19 жовтня 2021 р.Справа № 520/12282/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: П'янової Я.В.,
Суддів: Спаскіна О.А. , Чалого І.С. ,
за участю секретаря судового засідання Мироненко А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Комунального підприємства "МУНІЦИПАЛЬНА ОХОРОНА" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.03.2020, головуючий суддя І інстанції: Бабаєв А.І., м. Харків, повний текст складено 13.03.20 року по справі № 520/12282/19
за позовом Комунального підприємства "МУНІЦИПАЛЬНА ОХОРОНА"
до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Комунальне підприємство “Муніципальна охорона” (далі за текстом також - позивач, КП “Муніципальна охорона”) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (далі та текстом також - відповідач, ГУ ДФС у Харківській області), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області № 0050355805 від 20.08.2019 та № 0050365805 від 20.08.2019.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду замінено відповідача Головне управління Державної фіскальної служби у Харківській області по справі за позовом Комунального підприємства “Муніципальна охорона” до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень на Головне управління Державної податкової служби у Харківській області.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04 березня 2020 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що рішення ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права, а викладені у ньому висновки не відповідають обставинам справи.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач наводить обставини справи та норми права, зазначені у позовній заяві, посилається на їх неврахування судом першої інстанції.
За результатами апеляційного розгляду позивач просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, з дослідженням усіх доказів та встановленням усіх обставин у справі. Звертає увагу, що твердження позивача, наведені в апеляційній скарзі, є хибними та спростовуються положеннями чинного законодавства України. Вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а тому апеляційну скаргу просить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2021 року замінено Головне управління ДПС у Харківській області на суб'єкта владних повноважень, який представляє інтереси органів ДПС України - Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ ВП: 43983495), як правонаступника.
Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні відповідно до приписів статті 229 КАС України.
Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ГУ ДФС у Харківській області проведено камеральну перевірку КП «Муніципальна охорона» щодо дотримання термінів сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість, за результатом якої складено акт перевірки від 25.07.2019 за № 3289/20-40-58-05-10/36817804.
Згідно з висновками акта перевірки КП «Муніципальна охорона» несвоєчасно сплачено узгоджені податкові зобов'язання з податку на додану вартість згідно з рішенням суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу (Наказ ДПА України від 07.12.10 за № 927) № 820/15535/14 від 17.10.2014, Податкової декларації з ПДВ за червень 2016 року № 9124846064 від 19.07.2016, Податкової декларації з ПДВ за липень 2016 року № 9149226128 від 18.08.2016, Податкової декларації з ПДВ за серпень 2016 року № 9170073875 від 16.09.2016, Податкової декларації з ПДВ за вересень 2016 року № 9197064417 від 19.10.2016, Податкової декларації з ПДВ за жовтень 2016 року № 9222197358 від 18.11.2016, Податкової декларації з ПДВ за листопад 2016 року № 9245713306 від 19.12.2016, Податкової Декларації з ПДВ за грудень 2016 року № 9267431603 від 20.01.2017, Податкової декларації з ПДВ за січень 2017 року № 9022754621 від 17.02.2017, Податкової декларації з ПДВ за лютий 2017 року № 9044044283 від 17.03.2017, Податкової декларації з ПДВ за березень 2017 року № 9068873348 від 19.04.2017, Податкової декларації з ПДВ за квітень 2017 року № 9090824193 від 16.05.2017, Податкової декларації з ПДВ за травень 2017 року № 9117170791 від 20.06.2017, Податкової декларації з ПДВ за червень 2017 року № 9138705622 від 18.07.2017, Податкової декларації з ПДВ за липень 2017 року № 9166431884 від 18.08.2017, Податкової декларації з ПДВ за серпень 2017 року № 9190010197 від 18.09.2017, Податкової декларації з ПДВ за вересень 2017 року № 9215475490 від 17.10.2017, Податкової декларації з ПДВ за жовтень 2017 року № 9242103384 від 16.11.2017, Податкової декларації з ПДВ за листопад 2017 року № 9270780104 від 18.12.2017, Податкової декларації з ПДВ за грудень 2017 року № 9295948314 від 18.01.2018, Податкової декларації з ПДВ за січень 2018 року № 9024748685 від 19.02.2018, Податкової декларації з ПДВ за лютий 2018 року № 9047517217 від 19.03.2018, Податкової декларації з ПДВ за березень 2018 року № 9069636188 від 16.04.2018, Податкової декларації з ПДВ за квітень 2018 року № 9096595917 від 18.05.2018, Податкового повідомлення-рішення (форма Н) № 4671215 від 12.01.2018 на загальну суму 3432428,95 грн, чим порушено п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями.
