Провадження № 3/537/1121/2021
Справа № 537/2868/21
28.10.2021 суддя Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області Дядечко Іван Іванович, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці адміністративний матеріал, який надійшов з Батальйону патрульної поліції в місті Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 від 11.06.2005, виданий Кременчуцьким РВ УМВС України в Полтавській області, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
13.05.2021 о 15 год. 16 хв. в м. Кременчуці по вул. Велика Набережна, 2а, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом ВАЗ 2103, державний номерний знак НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку за допомогою алкотесту «Drager» ARNB-0009, тест №10, Результат огляду позитивний 1,20 % проміле.
Адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 надійшов на адресу суду 15.06.2021. ОСОБА_1 неодноразово викликався у судові засідання для розгляду вищевказаного адміністративного матеріалу, однак у судові засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Статтею 277 КУпАП встановлено, що справа про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи. Згідно ч. 6 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення.
Принцип добросовісності передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб'єктів при виконанні своїх юридичних обов'язків і здійсненні своїх суб'єктивних прав. Добросовісність при реалізації прав і повноважень втілюється у неприпустимості зловживання правом.
З огляду на те, що ОСОБА_1 достовірно знав, що відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення, який розглядається судом, що підтверджується, окрім вказаного протоколу, дослідженим судом відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, долученим до матеріалів справи, не подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю його явки в судове засідання з поважних причин, повістки про виклик до суду отримав, що підтверджується поштовими повідомленнями, не з'явився в судове засідання, суд оцінює таку процесуальну поведінку як зловживання своїм правом, направлене на умисне, безпідставне затягування розгляду справи з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого ст. 38 КУпАП, що суперечить загально правовому принципу добросовісності.
Відповідно до ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи. При розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, законом не встановлено обов'язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Суд позбавлений права у разі ухилення від явки до суду на виклик судді цю особу піддати приводу органом внутрішніх справ.
Одним із принципів судочинства визнано пріоритет публічного інтересу над приватним. Безпідставне умисне затягування розгляду справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, зміцнення законності та виховання громадян. Крім того, недотримання строків розгляду справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист і негативно впливає на ефективність та авторитет судової влади.
З огляду на наведене, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Винність ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується наявними матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №148521 від 13.05.2021; результатом тестування на алкотестері, згідно якого вміст алкоголю у ОСОБА_1 становив 1,20 % проміле; відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, з якого вбачається в тому числі, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом. Порушень проведення огляду на стан сп'яніння не встановлено.
Під час накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, згідно ч. 2 ст. 33 КУпАП не враховуються, а тому в разі встановлення вини особи суддя лише накладає адміністративне стягнення у вигляді адміністративного штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, що буде достатнім для запобігання вчиненню нових правопорушень.
З довідки старшого інспектора відділення адміністративної практики батальйону патрульної поліції в м. Кременчук УПП в Полтавській області ДПП Виходця Є. вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом року до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП не притягувався, посвідчення водія не отримував.
Отже, оцінюючи наявні докази адміністративної справи в їх сукупності, подію та характер адміністративного правопорушення, дослідивши всебічно і повно всі обставини справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суддя дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і вважає за можливе накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в межах санкції статі Кодексу України про адміністративне правопорушення, за якою він притягнутий до адміністративної відповідальності без позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки він не мав такого права на момент вчинення правопорушення.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника стягується судовий збір 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ч. 1 ст. 130, 283, 284 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір, суддя -
постановив:
Визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього стягнення у виді адміністративного штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить17 000 (сімнадцять тисяч) грн в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 454 грн 00 коп. судового збору в дохід держави.
Штраф підлягає добровільній сплаті протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії постанови, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Іван Іванович Дядечко