Провадження № 3/537/1423/2021
Справа № 537/4190/21
28.10.2021 суддя Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області Дядечко Іван Іванович, розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Батальйону патрульної поліції в місті Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
за частиною 3 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №013558 від 05.08.2021, 05.08.2021 о 07 год. 50 хв. по вул. Республіканська, 2 в м. Кременчуці водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mercedes-Benz Vito, д.н.з НОМЕР_1 , будучи (позбавленим) обмеженим в праві керування, згідно постанови №58430337 від 04.11.2019, чим порушив вимоги ст.15 ЗУ «Про дорожній рух», за що відповідальність передбачена ч.3 ст. 126 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Відповідно до вимог ст. 129 Конституції України, ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» розгляд справ про адміністративні правопорушення відбувається в судах відкрито, що гарантує особі, яка притягається до адміністративної відповідальності можливість своєчасно дізнатись про день та час судового засідання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Суд при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
В той же час, Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.
Заборона зловживання правом знайшла своє закріплення у статті 17 Конвенції, згідно якої жодне з положень Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.
При розгляді справ про адміністративне правопорушення, передбачені ст. 126 ч.3 КУпАП, законом не встановлено обов'язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Відповідно суду не надано права у разі ухилення від явки на виклик судді цю особу піддати приводу органом внутрішніх справ (Національною поліцією).
За даних обставин суддя вважає, що неявка ОСОБА_1 не перешкоджає розгляду справи, зважаючи на те, що він був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи.
Відповідно до ст.15 Закону України «Про дорожній рух» забороняється керування транспортними засобами особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Відповідно до ст.15 Закону України «Про дорожній рух» забороняється керування транспортними засобами особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Згідно постанови державного виконавця Глобинського районного відділу держаної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Обіход О.А. від 04 листопада 2019 року, яка винесена у виконавчому ВП №58430337 з приводу виконання виконавчого листа 527/2631/18, який видано 09.01.2019 Глобинським районним судом Полтавської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/3 частки від заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 22.12.2018 і до досягнення дитиною повноліття, встановлено тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві керування транспортними засобами до погашення заборгованості зі сплати аліментів у поновному обсязі.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ст.10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Ст.126 ч.3 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.3 ст.126 КУпАП передбачає умисну форму вини, а саме особа повинна усвідомлювати, що будучи тимчасово обмеженою у праві керування транспортними засобами умисно продовжує керувати транспортним засобом.
Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Таким чином, матеріали справи про адміністративне правопорушення, складені за ч.3 ст.126 КУпАП, обов'язково мають містити чинну та належним чином засвідчену уповноваженою на те посадовою особою відділу державної виконавчої служби копію документу, яким відносно особи, що притягається до адміністративної відповідальності, застосовано відповідне обмеження. А також мають бути долучені документи, які б підтверджували обізнаність особи, щодо якої винесено постанову про застосування відносно неї відповідного обмеження.
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ №013558 в графі пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті правопорушення ОСОБА_1 зазначив - «не згоден, не знав, що є обмеження від виконавчої служби», інших пояснень з приводу правопорушення не надав.
В матеріалах справи відсутні належні докази, які б свідчили про те, що станом на 05.08.2021, тобто на час керування ОСОБА_1 транспортним засобом, останньому було відомо про встановлене відносно нього державним виконавцем тимчасове обмеження у праві керування транспортним засобом.
Склад правопорушення - це наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст..7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи викладене, встановлені обставини справи, а також те, що в матеріалах справи відсутні належні докази того, що станом на 05.08.2021, тобто на час керування ОСОБА_1 транспортним засобом, останньому було відомо про встановлене відносно нього державним виконавцем тимчасове обмеження у праві керування транспортним засобом, то, з урахуванням положень ст.62 Конституції України, приходжу до висновку, що провадження по справі необхідно закрити у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 126 ч.3, 247, 276, 279, 284 КУпАП , суддя,-
постановив :
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст..126 КУпАП - закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду на протязі десяти днів з моменту її винесення.
Суддя І.І. Дядечко