На підставі висновків акта перевірки ГУ ДФС у Харківській області винесено податкові повідомлення-рішення від 20.08.2019 року № 0050355805, про застосування до позивача штрафних санкцій у сумі 274108,90 грн та № 0050365805, про застосування до позивача штрафних санкцій у сумі 138267,99 грн.
Вважаючи, що спірні податкові повідомлення-рішення податкового органу винесено з порушенням норм чинного законодавства України, позивач звернувся до суду.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, враховуючи те, що позивачем допущено несвоєчасну сплату грошового зобов'язання, дійшов висновку, що контролюючий орган правомірно застосував до позивача штрафні (фінансові) санкції згідно з оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, а отже такі рішення контролюючого органу обґрунтовані та не підлягають скасуванню.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи та виходить з такого.
Згідно з п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Пунктом 31.1 ст. 31 ПК України передбачено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Згідно з п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 203.2 ст. 203 ПК України сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
За приписами п. 87.9 ст. 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
Відповідно до п. 38.1 ст. 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Згідно з п. 126.1 ст. 126 ПК України (у редакції на час прийняття оскаржуваних рішень) у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Згідно з п. 32.1 ст. 32 ПК України зміна строку сплати податку та збору здійснюється шляхом перенесення встановленого податковим законодавством строку сплати податку та збору або його частини на більш пізній строк.
Відповідно до п. 32.2, п. 32.3 ст. 32 ПК України зміна строку сплати податку здійснюється у формі: відстрочки; розстрочки. Зміна строку сплати податку не скасовує діючого і не створює нового податкового обов'язку.
Таким чином, при розстроченні сплати податкового боргу фактично відбувається перенесення строку виконання платником податків податкового обов'язку.
Положеннями розділу VI Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, який затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 за № 422 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 травня 2016 року за № 751/28881) передбачено порядок, умови та особливості відображення в інтегрованій картці платника (далі - ІКП) сум погашення податкового боргу та заборгованості зі сплати єдиного внеску, розстрочення (відстрочення) зобов'язань (боргів), а також списання податкового боргу та заборгованості зі сплати єдиного внеску.
Відповідно до п.п. 1 п. 3 Порядку № 422 надання розстрочок (відстрочок) грошових зобов'язань (податкового боргу) відображаються в ІКП як зменшення суми грошових зобов'язань (податкового боргу).
Відображення в ІКП чергової суми розстрочення (відстрочення) здійснюється шляхом використання облікових показників (операцій) щодо нарахування платежу згідно з графіком погашенням розстроченим (відстроченим) сум, передбаченим рішенням суду.
Погашення суми розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) здійснюється у загальному порядку погашення згідно черговістю виникнення.
Таким чином, при розстроченні сплати податкових зобов'язань (податкового боргу) відбувається зміна термінів сплати відповідних сум і, як наслідок, установленим строком сплати сум зобов'язань є саме строк, визначений рішенням про розстрочення, а тому контролюючий орган направив кошти сплачені позивачем на погашення зобов'язань згідно із черговістю настання строків сплати узгоджених грошових зобов'язань платника податків.
Верховний Суд у постанові від 08.05.2018 року у справі № 802/777/16-а дійшов висновку, що розстрочення є лише формою розрахунків платника з бюджетом шляхом зміни строків платежу, яка може застосовуватись в тому числі і у процедурі примусового стягнення податкового боргу. Рішення суду про розстрочення сплати податкового боргу є лише процесуальним рішенням, що визначає спосіб виконання судового рішення про стягнення податкового боргу. Вказано, що постановлення такого рішення не змінює статус такої заборгованості та не спростовує того факту, що боржник вчинив податкове правопорушення у вигляді несплати податкового боргу, таке правопорушення триває до часу погашення боргу в добровільному чи примусовому порядку. Також, зазначено, що судове рішення про стягнення податкового боргу, за яким установлено порядок його виконання шляхом розстрочення сплати боргу, не звільняє платника податків від відповідальності у вигляді штрафних санкцій та пені, передбачених п. 126.1 ст. 126 та пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Кодексу.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 10 грудня 2019 року по справі № 821/865/16 вказав, що положення п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України є імперативними і зобов'язують контролюючий орган у разі наявності у платника податків податкового боргу зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків, і будь - яких виключень, зокрема і наявність судового рішення про розстрочення виконання судового рішення, чи інших правил зарахування коштів в рахунок погашення податкового боргу норми Податкового кодексу не містять. Крім того, зазначено, що рішення суду про розстрочення сплати податкового боргу є лише процесуальним рішенням, що визначає спосіб виконання судового рішення про стягнення податкового боргу. Вказано, що постановлення такого рішення не змінює статус такої заборгованості - податковий борг - несплачена сума узгодженого грошового зобов'язання, з наявністю якого норми Податкового кодексу України зобов'язують контролюючий орган зарахувати кошти, що сплачує платник податків, саме в рахунок погашення такого податкового боргу.
