ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позову без розгляду
27 жовтня 2021 року м. Київ№ 640/22449/21
Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Кармазіна О.А. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1
доГоловного управління ДПС у м. Києві.
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДР ВП: 44116011), в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 02.07.2020 за № 0004663201, № 0004673201, № 0004653201 прийняті Головним управлінням ДПС у м. Києві.
Позиція позивача.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення, є протиправними, оскільки прийняті з порушення вимог податкового законодавства.
Щодо дотримання строку звернення до суду з даним позовом, то позивач зазначив, що 27.07.2021 ФОП ОСОБА_1 скориставшись правом, визначеним в ст. 56 ПК України подано скаргу на податкові повідомлення-рішення від 02.07.2020 за №0004663201, №0004673201, №0004653201 до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі.
Однак рішення на скаргу від Державної податкової служби України не надходило.
В липні 2021 року в електронному кабінеті платника податків ФОП ОСОБА_1 з'явилась недоїмка в розмірі 51 000 грн., яка сформувалась за рахунок податкових повідомлень-рішень від 02.07.2020 за №0004663201, №0004673201, №00046532.
Адвокатом, в інтересах ОСОБА_1 надіслано адвокатський запит до ДПС України з прохальною частиною: надати копію відповіді на скаргу ФОП ОСОБА_1 про скасування податкових повідомлень-рішень від 02.07.2020 за №0004663201, №0004673201, №00046532.
20.07.2021 року ДПС України надано відповідь на електронну пошту адвоката. Відповідно до наданої відповіді зазначено: ДПС за результатами розгляду скарги прийнято рішення від 29.09.2020 №29003/6/99-00-06-02-06-06, яким залишено без змін податкові повідомлення-рішення від 02.07.2020 за № 0004663201, № 0004673201, № 00046532. Рішення направлено засобами поштового зв'язку 29.09.2020 рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за № 0405346971070 на адресу зазначену у скарзі та повернуто на адресу ДАС з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
В той же час, позивач наголошує, що ОСОБА_1 постійно проживає за адресою: АДРЕСА_1 , поштову скриньку переглядає постійно, даний лист на адресу позивача не надходив. Окремо зазначає, що у відповідь на адвокатський запит, ДПС України не надало підтвердження, а саме: копію конверта, з якої можна було б ідентифікувати, що зазначений лист безпосередньо направлявся позивачу. Позивач також зазначає, що ідентифікувати штрих код, який зазначає ДПС України не вдається за можливе, оскільки ідентифікатор доступу AT «Укрпошти» вдається за можливе відслідкувати лише на протязі 6 місяців з моменту відправлення.
Відтак позивач просив суд поновити строк звернення до суду з даним позовом та скасувати оскаржувані податкові повідомлення рішення.
Позиція відповідача.
Відповідач надіслав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки спірні податкові повідомлення-рішення прийняті позивачем з дотриманням вимог податкового законодавства.
Крім того, до відзиву на позовну заяву відповідачем надано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, оскільки позивачем пропущений місячний строк звернення до суду з даним позовом.
Представник податкового органу пояснює, що позивачем здійснювалось адміністративне оскарження спірного податкового повідомлення-рішення. Рішенням від 29.09.2020 № 29003/6/99-00-06-02-06-06 ДПС України відмовлено позивачу у задоволенні скарги по зазначеним вище податковим повідомленням-рішенням.
Додає, що відповідно до підсистеми АІС «Скарга» інформаційно-аналітичної системи «Податковий блок» позивачем отримано рішення про результати розгляду скарги 02.11.2020. Натомість, згідно інформації з офіційного веб-порталу Судової влади України, вказаний адміністративний позов у справі № 640/23582/21 надійшов (зареєстрований) до Окружного адміністративного суду м. Києва 11.08.2021.
Відтак, за твердженням відповідача, адміністративний позов про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02.07.2020 № 0004653201, № 0004673201, № 0004663201 подано з пропуском місячного строку на таке звернення, у зв'язку з чим просить суд позовну заяву залишити без розгляду.
Процесуальні дії, вчинені у справі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.08.2021 позовну заяву залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам, встановленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Залишаючи позовну заяву без руху, суддею була звернута увага заявника на пропуск позивачем місячного строку звернення до суду, оскільки позивач просив суд визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 02.07.2020 за № 0004663201, № 0004673201, № 0004653201 прийняті Головним управлінням ДПС у м. Києві.
