Справа № 534/773/21
Провадження № 2/534/511/21
15 вересня 2021 року місто Горішні Плавні
Комсомольський міський суд Полтавської області в складі головуючого судді Куц Т.О., з участю: секретарів судового засідання Визіренко О.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Горішні Плавні Полтавської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Державної іпотечної установи до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості,
встановив:
Державна іпотечна установа звернулася з вказаним позовом до відповідачів, у якому прохають стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором № 5/PVN3-06-05 від 03.06.2005 в розмірі 18191,08 грн та понесені судові витрати в розмірі 2270 грн.
Заявлені вимоги мотивують тим, що 03.06.2005 між ТОВ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 5/PVN3-06-05, за умовами якого банк надав позичальнику кредитні ресурси в розмірі 12000 доларів США для придбання квартири, розташованої по АДРЕСА_1 . 03.06.2005 між ТОВ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 було укладено Договір поруки № 5/PVNР3-06-05. Рішенням Комсомольського міського суду Полтавської області від 23.07.2020 з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 стягнуто заборгованість у розмірі 213 4'5,90 грн та судові витрати, однак вказане рішення не виконано. Посилаючись на норми ст. 625 ЦК України просить стягнути суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення виконання грошового зобов'язання в розмірі 9663,22 грн та три відсотки річних від простроченої суми боргу у розмірі 8527, 86 грн.
Ухвалою суду від 07.06.2021 позовна заява прийнята до розгляду із відкриттям провадження у справі та призначенням до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання.
У відповідності до вимог ч.1 ст.281 ЦПК України, 15.09.2021 судом постановлена ухвала про проведення заочного розгляду даної справи.
Будучи належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи, сторони до суду не з'явились.
Від представника позивача надійшло письмове клопотання про розгляд справи за його відсутності у заочному порядку, заявлені вимоги ним підтримані повністю.
Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 правом надання відзиву на позовну заяву та доказів, що підтверджують заперечення проти позову, не скористалися.
Дослідивши приєднані до справи матеріали, судом встановлено, що 03.06.2005 між ТОВ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 5/PVN3-06-05 відповідно до якого Банк надає позивальнику в тимчасове користування на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності Кредитні ресурси в сумі 12000 доларів США з оплатою по процентній ставці 11 процентів річних (п.2.1. Договору).
Відповідно до п.2.3. Договору, кредитні ресурси отримані позичальником за цим Договором використовуються за цільовим призначенням: для придбання 3 кімнатної квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею - 49,33 кв.м., житловою площею - 34,14 кв.м.
Пунктом 3.2. Договору визначено, що позичальник зобов'язується повністю повернути кредитні ресурси, отримані за цим договором до 03.06.2020 Погашення проводиться шляхом зарахування відповідної суми на позичковий рахунок. Позичальник зобов'язується щомісяця в термін до 10 числа кожного місяця здійснювати погашення заборгованості по кредитних ресурсах у складі щомісячного ануітетного платежу, розмір якого за цим договором становить 138,29 доларів США.
Згідно п.4.3.Договору Банк має право вимагати дострокового повернення кредитних ресурсів, сплати нарахованих процентів по них, неустойки відповідно до умов цього договору, якщо позичальник несвоєчасно або не в повному обсязі здійснював зарахування грошових коштів на погашення заборгованості за кредитом та /або на сплату процентів і комісійної винагороди, відповідно до п.3.2, 4.3., 4.4, 4.7, 4.8. договору.
В п.4.1 Договору зазначено, що позичальник сплачує банку проценти за користування Кредитними ресурсами у валюті кредиту, про процентній ставці 11 процентів річних.
Пунктом 4.2. Договору визначено, що нарахування процентів здійснюється за період з моменту списання кредитних ресурсів з позичкового рахунку позичальника до моменту повернення кредитних ресурсів на позичковий рахунок. Нарахування процентів за день видачі кредитних ресурсів проводиться як за повний день, а за день повернення не проводиться. Нарахування процентів проводиться на залишок заборгованості на позичковому рахунку позичальника з 1 по останнє число місяця. Нарахування процентів проводиться по методу «факт»/360 за кожний день користування кредитними ресурсами.
Згідно п.4.3. Договору позичальник сплачує проценти за останній звітній період не пізніше строку повернення Кредитних ресурсів, зазначеного в п.3.2 цього Договору.
Відповідно до п.4.7. Договору позичальник щомісяця в строк до 10 числа кожного місяця , сплачує в складі щомісячного платежу комісійну винагороду за надання кредитних ресурсів у розмірі 115,14 грн. +10 грн. У зазначений термін сплачується комісійна винагорода за попередній календарний місяць.