Судовим розглядом установлено, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.09.2014 по справі № 820/15535/14 адміністративний позов Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області до Комунального підприємства "Муніципальна охорона" про стягнення податкового боргу у сумі 1045135,58 грн з податку на додану вартість задоволено. Стягнуто кошти у розмірі 1045135,58 грн з Комунального підприємства "Муніципальна Охорона" на користь Державного бюджету з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, а саме: - МФО банку: 351533, Назва банку: ХАРКІВ.ГРУ ПАТ КБ “ПРИВАТБАНК”, М.ХАРКІВ, Номер рахунку: 26001060816456, Валюта рахунку: Українська гривня, Дата відкриття: 17.11.2011 р.; - МФО банку: 351533, Назва банку: ХАРКІВ.ГРУ ПАТ КБ “ПРИВАТБАНК”, М.ХАРКІВ, Номер рахунку: 26053060803956, Валюта рахунку: Українська гривня. Дата відкриття: 17.11.2011 р.; - МФО банку: 351533, Назва банку: ХАРКІВ.ГРУ ПАТ КБ “ПРИВАТБАНК”, М.ХАРКІВ, Номер рахунку: 26003000014197, Валюта рахунку: Українська гривня. Дата відкриття: 01.08.2014 р.; - МФО банку: 351533, Назва банку: ХАРКІВ.ГРУ ПАТ КБ “ПРИВАТБАНК”, М.ХАРКІВ, Номер рахунку: 26041052301638, Валюта рахунку: Українська гривня. Дата відкриття: 04.06.2014 р.; - МФО банку: 351931, Назва банку: АТ “БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА”, Номер рахунку: 26044010047520, Валюта рахунку: Українська гривня, Дата відкриття: 17.02.2011 р.; - МФО банку: 351931, Назва банку: АТ “БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА”, Номер рахунку: 26000010047520, Валюта рахунку: Українська гривня, Дата відкриття: 14.01.2010.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 17.10.2014 по справі № 820/15535/14 розстрочено виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 16.09.2014 по справі № 820/15535/14 за позовом Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області до Комунального підприємства "Муніципальна охорона" про стягнення податкового боргу терміном на 27 місяців, та здійснення платежів з 01.10.2014 по 31.06.2016 - по 20000,00 грн, з 01.07.2016 по 30.11.2016 - по 104189,26 грн, а з 01.12.2016 - 104189,28 грн, згідно з наданим графіком погашення податкової заборгованості.
Крім того, ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 01.08.2016 по справі № 820/15535/14 розстрочено виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 16.09.2014 по справі № 820/15535/14 терміном на 17 місяців, шляхом здійснення платежів з 31.08.2016 по 30.11.2017 - по 26798,60 грн та 29.12.2017 - 26798,72 грн, згідно з графіком погашення податкової заборгованості: 31 серпня 2016 року - 26798,60 грн., 30 вересня 2016 року - 26798,60 грн., 31 жовтня 2016 року - 26798,60 грн., 30 листопада 2016 року - 26798,60 грн., 30 грудня 2016 року, 31 січня 2017 року - 26798,60 грн., 28 лютого 2017 року - 26798,60 грн., 31 березня 2017 року - 26798,60 грн., 28 квітня 2017 року - 26798,60 грн., 31 травня 2017 року - 26798,60 грн., 30 червня 2017 року - 26798,60 грн., 31 липня 2017 року - 26798,60 грн., 31 серпня 2017 року - 26798,60 грн., 29 вересня 2017 року - 26798,60 грн., 31 жовтня 2017 року - 26798,60 грн., 30 листопада 2017 року - 26798,60 грн., 29 грудня 2017 року - 26798,60 грн., всього - 455576,32 грн.
