Справа № 570/2952/21
Номер провадження 3/570/1861/2021
19 жовтня 2021 року
Cуддя Рівненського районного суду Рівненської області Кушнір Н.В., розглянувши в залі суду в приміщенні Рівненського районного суду Рівненської області /м.Рівне вул.С.Петлюри,10/ справу про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 від 15.01.2013 р.,
за ч.3 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
03 липня 2021 року о 03 год. 30 хв. по вул.Центральна,38 в с.Жобрин Рівненського району Рівненської області ОСОБА_1 керував транспортним засобом ЗІЛ 130 д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покрову обличчя, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора "Alcotest Drager №6810" та проведення такого огляду у медичному закладі відмовився.
Аналогічні дії вчинені ОСОБА_1 двічі протягом року.
Правопорушника належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи за вказаною ним адресою, проте в судове засідання він не з'явивсяз невідомої причини.Щоб не затягувати процес розгляду справи та не створювати умов для зловживання з боку особи, що притягається до відповідальності, закон передбачив можливість розгляду справи за відсутності цієї особи у випадку, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи, і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Враховуючи, що в справі є достатні дані про обізнаність правопорушника зі своїми правами, про місце і час розгляду справи в суді, а також відсутнє клопотання про перенесення судового розгляду, в яке він не прибув з невідомих причин, достатність матеріалів справи для прийняття рішення, відсутність необхідності заслуховувати його особисті пояснення з приводу події, встановлені строки розгляду вказаних справ, а тому враховуючи вимоги закону про розгляд справи в розумні строки, передбачені ч. 4 ст. 294 КУпАП, а також рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989 про те, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи, а тому суд вважає за необхідне розглянути справу за відсутності правопорушника, що не може розцінюватись як порушення його прав, передбачених ст.268 КУпАП, вважаю за можливе розглянути матеріали за його відсутності, вважаючи, що за наведених обставин його право на захист порушено не буде.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Згідно з ст.245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. За правилами ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Згідно з положеннями ст.280 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення - передбаченої нормами права сукупності об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких те чи те діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Він включає в себе: а) об'єкт; б) об'єктивну сторону; в) суб'єкт; г) суб'єктивну сторону.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Дорожній рух це процес руху по дорогах транспортних засобів та учасників дорожнього руху, сукупність суспільних відносин, що виникають у процесі переміщення людей і вантажів за допомогою транспортних засобів або без таких у межах дороги.
Одним з складів об'єктивної сторони вказаного правопорушення полягає у вчинення будь-якого з порушень, таких як керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до вимог п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Під час кваліфікації правопорушень на транспорті транспортним засобом, відповідно до примітки в ст.121 КУпАП, можна вважати всі види автомобілів, трактори та інші самохідні машини, трамваї, тролейбуси, мотоцикли тощо.
Суб'єкт вказаного правопорушення є спеціальним. Це водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка (Закон України "Про автомобільний транспорт" від 5 квітня 2001 р. № 2344-ІІІ).
Суб'єктивна сторона адміністративного проступку полягає у ставленні суб'єкта до вчиненого антигромадського діяння. Основною ознакою є вина. Вина охоплює дві можливі форми стану психіки: умисел (прямий і непрямий) і необережність (самовпевненість і недбалість).
Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп'яніння визначається ст.266 КУпАП, Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду" від 17 грудня 2008 року № 1103 та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858. Відповідно до цих нормативних актів оглядові підлягають лише водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного чи іншого сп'яніння, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС. Відповідно до п.п.6-7 вказаної Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться: 1)поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; 2) лікарем закладу охорони здоров"я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Встановлені обставини підтверджуються протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 157584 від 03 липня 2021 року, відеозаписом на диску.
Згідно з Направленням на огляд водія транспортного засобу для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 03 липня 2021 року 05 год. 10 хв., вбачається, що в графі "Результати огляду" вказано "не направлявся".
Згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ № 890325 ОСОБА_1 був позбавлений права керування транспортними засобами 04.10.2019 року терміном на три роки.
Протокол про адміністративне правопорушення складений у присутності правопорушника та його копія йому вручена, про що свідчать відповідні застереження. Відповідно до тексту протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснено права, передбачені ст.63 Конституції України і ст.268 КУпАП.
Матеріали провадження не містять відомостей щодо неправомірних дій працівників поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, а також результатів оскарження дій працівників поліції.
Законодавець передбачив адміністративну відповідальність саме за відмову пройти у встановленому порядку огляд на стан сп'яніння. За змістом закону протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст.251 КУпАП є одними із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи та правильне її вирішення.
Протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам, які пред'являються чинним законом до такого документу, визнано належним доказом та крім того, в матеріалах провадження наявні і інші беззаперечні докази, які підтверджують вину правопорушника. Доказів, які не були відомі особі при складанні відповідного протоколу, правопорушник у суді не надав. Вказані докази є такими, що повністю узгоджуються між собою, не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості.
Доказами відмови стали протокол про адміністративне правопорушення та відеозапис події з нагрудних камер поліцейських. Працівники поліції вказали підстави, у зв'язку із якими вони вважають, що правопорушник перебуває у стані наркотичного сп'яніння, однак він відмовився від проходження огляду на визначення стану сп'яніння у медичному закладі. Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що у діях водія вбачається порушення п.2.5 ПДР, оскільки факт відмови від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку повністю підтверджується матеріалами справи.
Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.130 КУпАП як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, вчинена особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
При обранні виду та визначенні розміру адміністративного стягнення враховую негнучкість санкції вказаної статті КУпАП, відсутність встановленої законом нижньої та верхньої меж адміністративного стягнення в залежності від ступеня вини, характеру вчиненого правопорушення, особи правопорушника, його майнового стану, обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання. Вважаю, що штраф та позбавлення спеціального права, протипоказань для чого не встановлено, у відповідності до ст.23 КУпАП буде мірою відповідальності, достатньою для досягнення мети виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, послужить його вихованню в дусі поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
У справі «Ізмайлов проти Росії» (п.38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання (вилучення спеціального права) вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи. Також, як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, ступінь його суспільної небезпеки - дане правопорушення являється грубим порушенням правил дорожнього руху, є потенційно небезпечним для суспільства та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров'ю, тяжкість ймовірних наслідків, суд призначив адміністративне стягнення в межах санкції вказаної статті, що відповідає характеру вчиненого правопорушення і меті адміністративного стягнення.
Доказів перебування транспортного засобу у приватній власності порушника суду не надано, відтак підстави для його конфіскації відсутні.
Вирішено питання про стягнення судового збору відповідно до ст.40-1 КУпАП.
Згідно ч.3 ст.130 КУпАП, керуючись ст.ст.40-1, 283, 284 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 51 000 грн. 00 коп. та позбавлення права керування транспортним засобом на строк 10 (десять) років.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у дохід держави (отримувач: ГУК у Рівненській обл./Рівненський район/22030101, номер рахунку (IBAN): UA728999980313151206000017295, банк одержувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), код банку: 38012494, МФО 899998) судовий збір в розмірі 454 грн. 00 коп.
Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Рівненський районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня її отримання.
Суддя Кушнір Н.В.