ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
27 жовтня 2021 року м. Київ №640/26596/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дипломат авто" про стягнення коштів у сумі 234150,85 грн.,
Позивач просить суд стягнути з банківських рахунків відповідача кошти у сумі 234150,85 грн. у рахунок погашення податкового боргу:
- з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 196556,53 грн., який виник у зв'язку з несплатою відповідачем податкових зобов'язань, самостійно визначених відповідачем у декларації від 15.02.2018 №9298801599;
- з податку на додану вартість у розмірі 37594,32 грн., який виник у зв'язку з несплатою відповідачем податкових зобов'язань, визначених контролюючим органом у податкових повідомлення-рішеннях від 13.03.2018 №00002691402 та від 28.11.2019 №0323050411.
Підстави позову: п.п. 95.3, 95.4 ст. 95 ПК України і те, що податковий борг не погашено відповідачем після направлення йому податкової вимоги від 21.03.2018 №55832-17.
Відповідач подав відзив, в якому просить відмовити в позові у частині стягнення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 37594,32 грн. у зв'язку зі спливом строку давності, а також визнати зобов'язання та штрафні санкції по податку на прибуток у розмірі 196556,53 грн. безнадійним податковим боргом і зобов'язати позивача списати цей борг у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №123.
У відзиві зазначив про перебування відповідача у процедурі банкрутства і закриття рахунків у банках та відсутності іншого майна, тому відповідно до п. 97.3 ст. 97 ПК України податковий борг вважається безнадійним. У березні і травні 2018р. відповідач звертався до ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві та до ГУ ДФС у м. Києві, а у грудні 2019р. - до ГУ ДПС у м. Києві з клопотаннями про визнання податкового боргу безнадійним і його списання, але відповіді не отримав. Також зазначив, що позивач не надіслав відповідачу з позовної заявою додатків 2-4 до неї.
Інших заяв по суті справи до суду не надійшло.
Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, зважаючи на таке.
Згідно з п.п. 95.1, 95.2, 95.3, 95.4 ст. 95 ПК України ( у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом) контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Судом встановлено, що відповідач перебуває на обліку в ГУ ДПС у м. Києві. Згідно з рішенням засновників відповідача від 30.06.2016 про ліквідацію останній перебуває у процедурі припинення.
Згідно з даними Інтегрованої картки платника податків на час звернення до суду з позовом за відповідачем обліковується непогашений податковий борг у загальному розмірі 234150,85 грн., у т.ч.:
- з податку на прибуток приватних підприємств - 196556,53 грн., який виник у зв'язку з несплатою відповідачем податкових зобов'язань, самостійно визначених відповідачем у декларації від 15.02.2018 №9298801599;
- з податку на додану вартість - 37594,32 грн., який виник у зв'язку з несплатою відповідачем податкових зобов'язань, визначених контролюючим органом у податкових повідомлення-рішеннях від 13.03.2018 №00002691402 та від 28.11.2019 №0323050411.
У зв'язку з виникненням податкового боргу ГУ ДФС у м. Києві було сформовано і надіслано на адресу відповідача податкову вимогу від 21.03.2018 №55832-17 про погашення податкового боргу у сумі 209136,53 грн., у т.ч. 196556,53 грн. заявленого до стягнення податкового боргу з податку на прибуток. Інший податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 12580 грн., вказаний у податковій вимозі, не є предметом стягнення у цій справі.
Оскільки вказаний у податковій вимозі податковий борг з податку на прибуток у сумі 196556,53 грн. не був погашений відповідачем, а загальний розмір податкового боргу збільшився до 234150,85 грн., то інша податкова вимога не надсилалась.
Зазначені податкові повідомлення-рішення і податкова вимога одержані відповідачем і ним не оскаржувались та є чинними.
Відповідач не надав доказів сплати (погашення) заявленого до стягнення податкового боргу, тому не спростував його наявність на час звернення до суду з позовом.
Твердження відповідача про закінчення 1095-денного строку давності щодо стягнення заявленого податкового боргу є помилковими і відхиляються судом, оскільки позов подано в межах цього строку з моменту виникнення податкового боргу.
Отже, судом встановлено наявність у відповідача заявленого до стягнення податкового боргу.
Проте, підстав для стягнення з банківських рахунків відповідача коштів у розмірі податкового боргу згідно з п. 95.3 ст. 95 ПК України не має, оскільки позивачем не доведено наявність у відповідача відкритих рахунків у банках. Так, у позовній заяві позивач таких обставин не зазначив й доказів, які б їх підтверджували не надавав. Також позивач не скористався своїм правом подати відповідь на відзив і не спростував заперечення відповідача про закриття банківських рахунків у зв'язку з ліквідацією.
Посилання позивача у позовній заяві на п. 95.4 ст. 94 ПК України суд відхиляє, оскільки предмет справи не стосується стягнення з відповідача готівкових коштів.
Отже, підстав для задоволення позову не має.
Керуючись ст.ст. 90, 241-246, 250 КАС України, суд
Відмовити Головному управлінню ДПС у м. Києві у задоволенні адміністративного позову.
Позивач: Головне управління ДПС у м. Києві;
04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; код ЄДРПОУ ВП 44116011.
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Дипломат авто";
03115, м. Київ, вул. Миколи Краснова, 27; код ЄДРПОУ 36265328.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 293-297 КАС України. Апеляційна скарга подається протягом 30 днів з дня проголошення судового рішення.
Дата рішення є днем складення його у повному обсязі.
Суддя Д.А. Костенко