ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
27 жовтня 2021 року м. Київ № 640/3854/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Келеберди В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Технобуд» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Технобуд» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, у якому просить суд визнати протиправною бездіяльність ГУ ДФС у м. Києві щодо невиконання вимог п. 43.5 ст. 43 Податкового кодексу України, а саме, не підготування висновку про повернення надмірно сплачених сум грошових зобов'язань по земельному податку з юридичних осіб в сумі 47546,09 грн. та не подання його для виконання відповідному органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та зобов'язати ГУ ДФС у м. Києві підготувати висновок про повернення на розрахунковий рахунок ТОВ «ТЕХНОБУД» р/р НОМЕР_1 в ПАТ «АЛЬФА¬БАНК» з карточки земельного податку з юридичних осіб за кодом платежу 501801050000 надміру сплачених грошових зобов'язань по земельному податку з юридичних осіб в сумі 47546,09 грн. та подати його для виконання до відповідної державної казначейської служби. Зобов'язати ГУ ДФС у м. Києві подати у місячний строк звіт про виконання судового рішення, після набрання ним законної сили, відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України.
В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач посилається на те, що дії відповідача є неправомірними щодо не подачі у встановлений строк висновку до відповідного державного казначейства про повернення надмірно сплаченого податкового зобов'язання по земельному податку з юридичних осіб, у свою чергу, позивачем, як то передбачено чинним законодавством, була подана заява про повернення надмірно сплаченого податку, однак, з боку відповідача жодних дій не було вчинено, а наведені у листі відповідача обставини, на переконання позивача, не є підставою для відмови в задоволенні заяви товариства.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.04.2019 відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.09.2020 замінено відповідача у справі ГУ ДФС у м. Києві його правонаступником ГУ ДПС у м. Києві (ЄДРПОУ 43141267).
28.05.2019 до суду від представника ГУ ДФС у м. Києві надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, послався на те, що переплата по земельному податку з юридичних осіб в сумі 47546,09 грн. виникла в зв'язку з тим, що платником в податковій декларації по земельному податку за період з січня по 14 червня 2017 року задекларовано зменшення податкового зобов'язання, згідно витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що виданий ГУ Держгеокадастру у м. Києві від 14.06.2017 № 1960/86-17. Сторона відповідача наголошує на тому, що ГУ ДФС у м. Києві не відмовляє у поверненні надміру сплачених сум по земельному податку з юридичних осіб, а лише зазначає, що повернення помилково та/або надміру сплачених сум по земельному податку з юридичних осіб можливе після приведення декларацій у відповідність до витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (а.с. 49-52).
04.06.2019 до суду надійшла відповідь на відзив, у якому позивач вказав на доводи, що спростовують вказані у відзиві обставини та правову позицію податкового органу. (а.с. 54-56)
Вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Як вбачається із матеріалів даної справи, у зв'язку з припиненням нарахування податку на землю, 17.08.2018 Товариством з обмеженою відповідальністю «Технобуд» була подана уточнююча податкова декларація з земельного податку юридичних осіб.
На момент подачі позивачем уточнюючої податкової декларації з земельного податку юридичних осіб, переплата становила - 47546,09 грн.
Користуючись приписами законодавства, у відповідності ст. 43 Податкового кодексу України, позивач подав до Головного управління Державної фіскальної служби України міста Києва заяву про повернення переплати у розмірі 47546, 09 грн. з земельного податку юридичних осіб за кодом платежу 501801050000 на розрахунковий рахунок позивача від 24.09.2018 № 24/09.
У відповідь на вказану заяву, відповідач направив лист від 03.10.2018 № 75335/10/26-15-12-09-18, яким повідомив, що, дійсно, відповідно до інформаційних ресурсів ДФС України, в інтегрованій картці платника податку, станом на 01.10.2018, обліковується переплата по земельному податку з юридичних осіб в сумі 47546,09 грн.
Також, відповідач зазначив, що переплата утворилась у зв'язку з тим, що позивачем у податковій декларації по земельному податку за період з січня по 14.06.2017, задекларовано зменшення податкового зобов'язання, згідно витягу із технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки, що виданий ГУ Держгеокадастром у м. Києві від 14.06.2018 № 1960/86-17.
Однак, відповідач зазначив, що повернення на розрахунковий рахунок надмірно сплачених сум земельного податку з юридичних осіб, що виникла внаслідок зменшення задекларованих зобов'язань по земельному податку з юридичних осіб, можливе лише після приведення декларацій у відповідність до витягу із технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки.
Позивач вважає, що на сьогоднішній день, відповідачем протиправно не здійснено повернення з бюджету переплати но земельному податку з юридичних осіб в сумі 47546,09 грн. Наведене зумовило звернення позивача з даним позовом до суду.
При вирішенні спору, суд виходить з наступного.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно норм п. п. 17.1.10 п. 17.1 ст. 17 ПК України, платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.
Статтею 43 ПК України, визначено умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань.
Так, у разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.
При цьому, обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання, є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.
Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.
Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.
Суд звертає увагу на те, що Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, який затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 № 1650/24182 регулює механізм повернення коштів.
Пунктом 3 Порядку, визначено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби України з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень, відкритих в органах Казначейства відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.
Повернення платежів у національній валюті здійснюється на рахунки одержувачів коштів, відкриті в банках або органах Казначейства, вказані у поданні або заяві платника. Повернення платежів фізичним особам, які не мають рахунків у банках, може здійснюватися шляхом повернення готівковими коштами за чеком органу Казначейства з відповідних рахунків, відкритих у банках на ім'я органу Казначейства, або з відповідних рахунків банку чи підприємства поштового зв'язку, вказаних у поданні або заяві платника (його довіреної особи).
