Справа № 534/1348/21
Провадження № 3/534/584/21
29 вересня 2021 року місто Горішні Плавні
Комсомольський міський суд Полтавської області у складі головуючого судді Куц Т.О., з участю секретарів судового засідання Визіренко О.Г., Карнаухової С.М., особи, яка притягується до відповідальності ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Комсомольськ Полтавської області, громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
- за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,
На розгляд Комсомольського міського суду Полтавської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 №243448 складений 18.07.2021 щодо ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до вказаного протоколу, 18.07.2021 о 03 год. 30 хв. по просп. Героїв Дніпра в м. Горішні Плавні Полтавської області ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Transporter державний номерний знак НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння (порушення мови, координацїї рухів, зіниці очей не реагують на світло). Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушила вимоги п.2.5 ПДР України.
Діям особи, яка притягується до адміністративної відповідальності надано правову кваліфікацію за ч.1 ст.130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину не визнав повністю та пояснив суду, що був зупинений працівниками поліції за порушення рядності руху, та в зв'язку з підозрою його у перебуванні в стані наркотичного сп'яніння йому було запропоновано пройти в м. Кременчуці освідування. Проте, від поїздки в м. Кременчук він відмовився, оскільки і нього виразка шлунку і йому необхідно було терміново поїсти. Погоджувався пройти освідування на місці зупинки або в найближчому медичному закладі.
Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні показав суду, що 18.07.2021 він керуючи своїм автомобілем їхав за ОСОБА_1 по вул. Леніна з бару «Аква» до бару «Комета», щоб повечеряти. За магазином АТБ автомобіль ОСОБА_1 зупинили працівники поліції. Коли він підійшов до них, то чув, що ОСОБА_1 пропонував пройти освідування на стан сп'яніння на Драгері, проте працівники поліції наполягали на поїздці для освідування до м. Кременчук. ОСОБА_1 відмовився, оскільки в нього болів шлунок і він хотів їсти.
Свідок ОСОБА_3 пояснила, що 18.07.2021 близько 03-30 год. вона відпочивала в барі «Аква» з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а потім вони вирішили поїхати до бару «Комета», оскільки у ОСОБА_1 болів шлунок, він хотів їсти, а в «Акві» кухня вже не працювала. Вона їхала в автомобілі з ОСОБА_1 коли по вул. Леніна їх зупинили працівники поліції ніби то за порушення рядності руху. Працівникам поліції здалося що ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп'яніння і вони запропонували поїхати пройти освідування в м. Кременчук, але ОСОБА_1 відмовився, він згоден був пройти освідування на місці зупинки або в м. Горішні Плавні, але працівники поліції пройти освідування на місці не пропонували.
Заслухавши пояснення особи, що притягується до адміністративної відповідальності, свідків, оцінивши досліджені в судовому засідання докази з точки зору їх належності та допустимості, всебічно, повно та об'єктивно перевіривши всі обставини справи у їх сукупності, суд приходить наступників висновків.
Згідно із ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
У відповідності до ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Орган (посадова особа) при розгляді справ про адміністративне правопорушення зобов'язаний, зокрема, з'ясувати чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності тощо (стаття 280 КУпАП).
Так, наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи встановлюються органом (посадовою особою) на підставі доказів у справі про адміністративне правопорушення, тобто будь-яких фактичних даних, на основі яких встановлюються зазначені обставини. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису тощо.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
У відповідності до вимог ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
З врахуванням положень і тлумачень ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
Згідно із протоколом серії ДПР 18 №243448 складений 18.07.2021, органом Національної поліції ОСОБА_1 поставлене за провину вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Диспозицією ч.1 ст.130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
До об'єктивної сторони складу даного адміністративного правопорушення входить керування особами транспортними засобами й відповідно відмова від проходження огляду на стан сп'яніння. Отже, серед іншого, до предмету доказування належить сам факт відмови особи, яка керує транспортним засобом, тобто здійснює активні дії з управління транспортним засобом, від проходження огляду відповідно до встановленого порядку.
Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою КМУ від 10.10.2001 №1306, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктами 2,3,4 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом Міністра охорони здоров'я, України та Міністра внутрішніх справ України № 1452/735 від 09.11.2015 визначено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Згідно із ст.266 КУпАП, направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Так, процедура направлення водіїв для проведення огляду визначена Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 №1103.
Згідно із п.3 зазначеного Порядку, огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку), що узгоджується із вимогами ст.266 КУпАП.
Відповідно до п.6 Порядку, водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав (пункт 7 Порядку №1103).
За змістом пункту 8 вказаного порядку, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, який надано суду в якості головного доказу винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, останній, керував транспортним засобом та відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння.
Згідно пояснень в судовому засіданні ОСОБА_1 та свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на місці зупинки працівниками поліції не було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, як це передбачено п. 3 Порядку, також не було запропоновано проти огляд на стан сп'яніння у найближчому закладі охорони здоров'я.
Зазначених відомостей не містить й досліджений в судовому засіданні запис відеофіксації порушення, яким зафіксовано лише уривки відео і не міститься всіх необхідних даних для встановлення об'єктивної істини у справі, в тому числі з відео не видно хто керує зупиненим транспортним засобом.
Інших доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_1 суду надано не було.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Швауцер проти Австрії» від 23.10.1995 зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення».
У відповідності до ст.62 Конституції України, як норми прямої дії, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Отже, винуватість особи у вчиненні правопорушення повинна бути доведена поза розумним сумнівом, а усі сумніви тлумачаться на користь правопорушника. Таким чином, суд зобов'язаний дослідити усі докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та достатності.
За таких обставин, враховуючи обставини складання протоколу про адміністративне правопорушення, беручи до уваги досліджені докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність належних, допустимих, достатніх та переконливих доказів на підтвердження наявності в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, «поза розумним сумнівом», що є підставою для закриття провадження у справі.
Виходячи із змісту ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись п.1 ст.247, ст.ст.283, 294 КУпАП, суд,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП - закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через суд першої інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Т.О. Куц