Як свідчать матеріали справи, ГУ ДФС у Харківській області, на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 розділу I та в порядку статті 76 розділу ІІ ПК України, проведено камеральну перевірку КП «Муніципальна охорона» податкової звітності за період жовтень 2014 - травень 2018 року.
В ході перевірки встановлено затримку сплати КП «Муніципальна охорона» узгоджених сум податкового зобов'язання з податку на додану вартість КП «Муніципальна охорона» за звітний період жовтень 2014 - травень 2018 року на суму 3 432 428,95 грн, в порушення пункту 57.1 статті 57 розділу ІІ Податкового кодексу України, згідно з розрахунком, наведеним в акті перевірки від 25.07.2019 за № 3289/20-40-58-05-10/36817804 у періоді, що перевірявся.
З огляду на викладене, в порушення п. 57.1. ст. 57 ПК України КП «Муніципальна охорона» протягом граничних строків несвоєчасно сплатило суму самостійно визначеного та (або) узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість за податковими деклараціями з податку на додану вартість та за судовим рішенням про розстрочення/відстрочення податкового боргу від 16.09.2014 по справі № 820/15535/14.
КП «Муніципальна охорона» погашено узгоджену суму податкового зобов'язання з ПДВ в загальному розмірі 2 741 089,00 грн із затримкою до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання та в загальному розмірі 691 339,95 грн., із затримкою більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання
Відповідно до встановленого порушення суб'єктом владних повноважень розраховано штрафні санкції у сумі 138 267,99 грн (20 %) та 274 108,90 грн (10 %) згідно зі ст. 126 Податкового кодексу України.
Зведені дані по розрахунку штрафних санкцій наведено в додатках (розрахунках) до податкових повідомлень-рішень № 0050355805 від 20.08.2019 та № 0050365805 від 20.08.2019, ІКП з податку на додану вартість.
Колегія суддів зазначає про необґрунтованість доводів позивача про те, що контролюючий орган неправомірно зарахував сплачені поточні податкові зобов'язання відповідно до податкових декларацій у рахунок погашення податкового зобов'язання, визначеного судовим рішенням, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень, з огляду на таке.
Зазначений борг у сумі 1 045 135,58 грн на виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 16.09.2014 по справі № 820/15535/14 був розстрочений ухвалами Харківського окружного адміністративного суду від 17.10.2014 та від 01.08.2016 по справі № 820/15535/14 шляхом здійснення платежів з 01.10.2014 по 30.11.2017.
Тобто, при стягненні коштів за податковим боргом відповідно до ст. 95 Податкового кодексу України (незалежно від факту застосування чи незастосування процедур відстрочення або розстрочення виконання рішення суду згідно зі ст. 378 КАС України у редакції з 15.12.2017 (ст. 263 КАС України у редакції до 15.12.2017) цей строк (слід розуміти строк виконання самостійно задекларованих податкових зобов'язань) не змінюється, позаяк за рішенням суду вже стягується не податкове зобов'язання - а податковий борг, а розстрочення чи відстрочення стосується не оплати податкового зобов'язання - а проведення платежу за рішенням суду.
Юридична відповідальність за невиконання рішення суду запроваджена нормами Закону України «Про виконавче провадження».
Колегія суддів зазначає, що у спірних правовідносинах контролюючий орган не застосовував мір відповідальності за невиконання рішення суду.
Юридична ж відповідальність за несвоєчасне виконання податкового обов'язку з оплати самостійно задекларованих податкових зобов'язань запроваджена ст. 126 Податкового кодексу України.
Застосування контролюючим органом міри юридичної відповідальності у вигляді штрафу згідно зі ст. 126 ПК України не може залежати від рішення суду про розстрочення чи відстрочення виконання раніше винесеного судом рішення про стягнення податкового боргу, адже рішення суду про розстрочення не змінює і в силу закону об'єктивно не здатне змінити строку оплати узгоджених податкових зобов'язань, котрі вже трансформувались у податковий борг.
Таким чином, ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 17.10.2014 та від 01.08.2016 про розстрочення виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 16.09.2014 по справі № 820/15535/14 про стягнення коштів за податковим боргом з податку на додану вартість в сумі 1 045 135,58 грн не звільняє платника від відповідальності згідно із ст. 126 Податкового кодексу України, а лише визначає строки періодичних платежів з погашення податкового боргу, стягнутого за рішенням суду.
