ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про передачу позовної заяви та заяви про забезпечення доказів за підсудністю
27 жовтня 2021 року м. Київ № 640/30300/21
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Балась Т.П., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної служби Міністерства внутрішніх справ у місті Києві про визнання протиправними дій та скасування постанови,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Управління патрульної служби Міністерства внутрішніх справ у місті Києві, у якому просить суд:
- визнати противоправними дії інспектора патрульної поліції Управління патрульної служби Міністерства внутрішніх справ у місті Києві лейтенанта поліції Осадчого Леоніда Олександровича та рядового Колбушкова Андрія Володимировича, щодо застосування фізичної сили та адміністративного затримання та щодо адміністративного затримання без складання протоколу на місці та роз'яснення прав затриманого відносно ОСОБА_1 за адресою м.Київ, вул Кошиця 5-А (Дарницький районний суд) та примусового доставлення до Дарницького відділу поліції ГУ НП в м. Київ за адресою м.Київ вул Кошиця 3-а;
- визнати дії Управління патрульної служби Міністерства внутрішніх справ у місті Києві в особі працівника патрульної поліції Осадчого Леоніда Олексадровича та Колбушкова Андрія Володимировича - протиправними та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення ЕГА №438044 від 29.09.2021 по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 44-3 КУпАП. Провадження по справі про адміністративне правопорушення - закрити, за відсутність події і складу адміністративного правопорушення
Одночасно з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення доказів, у якій позивач просить суд витребувати:
- від Управління патрульної служби Міністерства внутрішніх справ у місті Києві відео з автомобіля та нагрудних камер (боді камер) працівників патрульної поліції Осадчого Леоніда Олександровича та Колбушкова Андрія Володимировича , екіпажу «Рубін -0206» за 29.09.2021 року з 15годин ЗО хвилин по 20 годин 00 хвилин;
- від Центру екстреної медичної допомоги та медицини та катастроф міста Києва аудіо запис виклику невідкладної швидкої допомоги щодо ОСОБА_1 за 29.09.2021 (виклик робився з телефонного номеру позивача НОМЕР_1);
- від Дарницького районного управління Головного управління МВС України в місті Києві відео з камер стаціонарного спостереження будинку поліції з вуличних та у середині приміщення за 29.09.2021 року у проміжок часу з 16 годин 45 хвилин по 19 годин 40 хвилин.
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У розумінні частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; в свою чергу, публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб'єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні публічно-владних управлінських функцій.
Перелік справ, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів закріплений у частині першій статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з пунктом 1 цієї частини юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно з розмежуванням предметної юрисдикції адміністративних судів, закріпленим у статті 20 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам, а не окружним адміністративним судам.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач оскаржує дії працівників Управління патрульної служби Міністерства внутрішніх справ у місті Києві щодо застосування до нього фізичної сили під час адміністративного затримання без складення протоколу та роз'яснення прав затриманого; щодо притягнення його до відповідальності за частиною другою статті 44-3 КУпАП.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Приписами пункту 2 частини 1 статті 278 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення.
Згідно з статтею 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Адміністративне судочинство спрямоване на захист порушених прав осіб саме у сфері публічно-правових відносин, тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен установити, що у зв'язку з прийняттям рішення чи вчиненням владно-управлінських дій (допущення бездіяльності) суб'єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача.
Таким чином, складання протоколу - це процесуальні дії суб'єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення, які в силу приписів статей 251, 252 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності та правильність складання якого перевіряється при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення.
З огляду на наведене, суд зазначає, що дії щодо прийняття чи не прийняття рішення та вчинення певних дій чи бездіяльність посадових осіб, оскаржувані позивачем, в даному випадку посадові особи органів внутрішніх справ здійснювали не публічно-владні управлінські функції, а процесуальні дії, які підлягають оцінюванню на відповідність їх закону лише в контексті вирішення питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності під час провадження у справах про адміністративні правопорушення, в ході якого перевіряється законність та обґрунтованість вжитих заходів, дотримання порядку їх проведення. В сукупності оцінка таких дій є одним із критеріїв законності притягнення особи до адміністративної відповідальності.
З урахуванням наведеного та враховуючи, що позивач оскаржує дії працівників управління патрульної поліції щодо застосування фізичної сили та адміністративного затримання, притягнення до адміністративної відповідальності, відповідно даний спір не підсудний Окружному адміністративному суду міста Києва та підлягає розгляду місцевим загальним судом як адміністративним.
Відповідно до частини 1 статті 318 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25-28 цього Кодексу.
Отже, порушення окружним адміністративним судом правил предметної підсудності є підставою для скасування судового рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.
Наведене дає підстави стверджувати, що процесуальний закон забороняє адміністративним судам розглядати справи, які йому предметно не підсудні, і зобов'язує його направити таку справу на розгляд за встановленою законом підсудністю.
Відповідно до частини 1 статті 25 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
З матеріалів позовної заяви установлено, що зареєстрованим місцем проживання позивача є АДРЕСА_2 .
Відповідно до розпорядження КМУ від 12.06.2020 № 715-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Київської області» визначено адміністративні центри Київської області. Згідно вказаного розпорядження затверджено Гатненську територіальну громаду, до якої увійшли наступні територіальні громади: Гатненська та Віта-Поштова.
Постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів», яка набрала чинності 19.07.2020 в Україні утворено 136 нових та ліквідовано існуючі 490 районів. У Київській області утворено, зокрема Фастівський район (з адміністративним центром у місті Фастів) у складі територій Бишівської сільської, Боярської міської, Гатненської сільської, Глевахівської селищної, Калинівської селищної, Кожанської селищної, Томашівської сільської, Фастівської міської, Чабанівської селищної територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України
Тобто, c. Гатне Гатненської територіальної громади увійшло до Фастівського району Київської області із центром у місті Фастів.
Між тим, згідно із Законом України «Про внесення зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», щодо територіальної юрисдикції місцевих судів на території України до прийняття закону щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів» від 03.11.2020 № 950-IX, який набрав чинності 10.12.2020 Розділ XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» доповнено пунктом 3-1 такого змісту: «До набрання чинності законом України, щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17.07.2020 №807-IX, але не пізніше 1 січня 2022 року».
Таким чином, зважаючи на те, що станом на день подання вищевказаної позовної заяви, с. Гатне Фастівського району (колишній Києво-Святошинський район) Київської області не належить до територіальної підсудності Фастівського міськрайонного суду Київської області, суд приходить до висновку, що даний спір предметно підсудний Києво-Святошинському районному суду Київської області.
Відповідно до вимог частини 3 статті 114 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення доказів до подання позовної заяви здійснюється судом першої інстанції за місцезнаходженням засобу доказування або за місцем, де повинна бути вчинена відповідна процесуальна дія. Забезпечення доказів після подання позовної заяви здійснюється судом, який розглядає справу.
Оскільки позовна заява ОСОБА_1 до Управління патрульної служби Міністерства внутрішніх справ у місті Києві про визнання протиправними дій та скасування постанови підсудна Києво-Святошинському районному суду Київської області, суд дійшов висновку про необхідність передачі заяви про забезпечення доказів на розгляд до Києво-Святошинського районного суду Київської області.
Пунктом 2 частини 1 статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
На підставі викладеного, керуючись статтями 20, 29, 30, 171, 243, 248 КАС України, суд,-
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної служби Міністерства внутрішніх справ у місті Києві про визнання протиправними дій та скасування постанови разом із заявою про забезпечення доказів передати за підсудністю до Києво-Святошинського районного суду Київської області.
2. Передачу справи здійснити не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.
3. Копію ухвали надіслати (вручити) позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Т.П. Балась