28 жовтня 2021 р.Справа № 520/13228/2020
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Мельнікової Л.В.,
Суддів: Рєзнікової С.С. , Бегунца А.О. ,
розглянувши у порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові заяву ОСОБА_1 про залишення адміністративного позову без розгляду по справі № 520/13228/2020 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.05.2021 року за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії без розгляду, -
30.09.2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області (далі - ГУ ПФУ в Харківській області, пенсійний орган) щодо відмови у перерахунку та виплаті основної державної пенсії, на підставі прямої дії ч. 3 ст. 59 Закону України від 28.02.1991 року № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон № 796-XII), з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на 1 січня відповідного року;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Харківській області змінити раніше проведений розрахунок при перерахунку його пенсії та починаючи з 25.04.2019 року, провести перерахунок пенсії (обчислення) державної (основної) пенсії з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, у відповідності до положення ч. 3 ст. 59 Закону № 796-ХІІ, як норми прямої дії, згідно висновків Конституційного Суду України, викладених у рішенні від 25.04.2019 року № 1- р(ІІ)/2019 у справі № 3-14/2019 (402/19, 1737/19), зважаючи на неконституційність раніше діючого обмеження, визначеного словосполученням "дійсної строкової", яке визнано неконституційним та втратило чинність з 25.04.2019 року, тобто, виключно в редакції ч. 3 ст. 59 Закону № 796-XII, з подальшим перерахунком пенсії в разі збільшення розміру мінімальної заробітної плати з 1 січня кожного відповідного наступного року з урахуванням його бажання щодо обчислення державної (основної) пенсії з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, у відповідності до положення ч. 3 ст. 59 Закону № 796-ХІІ, як норми прямої дії, а не відповідно до інших норм цього Закону чи підзаконних актів, з урахуванням відсотку втрати працездатності, без застосування інших видів розрахунку, змінивши раніше проведений розрахунок, а також проводити відповідні виплати без обмеження граничного (максимального) розміру пенсії, та без застосування будь-яких обмежень щодо виплати заборгованості, в тому числі поетапного чи часткового, виплативши заборгованість між нарахованою та фактично виплаченою пенсією.
Також, позивач просив постанову суду звернути до негайного виконання та встановити судовий контроль за виконанням судового рішення.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25.05.2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Означене судове рішення оскаржено позивачем в апеляційному порядку.
26.10.2021 року на адресу Другого апеляційного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про залишення його адміністративного позову до ГУ ПФУ в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії без розгляду.
Дослідивши доводи заяви та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість заявленої заяви, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 9 КАС України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 4 ст. 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Частиною 1 ст. 47 КАС України, крім прав та обов'язків, визначених у ст. 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову.
У п. 5 ч. 1, ч. 2 ст. 240 КАС України закріплено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо надійшла заява позивача про залишення позову без розгляду.
Заява про залишення позову без розгляду може бути подана лише до початку розгляду справи по суті.
Главою 6 КАС України регламентовано розгляд справи по суті, який розпочинається з відкриття судового засідання та завершується ухваленням судом першої інстанції рішення за результатами розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що адміністративний процесуальним законодавством чітко визначено, до якого саме часу позивач може реалізувати надане йому право на звернення із заявою про залишення його позову без розгляду: до початку судом першої інстанції розгляду справи по суті.
Аналогічний правовий підхід викладено в постановах Верховного Суду від 31.01.2018 року у справі № 815/2362/17 та від 10.10.2019 року у справі № 805/556/17-а.
У розумінні ч. 2 ст. 240 КАС України клопотання про залишення позовної заяви без розгляду має подаватися на стадії підготовчого провадження чи судового розгляду справи, на яких зазначене в позовній заяві порушення прав чи інтересів ще не отримало правової оцінки у вигляді судового рішення по суті спору. Заява про залишення позовної заяви без розгляду подається до виходу суду до нарадчої кімнати і ухвалення судового рішення щодо предмета спору.
Зміст вищенаведених норм свідчить, що на стадії апеляційного розгляду скасування постанови чи ухвали суду першої інстанції і ухвалення рішення про залишення позовної заяви без розгляду дозволяється у випадку, коли позивач під час підготовчого провадження чи судового розгляду подав клопотання про відкликання позовної заяви, а суд з якихось причин його не розглянув.
У справі, що розглядається, позивач з часу відкриття провадження у справі й до постановлення рішення судом першої інстанції по суті спору, заяву про залишення позову без розгляду не подавав, до виходу суду до нарадчої кімнати наполягав на задоволенні заявлених позовних вимог.
Натомість, після постановлення судом першої рішення по суті спору подав апеляційну скаргу, а потім - заяву про залишення позовної заяви без розгляду.
Отже, заява про залишення позову без розгляду подана позивачем на стадії апеляційного провадження, тобто після завершення процесуальної стадії, на якій згідно з ч. 2 ст. 240 КАС України допускається звернення з такою заявою.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 про залишення позову без розгляду задоволенню не підлягає.
Водночас, колегія суддів зазначає, що ч. 1 ст. 47 КАС України, крім прав та обов'язків, визначених у ст. 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову, що за правилами ст. 238 КАС України буде мати наслідком закриття провадження у справі.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.07.2020 року у справі № 0540/7588/18-а.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 238, 240, ч. 2 ст. 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про залишення адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії без розгляду відмовити.
Ухвала Другого апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Мельнікова Л.В.
Судді Рєзнікова С.С. Бегунц А.О.