Гірничі роботи” позиція 2010100а-19931 передбачені електрослюсарі чергові та по ремонту обладнання.
Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року № 36 (чинної до 03.08.2016), розділом ІІ “Підготовка руд, збагачення, окускування (агломерація, брикетування, огрудкування), випалювання руд і нерудних копалин” передбачені: електромонтери з ремонту та обслуговування електроустаткування; електрослюсарі (слюсарі) чергові та з ремонту устаткування.
В зв'язку з чим, суд першої інстанції дійшов висновку, що професії (посади), за якими позивач працював у Комсомольському електроремонтному підприємстві з 29.12.1985 по 22.02.1989, в Комсомольському електроремонтному підприємстві "Укрелектрочермет" з 24.04.1991 по 11.08.1997 та в Колективному підприємстві "КРЕДО" з 15.01.2003 по 16.04.2003 передбачені Списком № 2, чинним на час роботи позивача.
Скаржник під час апеляційного розгляду справи вказував, що посади (професії) електромонтер та електрослюсар не є тотожними та відрізняються між собою кваліфікацією, допуском до різних видів робіт, об'ємом виконуваної робити та функціональними обов'язками. Крім того, кожне виробництво (галузь) передбачає право на пільгове пенсійне забезпечення тієї чи іншої професії (посади).
Колегія суддів вказує, що встановлення вказаних обставин має значення, так як це впливає на застосування Списку №2 в частині визначення права позивача на пільгове пенсійне забезпечення.
Так, згідно наданої скаржником на адвокатський запит відповіді ПрАТ «Полтавський ГЗК» вбачається, що уперіод роботи позивача (з 29.12.1985 року по 22.02.1989 рік, з 24.04.1191 року по 11.08.1997 рік, з 15.01.2003 року по 16.04.2003 рік),на підприємстві було 7 структурних підрозділів:
- Дніпровське рудоуправління (гірничодобувна промисловість);
- Дробильна фабрика (переробна промисловість);
- Збагачувальна фабрика (переробна промисловість);
- Цех виробництва окатків (переробна промисловість);
- Залізничний цех (залізничний транспорт);
- Гірничотранспортний цех (автомобільний транспорт);
- Цех шламового господарства збагачувальної фабрики (переробна промисловість).
Також ПрАТ «Полтавський ГЗК» повідомило, що ОСОБА_1 на посаді електромонтера в штаті Дніпровського гірничо-збагачувального комбінату ім. 50-річчя СРСР (Полтавського ГЗК ім. 50-річчя СРСР / ВАТ «Полтавський ГЗК» / ПРАТ «Полтавський ГЗК» (далі - комбінат)) протягом періодів з 29.12.1985 року по 22.02.1989 рік, з 24.04.1991 року по 11.08.1997 рік та з 15.01.2003 року по 16.04.2003 рік не працював. ОСОБА_1 працював на штатних посадах комбінату з 27.07.1983 року по 04.11.1983 рік за професією помічник машиніста екскаватора та з 14.08.1997 року по 25.08.1999 рік за професією електрослюсаря з ремонту гірничого устаткування.
Довідка ПРАТ «Полтавський ГЗК» про підтвердження пільгового стажу роботи за списком №2 протягом періодів з 29.12.1985 року по 22.02.1989 рік, з 24.04.1991 року по 11.08.1997 рік та з 15.01.2003 року по 16.04.2003 рік на ім'я ОСОБА_1 не видавалась.Видавалась Довідка №136 від 01.08.2019 року про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (період роботи з 27.07.1983 року по 04.11.1983 рік та з 14.08.1997 року по 25.08.1999 рік).
Для визначення різниці між професійними обов'язками електромонтера і електрослюсаря ПрАТ «Полтавський ГЗК» надано Порівняльну таблицю кваліфікаційних характеристик професій.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає помилковими в висновки суду першої інстанції, що робота позивача на посаді (професії) електромонтера передбачена Списком № 2 та дає право на зарахування вказаного стажу до пільгового, оскільки посади (професії) електромонтер та електрослюсар не є тотожними.
Також, колегія суддів вважає безпідставним застосування судом першої інстанції до спірних правовідносин розділу І «Гірничі роботи» Списку № 2 виробництв, цехів, професій та посад, робота в яких дає право па державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173, оскільки вказаний розділ передбачає виключно наступні умови (надалі російською мовою): « ОСОБА_2 . Добычаугля, руды, сланца. ... открытым способом. Работы на шахтнойповерхности. Подраздел1.Открытыегорныеработы и работы на шахтнойповерхности ( ОСОБА_3 , карьеры, прииски, гидравлики, драги, промывочныеприборы. Работы на поверхности шахт и рудников. Поверхностныеработы на промышленных площадках строительства шахт, рудников, разрезов, карьеров, драг, шахт метрополитенов и других подземныхсооружений); розділу І «Гірничі роботи» Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком (по старості) на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 № 10 (позиція 2010100а-19931), оскільки вказаний розділ передбачає виключно наступні умови (надалі російською мовою): « ОСОБА_2 . Подразделы 20100000 Добычаоткрытым способом угля, руды, сланца, озокерита. ... 20101000 1) Открытыегорныеработы и работы на поверхности. 2010100а Разрезов, карьеров, приисков, гидравлик, драг, промывочныхприборов, работы на поверхности шахт, рудников и дренажных шахт. Работы на промышленных площадках строительства шахт, рудников, разрезов, карьеров, приисков, драг, метрополитенов, тоннелей», а також розділу І «Гірничі роботи» Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162 (позиція 2010100а-19931) оскільки вказаний розділ передбачає виключно наступні умови (надалі російською мовою): «Раздел І. Горныеработы. Подразделы 20100000 Добычаоткрытым способом угля, руды, сланца, озокерита. ... 20101000 1) Открытыегорныеработы и работы на поверхности. 2010100а Разрезов, карьеров, приисков, гидравлик, драг, промывочныхприборов, работы на поверхности шахт, рудников и дренажных шахт. Работы на промышленных площадках строительства шахт, рудников, разрезов, карьеров, приисков, драг, метрополитенов, тоннелей».