При цьому, 30.07.2020 за вх. ДПС № 30080/6 позивачем було подано скаргу на зазначені вище податкові повідомлення-рішення, за результатами розгляду якої 29.09.2020 ДПС України прийнято рішення про залишення скарги позивача без задоволення, а податкових повідомлень-рішень, без змін. Як зазначило ДПС України у відповіді від 19.07.2021 № 16541/6/99-06-06-02-02-06 на адвокатський запит представника позивача, яка додана до позовної заяви рішення за результатами розгляду скарги позивача було направлено на адресу позивача засобами поштового зв'язку 29.09.2020 рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за № 0405346971070 на адресу зазначену у скарзі та повернуто на адресу ДПС з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Проте до суду з вказаним позовом позивач звернувся лише 08.09.2021, тобто із пропуском місячного строку звернення до суду, передбаченого п. 56.19 ст. 56 ПК України.
Відтак, позивачу було запропоновано надати суду, зокрема, заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із цим позовом та докази поважності причин його пропуску.
На усунення недоліків позовної заяви щодо дотримання строку звернення до суду з даним позовом, позивачем (представником позивача) надано суду заяву про поновлення строку звернення до суду з даним позовом, в якій зазначено, що 27.07.2021 ФОП ОСОБА_1 скориставшись правом, визначеним в ст. 56 ПК України подано скаргу на податкові повідомлення-рішення від 02.07.2020 за №0004663201, №0004673201, №0004653201 до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі. Однак рішення на скаргу від Державної податкової служби України не надходило, у зв'язку з чим, ухвалою суду від 31.08.2021 заяву представника позивача про поновлення строку звернення до суду з даним позовом було задоволено та, на час відкриття провадження у справі, було поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою судді від 31.08.2021 у ДПС України було витребувано належним чином засвідчені копії: 1) рішення Державної податкової служби України від 29.09.2020 № 29003/6/99-00-06-02-06-06, за результатами розгляду скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (вх. ДПС № 30080/6 від 30.07.2020), яким залишено без змін податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 02.07.2020 за № 0004663201, № 0004673201, № 0004653201; 2) докази надіслання/вручення рішення Державної податкової служби України від 29.09.2020 № 29003/6/99-00-06-02-06-06, за результатами розгляду скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (вх. ДПС № 30080/6 від 30.07.2020) фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 .
16.09.2021 на виконання вимог ухвали суду від 31.08.2021 ДПС України надано суду витребувані судом документи.
Розглядаючи клопотання відповідача про залишення позову без розгляду по суті, суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Загальні норми процедури судового оскарження в рамках розгляду публічно-правових спорів регулюються КАС України.
Частиною 1 ст. 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з абзацом 1 ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, КАС України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним ч. 2 ст. 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними ч. 4 ст. 122 КАС України.
Разом з тим, відносини у сфері оподаткування, права та обов'язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Так, спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 ПК України. З її змісту вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.
Пунктом 56.18 ст. 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Відповідно до п. 56.19 ст. 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Зі змісту п.п. 56.2, 56.3, 56.17 ст. 56, п. 57.3 ст. 57 ПК України вбачається, що процедура адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення розпочинається з дня подання скарги до контролюючого органу вищого рівня, яка засвідчує безпосередню незгоду платника з визначеними йому грошовими зобов'язаннями, і закінчується настанням однієї з подій, передбачених п. 56.17 ст. 56 ПК України. Строк для подачі первинної скарги за загальним правилом становить 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення.
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19 дійшов висновку про те, що адміністративний позов, з урахуванням положень п. 56.19 ст. 56 ПК України, до суду може бути поданий у місячний строк з дня отримання платником податків рішення ДФС України про результати розгляду його скарги.
Як видно з матеріалів позовної заяви позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 02.07.2020 за № 0004663201, № 0004673201, № 0004653201 прийняті Головним управлінням ДПС у м. Києві.
При цьому, 30.07.2020 за вх. ДПС № 30080/6 позивачем було подано скаргу на зазначені вище податкові повідомлення-рішення, за результатами розгляду якої 29.09.2020 ДПС України прийнято рішення 29003/6/99-00-06-02-06-06 про залишення скарги позивача без задоволення, а податкових повідомлень-рішень, без змін.
З наданих 16.09.2021 ДПС України на виконання вимог ухвали суду від 31.08.2021 про витребування доказів документів, а саме: копії конверту за штриховим ідентифікатором № 0405346971070 (том 1 а.с. 87 та 89), в якому було надіслано рішення за результатами розгляду скарги, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення за штриховим ідентифікатором № 0405346971070 (том 1 а.с. 88), фіскального чеку від 29.09.2021 (том 1 а.с. 90) та списку згрупованих відправлень рекомендованих листів (том 1 а.с. 91-93, номер у списку 19) видно, що рішення від 29.09.2020 № 29003/6/99-00-06-02-06-06 про залишення скарги позивача без задоволення, а податкових повідомлень-рішень від 02.07.2020 за № 0004663201, № 0004673201, № 0004653201, без змін, було надіслано ДПС України 29.09.2020 на адресу ФОП ОСОБА_1 зазначену у скарзі, а саме: АДРЕСА_1 .