Отже, наведені платником доводи є юридично неспроможними, оскільки процедура перенесення строків платежів у порядку ст. 100 ПК України у спірних правовідносинах не застосовувалась, а ухвала суду про розстрочення виконання рішення суду про стягнення коштів за податковим боргом не звільняє винну у несвоєчасному платежі особу від юридичної відповідальності за ст. 126 ПК України.
Вказані у цій справі фактичні обставини виникли внаслідок того, що позивач мав податковий борг, який був розстрочений ухвалами суду від 17.10.2014 та від 01.08.2016 у справі № 820/15535/14, та декларував також поточні зобов'язання, які своєчасно не сплачував, у зв'язку з чим мав податковий борг, який не був розстрочений.
Грошові кошти, сплачені позивачем платіжними дорученнями на поповнення ПДВ-рахунку були зараховані податковим органом на погашення грошових зобов'язань за деклараціями з податку на додану вартість та на виконання таких судових рішень у порядку черговості відповідно до приписів п. 87.9 ст.87 ПК України.
Оскільки платіжні доручення, надані позивачем до матеріалів справи, не підтверджують факт сплати боргу за розстроченням і кошти зараховувались за черговістю виникнення податкового боргу, який існував, контролюючий орган правомірно зараховував сплачені кошти в рахунок погашення податкового боргу відповідно до черговості його виникнення відповідно до ч. 87.9 ст. 87 ПК України.
Отже, кошти, сплачені в рахунок погашення податкового боргу зараховувались контролюючим органом за моментом виникнення податкового боргу, який був розстрочений відповідно до графіку, визначеного ухвалами суду від 17.10.2014 та від 01.08.2016 у справі № 820/15535/14, оскільки зарахування платежів в іншому порядку свідчило б про невиконання вимог таких судових рішень.
Щодо застосування штрафних санкцій в межах строку 1095 днів, визначених ст. 102 Податкового кодексу України, колегія суддів зазначає таке.
Пунктом 114.1 статті 114 ПК України встановлено, що граничні строки застосування штрафних санкцій до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов'язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу.
Відповідно до п. 102.1 ст. 102 ПК України контролюючий орган, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.
При стягненні коштів за податковим боргом відповідно до ст. 95 Податкового кодексу України (незалежно від факту застосування чи незастосування процедур відстрочення або розстрочення виконання рішення суду згідно зі ст. 378 КАС України у редакції з 15.12.2017 (ст. 263 КАС України у редакції до 15.12.2017) цей строк (слід розуміти строк виконання самостійно задекларованих податкових зобов'язань) не змінюється, позаяк за рішенням суду вже стягується не податкове зобов'язання, а податковий борг, а розстрочення чи відстрочення стосується не оплати податкового зобов'язання, а проведення платежу за рішенням.
Тобто, ухвала суду про розстрочення виконання постанови про стягнення коштів за податковим боргом, жодним чином не звільняє платника від відповідальності згідно зі ст. 126 ПК України, а лише визначає строки періодичних платежів з погашення податкового боргу, стягнутого за рішенням суду.
Відповідно до п. 131.2 ст. 131 ПК України при погашенні податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення сум податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені. Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.
Крім того, відповідно до п. 100.1 ст. 100 ПК України, розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платникові податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу. Таким чином, при розстроченні сплати податкового боргу фактично відбувається перенесення строку виконання платником податків податкового обов'язку.
Як убачається з матеріалів справи, у КП «Муніципальна охорона» за судовим рішенням виник борг, що не спростовується позивачем, що є порушенням ч. 57.1, ч. 57.3 ст. 57 ПК України.
З урахуванням установлених обставин, контролюючим органом правомірно застосована штрафна санкція у сумі 138 267,99 грн та 274 108,90 грн згідно зі ст. 126 ПК України, в межах 1095 календарних днів, передбачених ст. 102 ПК України.
В апеляційній скарзі позивач зазначав, що предметом розгляду справи № 520/12282/19 є оскарження податкового повідомлення-рішення № 0050355805 від 20.08.2019, відповідно до якого до КП «Муніципальна охорона» були застосовані штрафні санкції за невчасне виконання рішення суду по справі № 820/15535/14. Проте, відповідно до постанови Харківського окружного адміністративного суду від 16.09.2014 по справі № 820/15535/14, заборгованість КП «Муніципальна охорона» складається з податку на додану вартість, яка виникла на підставі самостійно поданих відповідачем до контролюючого органу декларацій з податку на додану вартість на суму 791 355,94 грн та на підставі податкового повідомлення-рішення № 0001491501 від 05.06.2014 на суму штрафу 253 779,64 грн.