Колегія суддів зазначає, усі розділи вказаних списків містять посаду електрослюсаря чергового та по ремонту обладнання, в той час як позивач у період з 29.12.1985 року по 22.02.1989 рік, з 24.04.1991 року по 11.08.1997 рік обіймав посади електромонтера.
При цьому, з урахуванням положень п. 3 Порядку №383 відсутні правові підстави для застосування до вказаного періоду роботи (29.12.1985 року по 22.02.1989 рік, з 24.04.1991 року по 11.08.1997) положень Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року № 36, оскільки при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.
Отже, при визначені права позивача на призначення пенсії, відповідач правомірно керувався вказаними Списками, що діяли на момент роботи позивача.
Вказаний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 16 червня 2020 року по справі №212/2380/17 (2-а/212/113/17).
Згідно із ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для зарахування до пільгового стажу позивача періоду його роботи у Комсомольському електроремонтному підприємстві з 29.12.1985 по 22.02.1989 тау Комсомольському електроремонтному підприємстві "Укрелектрочермет" з 24.04.1991 по 11.08.1997.
Натомість, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що період роботи позивача у КП "КРЕДО" з 15.01.2003 по 16.04.2003підлягає зарахуванню до пільгового стажу, оскільки посада електрослюсаря (слюсаря) чергового та з ремонту устаткування віднесено до Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року № 36 (розділ ІІ “Підготовка руд, збагачення, окускування (агломерація, брикетування, огрудкування), випалювання руд і нерудних копалин”).
Доводи пенсійного органу щодо не проведення атестації вказаного робочого місця колегія суддів вважає безпідставними, оскільки непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.
Отже, непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Вказана правова позиція викладена Великою палатою Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а.
Разом з тим, враховуючи, що загальний пільговий стаж позивача,підтверджений пенсійним органом (09 років 02 місяці) та період роботи з 15.01.2003 по 16.04.2003 у КП "КРЕДО" складає 9 років та 5 місяців, що є меншим визначеного законодавством необхідного стажу (12 років та 6 місяців), колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для призначення позивачу пенсії за вислугою років, а тому оскаржуване рішення відповідача про відмову в призначенні пенсії скасуванню не підлягає.
Судом першої інстанції не було враховано вищенаведених обставин, що призвело до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів відхиляє доводи позивача викладені у відзиві на апеляційну скаргу щодо наявності підстав для закриття апеляційного провадження, у зв'язку з тим, що оскаржуване судове рішення не впливає на права та обов'язки КП "КРЕДО", а також те, що рішенням суду в іншій справі (постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 22.04.2020 року у справі №440/4845/19) вже буловстановлено наявність у позивача права на зарахування до пільгового стажу періоди роботи в Комсомольському електроремонтному підприємстві з 29.12.1985 по 22.02.1989, в Комсомольському електроремонтному підприємстві "Укрелектрочермет" з 24.04.1991 по 11.08.1997 та в КП "КРЕДО" з 15.01.2003 по 16.04.2003.
Так, оскільки з урахуванням положень п. 1 ч. 1 ст.1, ч. 1 ст. 2, п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», КП "КРЕДО", як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачує фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених до дня набрання чинностіЗаконом України"Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" відповідно допунктів "б" - "з"статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та призначених після дня набрання чинності зазначеним Законом відповідно допунктів 2-8частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у період до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченогостаттею 26Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", то призначення пільгової пенсії позивачу за відсутності встановленихзаконом підстав, впливає на права та обов'язки скаржника.
При цьому, оскільки у справі №440/4845/19 оскаржувалось інше рішення пенсійного органу, а також приймаючи до уваги, що КП "КРЕДО" не брало участі у розгляді вказаної справи, колегія суддів не вбачає правових підстав для закриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
На підставі цього, колегія суддів дійшла до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
При цьому, у рішення ЄСПЛ по справі "Ґарсія Руіз проти Іспанії" (GarciaRuiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Відповідно до ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню: 1) рішення, ухвали суду першої інстанції та постанови, ухвали суду апеляційної інстанції у справах, рішення у яких підлягають перегляду в апеляційному порядку Верховним Судом; 2) судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 317, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Колективного підприємства "КРЕДО" задовольнити.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16.07.2020 року по справі №440/2907/20 скасувати.
Прийняти нове судове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 в задоволенні адміністративного позову.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)Н.С. Бартош
Судді(підпис) (підпис) А.М. Григоров З.Г. Подобайло
Повний текст постанови складено 28.10.2021 року