Справа № 527/1683/13-к
провадження № 1-в/527/91/21
28 жовтня 2021 року м. Глобине
Глобинський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Глобине подання провідного інспектора Кременчуцького РС № 1 філії ДУ «Центр пробації» в Полтавській області про звільнення засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , від відбування покарання у виді штрафу, призначеного вироком Глобинського районного суду Полтавської області від 09.07.2013 року, у зв'язку з закінченням строків давності,
Провідний інспектор Кременчуцького РС № 1 філії Державної установи «Центр пробації» в Полтавській області ОСОБА_4 звернулася до суду з поданням про звільнення засудженого ОСОБА_3 від відбування покарання у виді штрафу в розмірі 1700 грн, призначеного вироком Глобинського районного суду Полтавської області від 09.07.2013 року, у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку, визначених ст.80 КК України.
Подання обґрунтоване тим, що вироком Глобинського районного суду Полтавської області від 09.07.2013 року ОСОБА_3 засуджений за ч.1 ст.249 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 1700 грн з конфіскацією знарядь та засобів промислу і всього добутого.
Вирок набрав законної сили 09.08.2013 року. Вирок відносно ОСОБА_3 надійшов на виконання до Кременчуцького районного сектору № 1 філії ДУ «Центр пробації» в Полтавській області 19.10.2021 року. Враховуючи, що з моменту набрання вироком законної сили минув визначений у ч.1 п.1 ст. 80 КК України строк давності виконання обвинувального вироку, а також те, що факт ухилення від відбування покарання у вигляді штрафу не був встановлений, засуджений нового злочину не вчинив, просили подання задовольнити.
Представник Кременчуцького районного сектору № 1 філії Державної установи «Центр пробації» в Полтавській області просила подання задовольнити.
Прокурор не заперечував проти задоволення подання.
Засуджений ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи повідомлений належним чином.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Згідно статті 152 КВК України підставами звільнення від відбування покарання є закінчення строків давності виконання обвинувального вироку.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 80 Кримінального кодексу України особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано протягом двох років у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі.
Згідно частини 3 статті 80 Кримінального кодексу України перебіг давності зупиняється, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення засудженого для відбування покарання або з дня його затримання. У цьому разі строки давності подвоюються.
Відповідно до частини 4 статті 80 Кримінального кодексу України, перебіг давності переривається, якщо до закінчення строків, зазначених у частинах першій та третій цієї статті, засуджений вчинить новий злочин. Обчислення давності в цьому випадку починається з дня вчинення нового злочину.
Отже, статтею 80 Кримінального кодексу України регулюється порядок звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку та встановлюються імперативні строки, сплив яких є безумовною підставою для звільнення засудженого від відбування призначеного йому покарання.
Верховним Судом України в постанові від 24.12.2015 в справі 5-324кс15 вказано, що правова природа вказаного виду звільнення від відбування призначеного покарання зумовлюється одностороннім обов'язком держави примусово реалізувати через спеціально уповноважені нею органи призначене особі покарання протягом певних строків. Особа, засуджена до певного виду покарання, не несе правового обов'язку застосовувати правообмеження, які входять до його змісту, сама до себе, це виключна одностороння компетенція спеціальних державних органів, які виконують покарання. Водночас засуджений до певного виду покарання не може перебувати в потенційному очікуванні виконання покарання невизначений проміжок часу, у зв'язку із чим законодавчо встановлюються імперативні строки, сплив яких припиняє наявні між державою і засудженою особою кримінальні правовідносини, а отже, унеможливлює виконання покарання. Вказані положення свідчать, що держава втрачає право на виконання призначеного засудженому покарання лише у тих випадках, коли засуджений своєю поведінкою не перешкоджав процедурі його виконання. При цьому ухилення від відбування покарання, про яке йдеться у частині третій статті 80 Загальної частини КК, у своєму конкретному прояві повинно відповідати складу одного із злочинів, передбачених зазначеними статтями Особливої частини КК, отже особа, визнається такою, що ухиляється від відбування покарання лише за наявності обвинувального вироку. Несплата засудженим суми штрафу в певний строк сама по собі не свідчить про ухилення його від відбування цього покарання.
Судом встановлено, що вироком Глобинського районного суду Полтавської області від 09.07.2013 року ОСОБА_3 засуджений за ч.1 ст.249 КК України із призначенням покарання у виді штрафу в розмірі 1700 грн з конфіскацією знарядь та засобів промислу і всього добутого.
Перебіг строку давності виконання обвинувального вироку починається з дня набрання чинності вироком суду. Вирок Глобинського районного суду Полтавської області від 09.07.2013 року набрав законної сили 09.08.2013 року.
Відповідно до частини 1 статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Відомостей про притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.389 КК України (ухилення від відбування покарання у виді штрафу), матеріали провадження не містять.
В матеріалах провадження відсутні дані про вчинення засудженим нового злочину чи ухилення засудженого ОСОБА_3 від відбування покарання, призначеного вироком суду, а відтак, відсутні підстави для зупинення перебігу строку виконання обвинувального вироку.
З цих підстав суд приходить до висновку, що строки виконання обвинувального вироку Глобинського районного суду Полтавської області від 09.07.2013 року відносно ОСОБА_3 , визначені статтею 80 Кримінального кодексу України, закінчились, оскільки з моменту набрання вироком законної сили минуло більше двох років, перебіг давності не зупинявся та не переривався, а тому подання підлягає задоволенню.
Керуючись ст.80 КК України, ст.ст.537, 539 КПК України, суд, -
Подання Кременчуцького РС № 1 філії Державної установи «Центр пробації» в Полтавській області від 19.10.2021 року - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання, призначеного вироком Глобинського районного суду Полтавської області від 09.07.2013 року, у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку, визначених ст.80 КК України.
Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення до Полтавського апеляційного суду.
Суддя ОСОБА_1