справа № 570/2950/21
провадження № 2/570/1121/2021
26 жовтня 2021 року
Рівненський районний суд Рівненської області
в особі судді Кушнір Н.В.,
з участю секретаря судового засідання Новоселецької М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Рівненського районного суду Рівненської області /м.Рівне, вул.C.Петлюри, 10/ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення часток у спільній сумісній власності,
покликаючись на неможливість розпорядитися своєю часткою будинку та земельної ділянки на власний розсуд, оскільки частки не виділені із спільної сумісної власності, позивач у поданій до суду 08 липня 2021 року позовній заяві просить:
- визначити за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 24,5/100 частки за кожним у спільній сумісній власності на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 загальною площею 131,7 кв.м., житловою площею 67,1 кв.м., припинивши право спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ;
- визначити за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 1/2 частці за кожним у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку, площею 0,0874 га, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий №5624683300:06:019:0559, припинивши право спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ;
- судові витрати віднести за рахунок позивача.
У поданій до суду заяві позивач позов підтримує.
Відповідач відзив на позовну заяву не подала. У поданій до суду заяві відповідач позов визнає.
Сторони просять слухати справу у їх відсутність.
Враховуючи достатність матеріалів справи для прийняття рішення та доказів про правовідносини сторін, відсутність необхідності заслуховувати їх особисті пояснення з приводу спору, суд, беручи до уваги встановлені строки розгляду цивільних справ, думку сторін, дійшов висновку про можливість розглянути справу у їх відсутність та у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, визначивши юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов таких висновків.
Вимоги ст.264 ЦПК України зобов'язують суд під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин. Звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту і, діючи на засадах змагальності, повинен переконливими, належними та припустимими доказами довести правову та фактичну підставу заявлених ним вимог. Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Як встановлено судом, на підставі договору дарування від 10 вересня 1994 року сторони є співласниками 49/100 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується технічним паспортом від 18 лютого 2021 року, випискою з інвентаризаційних матеріалів від 18 лютого 2021 року № 630.
Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 246576, виданого ОСОБА_2 , на підставі рішення Городоцької сільської ради від 25 червня 2012 року № 401, сторони є співласниками земельної ділянки площею 0,0874 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, з кадастровим номером 5624683300:06:019:0559.
Оціночна вартість 49/100 частини житлового будинку та земельної ділянки з кадастровим номером 5624683300:06:019:0559 становить 111 122 грн., що підтверджується висновком про вартість майна від 25 червня 2021 року.
До спірних правовідносин підлягають застосуванню такі норми права.
Спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю (ч.1 ст.368 ЦК України). Відповідно до ч.1, 2 ст.370 ЦК України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
Згідно з ч.1 ст.86 Земельного кодексу України земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність). Відповідно до ч.4 та ч.5 ст.89 ЗК України співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки, крім випадків, установлених законом. Поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом.
За результатами аналізу встановлених обставин справи та вищенаведених правових норм можна дійти таких висновків.
Враховуючи положення вказаних норм законодавства, презумпцію рівності розміру часток, а також ту обставину, що протилежного судом не встановлено, відповідач позов визнає, тому позовні вимоги слід задовольнити, визначивши за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 24,5/100 частки за кожним у спільній сумісній власності на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 загальною площею 131,7 кв.м., житловою площею 67,1 кв.м., припинивши право спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а також визначити за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 1/2 частці за кожним у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку, площею 0,0874 га, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий №5624683300:06:019:0559, припинивши право спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
При вирішенні питання про розподіл судових витрат між сторонами суд зважає на положення ч.1 ст.141 ЦПК України, де зазначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позивач не наполягав на стягненні з відповідача судових витрат, суд, враховуючи принцип диспозитивності цивільного судочинства, що полягає у розгляді справи у межах заявлених вимог, не стягує з відповідача понесені позивачем документально підтверджені судові витрати.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст.263-265 ЦПК України, суд
задоволити цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення часток у спільній сумісній власності.
Визначити за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 24,5/100 частки за кожним у спільній сумісній власності на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 загальною площею 131,7 кв.м., житловою площею 67,1 кв.м., припинивши право спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Визначити за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 1/2 частці за кожним у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку, площею 0,0874 га, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий №5624683300:06:019:0559, припинивши право спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, відповідно до квитанції № 0.0.2188249639.1 від 08 липня 2021 р., а саме: 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні 00 коп.
Рішення може бути оскаржено до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 /тридцяти/ днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач - ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 .
Суддя Кушнір Н.В.