25 жовтня 2021 рокуСправа №: 695/2688/21
Номер провадження 3/695/1866/21
25 жовтня 2021 рокум. Золотоноша
Суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Середа Л.В., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою АДРЕСА_1 , -
за вчинення правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 05.09.2021 року о 16 год. 00 хв. в АДРЕСА_1 син ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 вчинив дрібне хуліганство щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме вдарив його в ліве вухо, тим самим ОСОБА_1 неналежно виховує свою дитину.
Під час розгляду матеріалів справи ОСОБА_1 свою вину категорично заперечувала, вказуючи на відсутності належних доказів вчинення вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення дій її сином ОСОБА_2 ..
Суддя, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи приходить до наступного висновку.
Згідно ст. ст. 251, 252, 280 КупАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен всебічно, повно і об'єктивно дослідити всі обставини справи і з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення і чи винна дана особа у його вчинені та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом, що передбачено ст. 7 КУпАП.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
Суддя не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення,, на що вказував Європейський суд з прав людини по справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09 червня 2011 року, заява № 16347/02), «Малофєєва проти Росії» ( заява № 36673/04), «Карелін проти Росії» ( заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року).
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 184 КУпАП, яка передбачає відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Разом із тим матеріали справи не містять жодного належного доказу які б стверджували вину ОСОБА_1 у вчиненні вказаного вище правопорушення.
У матеріалах справи, на підтвердження вини ОСОБА_1 наявні лише письмові пояснення ОСОБА_4 , від 05.09.2021 року, яка вказала, що 05.09.2021 року, близько 16-00 год. її син ОСОБА_5 прийшов додому з явними тілесними ушкодженнями та пояснив, що він катаючись на велосипеді по вул.. Баха 220 отримав удар по обличчю від ОСОБА_6 ..
За таких обставин вбачається, що у вказаному протоколі про адміністративне правопорушення невірно вказані обставини по справі, а саме невірно зазначена особа потерпілого, окрім того ОСОБА_4 не була свідком події та вказувала про обставини зі слів своєї дитини.
В матеріалах справи відсутні будь-які інші пояснення свідків, фото чи відео-докази.
Отже матеріали справи встановленому критерію щодо належного доведення вини особи не відповідають, адже по своїй суті містять лише сам протокол про адміністративне правопорушення, який є актом обвинувачення особи у вчиненні адміністративного правопорушення, наявність в діях особи якого та її вину необхідно встановлювати також на підставі відповідних доказів, які мають бути додані до матеріалів справи.
За таких обставин, слід вважати, що в діях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності відсутні порушення вимог ст.. 184 КУпАП, оскільки суд вправі обґрунтовувати свої висновки про винуватість лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України” N 39598/03 від 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом".
Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Отже суддя, вивчивши матеріали справи приходить до висновку, що провадження в даній справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі зазначеного та керуючись
ст., ст. 283, 284, 247 п.1 КУпАП, суддя,-
Провадження в справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 184 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю в її діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Золотоніський міськрайонний суд протягом 10 днів.
Суддя Середа Л.В.