В п.5.1. Договору визначено, що забезпеченням виконання зобов'язань за цим Договором є застава нерухомості (іпотека): 3 кімнатної квартири , розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ,загальною площею - 49,33 кв.м., житловою площею- 34,14 кв.м. Позичальник зобов'язується укласти з Банком договір застави (іпотеки) зазначеної нерухомості в термін до 03.06.2005. У випадку, якщо позичальник не укладе договір застави (іпотеки) зазначеної нерухомості в зазначений термін з будь-якої причини, Банк має право вимагати дострокового розірвання цього договору, а позичальник зобов'язаний у термін не пізніше 3 банківських днів з моменту одержання вимоги Банку здійснити повне погашення заборгованості перед банком, у тому числі нарахованих процентів , щомісячної комісійної винагороди та кредитних ресурсів, отриманих згідно цього Договору, а також сплатити штраф в розмірі 30% від суми кредитних ресурсів, наданих за цим договором згідно п.2.1.
Відповідно до п.6.1. Договору за прострочення повернення Кредитних ресурсів та/або сплати процентів, позичальник сплачує Банку пеню з розрахунку 1% від простроченої суми за кожен день прострочення. Зазначена пеня сплачується у випадку порушення позичальником строків платежів, передбачених п.3.2, 3.4, 4.3, 4.4, 4.6, 4.7, 4.8 цього Договору, а також будь яких інших строків платежів, , передбачених договором. Сплата пені не звільняє позичальника від зобов'язання сплатити проценти за весь час фактичного користування кредитними ресурсами.
03.06.2005 між ТОВ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2 , ОСОБА_1 був укладений договір поруки № 5/PVNР3-06-05/2 та між ТОВ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_3 , ОСОБА_1 був укладений договір поруки № 5/PVNР3-06-05.
Пунктом 1.1. Договору Поруки передбачено, що поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати в повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником зобов'язань за кредитним договором № 5/PVN3-06-05 від 03.06.2005, укладеним між кредитором та боржником, відповідно до якого боржникові надано кредит в розмірі 12000 доларів США, зі сплатою 11 % річних.
Відповідно до п.2.1. договорів поруки, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
03.06.2005 між ТОВ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1 укладено іпотечний договір, який посвідчено приватним нотаріусом Комсомольського міського нотаріального округу Коваленко В.В.
За умовами вказаного договору іпотекодавець передає в заставу Іпотекодержателю квартиру АДРЕСА_2 , як забезпечення повернення кредитних ресурсів, виданих за Кредитним договором № 5/PVN3-06-05 від 03.06.2005 на суму 12000 доларів США строком до 03.06.2020.
11.02.2015 між Державною іпотечною установою та ТОВ «Банк «Фінанси та Кредит» був укладений договір про відступлення права вимоги № 17/4-В, посвідчений приватний нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В., відповідно до умов якого банк передав позивачу всі права вимоги за договорами (кредитними, іпотеки, поруки тощо) , вказаними у додатках до цього договору, зокрема і кредитним договором № 5/PVN3-06-05 від 03.06.2005.
Згідно рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 23.07.2020 з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в солідарному порядку стягнуто заборгованість за кредитним договором № 5/PVN3-06-05 від 03.06.2005 у розмірі 213415,90 грн та судові витрати у розмірі 3201,24 грн.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно зі ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій. Посадових чи службових осіб та громадян підлягають виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Статтею 509 ЦК України, передбачено, що зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Стаття 525 ЦК України забороняє односторонню відмову від зобов'язання або односторонню зміну його умов.
Відповідно до ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
За змістом ч. 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Статтею 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Так, у частині п'ятій статті 11 ЦК України визначено, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникнути з рішення суду.
Зокрема, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог ст. 526, 599 ЦК України.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Тому у разі прострочення виконання зобов'язання, зокрема щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей, нараховуються 3 % річних від простроченої суми відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України.
Передбачене частиною другою статті 625 ЦК України нарахування 3% річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації від боржника.
При обрахунку 3 % річних за основу має братися прострочена сума, визначена у договорі чи судовому рішенні.
Позивач просить стягнути з відповідача відсотки за користування чужими коштами в розмірі облікової ставки НБУ - 8527,86 грн, 3 % річних від простроченої суми в розмірі 18 191 грн 08 коп., та інфляційних витрат за весь період прострочення в розмірі 9663 грн 22 коп.
Враховуючи викладене вище, беручи до уваги, що сума заборгованості відповідачем не спростована, а наданий розрахунок позивачем відповідає нормам закону, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
На підставі статті 141 ЦПК України, оскільки суд задовольнив позовні вимоги позивача, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2 270 грн.
Напідставівикладеноготакеруючисьст.ст.10,12,13,81,83,141,258,263,265,268,280,354-356 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги Державної іпотечної установи - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Державної іпотечної установи заборгованість у розмірі 18191,08 грн та судові витрати у розмірі 2270 грн в солідарному порядку.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Полтавського апеляційного суду через Комсомольський міський суд Полтавської області.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Повне найменування позивача: Державна іпотечна установа (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 34) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ),
Повне ім'я відповідача:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 )
Суддя Т.О.Куц