За результатами перевірки, відображеній в Акті перевірки від 25.07.2019 за № 3289/20-40-58-05-10/36817804 до позивача застосовані штрафні санкції та складено податкові повідомлення-рішення № 0050355805 та № 0050365805 від 20.08.2019 та, зокрема, податковим повідомленням-рішенням № 0050355805 від 20.08.2019 нараховані штрафні санкції за невчасне виконання рішення суду у справі № 820/15535/14.
Тобто, на думку позивача, КП «Муніципальна охорона» двічі притягнуто до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, що відображено в акті перевірки від 25.07.2019 за № 3289/20-40-58-05-10/36817804 (застосовано штраф).
Проте, колегія суддів зазначає про відсутність повторного притягнення до юридичної відповідальності позивача оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням № 0050355805 від 20.08.2019, оскільки таким визначено штраф у сумі 138 267,99 грн (20 %) за затримку сплати грошового зобов'язання в сумі 691 339,95 грн.
Окрім того, слід зауважити, що відповідно до п. 126.1. ст. 126 ПК України (у редакції, що діяла на момент винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень), у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
У редакції Податкового кодексу України, що діє наразі, змінено вказану норму та чинною є ст. 124 «Порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов'язання» ПК України, відповідно до положень якої передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім грошового зобов'язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу.
Вказані зміни були внесені у 2020 р., тобто вже після винесення спірних податкових повідомлень-рішень (ст. 124 ПК України в редакції Закону України від 16.01.2020 р., N 466-IX, враховуючи зміни, внесені Законом України від 17.12.2020 р. N 1117-IX).
З огляду на викладене, застосування штрафних санкцій за порушення строків сплати є правомірним.
Щодо виключення сум нарахованої пені, колегія суддів зазначає таке.
За даними Єдиного державного реєстру судових рішень постановою Харківського окружного адміністративного суду від 07.09.2015 у справі № 820/8419/15 за позовом КП «Муніципальна охорона» дії ДПІ у Московському районі м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області щодо нарахування пені за період з 18.10.2014 по 01.07.2015 визнано протиправними, зобов'язано Державну податкову інспекцію у Московському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області внести зміни до картки особового рахунку Комунального підприємства "Муніципальна охорона" шляхом виключення з картки особового рахунку пені в сумі 15380,14 грн. за період з 18 жовтня 2014 року по 01 липня 2015 року.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 08.12.2016 у справі № 820/5141/16 за позовом КП «Муніципальна охорона» дії Східної ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області щодо нарахування пені за період з 01.07.2015 по 30.08.2016 визнано протиправними, зобов'язано Східну об'єднану державну податкову інспекцію м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області внести зміни до картки особового рахунку Комунального підприємства "Муніципальна охорона" шляхом виключення з картки особового рахунку пені по розстроченим сумам за рішенням суду, за період з 31 липня 2014 року по 30 серпня 2016 року (120961,37 грн.) та штрафних санкцій, згідно з ст. 126 ПК України за актом перевірки КОР в минулих роках за розстрочкою податкового боргу (75194,00 грн.).
Вказані рішення контролюючим органом виконано, виключено суми пені з інтегрованої картки позивача, на підтвердження зазначеного відповідачем надано докази, які містять в матеріалах справи.
Отже, висновок суду першої інстанції про те, що при прийнятті спірних податкових повідомлень-рішень відповідач діяв у межах та у спосіб, передбачені чинним законодавством, є правомірним, а відтак, підстави для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції відсутні.
Доводи апеляційної скарги є безпідставними, спростовуються наведеним вище та не впливають на правомірність висновків суду першої інстанції, зміст апеляційної скарги містить виключно суб'єктивне бачення відповідачем обставин справи, які розглянуто судом першої інстанції та надано належну правову оцінку.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.
Враховуючи положення статті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для розподілу судових витрат.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Комунального підприємства "МУНІЦИПАЛЬНА ОХОРОНА" залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.03.2020 по справі № 520/12282/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Я.В. П'янова
Судді О.А. Спаскін І.С. Чалий
Повний текст постанови складено 28.10.2021 року