При цьому, судом встановлено, що адреса: АДРЕСА_1 з 13.12.2012 є місцем реєстрації ОСОБА_1 , що підтверджується відміткою в паспорті позивача про реєстрацію місця проживання (зворотній бік а.с. 79).
Однак, як видно з наданої ДПС України копії довідки поштової установи від 02.11.2020, прикріпленої на конверті (том 1 а.с. 87), до ДПС України від ОСОБА_1 повернувся конверт з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Стаття 42 Податкового кодексу України визначає порядок листування платників податків та контролюючих органів.
Так, відповідно до п. 42.2 вказаної статі документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Відповідно до п. 42.5 даної статті у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Отже, проаналізувавши норми податкового законодавства, суд зазначає, що рішення, за результатами розгляду скарги вважається надісланим (врученим) скаржнику, якщо його надіслано на адресу за місцем проживання або останнім відомим її місцезнаходженням з повідомленням про вручення.
Таким чином, суд приходить до висновку, що рішення ДПС України від 29.09.2021 № 29003/6/99-00-06-02-06-06 вважається належним чином врученим ОСОБА_1 , оскільки до податкового органу повернувся конверт з рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою «за закінченням терміну зберігання». При цьому, слід повторно зауважити, що рішення за результатами розгляду скарги було надіслано на зареєстровану адресу місця проживання позивача, а саме: АДРЕСА_1 . Вказана адреса також була зазначена і у скарзі позивача (том 1 а.с. 40), а також в ЄДР за р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 .
Відтак, позивачем пропущений місячний строк звернення до суду, передбачений п. 56.19 ст. 56 ПК України.
В той же час, варто звернути увагу позивача на те, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
В контексті наведеного слід зазначити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
При цьому, положення «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій або допущення бездіяльності і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке прийнято рішення або вчинені дії чи допущено бездіяльність.
Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Доказами того, що особа знала про можливе порушення своїх прав є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
У справах «Стаббігс та інші проти Великобританії» та «Девеер проти Бельгії» Європейський суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 у справі «Мельник проти України» зазначив, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності.
Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.
В той же час, суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних, у розумінні ст. 73 КАС України, доказів поважності причин пропуску позивачем строку звернення до суду з даним позовом, які б надали суду можливість пересвідчить, що починаючи з листопада 2020 року, у позивача існували реальні перешкоди для звернення до суду та поважні причини неможливості звернення до суду із позовною заявою щодо оскарження спірних податкових повідомлень-рішень.
При цьому, варто також звернути увагу позивача на тому, що принципом адміністративного судочинства є верховенство права, тоді як пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо захисту його прав та обов'язків. У такій формі в цьому пункті втілено «право на суд», одним з аспектів якого є право доступу, тобто право на порушення провадження в суді за адміністративним позовом, однак це право не є абсолютним та може бути реалізовано лише у тому випадку, коли особою, яка звертається до суду, дотримано певні норма національного законодавства в частині вимог, передбачених для подання позовної заяви, у тому числі щодо дотримання учасником строку, визначеного національним законодавством для звернення до суду, що свідчить про забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, як складової верховенства права.
Суд звертає увагу позивача на тому, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому, правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності.
Відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Згідно п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Відтак, зважаючи на те, що після відкриття провадження у справі судом встановлено порушення позивачем місячного строку на звернення до суду, натомість в аспекті положень ч. 3 ст. 123 КАС України, позивачем не наведено та не доведено поважних причин пропуску строку звернення до суду, суд приходить до висновку, що позовну заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02.07.2020 за № 0004663201, № 0004673201, № 0004653201, прийнятих Головним управлінням ДПС у м. Києві, на підставі п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України, - залишити без розгляду, у зв'язку з чим, клопотання ГУ ДПС у м. Києві про залишення позовної заяви без розгляду підлягає задоволенню.
Матеріалами справи даний висновок суду не спростовано та зворотного не доведено.
Керуючись положеннями статей ч. 9 ст. 80, п. 9 ч. 1 ст. 240, ст.ст. 243, 248, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. Клопотання Головного управлінням ДПС у м. Києві про залишення позовної заяви без розгляду,- задовольнити.
2. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управлінням ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02.07.2020 за № 0004663201, № 0004673201, № 0004653201,- залишити без розгляду.
3. Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Відповідно до ч. 3 ст. 240 КАС України ухвала суду про залишення позову без розгляду може бути оскаржена у порядку, передбаченому ст. 295 - 297 КАС України.
Зважаючи на затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року N 1845/0/15-21, апеляційні скарги в електронній формі подаються безпосередньо до апеляційного суду.
Суддя О.А. Кармазін