Відповідно до змісту пункту 5 Порядку, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Подання подається до органу Казначейства за формою, передбаченою нормативно- правовими актами з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи за підписом керівника установи (його заступника відповідно до компетенції-), скріпленим гербовою печаткою (у разі наявності) або печаткою з найменуванням та ідентифікаційним кодом установи (у разі наявності), з обов'язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), сума платежу, що підлягає поверненню, дата та номер документа на переказ, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.
Тож, з наведеного слідує, що законодавцем визначена наступна послідовність дій платника податків та суб'єктів владних повноважень, під час повернення такому платнику податків помилково сплачених коштів, а саме: 1) подання платником податків заяви про повернення коштів протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми; 2) підготовка контролюючим органом висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету; 3) подання висновку для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів; 4) повернення органом, що здійснює казначейське обслуговування помилково та/або надміру сплачених грошових протягом п'яти робочих днів.
Так, матеріали справи підтверджують, що позивачем було виконано всі вище перелічені приписи для повернення сум переплати (відповідачем про недоліки заяви та додатків не зазначено), водночас, вказана заява товариства залишилась не виконаною, а сторона відповідача стверджує про те, що не відмовляє у поверненні надміру сплачених сум по земельному податку з юридичних осіб, а лише зазначає, що повернення помилково та/або надміру сплачених сум по земельному податку з юридичних осіб можливе після приведення декларацій у відповідність до витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.
Наведене, дає суду підстави для висновку про те, що всупереч наведеним вимогам, відповідач не виконав приписи Податкового кодексу України щодо підготовки висновку про повернення надмірно сплачених сум, водночас, позивачем були здійсненні всі дії передбачені чинним законодавством України, які надають йому право на повернення надмірно сплачених грошових зобов'язань з земельного податку юридичних осіб, а тому, відповідачем було порушено приписи ст. 43 ПК України.
Водночас, суд вважає, що не може бути підставою для не подання висновку до державної казначейської служби послання відповідача на те, що повернення надмірно сплаченого земельного податку з юридичних осіб, можливе лише після приведення декларацій у відповідність до витягу із технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки, оскільки норми ст. 43 ПК України та Порядку не передбачають таку підставу, як передумову для повернення надмірно сплачених грошових зобов'язань.
Тож, оскільки за позивачем обліковується надмірна сплата з орендної плати, наявність якої підтверджена матеріалами справи, для повернення якої позивач подав письмову заяву, вказавши напрям перерахування цих коштів, а податковий орган не підготував висновок про їх повернення та не подав такий висновок для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суд дійшов висновку про те, що у спірних правовідносинах, саме податковий орган, не виконавши покладені на нього ст. 43 Податкового кодексу України, обов'язки, діяв не на підставі та не у спосіб, визначений чинним законодавством України, відповідно вчинив протиправну бездіяльність.
Крім того, оскільки відповідач фактично підтверджує наявність надміру сплачених сум в картках особового рахунку позивача, відсутність податкового боргу, тому, підстави для відмови у поверненні даних сум відсутні.
За таких обставин, позивач виконав всі передбачені законом вимоги з метою повернення надміру сплачених до бюджету грошових зобов'язань.
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги, у даному випадку, є обґрунтованими, знайшли своє підтвердження під час розгляду даного спору, та відповідають способу захисту, що передбачені ст. ст. 2 та 5 КАС України, з огляду на що, позов підлягає задоволенню.
Натомість, сторона відповідача у відзиві на позовну заяву жодним чином не спростувала викладених у позовній заяві доводів та обставин.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги, підлягають задоволенню.
У частині вимог про встановлення судового контролю, суд зазначає, що застосування норм ст. 382 КАС України щодо подання звіту про виконання рішення суду, є правом суду, яке застосовується за умов, що наявні обґрунтовані підстави вважати, що суб'єкт владних повноважень може чи буде ухилятись від покладених на нього судовим рішенням зобов'язань. Водночас, у даному випадку, вказаних обставин позивачем не доведено, а тому, вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, під час звернення позивача з даним позовом до суду останнім сплачено судовий збір за заявлені позовні вимоги у розмірі 1921,00 грн., що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням від 05.03.2019 № 20, які підлягають стягненню з відповідача, на користь останнього у повному обсязі.
Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 139, 242 - 246, 255 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва,
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Технобуд» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність ГУ ДФС у м. Києві щодо не підготовки висновку про повернення ТОВ «Технобуд» надмірно сплачених сум грошових зобов'язань по земельному податку з юридичних осіб в сумі 47546,09 грн. та не подання його для виконання відповідному органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Зобов'язати ГУ ДПС у м. Києві підготувати висновок про повернення на розрахунковий рахунок ТОВ «Технобуд» з карточки земельного податку з юридичних осіб за кодом платежу 501801050000 надміру сплачених грошових зобов'язань по земельному податку з юридичних осіб в сумі 47546,09 грн. та подати його для виконання до органу Державної казначейської служби.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Технобуд» понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1921,00 грн. (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна гривня) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві.
За приписами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Порядок та строки подання апеляційної скарги врегульовано приписами статей 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне найменування сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Технобуд» (ЄДРПОУ 32767760, 03039, м. Київ, проспект Науки, 8);
Відповідач: Головне управління Державної податкової служби у м. Києві (ЄДРПОУ 43141267, 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).
Суддя В.І. Келеберда